Раз дипломчик, два дипломчик – хоп! – і докторська!

Раз дощечка, два дощечка – будет лесенка,

Раз словечко, два словечко – будет песенка.

Михаил Матусовский

У спеціалізованій вченій раді Д 55.859.04, створеній Сумським національним аграрним університетом (СНАУ) та Державним науково-контрольним інститутом біотехнології і штамів мікроорганізмів, яка стала всесвітньо відомою після наших попередніх публікацій («Кури птахофабрик усіх країн, єднайтеся!», «Докторська Ганни Фотіної – звичайнісіньке "передиралово"» і «Кури, люди та задохлики»), 29 березня 2018 р. відбувся захист дуже цікавої роботи.

Зажарська Надія Миколаївна захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора ветеринарних наук (спеціальність 16.00.09 – ветеринарно-санітарна експертиза), тема – «Критерії оцінки безпечності і якості молока кіз» (завантажити її можна тут, а автореферат тут).

Науковий консультант роботи – доктор ветеринарних наук, професор, завідувач кафедри ветсанекспертизи, мікробіології, зоогігієни та безпеки і якості продукції тваринництва СНАУ Фотіна Тетяна Іванівна.

Офіційні опоненти: доктор ветеринарних наук, старший науковий співробітник, професор кафедри харчової біотехнології і хімії, Тернопільського національного технічного університету ім. І. Пулюя Кухтин Микола Дмитрович; доктор ветеринарних наук, доцент, зав. кафедри ветеринарної гігієни, санітарії і експертизи Одеського державного аграрного університету Тарасенко Людмила Олексіївна; доктор ветеринарних наук, ст. наук. співр., головний науковий співробітник Державного науково-дослідного контрольного інституту ветеринарних препаратів та кормових добавок Держпродспоживслужби України Величко Володимир Олександрович.

На с. 30 дисертації у розділі «Особистий внесок здобувача» Надія Зажарська зазначає, що вона «особисто виконала весь обсяг експериментальних досліджень», але водночас пише, що «Частину робіт виконано спільно з науковцями факультету ветеринарної медицини Дніпропетровського ДАЕУ, які є співавторами відповідних публікацій». Що означає ця інтригуюча фраза? Самостійно («особисто») виконана дисертація чи спільно, а якщо спільно, то яка її частка виконана особисто?

Насправді представлена здобувачем дисертаційна робота є грубою компіляцією дипломних робіт та надрукованих на їх основі спільних статей зі студентами; роботи виконувалися за спеціальністю 8.11010102 «Ветеринарно-санітарна експертиза, якість та безпека продукції тваринництва» в період 2015–2018 років на базі кафедри паразитології та ветеринарно-санітарної експертизи факультету ветеринарної медицини Дніпровського (Дніпропетровського) державного аграрно-економічного університету, яку очолює Н. Зажарська, і водночас вона була керівником цих дипломних робіт. Результати власних досліджень студентів запозичені та включені у дисертацію дослівно, без коригування тексту та цифрових даних. Навіть назви багатьох дипломних робіт співпадають із назвами розділів докторської дисертації та повністю дублюють напрацювання студентів. Апогеєм нахабства дисертанта явилося те, що у її дисертаційній роботі представлені не власні фотознімки, а фотографії, зроблені студентами, і навіть самі студенти, хто власноруч виконував дослідження.

Нагадаємо, що, згідно Закону України «Про освіту» (ч.4, ст.42), «Академічний плагіат» – це оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та відтворення опублікованих текстів інших авторів без зазначення авторства. Міністерство освіти і науки України роз’яснює, що «для констатації академічного плагіату достатньо встановити в тексті іншого автора наявний такий чи майже такий текстовий фрагмент обсягом більше одного речення, як в оцінюваній науковій роботі (за винятком стандартних тестових кліше, які не мають авторства та/чи є загальновживаними)».

Зазначимо також, що академічними текстами вважаються як дисертації, монографії, статті у наукових виданнях та підручники, так і «кваліфікаційні випускні роботи здобувачів вищої освіти» («Положення про Національний репозитарій академічних текстів», затверджене Постановою КМУ від 19 липня 2017 р. № 541).

Відповідаючи на запитання під час захисту, дисертантка сама вказала, що деякі досліди проводили інші науковці. Процитуємо розшифровку аудіозапису:

Прус М. П:

– Яким чином Ви диференціювали і виявляли яйця саме Haemonchus contortus і диференціювали їх від інших шлунково-кишкових стронгілят?

Зажарська Н. М.:

– Це дослідження проводили разом з доцентом, паразитологом Бойко Олександрою Олександрівною. І вона відповідала за паразитологічну частину, а я за визначення фізико-хімічних показників молока.

Прус М.П:

– Я розумію, але захищає дисертацію не вона, а ви. Я задаю питання вам, як автору дисертації.

Цікаво, що на захисті виникло й питання про місце виконання дисертації.

Голова (Мазуркевич А. Й.):

– Скажіть будь ласка, Ви в себе в авторефераті пишете, що робота дисертаційна виконана в Сумському та десь вісім чи дев’ять установ. Так де Ви виконували роботу дисертаційну?

Зажарська Н. М.:

– Я навчалась в докторантурі в Сумському НАУ, звітувалася там, виступала на конференціях там, радилася зі своїм консультантом, і тому я повинна була так написати.

Ну що ж, подивимося, чому вчать у докторантурі СНАУ.

Наведемо перелік проаналізованих нами дипломних робіт і спільних зі студентами публікацій та відповідні розділи докторської дисертації (деякі з них мають такі самі назви):

Якщо за допомогою сайту http://dissercomp.ru/ порівняти дисертацію Н. Зажарської з переліченими 17 роботами, то отримаємо таку чудову картину:

(Слід врахувати, що результат цього аналізу є заниженим, бо не порівнюються картинки і є проблема з порівнянням таблиць; завантажити детальний результат порівняння текстів можна тут).

Спочатку порівняємо дипломну роботу студентки К. Ю. Блискавки зі статтею, яка була опублікована на її основі, але в якій перший автор – керівник дипломної роботи Н. М. Зажарська.

(У порівняльних таблицях однакові тексти виділені жовтим кольором, змінені, але близькі за смислом слова – бірюзовим, а цікава заміна слів чи цікаві вислови – рожевим.)

У принципі, це нормальна ситуація – на основі гарної дипломної роботи публікується спільна стаття, хоча зазвичай основний виконавець (чи виконавці) має бути на першому місці, а керівник (ідеолог) роботи – на другому, а не так, як тут.

Як бачимо, результати і висновки дипломної роботи присутні і в спільній статті.

А тепер порівняємо дисертацію Н. Зажарської з цією ж дипломною роботою:

Тобто раптом виявляється, що в докторську дисертацію Н. Зажарської потрапив не тільки текст із статті, але й текст та фотографії з диплому студентки К. Блискавки! Навіть не зі спільної статті!

А ось іще фотографії, «запозичені» з іншої дипломної роботи – Мисюги М. О.:

Поява фотографій, на яких показано, як студентка наносить проби в планшет для імунологічних реакцій або розміщує планшет у контейнері, або як доять козу, зрозуміла і виправдана для дипломної роботи: перші самостійні кроки зберігаються «для історії», вона пишається своїми першими успіхами, і це добре. Але розміщати такі фотографії в докторській дисертації? Що це за «дитячий белькіт»? Хіба це рівень докторської? У спільній зі студенткою статті цих фотографій немає, тобто вони беруться саме з дипломної роботи! Та дійсно, який це науковий журнал буде друкувати подібні фотографії???

У докторській дисертації Н. М. Зажарської розміщені навіть фотографії студенток:

Тепер дивимося далі:

Таким чином, ми бачимо, що текст і дані дипломної роботи публікуються у спільній статті, де керівник стає першим автором, а потім плавно перетікають у дисертацію, або ж матеріали з дипломної роботи використовуються напряму для написання докторської.

Легко переконатися, що цей чудовий метод, взятий Н. Зажарською на озброєння, використовується нею неодноразово. Достатньо порівняти її дисертацію з іншими дипломними роботами.

Ось, наприклад, робота Жарко Л. І.:

Наведені вище тексти та фотографії (крім лівої з рис. 3.12) відсутні в спільній статті, тобто узяті саме з оригінальної дипломної роботи (цікаво, що ліва фотографія з рис. 10 диплому Жарко міститься і в спільній статті, але в дисертації вона з’являється на рис. 3.12 у вже «відфотошопленому» вигляді – маленькі темні плями видалені). Не дуже грамотна фраза з роботи студентки про вміст ДНК в молекулах клітин (треба писати про частку молекул ДНК серед інших молекул або про вміст ДНК в клітинах) без осмислення переписується майбутньою докторкою наук у свою дисертацію.

А ось іще результати, які отримала студентка (вони також є в спільної статті з керівницею), бачимо також і в дисертації:

А ось іще ідентичні таблиці:

При проведенні відзнаки «Академічна негідність-2018» в номінації «Плагіатор 2018» Н. М. Зажарська як екстраординарний запозичувач чужих текстів, що використала студентські роботи шляхом об’єднання їх в докторську дисертацію, посіла друге місце, набравши понад 22% голосів (з текстом, який став підставою для висунення кандидатури Зажарської на отримання цієї відзнаки, можна ознайомитися тут).

Очевидно, що одна й та сама робота не може бути захищена двічі. Відповідно, якщо одні й ті самі результати захищаються повторно, то ні про яку новизну не може бути мови. Робота студента має належати одній людині. Якщо робота спільна, то треба було б чітко задекларувати частку участі кожної людини в даній роботі.

Докторська дисертація не може базуватися на студентських роботах. Докторська, на відміну від інших кваліфікаційних робіт, спрямована на вирішення наукової проблеми. А студентська робота – на вирішення простих, локальних задач. У дисертації Н. М. Зажарської кожен розділ – це по суті вже окрема захищена дипломна робота зі своєю кількістю тварин, методами і цілями. Тобто перший раз результати захистили студенти, а другий раз, склавши їх до купи, у вигляді докторської захистила Н. М. Зажарська. Проведення досліджень і написання спільних наукових статей є однією з основних задач викладача. Але дослівне переписування текстів, з фотографіями студентів і без жодних посилань суперечить п. 14 «Порядку присудження наукових ступенів». Як визначити відсоток авторських ідей і думок, відділити їх від ідей і думок студентів? Тим більше що висновки докторської дисертації збігаються з висновками дипломних робіт.

Згідно з інструктивними матеріалами МОНУ, дані, що оприлюднені в статтях і включені в кандидатську дисертацію, ні в якому разі не можна включати повторно в докторську дисертацію, не кажучи вже про дипломні роботи.

Дисертація Н. М. Зажарської ще не затверджена експертною комісією МОНУ, але знаходиться в активному очікуванні позитивного рішення. Скоріш за все, автор вважає, що тут не буде особливих проблем, тому що фахівцем з напряму ветеринарно-санітарної експертизи є її давній однодумець професор Яценко І. В., з яким в неї надрукована ціла низка спільних навчально-матодичних праць. А головує в експертній раді член спеціалізованої вченої ради СНАУ Головко А. М., де й була захищена ця чудова робота.

До речі, термін дії спеціалізованої вченої ради Д 55.859.04 завершується в травні 2019 року, але чи має вона право на існування взагалі?

Ольга Дух, Олег Смірнов