УЧЁНЫЕ И ПСЕВДОУЧЁНЫЕ: критерии демаркации

Евгений Эйдельман

Учёные – люди скромные, занимаются конкретными проблемами, но у них иногда получаются великие открытия – как побочный продукт. Лжеучёные изначально претендуют на то, чтобы «перевернуть» науку и ниспровергнуть её основы – ни больше ни меньше. Вот и хотелось бы сопоставить по ряду признаков настоящих исследователей и «переворотчиков». Лжеучёные часто требуют, чтобы их «творчество» изучалось и анализировалось. Занятие это трудное, да и малоприятное. Но оказывается, что выявить «переворотчиков» можно и не являясь ни специалистом, ни учёным, не вникая в суть ... Читати далі »

ТРАКТАТ  О  ЛЖЕНАУКЕ

Член-корреспондент АН СССР М.В. Волькенштейн

ПОСТАНОВКА ЗАДАЧИ

Лженаука, лжелитература, лжемузыка... Слова парадоксальные, содержащие внутреннее противоречие, ибо ложь несовместима с творческой деятельностью человека, ибо творчество всегда означает поиск истины.

Тем не менее, рядом с правдой в народных сказках существует кривда, искусству сопутствует лжеискусство, науке – лженаука. С ложной и лживой наукой приходится встречаться и учёным, и читателям научно-популярных журналов.

Подлинная наука (здесь мы говорим о естествознании) раскрывает устройство реального мира, познавая всё более глубокие относительные истины. Природа неисчерпаема, и абсолютная истина недостижима. Но ценность относительной истины абсолютна – то, что однажды добыто наукой, остаётся навсегда. Познание движется неравномерно ... Читати далі »

Колишній агроном-військовик-чиновник, який став проректором Національного медичного університету, захистив дисертацію з використанням чужого матеріалу

Хвороблива жага чиновників і депутатів до різного роду звань та нагород давно стала всесвітньо відомою. Особливо в цьому аспекті слід подякувати російському Дисернету, на викриття якого починають звертати увагу й російські можновладці. Схоже, російська практика захисту посадовцями докторських дисертацій, в яких мають місце численні "некоректні запозичення", як скромно називають випадки плагіату, набуває поширення і в Україні.

Знайомтеся: Никитюк Олександр Андрійович, 1959 року народження, доктор сільськогосподарських наук, професор, Заслужений працівник сільського господарства України.

Закінчив Житомирський сільгоспінститут (спеціальність "агро ... Читати далі »

Ця стаття присвячена проблемам практичної реалізації й засадничим основам імплементації нового Закону України «Про вищу освіту». Втім, в ній мова буде йти не про те, що передбачає зміст поняття імплементація, тобто акцент буде робитися не на тому, як має у сфері освіти та науки України фактично відбуватися здійснення міжнародних зобов'язань на внутрішньодержавному рівні, а також не на конкретних способах включення міжнародно-правових норм до національної правової системи, а на іншому, не менш важливому та безпосередньо дотичному до питань практичної реалізації Закону України «Про вищу освіту».

... Читати далі »

Валерій Аджієв у своїй статті на сайті http://trv-science.ru/ розглядає проблему плагіату, який в Англії трапляється дуже рідко.

Ми друкуємо переклад українською деяких фрагментів цієї статті (повний текст можна прочитати на сайті за вказаним вище посиланням).

У Великобританії академічний плагіат розглядається як дуже серйозне порушення. У кожному університеті існують нормативні порадники (з назвами типу Code of Practice for Research або Code of Practice for Research Degrees), що детально роз ... Читати далі »

Для того, щоб ефективно протистояти фальсифікації наукових досліджень, недостатньо тільки виявляти та широко розголошувати ці ганебні випадки, необхідно створювати умови їх неможливого існування та проводити просвітну роботу.

Часто перед молодим науковцем постає проблема: як спланувати свою роботу, правильно її зробити, оформити, а потім представити у вигляді друкованої праці чи дисертації?

Пропонуємо Вашій увазі чудову книгу професора Л. О. Атраментової «Дизайн и статистика биологического исследования», яка була випущена у 2014 році невеликим накладом, швидко розкуплена і наразі публікується автором на замовлення (адреса автора: atramentova@yandex.ru< ... Читати далі »

У своєму інтерв’ю, опублікованому в газеті «Освіта України» (№46 від 8 грудня 2014 р.), заступник міністра освіти і науки Андрій Гевко розповідає про особливості боротьби з плагіатом в академічному середовищі, активну громадянську позицію та боротьбу з «примарними» ВНЗ. Питання задавав Максим Короденко.

Ми передруковуємо фрагмент цієї статті, який стосується плагіату, щоб познайомити широке коло читачів з позицією нової команди Міністерства освіти і науки України. У цьому інтерв'ю А. Гевко згадує студ ... Читати далі »

"Самий молодий доктор медичних наук в Україні" зробила докторську на чужому матеріалі

Члени Комісії з питань боротьби із лженаукою та фальсифікацією наукових досліджень Президії Національної академії медичних наук України, проаналізувавши на предмет некоректних запозичень  ... Читати далі »

Чекаємо на пропозиції щодо підвищення рівня дисертацій

Головною метою Комісії з питань боротьби із лженаукою та фальсифікацією наукових досліджень Президії Національної академії медичних наук України, яку я очолюю, є захист чесного імені справжньої науки.

Наше завдання – активізувати роботу цієї Комісії. Щоправда, слова «лженаука» у рідній мові немає, і краще було б написати «псевдонаука», але така назва була дана Комісії раніше і існує у відповідних наказах НАМНУ.

Боротьба з таким ганебним явищем, як плагіат, є одним із напрямків нашої діяльності, бо плагіат – це і є фальсифікація наукових досліджень, яка сьогодні, на жаль, набула характеру епідемії, що перешкоджає будь-яким можливостям розвитку науки в нашій державі.

Важко точно сказати, коли почалося це моральне падіння в науці, мабуть, у 90-х роках, коли вчені стали активно «допомагати» своїм учням писати дисертації. Можливо, саме тоді з'явився ... Читати далі »

Що розуміють під псевдонаукою? Що таке паранаука, і коли вона перетворюється в псевдонауку?

Згідно з Вікіпедією (https://ru.wikipedia.org/wiki/Псевдонаука), псевдонаука – це діяльність або вчення, яке усвідомлено або неусвідомлено імітує науку, але насправді не є наукою. Головні характеристики псевдонауки – це некритичне використання неперевірених методів, сумнівних і часто помилкових даних; заперечення можливості спростовування тверджень; ігнорування фактів, що суперечать висунутій концепції; відмова від експериментальної перевірки, від проведення дослідів, які можуть поставити під сумнів висунуту теорію; апеляція не до вчених, а до засобів масової інформації, політичних діячів, релігійних теорій; претензія на "революційний" переворот в науці і технологіях; намагання автора удавати з ... Читати далі »