Лікар вищої категорії, кандидат медичних наук Михайло Станіславович Кротевич, який працює завідувачем відділення патологічної анатомії Національного інституту раку МОЗ України, захистив кандидатську дисертацію на тему «Морфологічні різновиди папілярного раку щитоподібної залози та прогноз хвороби» у спеціалізованій вченій раді Д 64.600.03 при Харківському національному медичному університеті (червень 2014 р.).

Науковим керівником М. Кротевича була Вікторія Геннадіївна Хоперія — доктор медичних наук, старший науковий співробітник, Заслужений діяч науки і техніки України, завідувач відділу ендокринної патоморфології Українського науково-практичного центру ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України (Київ). Захистила докторську дисертацію на тему «Чи ... Читати далі »

Кожному вченому відомі вимоги наукових журналів: результати досліджень друкуються тільки один раз, і автор має особисто засвідчити, що стаття, яку він надіслав до наукового журналу з метою публікації, не друкувалася деінде раніше.

Але ж то вимоги до порядних вчених.

А деяким українським дослідникам закон не писаний.

Як завжди, спочатку познайомимо читачів з двома «героями» нашої публікації.

Вікторія Геннадіївна Хоперія — доктор медичних наук, старший науковий співробітник, Заслужений діяч науки і техніки України, завідувач відділу ендокринної патоморфології Українського науково-практичного центру ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України (Київ).

Михайло Станіславович Кротевич — лікар вищої категорії, кандидат медичних наук, працює у відділенні патологічної анатомії і гістології Національного інституту раку МОЗ України (Київ).

У ... Читати далі »

Давно минули часи, коли великі письменники описували дійсність настільки широко та реалістично, що їх можна було назвати «дзеркалом» важливих історичних подій (як пам’ятаєте, «дзеркалом російської революції» назвав В. І. Ленін Льва Миколайовича Толстого, див. тут).

Генії, як жартував колись Даніїл Хармс [1], нарешті закінчилися, та й, мабуть, узагалі люди, як і риба у морях-океанах, «здрібнилися».

Але таке враження, що гонор у багатьох залишився, і їм так і хочеться стати прирахованими до сонму — ну нехай не святих, так хоча б учених.

А що робити, коли хочеться, а не можеться? Правильно — скористати ... Читати далі »

На освітньому порталі "Педагогічна преса" з'явилася стаття Руслана Гурака у відповідь на наше розслідування плагіату в його статті 2015 р.

Копіюємо цю статтю (з метою збереження тексту, раптом він зникне), а потім трішечкі її обговоримо.

Руслан Гурак. Про плагіат та антиплагіаторів.

Нещодавно на  ... Читати далі »

Михаил Сергеевич Гельфанд, доктор биологических наук, кандидат физико-математических наук (биофизика), профессор факультета биоинженерии и биоинформатики МГУ, заместитель директора Института проблем передачи информации РАН и один из участников сообщества "Диссернет", в своём интервью Радио Свобода (полностью его можно прочитать здесь), отвечая на вопросы Валентина Барышникова, среди прочего, сказал следующее:

В. Барышников:
– Сообщество "Диссернет" разоблачает, в частности, чиновников, которые подделали свои диссертации. Зачем людям во власти нужны степени? За ... Читати далі »

«Нашего полку прибыло» — каже російське прислів’я. Несподівано (а може, закономірно?) з’ясовується, що під дахом Національного агентства з забезпечення якості вищої освіти (НАЗЯВО) збирається тепленька компанія із осіб, в «наукових працях» яких дуже легко можна виявити «запозичення», які в народі називають крадіжкою, а «інтелігенція» наводить туману, використовуючи слово «плагіат».

Нагадаємо, що оце страшне НАЗЯВО, як пише українська Вікіпедія, має перебрати на себе певні регуляторні та контрольні функції Міністерства освіти і науки України та замінить собою Вищу атестаційну комісію (ВАК) та Державну акредитаційну комісію (ДАК) (див. ... Читати далі »

Представляємо нового героя: ГЛАЗКОВ Едуард Олександрович, дисертаційна робота "Адаптаційні реакції організму при зміні клімато-географічних умов перебування у громадян з Середньої та Східної Азії", подана на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.03.04 – патологічна фізіологія, була захищена в спеціалізованій вченій раді Д29.600.02 при Державному закладі "Луганський державний медичний університет" 29 вересня 2015 р. та затверджена на колегії МОН 12.05.2016 р.

До того, як розповісти зворушливу історію затвердження цієї роботи, у якій ми маємо поєднання усіх трьох ганебних компонентів: плагіату, фальсифікації та фабрикування, наведу перл з дисертації новоявленого доктора медичних наук, викладача медичного вузу, на думку якого «Гіппократ – древньоримський ... Читати далі »

Президенту України Порошенку П. О.

Голові Верхової Ради України Гройсману В. Б.

Першому заступнику голови Комітету ВР з питань науки і освіти Співаковському О. В.

Відкрита заява групи «Дисергейт» про недовіру деяким членам Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти

Ми, представники громадської антиплагіатної ініціативи «Дисергейт», керуючись п. 3 пункту 2 ч. ІІ Прикінцевими положеннями Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про вищу осві ... Читати далі »

Виявляється, плагіат у статті 2015 р., написаній професором О. П. Волосовцем, про що ми повідомляли раніше, не є одиноким випадком. На пару зі своєю колишньою аспіранткою, С. В. Врублевською, доктор медичних наук, професор, член-кореспондент Національної Академії медичних наук України, заступник директора Департаменту по роботі з персоналом, освіти і науки Міністерства охорони здоров’я України, завідувач кафедри педіатрії №2 Національного медичного університету ім. О. О. Богомольця Олександр Петрович Волосовець написав того ж року іще одну статтю, де навіть перевершив себе, дозволивши відверту фальсифікацію наукових результатів. А ще в тексті з’явилася як ... Читати далі »

Вже не потрібно наголошувати на тому, що плагіат в нашій країні набув форм пандемії. Як і не треба акцентувати увагу на тому, що в останні два роки МОН України наполегливо, цілеспрямовано у межах імплементації Закону України «Про вищу освіту» бореться з цим ганебним явищем привласнення чужої інтелектуальної власності. Не слід і підкреслювати те, що новий закон «Про вищу освіту» дав автономію вищим навчальним закладам та чітко зафіксував норми щодо академічної доброчесності, зокрема механізмів боротьби з плагіатом. Не варто зосереджувати увагу й на тому, що репутаційний капітал та репутаційна відповідальність вищого навчального закладу складається та безпосередньо залежить від репутації кожного його співробітника, студента. Ці тези вже стали одними з провідних гасел реформ у вищій освіті за останні два-три роки. Однак факти свідчать про те, що далі закликів справа майже не йде. Для того, щоб не буди голослівною, перейду до цих самих факті ... Читати далі »