Російські вуха в докторській дисертації Сергія Шкарлета

Чи є докторська дисертація ректора ЧНТУ (у 2010-2020 рр.) Сергія Шкарлета справжньою?

Чи є в ній академічний плагіат?

Давайте розбиратися.

Спочатку – офіційна довідка.

24 січня 2008 р. Сергій Миколайович Шкарлет захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.00.04 – Економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності) на тему «Формування економічної безпеки підприємств засобами активізації їх інноваційного розвитку».

Робота була виконана на кафедрі міжнародних економічних відносин Інституту міжнародних відносин Національного авіаційного університету Міністерства освіти і науки України (м. Київ), а захищена в спецраді Д26.006.03 ДВНЗ «Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана» (пр. Перемоги, 54/1).

Науковим консультантом був доктор економічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки Україні, радник ректора Національного авіаційного університету Олександр Петрович Степанов.

Офіційні опоненти:

• академік НАН України, доктор економічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки Україні, завідувач відділу стратегічного потенціалу та макроекономічного аналізу, радник дирекції Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України Алимов Олександр Миколайович;
• доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри економіки, обліку та фінансів Інституту післядипломної освіти Національного університету харчових технологій Міністерства освіти і науки України Бутнік-Сіверський Олександр Борисович;
• доктор економічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, професор кафедри маркетингу, управління та економіки підприємств, проректор з наукової роботи Національної академії управління Міністерства освіти і науки України Єрмошенко Микола Миколайович.

Докторську дисертацію С. Шкарлета разом з авторефератом можна знайти тут.

Автореферат є на офіційному сайті Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського тут і на сайті КНЕУ тут (або вебархівований файл можна завантажити звідси). Ці два варіанти авторефератів відрізняються:

І це дуже дивно, що викладені 2 варіанти автореферату – з однаковим текстом, але різною кількістю сторінок та різним набором ілюстрацій. До того ж рисунок 2 відсутній в обох версіях.

В авторефераті і дисертації читаємо: «Основні положення дисертації опубліковані у 43 наукових працях (11 робіт в співавторстві).., з них 1 одноосібна монографія, 5 навчальних посібників, 31 стаття у наукових фахових виданнях, 6 матеріалів наукових конференцій».

Аналіз на академічний плагіат – частина 1

У попередній публікації ми показали, що стаття №35 з розділу «Статті у наукових фахових виданнях» автореферату під назвою: Шкарлет С. М. «Теоретичні основи формування економічної безпеки підприємств» (Сіверянський літопис, 2007, №4, с. 161–171) є фактично переписаною статтею Л. П. Гончаренко «Процесс обеспечения экономической безопасности предприятия» (Справочник экономиста, 2004, №12) та розділу 18 підручника «Економіка підприємства» за ред. С. Ф. Покропивного (К.: КНЕУ, 1999).

Ця стаття Шкарлета увійшла до розділу 1.3 дисертації, який називається «Теоретичні основи формування економічної безпеки підприємств» (і займає с. 47–64), з несуттєвими змінами (напр., замість отих «по-перше», «по-друге»… «по-шосте» усі ці пункти просто перелічуються через кому). І ми бачимо, що усі оті вислови у статті Шкарлета типу «на нашу думку», які були передрані з інших джерел без належних посилань на справжніх авторів, продовжують вводити читача в оману тепер і в дисертації. Збережений у ній також отой чудовий ляп – «небажання чи нездатність підприємства активно впливати на зовнішнє політико-правове середовище його (її) діяльності» (кого це – її?) на с. 58, присутня й та сама дурниця – «k_ses  - величина окремого критерію за i-ю функціональною складовою», ті самі дані по Росії з помилками, зробленими Шкарлетом ще в статті (див. с. 63 дисертації), те саме посилання [335] на сайт студентських рефератів www.refine.org.ua (тобто якщо не брати до уваги, що в студентському рефераті переписаний російський підручник, виходить, що докторська дисертація ліпиться із студентських рефератів).

Тому ми впевнено стверджуємо, що сторінки 53–64 дисертації – це академічний плагіат, до того ж зроблений з недолугими помилками. Додатково зазначимо, що на відміну від своєї статті із Сіверянського літопису автор у тексті дисертації повставляв у квадратних дужках посилання №261 та 268. І що ж це за посилання? Дивимося:

261. Шкарлет С.М. Економічна безпека підприємства: інноваційний аспект: Монографія. – К.: Книжкове видавництво НАУ, 2007. – 432 с.

268.  Шкарлет С.М. Первинні засади структурної моделі економічної безпеки підприємства // Сіверянський літопис, 2006. - №1(67). С. 124-130.

Тобто Шкарлет у дисертації посилається на свою монографію (там теж присутній увесь оцей чужий текст?), а також на статтю №268, яка – зовсім не та робота Шкарлета, яку він переписав на с. 47–64. А ось якраз статті «Теоретичні основи формування економічної безпеки підприємств» у списку літератури до дисертації чомусь узагалі немає (а в авторефераті згадується під №35), хоча назва розділу 1.3 дисертації – саме така. Смішно.

А ще дивує, що члени спецради Д26.006.03 КНЕУ не побачили в дисертації Шкарлета здорових шматків, «запозичених» із підручника, написаного колективом співробітників цього ж КНЕУ у 1999 р. та перевиданого другим виданням у 2001 р.

Аналіз на академічний плагіат – частина 2

Друга стаття, що вказана в авторефераті в розділі «Статті у наукових фахових виданнях» під №17, яку ми проаналізуємо, – це:

Шкарлет С. М. Діапазонний підхід ідентифікації стану економічної безпеки та конкурентоспроможності підприємства в контексті оптимальності засад його інноваційної політики // Сіверянський літопис. – 2006. – №2(68). – С. 138–142. (знайти її можна тут; вебархівна копія тут).

Виявляється, у цю статтю, а відповідно і в текст своєї дисертації, пан Шкарлет переписав ось цю російську дисертацію (знайти її можна тут, тут або тут):

Силкина Галина Юрьевна. Моделирование динамики инновационных процессов. – Дисс… доктора экон. наук, специальность 08.00.13 – Экономико-математические методы. Нижний Новгород, 2000.

У порівняльних таблицях жовтим кольором показані повні збіги, бірюзовим – синоніми та перефразування, а зеленим – заяви Шкарлета про те, що це саме він є автором висловлених пропозицій чи висновків. Символом <…> позначені пропуски тексту, які зроблені, щоб вирівняти порівнювані тексти.

Тут відразу зазначимо, що посилання №2, яке вставив Шкарлет, – це книга «Введение в динамику управляемых систем» (под ред. В. В. Александрова, М.: Мех.-мат ф-т МГУ, 1993), а №6 – це «Мир управления проектами. Основы, методы, организация, применение» (под ред. Х. Решке, Х. Шелле, М.: Аланс, 1994). Перша майже вся нашпигована різними формулами, але цієї формули, яку Шкарлет переписав з дисертації Г. Сілкіної, немає, а в другій узагалі немає жодної формули, тому є всі підстави вважати, що ці неправильні посилання він зробив навмисно. Відсутність цієї формули в посиланнях [2, 6] свідчить про те, що саме дисертація Сілкіної була джерелом текстових запозичень для Шкарлета.

Ой, ну тут явний ляп перекладу: «зводиться до послідовності таких періодичних». Періодичних чого? Це ж явно якась комп’ютерна програма перекладала. І так підставила свого хазяїна!

А посилання №4 (книжку за 1981 рік) навіть не будемо й відкривати. Нехай за бажанням пан Шкарлет знайде там те місце, звідки він нібито процитував (а не поцупив у Сілкіної) фразу про далеке майбутнє, і ткне туди пальцем, а ми тоді перевіримо.

Таким чином, за Шкарлетом, у діапазону існують не верхня та нижня межі (чи границі), а верхня та нижня поверхні! У формулі F(t₀)F⁰ Ì X⁰ × Y⁰, як легко побачити, пан ректор втратив знак рівняння.

Ну а з посиланням №5 у Шкарлета (це книга: Кругликов А.Г. Системный анализ научно-технических нововведений. – М., Наука, 1991) – теж хохма: там немає таких російських слів як «диапазон», «оптимистический» и «пессимистический». Тобто знову маємо фальшиве посилання на джерело, в якому насправді немає тієї інформації, на яку начебто вказує Шкарлет.

«Важаємо за необхідне» – це так Шкарлет підкреслює, що це саме його ідеї та пропозиції, а не ідеї, що вкрадені ним з російської дисертації.

Тут можна тільки посміятися: висновок про «відносну значимість перерахованих факторів» у російській дисертації Шкарлет у своїй статті позначив зірочкою, тобто також відніс до «перерахованих факторів». Кумедно! Він навіть не розуміє, що переписує!

І знову без докорів сумління Шкарлет пише: «ми маємо можливість сформулювати…». Яке нахабство!

Таким чином, констатуємо, що в цій статті на всіх сторінках (крім трьох абзаців на першій сторінці і кількох далі) Шкарлет переписав у перекладі українською фрагменти дисертації Г. Ю. Сілкіної включно з формулами та рисунками, що складає приблизно 95% тексту.

Проаналізована стаття Шкарлета з незначними змінами (зроблені стилістичні виправлення та додані посилання на цю статтю та його монографію) увійшла до розділу 5.3 дисертації, який називається «Забезпечення економічної безпеки підприємств динамічними засобами активізації інноваційного  розвитку», і розмістилася там на с. 360–366. Таким чином, ці сторінки – академічний плагіат.

Аналіз на академічний плагіат – частина 3

Третя стаття, що вказана в авторефераті в розділі «Статті у наукових фахових виданнях» під №32, яку ми проаналізуємо, – це:

Шкарлет С. М. Практична реалізація функціонально-вартісного управління потенціалом економічної безпеки підприємства у контексті використання засад його інноваційної політики // Сіверянський літопис. – 2007. – №1. – С. 172–178. (знайти її можна тут; вебархівна копія тут).

У цю статтю, а значить, і в свою дисертацію, С. Шкарлет знову переписав ту саму російську дисертацію Г. Ю. Сілкіної, до того ж він переписує текст просто підряд, не заморочуючись, хоча й змінює певні словесні вирази:

«Ми відносимо», «ми вважаємо», «ми повинні», – продовжує фантазувати Шкарлет, переписуючи чужий текст… До речі, робить помилку: треба було написати «поставити у відповідність», а не «поставити у відповідні».

Далі переписування успішно продовжується:

Теж помилка у Шкарлета: цей бідолаха написав про «радикальність перетворень та стадій життєвого циклу», тоді як в оригіналі було «радикальностью преобразований, а также стадией жизненного цикла». Що це ще за «радикальність стадій життєвого циклу»??? Сміховисько!

Читаємо далі:

Тут ми бачимо, що Шкарлет не тільки передрав чужий рисунок з перекрученим підписом, але й чомусь його переробив, до того ж настільки неякісно, що навіть зникли точки з певними координатами, завдяки чому стало незрозуміло, що саме обводиться отією кривою лінією.

І взагалі – ай да Шкарлет, ай да … син! Узяти чужий текст та повтикати туди вислови на кшталт «формування потенціалу економічної безпеки» та «функціонально-вартісне управління», а ще краще «функціонально-вартісне управління формуванням потенціалу економічної безпеки підприємства», і – опа! Стаття готова!

Іще один ляп Шкарлета: в оригіналі оптимальний варіант вибирали «из совокупности доминирующих альтернатив», а тут наш Нестор чомусь написав, що «оптимальний варіант може бути обраний із сукупності альтернатив, що не домінують».

«Відповідно до викладених у статті матеріалів цілком логічним здається продовження наукового дослідження щодо економічної безпеки підприємства на засадах його інноваційної політики в аспекті вдосконалення теорії і практики управління цим складним процесом», – пише далі Сергій Миколайович Шкарлет.

Та кому потрібні такі «дослідження», пане Шкарлете???

Таким чином, констатуємо, що й у цій статті Шкарлет має 6 сторінок переписаного чужого тексту, а це становить 6/7 ≈ 86%.

Ця стаття увійшла до розділу 4.4 (він називається «Актуалізація потенціалу економічної безпеки підприємства методами функціонально-вартісного управління інноваційним розвитком») і розміщена на с. 284–292. Таким чином, і ці сторінки дисертації – академічний плагіат.

Аналіз на академічний плагіат – частина 4

Додамо тепер пряме порівняння дисертації Шкарлета та дисертації Галини Юріївни Сілкіної.

Заодно можна посміятися з того, як російське слово «точечные» перетворилося у пана ректора на помилково написане слово «акопунктурні»:

Ми вже не будемо далі порівнювати у таблиці ці два тексти заради економії місця – усе добросовісно переписується разом з купою формул.

Зазначимо лише, як висновок, що сторінки дисертації Шкарлета  318 по 342 – це насправді сторінки 246–275 дисертації Г. Сілкіної (куди, повторимо, цей видатний діяч сучасності повтикав вислови «формування стану економічної безпеки підприємства»), а тому є академічним плагіатом.

Наведемо на додаток лише ось це чудове місце:

І, дивіться, не заплутайтесь! Посилання №261 – це не Сілкіна, ні, це наш улюбленець С. Шкарлет зі своєю монографією «Економічна безпека підприємства: інноваційний аспект» (К.: Книжкове видавництво НАУ, 2007). Спочатку переписав туди, а потім сюди, і послався звідси туди. Але не туди, куди було слід.

Сторінки 342–347 дисертації Шкарлета – це насправді сторінки 280–285 дисертації Г. Сілкіної, і тому теж є академічним плагіатом.

Таким чином, розділ 5.2. «Управління процесом формування економічної безпеки підприємств на основі оцінки структури заходів активізації інноваційного розвитку» є цілком переписаним із російської дисертації, переписаним підряд – сторінка за сторінкою.

Аналіз на академічний плагіат – частина 5

Розділ 5.3. «Забезпечення економічної безпеки підприємств динамічними засобами активізації інноваційного  розвитку» теж містить чужий текст, перекладений з російської, і чужі рисунки.

Сторінки 347–359 цього розділу – це насправді сторінки 285–295 розділу «3.4. Динамический подход к обоснованию и реализации принципов оптимальности инновационной деятельности» дисертації Г. Сілкіної, і тому теж є академічним плагіатом.

І знову наведемо дві характерні цитати з цієї шарлатанської роботи (якось соромно називати її дисертацією), де Шкарлет знову посилається на свою монографію [261], і порівняємо їх з оригіналом:

Наступні сторінки дисертації (360–366) уже були розглянуті вище (див. частину 2).

А далі – знову переписана дисертація Г. Сілкіної:

Бачимо, що рисунок трохи змінено, але очевидно, що він той самий, що праворуч, а в підпису до рисунку додано трохи муті про «реалізацію засад» та «економічну безпеку».

А ще очевидно, що Шкарлет не розуміє різниці між ламаною та кривою лініями.

Але якщо праворуч вектори виходять із точок, що розміщені в різних місцях, то Шкарлет зробив рисунок, де ці точки розміщені симетрично, та ще додав зеленого хрестика з географічного атласу з позначеннями півночі, півдня, сходу та заходу. Правда, схід він розташував чомусь ліворуч, а захід праворуч. Має ж бути так:

Невже школярі будуть тепер переучуватися «за Шкарлетом»?

Далі Шкарлет знову переписує чужу дисертацію, тільки вказує напрямки векторів «по азимуту від східного до північного напрямів» замість «направленный справа налево и снизу вверх», і тому подібне. Ми вже не будемо загромаджувати текст порівняльними таблицями, бо й так з ним усе ясно.

Доказом переписування тексту саме з дисертації Сілкіної є наступна фраза в дисертації Шкарлета з неузгодженим числом (с. 371):

Запропоновані методологічні основи генерації оптимальних управлінських рішень і організації процесу управління станом економічної безпеки та конкурентоспроможності з використанням засад активізації інноваційного  розвитку є досить узагальненою, тому вони можуть бути застосовані до різних видових засад інноваційного  розвитку, що впроваджуються на будь-яких стадіях їхнього життєвого циклу.

Порівняємо з дисертацією Сілкіної (с. 308):

Разработанная методология выработки оптимальных управленческих решений и организации процесса управления инновационной деятельностью является достаточно общей: она может быть применена к инновациях различных типов, начинающихся на любых стадиях их жизненного цикла.

Комп’ютерна програма переклала правильно, а потім «ручне втручання» в текст призвело до явного ляпу.

Посилання [261, 264] – це монографія С. Шкарлета «Економічна безпека підприємства: інноваційний аспект» (2007) та його стаття «Менеджмент економічної безпеки підприємства на засадах аналізу динаміки інноваційних процесів» (журнал «Формування ринкових відносин в Україні», 2007, №3, с. 87-92), яка, мабуть, теж нашпигована плагіатом.

Висновок: сторінки 365–376 дисертації Шкарлета – це насправді сторінки 304–314 дисертації Г. Сілкіної, і тому є академічним плагіатом.

Вибачте, що не підряд, але повернемося зараз до розділу 5.1 дисертації С. Шкарлета, який називається «Формування економічної безпеки підприємств за критеріями ефективності інноваційного розвитку».

Ви будете сміятися, але сюди Шкарлет переписав розділ 3.1 дисертації Сілкіної, який називається «Логические основы и методологические принципы оценки эффективности инновационных проектов».

Знову, вже без занудних порівняльних таблиць, запишемо результат нашого аналізу: сторінки 295–304 та 307–308 його дисертації – це сторінки 171–182 та 187–188 її дисертації.

Висновки

Основний матеріал дисертації Сергія Шкарлета викладений на с. 16–377 (усього – 362 сторінки).

Академічний плагіат виявлений на с. 53–64, 284–292, 295–304, 307–308, 318–376 (усього – 92 сторінки), що складає 25,4%.

Подяки

Дякуємо і дуже дякуємо президенту України В. О. Зеленському та особисто керівнику уряду Денису Шмигалю за призначення ректора ЧНТУ Сергія Шкарлета на посаду в. о. міністра освіти і науки України, що примусило нас звернути увагу на цього знаного економіста, дослідити деякі його публікації та докторську дисертацію і знайти там махровий академічний плагіат.

Висловлюємо також подяку пану Шкарлету, на роботах якого ми вдосконалили свою майстерність. Нешановний Сергію Миколайовичу, пишіть іще!

Пропозиції

Видання «Сіверянський літопис» перейменувати в «Сіверянський передрук».

Установити державну нагороду – орден Шкарлета трьох ступенів, який присуджувати найкращим плагіаторам року. За зразок узяти (сплагіатити) нобелівську медаль, замінивши профіль Альфреда Нобеля профілем Сергія Шкарлета.

Сподівання

Автори плекають надію, що компетентні органи (МОНУ? НАЗЯВО? ОП?) звернуть увагу на витівки видатного майстра чужого слова, згаданого у 9 наших публікаціях, а сам він буде позбавлений наукового ступеня доктора економічних наук та вченого звання «професор». Ну й, само собою, буде відпущений з посади в. о. міністра освіти і науки на свободу…

Автори також без надії сподіваються, що С. Шкарлет поверне до бюджету незаслужено виплачені йому надбавки за фіктивні ступінь та звання.

Юрій Бойко, Василь Садовий

PS. Ви дивилися дев’яту серію академічно-плагіатного серіалу «Шкарлет» епохи Зеленського. Першу серію можна подивитися тут, другу тут, третю тут, четверту тут, п’яту тут, шосту тут, сьому тут, а восьму тут.