Помилки та фальсифікації в наукових дослідженнях
П`ятниця, 2020-10-30, 07:08
Головне меню

Пошук

Корисні посилання
  • Комиссия по борьбе с лженаукой и фальсифика- цией научных исследований при Президиуме РАН
  • Диссернет
  • Троицкий вариант
  • Бюллетень "В защиту науки"
  • Антиплагиат.ru
  • Плагиат: Общественная доска позора
  • dissercomp.ru - Сравнение диссертаций и поиск плагиата

  • Календар
    «  Серпень 2020  »
    ПнВтСрЧтПтСбНд
         12
    3456789
    10111213141516
    17181920212223
    24252627282930
    31

    Статистика

    Онлайн всього: 1
    Гостей: 1
    Користувачів: 0

    Архів записів

    Головна » 2020 » Серпень » 29 » Врятувати міністра Шкарлета (частина 2)
    13:47
    Врятувати міністра Шкарлета (частина 2)

    Врятувати міністра Шкарлета… (частина 2)

    Комісії із боротьби з плагіатом та фальсифікаціями в наукових дослідженнях при НАНУ та НАМНУ проаналізували висновки ЧНТУ та НДІІВ щодо публікацій на сайті http://false-science.ucoz.ua/ стосовно праць Сергія Шкарлета. Пропонуємо вашій увазі другу частину їхнього аналізу. Першу читайте тут.

     

    Публікація № 3

    У цій публікації порівнювалися дві роботи, які мали майже однакові назви і багато дуже подібного тексту:

    • Шкарлет С. М. Побудова моделей структурного типу з метою ідентифікації вимірів інформаційного потенціалу (Проблеми і перспективи економіки та управління, 2015, № 3, с. 45–52).
    • Ладонько Л. С. Побудова моделей структурного типу задля ідентифікації вимірів потенціалу стратегічних змін виробничо-економічних систем (Економіка природокористування і охорони довкілля: Зб. наук. пр. – К.: ДУ ІЕПСР НАН України, 2014, с. 128–131).

    Майже відразу захисники Шкарлета обрали таку лінію захисту: Шкарлет переписав свій текст не у Ладонько, а сам у себе – з монографії «Інформаційна економіка: методи, моделі та технологія формування» (Чернігів, Чернігів. нац. технол. ун-т, 2014, 286 с.).

     «Монографія Шкарлета вийшла і була рекомендована до друку у лютому, а журнал – там, де була стаття Ладонько – вона була рекомендована у травні, то, звісно стаття Шкарлета (насправді монографія – В.С.) вона вийшла раніше», – пояснюють на відео, що розміщене на сайті ЧНТУ 24.06.2020.

    У статті про С. Шкарлета, надрукованій 18.06.2020 у виданні «Бабель», її автори К. Коваленко та А. Кошляк наводять слова Анни Романової (яка 23.06.2020 захистила докторську дисертацію, її науковим консультантом був С. Шкарлет) з посиланням на відео:

    "Шкарлет «списал» текст не из чужой работы, а из собственной монографии «Информационная экономика: методы, модели и технологии формирования»".

    Дивимося відео і конспектуємо:

     «Стаття Ладонько… найголовніше, коли було здано до друку… 30 травня 2014-го року. Тобто у Шкарлета у лютому, а у Ладонько у травні… Монографія Шкарлета – давайте ще раз, щоб мене не звинуватили у фокусах. Рекомендовано до друку 24-го лютого 14-го року… Але, що я хочу сказати. Так як монографія Шкарлета вийшла і була рекомендована до друком у лютому, а журнал, там, де була стаття Ладонько, вона була рекомендована у травні, то, звісно, стаття Шкарлета – вона вийшла раніше».

    Ось два фото з цього відео. Перше – стосовно статті Ладонько:

    Друге – монографія Шкарлета:

    Нам пропонують порівняти дати? Чудово! То порівняємо дати рекомендацій до друку:

    • стаття Ладонько:

    «Затверджено до друку вченою радою Державної установи «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку Національної академії наук України» (протокол № 5 від 29 травня 2013 р.).»

    • монографія Шкарлета:

    «Рекомендовано до друку Вченою радою Чернігівського національного технологічного університету МОН України (протокол № 2 від 24 лютого 2014 року)»

    Тобто стаття Ладонько була рекомендована до друку раніше.

    А докторантка Шкарлета А. Романова що порівнює? Не дати протоколів вчених рад, а ось що: «здано до друку… 30 травня 2014 року» (щодо статті Ладонько) і «рекомендовано до друку 24 лютого 14-го року» (щодо монографії Шкарлета), та підкреслює при цьому: «щоб мене не звинуватили у фокусах».

    Узагалі-то для статті важливою є дата надходження її до редакції, бо саме ця дата визначає пріоритет авторів, а для монографії, з якої хтось щось нібито міг списати, важливою є дата надходження її до бібліотеки, або навіть пізніша дата, коли книжка починає видаватися читачам. Такої інформації «дослідники» з ЧНТУ не надають, бо їх, очевидно, цікавило зовсім інше.

    Також зазначимо, що монографія «Інформаційна економіка…» не вказана в списку використаних джерел до проаналізованої статті. Будь-яке переписування тексту, навіть зі своєї попередньо публікації, має містити посилання, а тим більше це стосується наукової статті, мета якої – видати на-гора нову інформацію та/або новий аналіз відомих фактів, що дозволяє зробити нові висновки, важливі для науковців та суспільства.

    Але в даному випадку дати, якими жонглює А. Романова, не так уже й важливі.

    Бо ми знайшли більш давнє джерело цих текстів, а отже маємо сюрприз для Шкарлета та його захисників. Це стаття, що надрукована не в лютому 2014 р., і не в травні 2014 р., а взагалі – у 2010 році! Ось вона:

    • Чупріна М. О. Розроблення технологій управління розвитком стратегічного потенціалу промисловості України.Вісник Дніпропетровського університету, Серія «Економіка». – 2010, Вип. 4(2), с. 41–47.

    Дивимося на цю красу, де у одного передирає другий, а в того – третій (про такий «плагіатний паровозик» ми вже писали), і розуміємо, що саме Шкарлет переписував текст у Ладонько, а не навпаки.

    Жовтим у таблиці виділені однакові фрази у всіх трьох авторів, бірюзовим – відмінності тексту Шкарлета від ідентичних фраз Чупріни та Ладонько; світло-зеленим – однакове у Шкарлета та Ладонько:

    Виходить, що Ладонько переписала у Чупріни, а вже Шкарлет вніс деякі зміни в текст – «ґрунтується» замість «базується», «нових якостей» замість «нові якості», «в межах системи управління» замість «в системі стратегічного управління», та ще й додав свого – «за рахунок нарощення й раціоналізації використання інформаційного потенціалу та потенціалу структурних змін»; «державного регулювання», поставив непотрібне тире перед словом «елементи». Ладонько викинула слова «національної економіки», і в Шкарлета їх немає; слова «розвитком» «потенціалу» є у Ладонько та Чупріни, а у Шкарлета – немає.

    У висновках ми знову бачимо тут збіг текстів Ладонько і Чупріни – «для забезпечення достатнього рівня економічної безпеки», і зовсім інший варіант у Шкарлета – «для забезпечення переходу економіки України до інформаційного етапу зростання».

    Усе це доводить, що саме Шкарлет списував у Ладонько, а не навпаки (в чому нас намагалася запевнити Комісія ЧНТУ).

    До речі, в публікації №3 не були наведені всі виявлені збіги між статтею Шкарлета та статтею Ладонько. І тепер ми можемо впевнено заявити: ані Комісія ЧНТУ, ані експерт НДІІВ не проводили власного незалежного дослідження порівнюваних статей, – вони нові збіги не знайшли, бо не шукали. Вони просто узяли готову публікацію та подивилися на готові таблиці. Вони також не робили самостійного аналізу статті Шкарлета на предмет пошуку запозичень з інших більш давніх публікацій, інакше вони б так само знайшли статтю Чупріни.

    А взагалі, можемо припустити з високою ймовірністю, що і статтю, і монографію одночасно писала на замовлення третя людина. Таке буває.

    Публікація № 4

    Тут порівнювалися дві роботи:

    • Шкарлет С. М. Формування стратегій розбудови економіки інформаційного типу з метою забезпечення економічної безпеки держави (Економіка України, 2016, № 3, с. 17–28).
    • Микитенко В. В., Гребенюк О. В. Формування набору стратегій для розробки адаптивних технологій управління забезпеченням економічної безпеки (Вісник економічної науки України, 2011, № 1 (19), с. 79–87).

    Значні обсяги статей – текст і таблиці – були дуже подібними.

    Комісія ЧНТУ в своєму висновку повідомила, що в цих статтях «було використано результати спільного наукового дослідження, яке у 2011-2015 роках проводилося під керівництвом д.е.н., проф. В. В. Микитенко та д.е.н., проф. С. М. Шкарлета: науково-дослідна робота на тему «Формування, нарощення та раціональне використання стратегічного потенціалу економіки України» № державної реєстрації 0111U009268», що «спільний доробок використовувався всіма співавторами у своїх подальших дослідженнях та наукових працях, що дозволено… ст. 13 Закону України "Про авторське право та суміжні права"» і що «В. В. Микитенко підтвердила виконання спільного наукового дослідження та засвідчила, що немає жодних претензій до доктора економічних наук, професора С. М. Шкарлета щодо використання ним результатів спільного наукового доробку».

    Висновок Н. Мироненко набагато цікавіший. Вона вказала (с. 30), що стаття В. Микитенко була надрукована «у процесі розробки зазначеної теми», а стаття С. Шкарлета – «після завершення розробки наукової теми». Більше того, «Доповідь на засіданні вченої ради МНТУ ім. академіка Ю.Бугая 21 грудня 2010 р. на тему «Стратегічний потенціал держави: розбудова інформаційної економіки та системи економічної безпеки» (далі - твір № 10)», яка «передувала початку розробки зазначеної наукової теми» і співавторами якої «є Шкарлет С. М. та Микитенко В. В.», є пріоритетною, а проаналізовані статті та Звіт про науково-дослідну роботу (10.12.2015) є «похідними творами, які містять у собі в більшому або меншому обсязі фрагменти твору № 10» (с. 31 Висновку НДІІВ).

    Але ні у Висновку ЧНТУ, ні у Висновку НДІІВ ми не знайдемо головного: порівняльного аналізу проаналізованих статей з виявленням не тільки збігів, але й розбіжностей, як це зазвичай роблять справжні експерти. А вони мали б з’явитися, оскільки одна стаття опублікована на початку виконання наукової теми, а друга – наприкінці. А розбіжностей немає, бо усі абзаци в статті Шкарлета присутні і в статті Микитенко; таблиці №1 і №2 у Шкарлета – це таблиці №1 та №5 у Микитенко. Також немає особливої різниці у висновках, тільки ось Микитенко у 2011 р. хвилювалася за захист «не лише державно-економічного статусу України, а й РФ», а Шкарлет у 2016 р. – за захист «державно-економічного статусу не тільки України, але й інших країн світу».

    А тому маємо цікавий прецедент: можна на початку виконання науково-дослідної роботи надрукувати статтю з її теми, і чомусь не включити одного з керівників роботи, а потім те саме надрукувати після завершення НДР, і вже під прізвищем іншого керівника, та говорити, що це фінальна робота, а плагіату немає. І при дуже схожих текстах та таблицях намагатися стверджувати, що виконана п’ятирічна робота, яка фінансувалася державою.

    Неперевершено! Дякуємо пані Мироненко, що відкрила нам очі на роботу В. Микитенко та С. Шкарлета!

    Крім того, тепер випливає, що, скажімо, 5 виконавців однієї НДР можуть надрукувати 5 окремих однакових одноосібних статей?

    Публікація № 5

    В ній аналізувалися статті:

    • Шкарлет С. М. Технологія управління процесами формування та впровадження системно-універсальних детермінант розбудови економіки інформаційного типу (Економіка України, 2015, № 7, с. 29-40)
    • Шаргородська В. А., Поліщук Ю. А. Роль інформації в сучасній економіці (2011)

    Тут комісія ЧНТУ, мабуть, довго думала, як би викрутитися з пікантної ситуації. Перше, що придумали її члени – що число «2011» у адресі інтернет-сторінки не є датою публікації матеріалів.

    Таке буває. Тому, крім подачі інформаційного запиту на адресу info@rusnauka.com (про це читаємо на с. 8 Висновку ЧНТУ), на який не було (!) отримано відповіді, можна було спробувати встановити дату іншим чином, тим більше що ЧНТУ – це начебто «технічний університет». Невже там немає гарних фахівців-айтішників?

    На сайті https://appuals.com/how-to-check-when-a-website-was-last-modified/ описано, як з’ясувати дату останньої зміни сайту. Використання команди «javascript:alert(document.lastModified)» для сторінки http://www.rusnauka.com/11_EISN_2011/Informatica/4_84863.doc.htm показує, що в останній раз вона змінювалася 22 грудня 2012 р., тобто за 3 роки до публікації статті Шкарлета.

    Але це не дата проведення інтернет-конференції, під час якої була опублікована стаття. Підкажемо айтішникам ЧНТУ, що треба було зробити. Заходимо на сайт http://www.rusnauka.com/, клацаємо мишкою на рядок «Архив научных публикаций», далі вибираємо «Конференции 2011 года», рядок «Эффективные инструменты современных наук - 2011», потім «Современные информационные технологии», де знаходимо 17-й рядок з публікацією статті Шаргородської. Тобто число 2011 в адресі інтернет-сторінки дійсно є датою проведення конференції. Але це ж якщо хочеш установити істину, а не вигородити свого ректора-плагіатора.

    На с. 33 Висновку НДІІВ читаємо:

    Порівняння статті Шкарлет С. М. Технологія управління процесами формування та впровадження системно-універсальних детермінант розбудови економіки інформаційного типу // Економіка України. 2015. № 7. С. 29-40. (далі - твір № 13) та публікації Шаргородська В. А., Поліщук Ю. А., науковий керівник Степова С. В. (Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ) «Роль інформації в сучасній економіці». URL: http://www.rusnauka.com/11_EISN_2011/Informatica/4_84863.doc.htm (далі - твір № 14) свідчить, що Твір № 13 опублікований в Інтернеті, але для встановлення дати розміщення твору необхідно провести експертизу у сфері телекомунікаційних систем та засобів.

    По-перше, тут переплутаний номер твору (треба було – «Твір № 14 опублікований в Інтернеті…», а не твір №13). По-друге, що це за вислів – «Порівняння статті Шкарлет... та публікації Шаргородська... свідчить, що Твір № 13 опублікований в Інтернеті»? Хіба для свідчення того, що "Твір № 13 [насправді №14] опублікований в Інтернеті", треба порівнювати його зі статею Шкарлета?

    Далі чомусь Н. Мироненко згадує конференцію стосовно інформаційних технологій в економіці, яку провів Харківський авіаційний інститут в Алушті у 2011 р. і надрукував з цього приводу збірник тез у Харкові, і що в цьому збірнику вона не знайшла роботи Шаргородської. Так її і не має там бути! Російський сайт http://www.rusnauka.com/ не має ніякого стосунку до Харкова, до ХАІ та до його конференцій! Тут мала місце російська інтернет-конференція без друкування тез, яку організував саме цей сайт. Тому висновок експертки (с. 34), що «надані на експертизу матеріали не є достатніми для формулювання експертного висновку, оскільки унеможливлюють встановлення дати публікації Шаргородської В. А. та Поліщука Ю. А та належності їм авторства», є неправильним.

    А що там цікавого вигадали експерти ЧНТУ?

    О-о-о! Вони написали ось таке (с. 8):

    2. Речення та частини речень, які в п’ятій публікації виділені як такі, що збігаються, - це переважно загальновживані словосполучення (наприклад, «...багато дослідників приділяють увагу ролі інформації у розвитку економіки...») або загальновизнані факти (наприклад, «...у сучасному світі важливу роль у суспільно-політичному житті відіграє інформація...»).

    Але пошук навіть по скороченим фразам – "багато дослідників приділяють увагу ролі інформації у розвитку" або "політичному житті відіграє інформація" – видає один результат: статтю Шкарлета. Тобто це не «загальновживані», а унікальні словосполучення, і трапляються вони тільки в статті Шкарлета! Збрехали його підлеглі!

    До речі, пошук по фразі з роботи Шаргородської – "Багато дослідників приділяють увагу інформації в розвитку економіки" – видає 6 результатів: її статтю та студентські тези, де ця стаття була передрана (сплагіачена). Таким чином, до двох «молодих економістів-кібернетиків» з Тернопільського національного економічного університету (2011 р.), студенток з Чернівецького торговельно-економічного інституту (2014 р.) та Мукачівського державного університету (2014 р.) та студента з Уманського національного університету садівництва (2013 р.) приєднався доктор економічних наук, ректор Чернігівського національного технологічного університету (2015 р.).

    Висновки

    Комісія ЧНТУ написала, що вона «констатує, що інформація, викладена в п’яти публікаціях, що підписані ім’ям Василя Садового, це недостовірні факти із метою поставити під сумнів наукові досягнення та наукове звання Шкарлета С. М. Дані публікації є відкритою маніпуляцією та посягають на право інтелектуальної власності Шкарлета С. М., здатні завдати шкоди честі чи репутації творця об’єкта права інтелектуальної власності (ст. 423 Цивільного кодексу України ) та честі й гідності (ст. 68 Конституції України).»

    Насправді факти, що були наведені в публікаціях, – це порівняльні таблиці, де було показано збіги, і жодна таблиця не була спростована.

    Крім фактів збігів текстів, які просто неможливо спростувати, у публікаціях були наведені інші факти – відсутність джерел запозичень, які записуються в квадратних дужках.

    Нагадаємо ще раз: в інтерв’ю виданню «Лівий берег» Шкарлет обурено сказав: «Ви упереджені, в мене там є квадратні дужечки». В публікаціях на сайті http://false-science.ucoz.ua/ було продемонстровано, що дужечок там немає, і було висловлене оціночне судження, яке пояснює, звідки з’явилися збіги у проаналізованих текстах, – що доктор економічних наук Шкарлет переписав їх з інших публікацій без зазначення джерел запозичення, а це є ознака академічного плагіату.

    До речі, членам Комісії ЧНТУ варто поцікавитися розбором плагіату в докторській дисертації Шкарлета. Це творіння вже отримало назву «акОпунктурні інновації». Що вони придумають для виправдання поважного пана на цей раз?

    Член-кор. НАМНУ, д. м. н., проф. С. Арбузова

    к. б. н. О. Болдирєв

    д. б. н. І. Дзеверін

    д. м. н., проф. В. Досенко

    к. ф.-м. н. І. Єгорченко

    к. ф.-м. н. А. Сененко

    к. б. н., с.н.с. О. Смірнов

    д. ф.-м. н. С. Шарапов

    Переглядів: 665 | Додав: OS | Рейтинг: 5.0/3
    Всього коментарів: 2
    avatar
    1 superamazed • 15:58, 2020-08-29 [Матеріал]
    https://day.kyiv.ua/uk....danilov
    Пан Данилов стверджує, що "В Україні спостерігається криза системи вищої освіти, що формує загрози державній і національній безпеці України".
    Про це заявив секретар Ради національної безпеки і оборони Олексій Данілов, передає прес-служба РНБО.
    "За результатами проведеного за допомогою програмно-апаратного комплексу «СОТА» аналізу стану системи вищої освіти в контексті національної безпеки можна зробити висновок про системну кризу в цій сфері, що формує потенційні і реальні загрози державній і національній безпеці України", - повідомив секретар РНБО.
    Він зазначив, що наука і технології розвинутих країн значно випереджають вітчизняні. У зв'язку з цим у РНБО відзначили необхідність відродити науково-технічний потенціал України.»

    Після Шкарлетіади невже ж вищим керівникам держави не зрозуміла відповідь на таке просте питання: Чи спроможний пан в.о. сприяти виведенню системи вищої освіти з системної кризи?
    avatar
    0
    2 OS • 11:22, 2020-09-11 [Матеріал]
    Етичний комітет Нацагенства з питань забезпечення якості освіти відреагував на скарги і визнав, що у трьох роботах в.о. міністра Шкарлета є плагіат.
    Відповідне рішення ухвалили на засіданні 11 вересня 2020 р.
    Звернення про плагіат надійшли від народної депутатки Інни Совсун, ГО "Трон" в особі Світлани Вовк (спільнота "Дисергейт"), Фундації регіональних ініціатив, і також прийшов лист від Секретаріату Уряду з проханням перевірити факти.
    "Вимушені констатувати плагіат у трьох роботах. Представимо це у нашому висновку. І є відповідна таблиця, яка вказує на некоректні посилання з ознаками академічного плагіату", - сказав голова комітету з етики і керівник НАЗВО Сергій Квіт.
    Уривки наукових робіт НАЗЯВО також надсилало на перевірку трьом міжнародним експертам: Крістіну Моріарті, професору етики і права, ліцензованому адвокату у США, який працює в міжнародній організації по академічній доброчесності, міжнародному чеському експерту Томашу Фольтинеку та польському експерту Кшиштофу Гутовському, експерту з питань піратства і плагіату, включеному у список Окружного суду у Варшаві. Уривки переклали для них англійською.
    Усі троє іноземних експертів визнали, що в роботах Сергія Шкарлета є плагіат. Усі документи з порівняльними таблицями обіцяють невдовзі опублікувати на офіційному сайті агентства.

    Стаття на сайті liga.net
    avatar
    Copyright http://false-science.ucoz.ua/ © 2020
    Безкоштовний хостинг uCoz