Помилки та фальсифікації в наукових дослідженнях
П`ятниця, 2020-11-27, 01:40
Головне меню

Пошук

Корисні посилання
  • Комиссия по борьбе с лженаукой и фальсифика- цией научных исследований при Президиуме РАН
  • Диссернет
  • Троицкий вариант
  • Бюллетень "В защиту науки"
  • Антиплагиат.ru
  • Плагиат: Общественная доска позора
  • dissercomp.ru - Сравнение диссертаций и поиск плагиата
  • StrikePlagiarism - Пере- вірка документа на плагіат

  • Календар
    «  Листопад 2020  »
    ПнВтСрЧтПтСбНд
          1
    2345678
    9101112131415
    16171819202122
    23242526272829
    30

    Статистика

    Онлайн всього: 1
    Гостей: 1
    Користувачів: 0

    Архів записів

    Головна » 2020 » Листопад » 2 » Фабрика фальшивих дисертацій в університеті Шкарлета. Випадок 2-й: Аліна Олександрівна Пінчук
    20:46
    Фабрика фальшивих дисертацій в університеті Шкарлета. Випадок 2-й: Аліна Олександрівна Пінчук

    Фабрика фальшивих дисертацій в університеті Шкарлета. Випадок 2-й: Аліна Олександрівна Пінчук

    Колись Чернігів був відомий фабрикою музичних інструментів – там виробляли піаніно. Тепер у цьому місті пихтить інша фабрика…

    Друга серія про захисти в спецраді Чернігівського національного технологічного університету, яким на посаді ректора керував Сергій Шкарлет, присвячена Аліні Олександрівні Пінчук – доценту, директору навчально-наукового інституту економіки ЧНТУ, створеного 2.07.2019 р. (його директором вона стала ще будучи кандидатом економічних наук).

    Щоправда, на сайті ЧНТУ у цей же час ми читаємо, що директором навчально-наукового інституту економіки є доктор економічних наук Олена Іванівна Гонта, а інститут був створений 1.09.2014 р. Ну то таке, трішки чогось шизофренічного не завадить, так ще цікавіше…

    Тема докторської дисертації Аліни Пінчук: Стратегія забезпечення сталого розвитку сільського господарства в умовах діджиталізації економіки України. Спеціальність 08.00.03 – «Економіка та управління національним господарством». Автореферат можна завантажити тут або тут, а дисертацію тут або тут.

    Науковий консультантКармазіна Наталія Вячеславівна, доктор економічних наук, доцент кафедри обліку і оподаткування Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського.

    Офіційні опоненти:

    Вдовенко Наталія Михайлівна, доктор екон. наук, професор, завідувач кафедри глобальної економіки Національного університету біоресурсів і природокористування України (її відгук можна завантажити тут або тут);

    Гальцова Ольга Леонідівна, доктор екон. наук, професор, завідувач кафедри національної економіки, маркетингу та міжнародних економічних відносин Класичного приватного університету (її відгук можна завантажити тут або тут);

    Сафонов Юрій Миколайович, доктор екон. наук, професор, заступник директора ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» Міністерства освіти і науки України (його відгук можна завантажити тут або тут).

    Захист відбувся 21.08.2020 р. у Спеціалізованій вченій раді Д 79.051.04:

    Голова – д. е. н., професор Маргасова Вікторія Геннадіївна

    Заступник голови – д. е. н., професор Забаштанський Максим Миколайович

    Вчений секретар – д. е. н., професор Виговська Валентина Вікторівна, тел. 0462-665219.

    1. Підозрілі та свідомо фальшиві публікації

    В авторефераті новоспеченої докторки Аліни Пінчук є «Список опублікованих праць за темою дисертації» (с. 30–33) у кількості 31 штука.

    Перевіряємо наявність цих праць:

    7. Пінчук А.О. Особливості фінансової підтримки суб’єктів сільського господарства України. Фінансові дослідження. 2019. № 2. URL: https://fr.stu.cn.ua/index.pl?task=contextview&1=ua&id=21.

    Замість статті читаємо російською мовою: «Внимание! Аккаунт отключен администратором сервера» (див. тут). Пошук публікацій на сайті ЧНТУ по прізвищу «Пінчук» видає 17 праць, серед яких заявленої роботи взагалі немає (див. тут).

    8. Пінчук А.О. Особливості державного регулювання розвитку інноваційного потенціалу аграрного сектору в Україні. Публічне управління і адміністрування в Україні. 2019. Вип. 9. С. 94-99.

    Замість статті Пінчук на цих сторінках журналу розміщена стаття з такою самою назвою, але її автор – зовсім інша людина, Т. Л. Шестаковська, викладач ЧНТУ (див. тут). Тобто Аліна Пінчук сфабрикувала цю свою працю, якої насправді не існує в природі.

    10. Пінчук А.О. Концепція забезпечення сталого розвитку сільського господарства України в умовах діджиталізації. Соціально-економічний розвиток регіонів в контексті міжнародної інтеграції. 2018. №30. Т. 2. С. 112-122.

    В Інтернеті стаття відсутня. На сайті ЧНТУ (див. тут) серед праць Пінчук цієї праці немає.

    13. Пінчук А.О. Сталий розвиток сільського господарства на засадах використання технології Blockchain. Соціально-економічний розвиток регіонів в контексті міжнародної інтеграції. 2018. №31. С. 126-134.

    В Інтернеті стаття відсутня. На сайті ЧНТУ (див. тут) серед праць Пінчук цієї праці немає.

    15. Пінчук А.О. Фактори формування державної політики інноваційного розвитку аграрного сектору в Україні. Публічне управління і адміністрування в Україні. 2018. Вип. 8. С. 113-117.

    Знову замість статті Пінчук на цих сторінках журналу розміщена стаття з такою самою назвою, але її автор – Т. Л. Шестаковська (див. тут). Тобто Аліна Пінчук вдруге сфабрикувала цю свою працю, якої насправді не існує в природі, присвоївши чужу статтю собі.

    17. Пінчук А.О. Державна політика організаційно-економічного забезпечення інноваційного розвитку аграрного сектору в Україні. Публічне управління і адміністрування в Україні. 2018. Вип. 4. С. 97-101.

    Утретє Аліна Пінчук сфабрикувала цю свою працю, якої не існує, присвоївши чужу статтю собі. На цих сторінках журналу розміщена стаття з такою самою назвою, але її автор – знову Т. Л. Шестаковська (див. тут).

    18. Пінчук А.О. Механізм реалізації державної політики комерціалізації інновацій у аграрному секторі України. Публічне управління і адміністрування в Україні. 2018. Вип. 6. С. 117-121

    Аліна Пінчук сфабрикувала свою працю вже вчетверте. На вказаних нею сторінках є стаття з такою назвою, але її автор – Т. Л. Шестаковська (див. тут).

    Тобто маємо відверте нахабне фальшування статей, коли чужі праці приписуються собі, і на підставі цього чотирикратна «запозиченка» стає доктором наук!

    І зрозуміло, чому ці статті є в авторефераті, але їх немає на сайті ЧНТУ – а ну раптом хтось захоче прочитати і побачить фальшивки! А автореферат – ну хто його перевірятиме?

    Чи існують інші згадані тут статті (№7, 10, 13) – невідомо, перевірити немає можливості. Скоріш за все, це теж привиди.

    2. Численний перехресний академічний плагіат

    Знайомтеся: Тетяна Леонідівна Шестаковська. 20 березня 2020 р. у Міжрегіональній академії управління персоналом (Київ) вона захистила докторську дисертацію під назвою «Формування та реалізація державної політики інноваційного розвитку аграрного сектору України» (спеціальність 25.00.02 — механізми державного управління; дисертацію можна завантажити тут, а автореферат тут). Так кандидат економічних наук стала доктором наук з державного управління.

    Статті саме цієї людини присвоїла собі Аліна Пінчук в авторефераті та дисертації, змінивши чуже прізвище автора на своє. Але, виявляється, їх об’єднує дещо ще.

    І це «дещо» – це перехресний академічний плагіат. В докторській дисертації Шестаковської ми знаходимо шматки раніше написаної статті Аліни Пінчук, і навпаки – в докторській Пінчук є тексти від Шестаковської. Таке собі перехресне запилення двох чарівних квіточок.

    Спочатку ми полюбуємося, як стаття А. Пінчук «Стратегічні орієнтири держави щодо забезпечення сталого розвитку сільського господарства в умовах цифровізації економіки» (Причорноморські економічні студії, 2018, №29, с. 160–166; див. тут) перекочувала до дисертації Шестаковської.

    У порівняльних таблицях жовтим кольором показані повні збіги текстів, бірюзовим – синоніми та перефразування.

    Що є доказом бездумного переписування текстів однієї «науковиці» в іншої? А ось що – кома після дужки: (, реструктуризація. Далі тексти теж співпадають (с. 369–380 у Ш. – це с. 161–166 у П.), тобто стаття П. була заковтнута панянкою Ш. повністю. Не будемо перевантажувати читача порівняльними таблицями. Підкреслимо лише, що на с. 369 (Ш.) та с. 161 (П.) читаємо однаковий текст: «Спираючись на проведений нами аналіз …», а на с. 371 (Ш.) та с. 162 (П.) – теж, що це «нами було проведено пілотне обстеження…».

    Але це ще не все.

    Стаття Пінчук стала компонентом і її дисертації. Там теж є «(, реструктуризація» на с. 360.

    Але диво, диво! Тепер текст дисертації Пінчук став більше походити на текст дисертації Шестаковської, ніж на статтю самої Пінчук:

    Висуваємо гіпотезу: є якийсь автор, який вдало «попрацював» і для першої докториці, і для другої. Є також підозра, що це пані Шестаковська підготувала докторську дисертацію для себе та її копію – для Аліни Пінчук; на користь цієї версії говорить те, що захисти спеціально відбулися в спецрадах за різними спеціальностями (Ш. – 25.00.02, П. – 08.00.03), щоб не знайшли подібність, текст дисертації Шестаковської закритий для завантаження, а текст дисертації Пінчук у файлі pdf – це просто картинки, а не слова, які можна скопіювати чи перевірити антиплагіатною програмою (і це явно неспроста!).

    Але, як бачимо, ці хитрощі не допомогли ні тій, ні другій.

    Дивимося далі. Ліворуч – Ш., праворуч – П. (стаття, але те саме і в дисертації П.):

    А це вже смішно: у Шестаковської нормальний вислів «розвиток аграрного сектору економіки», а у Пінчук – явна дурня: «розвиток сільського господарства економіки». Це означає, що пані Аліна бездумно всюди замінювала вислів «аграрний сектор» на «сільське господарство» (або скористалася комп’ютерною автозаміною), і якщо раніше це було ще куди не йшло, то тепер вона спіймалася. Але ж її робота вийшла раніше. Ну то й що? Мабуть, був якийсь попередній текст, який «пішов» як до однієї пані, так і до іншої, але в Аліни він виявився з недолугими замінами.

    Ось ще кілька яскравих прикладів, де «сільське господарство» замінено на «аграрний сектор»:

    На титульній сторінці написано:

    Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей, результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело _____________ А.О. Пінчук

    Брехня! Ось результат порівняння дисертації Пінчук з дисертацією Шестаковської за допомогою серверу dissercomp.ru (врахуємо, що українські тексти аналізуються менш якісно ніж російські, а також не порівнюються рисунки, але навіть і за таких обставин результат вражає):

    Повне порівняння текстів двох дисертацій представлено у файлі, який усі бажаючі можуть завантажити тут.

    Ось іще декілька яскравих прикладів фальшивок, де «інноваційний розвиток» замінено на «сталий розвиток», а «аграрний сектор» на «сільське господарство»:

    А ось і висновки обох дамочок:

    Очевидно, дисертації Т. Л. Шестаковської та А. О. Пінчук мають бути розглянуті в НАЗЯВО на предмет дослідження наявності взаємних шахрайських запозичень для розв’язання питання позбавлення їх вченого ступеня доктора наук.

    Дисертація Аліни Пінчук ще має бути затверджена Атестаційною комісією МОНУ на чолі з т.в.о. міністра освіти Сергієм Шкарлетом. Хм… Пінчук і Шкарлет. Дуже цікаво буде дивитися, як Сергій Миколайович буде викручуватися з цієї делікатної ситуації.

    І цікаво також – скільки коштувало захистити повторно чужу вже захищену дисертацію?

    Юрій Бойко, Василь Садовий

    (фото А. Пінчук із сайту ННІЕ)

    PS. Про офіційних опонентів – Н. М. Вдовенко, О. Л. Гальцову та Ю. М. Сафонова писати нічого не будемо. Бо нічого. А що можна написати про пусте місце?

    Наше суспільство може пишатися таким людським капіталом!

    Переглядів: 1787 | Додав: OS | Рейтинг: 5.0/3
    Всього коментарів: 3
    avatar
    1 superamazed • 21:48, 2020-11-02 [Матеріал]
    А ми ще дивуємося станом економіки та її дослідженнями.
    avatar
    0
    2 OS • 10:07, 2020-11-04 [Матеріал]
    "В Україні мешкають жахливі корумповані люди".

    Президент США Дональд Трамп
    avatar
    3 stnaturalist • 23:04, 2020-11-04 [Матеріал]
    Усе це дуже сумно...
    avatar
    Copyright http://false-science.ucoz.ua/ © 2020
    Безкоштовний хостинг uCoz