Сага про журнал ScienceRise. Доки неякісні журнали будуть потрапляти до категорії Б?

На засіданні Атестаційної колегії МОНУ 05.03.2019 мною були висловлені зауваження стосовно журналу «ScienceRise: ... Читати далі »

Раз дипломчик, два дипломчик – хоп! – і докторська!

Раз дощечка, два дощечка – будет лесенка,

Раз словечко, два словечко – будет песенка.

... Читати далі »

Кури, люди та задохлики

Жанна Євгеніївна Кліщова захистила 30 листопада 2018 року дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук на тему «Обґрунтування інновацій у профілактиці за ешерихіозу та сальмонельозу птиці» (завантажити її можна ... Читати далі »

Докторська Ганни Фотіної – звичайнісіньке «передиралово»

Доктор ветеринарних наук, професор кафедри епізоотології та паразитології Сумського національного аграрного університету Ганна Анатоліївна Фотіна відмітилася не тільки ретельним переписуванням чужої статті російських вчених, коли, будучи кандидатом вет. наук і докторанткою, разом із аспіранткою (нині канд. вет. наук) Іриною Коваленко, не ... Читати далі »

Кури птахофабрик усіх країн, єднайтеся!

Псевдонауковці-аферисти намагаються хибними корисними шляхами досягти матеріального збагачення без будь-якої розумової напруги та докорів сумління. Факти крадіжки чужих здобутків не обмежуються окремими особами, уже є сформовані злочинні угруповання, що пронизують наскрізь «вертикаль наукових послуг». Сформувалися мережі так званих «псевдонауковців», які за певні блага з будь-якого «клієнта» залюбки зроблять кандидата або доктора наук із забезпеченням «повного супроводу» аж до етапу затвердження вченого ступеня в Міністерстві освіти і науки.

Численні факти академічної недоброчесності виявлені в спеціалізованій вченій раді Д 55.859.04, що працює на базі двох установ – Сумського національного аграрного університету та Державного науково-контрольного інституту біотехно ... Читати далі »

З 7 до 15 січня відкрито голосування за номінантів народної відзнаки "Академічна негідність 2018".

Перед цим протягом 10 днів представники науково-освітньої спільноти України мали можливість запропонувати власні кандидатури для відзначення у наступних 7 номінаціях:

• "Плагіатор 2018"
• "(Псевдо)науковець 2018"
• "Токсичний ректор 2018"
• "Посіпака 2018"
• "Скандал 2018"
• "Мурзилка 2018"
• "Спец(з)рада 2018".

... Читати далі »

ПРОЛОГ

 У монографії Дмитра Ігоровича Дроздовського, яка планувалася до захисту як докторська дисертація, виявили плагіат.

Дмитро Дроздовський (народився у 1987 р.) – не кабінетний учений, а достатньо відома людина з багатьма регаліями, яка задіяна у багатьох різних проектах, зокрема ініційованих Міністерством освіти і науки України. Він кандидат філологічних наук (2013), науковий співробітник Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, критик, літературознавець, перекладач, письменник, член Національної спілки журналістів України, член Національної спілки письм ... Читати далі »

Рецепт створення "сучасної" докторської дисертації: взяти матеріали двох старих кандидатських дисертацій, захищених у 2003 і 2007, із таблиць зробити діаграми, деякі діаграми просто скопіювати, переписати тексти, дещо замінивши слова та покликання на більш нові, і все це – не проводячи експериментів з радіацією (і дійсно, навіщо ж опромінюватися?).

А тепер після такої інтригуючою увертюри перейдемо до справи.

Тетяна Ростиславівна Андрійчук захистила докторську дисертацію під назвою «Біохімічні механізми реалізації радіаційно–індукованого апоптозу» ( ... Читати далі »

Звернення

щодо неприпустимості політики підтримки академічної недоброчесності в Україні, яке здійснюється токсичними мережами на чолі з керівництвом Міністерства освіти і науки

Після викриття топ-плагіаторів, зокрема Кат ... Читати далі »

5 червня 2018 р. скандально відома самозвана "експертка з етнології та етнографії", докторант і викладач кафедри музеєзнавства та пам'яткознавства Харківської державної академії культури Олена Василівна Щербань отримала науковий ступінь доктора історичних наук зі спеціальності "етнологія" за дисертацію "Еволюція традицій використання глиняного посуду в народній культурі харчування українців Наддніпрянщини другої половини ХІХ — початку ХХІ століття".

Про це в статті «Як у Львові зґвалтували науку» (газета «Дзеркало тижня», випуск №23, див. ... Читати далі »