Монографія Сергія Шкарлета: було твоє – стало моє

Не пройшло й півдоби, як на нашу пропозицію проаналізувати монографію кандидата на поса ... Читати далі »

Новий кандидат на посаду міністра освіти від Зе-команди відзначився «текстовими запозиченнями»

Схоже на те, що естафету так званих «текстових запозичень без належних посилань» (те, що часто грубо називають плагіатом), від колишньої ... Читати далі »

«Квантова телепортація» академічного плагіату від спеціальності «соціальні комунікації», або як п. Оксана Сенченко стала Ентоні Саттоном, але цього ніхто не помітив

Ця історія – продовження хронік боротьби з пандемією академплагіату в українському науково-освітянському середовищі. І якщо хтось досі вважає, що ця соціальна хвороба мине сама по собі, то дуже небезпечно помиляється. На жаль, академплагіат все швидше поширюється на наших теренах та набуває все більш гротескних форм. Черговий приклад – так звана наукова діяльність ... Читати далі »

Ще раз про наукові видання, принципи підходу до їхнього існування та академічний плагіат

Останнім часом знову активізувалися розмови про засади, принципи існування вітчизняних наукових видань та вимоги щодо публікації матеріалів українських науковців у виданнях, які входять до наукометричних баз Scopus та WoS. Так, цілком зрозуміло, що питання входження наукових досліджень (статей, монографій) українських вчених та наукових видань до світових наукометричних баз Scopus та WoS є важливим завданням для вітчизняної науково-освітянської спільноти на найближчий час. Утім така вимога поки що у громадській свідомості переважно спрямована на окремого вченого (творчу, дослідницьку групу вчених), який (які) мають просувати свої здобутки (статті, книги) у світовий науковий простір. Тут вибір та відповідальність повністю лежить на науковці, групі науковців, які з ... Читати далі »

Шановний пане Президенте!

Шановний пане Голово Верховної ради!

Шановний пане прем'єр-міністре!

Ми, представники науково-освітянської громадськості, яка вже декілька років намагається зупинити вал академі ... Читати далі »

У докторській дисертації громадянина Азербайджану, що була захищена у Вінницькому національному медичному університеті, огляд літератури має чужі тексти

Україна рішуче виходить на міжнародний рівень із захисту дисертацій із плагіатом. Місцеві спецради, не перевіряючи рукописи на доброчесність, надають усі можливості іноземним здобувачам захистити нашвидкуруч усе, що вони забажають.

18 грудня 2019 року у НДЦ Вінницького національного медичного університету імені М. І. Пирогова (спеціалізована вчен ... Читати далі »

Пригоди тазового дна, або про дисертацію Олександра Яцини

Яцина Олександр Іванович захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук на тему «Патогенетичні механізми уродинамічних розладів та їх експериментальна фармакотерапія» (спеціальність 14.03.04 – патологічна фізіологія), текст якої можна завантажити тут ... Читати далі »

Іще одна особа – Олена Зацерковна – також захистила дисертацію у Вінницькому національному медичному університеті на чужих російських текстах

У попередньому матеріалі про захист фальшивої дисертації у Вінницькому медичному університеті ми детально розібрали роботу Н. А. Ляховченко, керівником якої був д. м. н., проф. К. Є. Іщейкін. Того ж дня, 9 жовтня 2019 р., о 12-й годині (тобто двома годинами раніше) на засіданні ... Читати далі »

У Вінницькому національному медичному університеті Наталія Ляховченко успішно захистила дисертацію на чужих російських текстах

Не дивлячись на те, що в суспільстві настільки багато стало приділятися уваги академічній недоброчесності, що стало просто небезпечно займатися переписуванням чужих текстів – відразу спіймають і нароблять галасу на весь світ – все одно знаходяться такі настирливі особи, яким настільки хочеться стати «науковцем», що, не зважаючі ні на які перестороги, все одно пишуть і пишуть свої «дисертації» за допомогою двох відомих операцій – ... Читати далі »

Чи можуть українські та міжнародні журнали надрукувати статтю з нісенітницями? Результати експерименту

У 1996 році наробив галасу відомий жарт фізика А. Сокала, який написав безглузду статтю-пародію, майстерно використовуючи постмодерністський жаргон. Стаття була опублікована у престижному журналі «Social Text ... Читати далі »