Помилки та фальсифікації в наукових дослідженнях
Четвер, 2021-03-04, 15:02
Головне меню

Пошук

Корисні посилання
  • Комиссия по борьбе с лженаукой и фальсифика- цией научных исследований при Президиуме РАН
  • Диссернет
  • Троицкий вариант
  • Бюллетень "В защиту науки"
  • Антиплагиат.ru
  • Плагиат: Общественная доска позора
  • dissercomp.ru - Сравнение диссертаций и поиск плагиата
  • StrikePlagiarism - Пере- вірка документа на плагіат

  • Календар
    «  Лютий 2021  »
    ПнВтСрЧтПтСбНд
    1234567
    891011121314
    15161718192021
    22232425262728

    Статистика

    Онлайн всього: 2
    Гостей: 2
    Користувачів: 0

    Архів записів

    Головна » 2021 » Лютий » 19 » Ректор-плагіатор зробив міністра-плагіатора почесним професором
    17:21
    Ректор-плагіатор зробив міністра-плагіатора почесним професором

    Свій до свого: міністра-плагіатора почесним професором призначив полтавський ректор-плагіатор

    За що ж, – хто-небудь попитає, –

    Зозуля Півня вихваляє?

    За те, що Півень годить їй

    Та потакати добре вміє:

    Рука, як кажуть, руку миє.

    (Леонід Глібов)

    24 серпня 2020 р. Указом Президента України Володимира Зеленського №335/2020 «Про відзначення державними нагородами» Орденом «За заслуги» III ступеня було нагороджено ректора Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», професора Володимира Онищенка. За що? За «значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток України, вагомі трудові здобутки та високий професіоналізм».

    2 жовтня цю нагороду йому вручив т.в.о. міністра освіти і науки України Сергій Шкарлет.

    На сайті Національного університету "Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка" можна прочитати не тільки про саму подію (тут, у вебархіві тут), а й про те, що ректор Володимир Онищенко «ділиться своїм досвідом з освітянами – бере активну участь в організації якісної системи освіти та науки в Полтавській області», що це «авторитетний в Україні учений, творчий здобуток якого налічує 26 монографій, 15 навчальних посібників і підручників з грифом МОН України, 16 патентів та свідоцтв про реалізацію авторського права, понад 250 наукових публікацій, серед них і в наукометричних базах Scopus, Web of Science. Під його науковим керівництвом захищено 5 докторських і 30 кандидатських дисертацій».

    Ну, щодо наукометричних баз – пишатися нічим: на сайті Scopus (тут) ми можемо прочитати, що індекс Хірша професора Онищенка h=1, а його роботи  процитовані аж 4 рази (станом на лютий 2021 р.).

    Нагородили – то дуже добре, і все було б нічого, але 23 грудня 2020 р., тобто через 2,5 місяця після нагороди Онищенка Шкарлетом тепер уже Вчена рада Полтавської політехніки в свою чергу присвоїла Шкарлету звання Почесного професора. Таке собі алаверди пану, у «наукових працях» та дисертації якого ще в червні–серпні (!) була знайдена купа плагіату (див. 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11). «Зичимо подальших наукових звершень, успіхів у розвитку системи вищої освіти України та невтомної праці на благо українського народу!» – побажав Шкарлету ректор Полтавської політехніки, читаємо ми тут (у вебархіві тут).

     Тут ми не витримали й вирішили перевірити дисертацію пана Оніщенка.

    Результат нас не здивував.

    Пропонуємо до уваги читачів аналіз його докторської дисертації.

    Онищенко Володимир Олександрович. Основи формування інвестиційної політики регіону. (Спеціальність 08.10.01 – Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка). Дисертація була готова до захисту в 2001 році (на титульній сторінці стоїть саме ця дата), а захищена 19.02.2002 р. в Інституті економіко-правових досліджень НАН України. Завантажити окремим сторінками її можна тут або цілим файлом тут. Автореферат українською можна знайти тут або завантажити звідси.

    Наукові консультанти:

    • Фінагін Валентин Вікторович, доктор економічних наук, професор, заступник директора Інституту економіко-правових досліджень НАН України (Донецьк);
    • Амітан Веніамін Наумович, доктор економічних наук, професор, перший віце-президент Донецького акціонерного науково-комерційного товариства «ДАНКО».

    Офіційні опоненти:

    • Долішній Мар'ян Іванович, доктор економічних наук, професор, академік НАН України, директор Інститут регіональних досліджень НАНУ (Львів);
    • Тимчук Микола Федорович, доктор економічних наук, професор, ректор Інститут муніципального менеджменту та бізнесу (Київ);
    • Янукович Віктор Федорович, доктор економічних наук, професор, голова Донецької обласної державної адміністрації.

    Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Д 11.170.01 – Граніш В. В.

    Усі публікації для дисертації були зроблені, судячі з автореферату, у 1998-2001 рр. Довгі роки наполегливої праці…

    Що цікавого відразу кидається в очі? Під рубрикою «Монографії, брошури та статті у наукових фахових виданнях» записані:

    • 31.  Онищенко В.О. Методичні вказівки для виконання курсового проекту з дисципліни "Економіка підприємства" для студентів. – Полтава: ПДТУ, 1998. – 36 с.
    • 32.  Онищенко В.О. Методичні вказівки до вивчення теми "Банківські розрахунки" з дисципліни "Основи банківської справи" для студентів спеціальностей "Економіка підприємства" та "Облік і аудит". – Полтава: ПДТУ, 1998. – 44 с.
    • 33.  Онищенко В.О. Програма та методичні вказівки для організації першої виробничої практики студентів 3-го курсу спеціальності "Економіка підприємства". – Полтава: ПДТУ, 1999. – 31 с.
    • 34.  Онищенко В.О. Методичні вказівки до виконання курсової роботи з дисципліни "Банківська справа" для студентів економічного факультету спеціальностей "Економіка підприємства" та "Облік і аудит". – Полтава: ПДТУ, 2001. – 21 с.

    Так що, виявляється, докторську дисертацію можна захищати і на «брошурах» – методичних вказівках для студентів.

    Дисертація містить 5 розділів і написана російською мовою, що значно полегшило нам пошук джерел запозичення.

    У наведених нижче порівняльних таблицях жовтим кольором показані повні збіги текстів, бірюзовим – синоніми та перефразування. Усілякі авторські фантазії та дурниці на кшталт «правомерно относится», «правомерно учитывать» та заміни російського банка на Національний банк України, а російського рубля на українську гривню виділені фіолетовим кольором. Символом <…> позначені пропуски тексту, які зроблені, щоб вирівняти тексти в двох стовпчиках.

    Раздел 1. Методологические основы исследования инвестиционного процесса (с. 16–100)

    Відразу знаходимо джерело запозичень – книгу Жуков Е.Ф., Максимова Л.М. и др. «Деньги. Кредит. Банки», 2-е изд. (М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2004). Перше видання вийшло в 1999 р., і явно запозичення були зроблені саме звідти, але під рукою в нас є лише 2-ге видання (підписане до друку 11.09.2002), тому посилатися будемо на нього. У списку літератури до дисертації цієї книги немає.

    Бачимо й помилки переписування: «также банки» замість «такие банки», «по среднему кредитованию» замість «по среднесрочному кредитованию». Мда…

    Іще кучу тексту (аж на 8 сторінок) дисертант переписав звідси (звісно, в списку літератури джерело відсутнє):

    А. И. Дедиков. Инвестиции и структура экономики Украины. ПГАСиА. ВТД и КМТ, 1997. Знайти цю книжку можна тут, тут або тут.

    Повторимо коментар із порівняльної таблиці: махровий плагіат.

    Раздел 2. Влияние кредитно-банковской системы на инвестиционный процесс региона (с. 101–195)

    Уважний читач може переконатися, що дисертація полтавського ректора, як і «наукові праці» міністра освіти, мають дивні подібності з текстами, що викладені на російських сайтах готових рефератів, де пропонують за гроші написати будь-яку роботу:

    У 2002-му році такі послуги не надавали, дисертанти «позичали» чужі думки і тексти самостійно, а зараз справа поставлена на потік, що полегшує роботу з пошуку джерел плагіату Володимира Онищенка – на цих сайтах викладають тексти книжок.

    Зазначимо, що так само, як це робила голова Спецради в Чернігівській політехниці доктор економічних наук Вікторія Маргасова, що міняла Росію на Україну, пан Онищенко міняє Центральний банк Росії на Національний банк України.

    Тепер читаємо далі.

    Ось дисертант переписує текст із книжки Макконнелл К. Р., Брю С. Л. Экономикс: Принципы, проблемы и политика (В 2 т. Пер. с англ. Том 1.; М.: Республика, 1992; 399 с.), яка є в його списку літератури під №26, але ми бачимо, що для переписаного тексту він не вказав її як джерело запозичення. Текст поданий таким чином, щоб ми подумали, що це саме дисертант такий розумний. Ця книжка цитується на багатьох сайтах студентських рефератів, звідки ми й узяли її текст для порівняння.

    Іще одне джерело тексту й рисунків – книга Долан Э. Дж. и др. Деньги, банковское дело и денежно-кредитная политика (Пер. с англ. В. Лукашевича и др.; Под общ. ред. В. Лукашевича. – М., 1996. – 448 с.). Книга є в списку літератури під №62, але в наведених нами текстах ніякого посилання немає. У скопійованих рисунках дисертант замінює чужі долари на рідні гривні.

    Як і інші герої наших розслідувань, цей автор теж проколовся: нормальний російський текст «более широкий диапазон активов, нежели беспроцентное хранение денег и долгосрочные облигации» він спробував змінити, але вийшла дурниця: «более широкий диапазон активов по сравнению с беспроцентным хранением денег и долгосрочные облигации», бо треба було написати «и долгосрочными облигациями». Чудовий доказ малограмотної переробки чужого тексту!

    Ось іще один ляп автора: російська фраза «обязательства крупных компаний, не имеющие специального обеспечения» перетворилася в нього на «обязательства крупных компаний, не имеющих специального обеспечения». Тобто в оригіналі спеціального забезпечення не мали зобов’язання компаній, а наш новоспечений доктор економічних наук написав, що це самі компанії не мають спеціального забезпечення!

    А оце ось як вам сподобається: правильний вислів «спекулятивное уклонение от потери капитала» перетворюється у ясновельможного пана на «спекулятивное отклонение от потери капитала»! Ха-ха! Дисертант зовсім не розуміє, про що він пише!

    А що таке «позиция на деньги»? Ха-ха! У книзі Долана – «точка зрения Дж. Кейнса на деньги»!

    Подальший текст цікавий тим, що автор намагався всюди міняти «семейные хозяйства» на «домашние хозяйства», але на с. 187 дисертації «забувся» і залишив текст як є.

    У тексті дисертанта випало словосполучення «в обмен», і вийшла дурниця: «фирма получает денежные средства для осуществления инвестиций на обязательство». Також вражають дивні уявлення дисертанта про сертифікати «с обязательствами».

    Посилання на книгу Долан Э. Дж. и др. Деньги, банковское дело и денежно-кредитная политика (М., 1996. – 448 с.), яка є в списку літератури під №62, дається тільки в одному абзаці. Більше посилань на цю книгу ніде немає.

    Фото ректорів із сайту НУ «ППіЮК»

    Закінчення читайте тут.

    Переглядів: 949 | Додав: OS | Рейтинг: 3.8/5
    Всього коментарів: 4
    avatar
    1 Yevgeny • 19:49, 2021-02-19 [Матеріал]
    У них -- мафиозная связка: Амітан Веніамін Наумович "оппонировал" януковичу, а в диссертации этого, Онищенка -- они оба "оппоненты".
    avatar
    2 Yevgeny • 19:51, 2021-02-19 [Матеріал]
    Еще один член этой мафии -- Пирожков Сергій Іванович, теперь, за Заслуги в "оппонировании" януковичу, академик.
    avatar
    3 kyivscientist54 • 20:29, 2021-02-22 [Матеріал]
    Оце вже вдруге сайт розчаровує. Всі ведуться на заголовок, а я вчитався, погуглив, пошукав. І що я вам скажу - так Онищенко молодець! Дисертації 20 років. Робота писалась мінімум у 2000-2001 році. Тоді ж не було такого багатства джерел і розкоші копіпасти. Писати/друкувати треба було самотужки, обклавшись книжками. А по його темі книжок було небагато - вибачте, гривню ввели в 1996 році, а тут дисертація  через кілька років. Питомо українських підручників не існувало на той час, а методички Онищенка - це одні з перших фахових видань про влаштування банківської системи, у нього був реальний практичний досвід і стажування в Німеччині. Так що не треба автору так зневажувати методичками. Це по-перше.
    Дістати фахові видання з Раші було можливо, але з купою складнощів. Якщо автор даної статті посилається на видання 2004 року, бо не зміг віднайти видання 1999 року, то звідки впевненість, що перевидання 2004 року не доповнене і тут випадок навпаки? Це по-друге.
    І по-третє. На обсяг 500 сторінок всього-навсього такий маленький відсоток некоректних цитувань і співпадінь. Це цілком в межах допустимого. Головне ж, що наукова новизна оригінальна, висновки і практичний результат не запозичені. Хороша добірка авторів, між іншим. Питання, чому до дисертації така увага через 20 років?
    avatar
    0
    4 OS • 21:04, 2021-02-22 [Матеріал]
    Ви неуважно прочитали текст статті.
    Перевидання 2004-го року книги Жуков Е.Ф., Максимова Л.М. и др. «Деньги. Кредит. Банки» було підписане до друку 11.09.2002. Якщо московські автори брали в свою книгу наукові відкриття, зроблені Онищенком раніше, то це легко довести. Але щось доказів немає.
    По-друге, ніяких "допустимих меж" у відсотках для плагіату не існує.
    Чому до цієї дисертації виникла увага - написано в самому початку. Перечитайте, будь ласка, ще раз.
    --
    Намагання відмазати плагіатора зараховується.
    avatar
    Copyright http://false-science.ucoz.ua/ © 2021
    Безкоштовний хостинг uCoz