Атестаційна колегія МОНУ почалася з виступу Міністра, в якому вона сказала, що "Проблема полягає в тому, що інколи дискусії щодо доброчесності зводяться лише до політичних маніпуляцій...", і згадала публікацію в газеті «Дзеркало тижня» («Атестаційна трагікомедія», 12.01.2018, див. тут), яка була названа «незбалансованою, яка містить неадекватну інформацію». Останнє стосувалося наведених мною цифр, а саме: за період з 01.08.16 р. по 01.07.17 р. присвоєно 344 звання професора і доцента, а на двох колегіях МОН — 11.10.17 р. і 12.12.17 р. — 392.

На думку Міністра, треба було порівняти ці цифри з 2014&ndash ... Читати далі »

Наш волонтер, побачивши знайомі формули в фаховому журналі, випадково натрапив на цікавий кейс плагіату, якого ніколи не знайде програмне забезпечення.

Виявляється, три перших параграфи 6-ї глави відомої та широко цитованої книжки – Г. А. Ванин “Микромеханика композиционных материалов”, Наукова думка, Київ 1985 (сторінки 95–105) – були перекладені повністю та дослівно у статті “Mathematical modelling of the elastic behavior of structured geophysical media” (2017, Геофизический журнал №5, т. 39, див. тут).

... Читати далі »

Як це не дивно, але історія з позбавленням у 2015 році Вікторії Євдокимової наукового ступеню доктора медичних наук за підроблення результатів дослідження і плагіат (див. тут і тут) отримала своє продовження: вона звернулася до суду з вимогою повернути їй цей науковий ступінь доктора медичних наук. Нагадаємо, що науковим керівником її докторської дисертації був академік НАМНУ В. Запорожан (див. тут і ... Читати далі »

Шановні представники української академічної філософської спільноти!

Звертаємо вашу увагу на ситуацію, що склалася з захистами філософських дисертацій (особливо, у педагогічних вишах), яка дискредитує академічну філософську спільноту в Україні і ставить під питання її майбутнє.

Моніторинг захистів, що були заплановані на період з 28 листопада по 29 грудня 2017 року, виявив, що з 11 запланованих до захисту на цей період філософських дисертацій (у тому числі 3 докторські та 8 кандидатських), 6, у тому числі всі 3 докторські, містили великий обсяг плагіату; ще одна кандидатська дисертація містила багато явних прикладів безграмотності та приховування беззмістовності за псевдонауковою “пташиною мовою”. Усі згадані дисертації були допущені до захисту експертними радами ві ... Читати далі »

Плагіаторний інкубатор – так можна назвати навчальний заклад, в якому студенти вчаться плагіату, публікують чужі наукові доробки під своїм іменем, а вчать їх цьому їхні викладачі. Пестують, вирощують в інкубаторі, як квочка висиджує. І вилуплюються молоденькі неоперені курчатка, які гарно навчені плагіатити.

Що маємо на виході? Уявлення про те, що це і є наука, що саме так наука і робиться, що саме так і треба виконувати і захищати кандидатські і докторські дисертації, що саме таку наукову школу і треба створювати, підтримувати далі, що саме така «наука» і має відтворюватися далі.

Відкрив я навмання «Збірник тез доповідей V Міжнародної науково-практичної конференції студентів та молодих вчених (м. Суми, 20-21 квітня 2017 року)» ( ... Читати далі »

Ще не встигли ми забути вислови наших плагіаторів, що подарували світу такі шедеври як «Гіппократ – древньоримський лікар» (Е. Глазков), «Аллогія» (О. Волосовець), «тихорецький імунітет» (В. Євдокимова) "naybolee" (В. Запорожан), як нові перли приготувала нам дисертантка Р. Ю. Погоріляк у своїй до ... Читати далі »

Плагіатні скандали в Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка (надалі КНУ ім. Т. Шевченка) – це скоріш норма, а не поодинокі випадки, як показує практика останніх майже 10 років, починаючи з 2009 р. – з гучної «справи Артамонової». Здавалося б, що писати про нову плагіатну історію, пов’язану з першим вишем країни, не має сенсу. Вже пора звикнути, коли йде мова про плагіат, до звичайнісінької констатації на кшталт «і це плагіатор», «і ця рада плагіаторів захищає». Як пора вже звикнути і до ідеї, що плагіатні дослідження (п. Артамонової), статті (п. С. Демченка) – це частина та надбання українського наукового простору, як це стверджує в докторській дисертації п. Корнєєв з Інституту журналістики, а проректор з наукової роботи п. Мартинюк це підтримує та офіційно підтверджує у офіційній відповіді громадським активістам. Цим вже давно укра ... Читати далі »

Звернення до науковців і всіх, хто має відношення до освіти, з приводу морального засудження позову Юрія Теслі проти Ірини Єгорченко

У листопаді 2016 року у Верховній Раді України відбулися громадські слухання на тему «Про стан та проблеми фінансування освіти і науки в Україні», на яких з промовою виступила Ірина Єгорченко – кандидат фізико-математичних наук, старший науковий співробітник Інституту математики НАНУ.

Як громадська діячка, вона акцентувала увагу на тому, «що наслідком державної політики стала деградація наукової сфери, яка триває й досі. Між тим, наука покликана виконувати в суспільстві низку важливих функцій: крім отримання нового знання, це також внесок в підвищення якості освіти, формування престижу держави та напрацювання експертних рекомендацій і експертне оцінювання вже ухвалених рішень органів влади».

Одним із наслідків цієї промови став позов проти Ірини Єгорченко про захист честі і гідності. Його под ... Читати далі »

Материалы об этой конференции представлены на сайте "Лекториум".

Цель конференции – "поиск практических шагов по противодействию лженауке, предполагающий анализ текущего состояния лженауки и родственных явлений, анализ уровня противодействия им в разных областях науки, образования и общественной жизни; привлечение внимания и консолидацию научного сообщества; налаживание междисциплинарного диалога; подготовку научно-методических материалов для учебной и просветительской работы".

Приоритетные исследовательские проблемы 2017 года:

• 1) взаимосвязь науки и образования;
• 2) научпоп в современной медиасреде: проблемы и перспективы.

На сайте "Лекториума" выложено 22 видео - про "чистку организма", попытку реанимировать Т. Лысенко, астроло ... Читати далі »

Інколи Дисергейту закидають, що він ніби цікавиться лише дисертаціями високопосадовців, а дисертації пересічних громадян залишаються поза його увагою, що члени групи перевіряють дисертації лише на плагіат, ігноруючи інші порушення нормативних документів, які допускаються при захистах. Аби довести, що Дисергейт не страждає ані вибірковістю, ані зашореністю лише на плагіаті, ми взяли для аналізу дисертації, автори яких не є відомими широкому загалу особами (принаймні ми взагалі нічого про них не знаємо), до того ж захищені за науковим напрямом, який ще не був у полі нашого зору – державне управління.

Це дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління Білокопитова Дмитра Вікторовича «Розвиток взаємодії органів публічної влади з інститутами громадянського суспільства в умовах глобалізації» (науковий керівник – доктор наук з державного управління, професор Дзюнд ... Читати далі »