Докторська Ганни Фотіної – звичайнісіньке «передиралово»

Доктор ветеринарних наук, професор кафедри епізоотології та паразитології Сумського національного аграрного університету Ганна Анатоліївна Фотіна відмітилася не тільки ретельним переписуванням чужої статті російських вчених, коли, будучи кандидатом вет. наук і докторанткою, разом із аспіранткою (нині канд. вет. наук) Іриною Коваленко, не моргнувши оком, замінила в запозиченому тексті курей Західного Сибіру курками Північно-Східної України (див. перше розслідування тут).

Виявляється, і в свою докторську дисертацію вона не тільки переписала текст чужої україномовної статті (щоб не дуже паритися з оглядом літератури), але й «запозичила» методику та результати двох чужих російських дисертацій – С. В. Лагуніна та І. Д. Ігнатової.

Розберемося в цьому детально.

Дисертація Г. А. Фотіної «Фармако-токсикологічна та клінічна оцінка хіміотерапевтичних засобів для схем ротації в птахівництві» на здобуття наукового ступеня доктора ветеринарних наук зі спеціальності 16.00.04 – ветеринарна фармакологія та токсикологія – була захищена в 2015 р.; науковий консультант – докт. вет. наук, професор Березовський Андрій Володимирович). Текст дисертації можна завантажити тут.

Стаття та автореферати, з якими виявлена подібність:

1. Біловол О. М., Князькова І. І. Сучасні імуномодулятори для клінічного застосування. // Внутренняя медицина, 2008, 2(8) (завантажити можна тут, оригінал – тут, далі в тексті – стаття Біловола);
2. Лагунин Сергей Викторович «Комплексный антибактериальный препарат на основе доксициклина и линкомицина для лечения колибактериоза и сальмонеллеза птиц», автореферат диссертации на соискание ученой степени кандидата биологических наук, специальность 16.00.04 – ветеринарная фармакология с токсикологией, Москва, 2006 (завантажити можна тут, далі в тексті – автореферат Лагуніна);
3. Игнатова Ирина Дмитриевна «Фармако-токсикологические свойства и терапевтическая эффективность антибактериального препарата на основе флорфеникола», автореферат дисс. … канд. биол. наук, спец. 16.00.04 – вет. фармакология с токсикологией, Москва, 2007 (завантажити можна тут, далі в тексті – автореферат Ігнатової).

Давайте полюбуємося чудовою картинкою, що ілюструє наявність запозичень у дисертації (результат порівняння з трьома працями – Біловола, Лагуніна та Ігнатової, отриманий за допомогою сервісу http://dissercomp.ru/; слід зазначити, що цей результат є заниженим, оскільки не враховуються таблиці і є певні проблеми з порівнянням двомовних текстів):

(Огляд літератури – с. 19–79, Матеріали та методи – с. 80–116, Результати власних досліджень – с. 117–371, Аналіз результатів і Висновки – с. 372–397, Список літератури – с. 398–463)

В таблицях порівняння наведені ті місця з дисертації Г. А. Фотіної, де було виявлено збіг з іншими джерелами. Однакові тексти виділені жовтим кольором, змінені, але близькі за смислом слова – бірюзовим, а цікава заміна слів – рожевим.

Сторінки 44–59 свого літературного огляду (яскраво червоного кольору на попередньому рисунку) пані Фотіна попросту передрала зі статті Біловола. Наведемо лише початок, де доктор ветеринарних наук замінила людей на птахів (ну, типу відомої заміни шоколаду на м’ясо, як це робили в Росії, або ж заміни студентів на дітей та школярів, як це в своїй статті зробила міністр освіти Лілія Гриневич):

Далі (с. 45–59) текст переписується аналогічним чином, лише з деякою заміною окремих слів, та повною розшифровкою скорочень («імуномодулятори» замість чужих «ІМ»).

І тут цікаво зазначити, що в деяких місцях докторка вет. наук Фотіна, думаючи, що вона грамотніше інших, виправляє текст Біловола на неправильний. Так, наприклад, «бактеріальні лізати» із статті Біловола перетворюються в дисертації (тричі, на с. 47 і 48) на «бактеріальні лизати» (мабуть, пані Фотіна не знає, як пишуться слова лізис і лізат, проте їй добре відоме дієслово «лизати»). «Імуномодулюючий ефект» (у Біловола) тричі перетворюється у Фотіної на «імуномоделюючий ефект» (с.48, 50, 51), «імуномодулююча дія» – тричі на словосполучення «імуномоделююча дія» (с.49, 51, 55), «імуномодулююча активність» – на «імуномоделюючу активність» (с. 54), «імуномодулюючі властивості» – на «імуномоделюючі властивості» (с. 57), бо знову ж, імуномодуляція – якесь невідоме докторці наук слово, а ось «моделювання» – то вже щось більш знайоме, і тому обов’язково ж ці чужі «помилки» треба виправити!

Люди перетворюються у Фотіної на птахів ще раз – на с. 52, а на с. 59 з’являється ось таке – на тварин і птахів тепер перетворилися пацієнти:

З автореферату С. Лагуніна пані Фотіна добросовісно переписала не тільки методику, але й результати експериментів:

Ну й так далі (до с. 89). Методика переписується, зрозуміло, без будь-яких посилань на джерела (на відміну, до речі, від Лагуніна!!), тобто можна ж так зрозуміти, що Г. Фотіна сама розробила кілька оригінальних методик, але ж це зовсім не так! Єдиний особистий внесок докторантки у модифікацію цієї методики – це те, що вона позамінювала далі «мл» (мілілітри) на см³, а «л» (літри) на дм³.

Дуже нас порадував опис статистичної обробки результатів на с. 115: «Статистичну обробку результатів проводили методами математичної статистики».

А тепер перейдемо до «Результатів власних досліджень». То вже не важливо, що Фотіна не розуміє, як вимірюється терапевтична доза препарату (дивні 1 см³ на 1 дм³ води!!). Ви полюбуйтеся, як різні препарати на різних курчатах в різних країнах видають на-гора однакові результати!

І ось тут зазначимо важливу річ: очевидно, пані Фотіна насправді не проводила описаний нею дослід, але робить небезпечний для нашого здоров’я висновок: «Відсутність залишкових кількостей тілозину та тіамуліну в організмі птиці на 6 добу після останнього введення комплексного антибактеріального препарату дає підставу рекомендувати використовувати м'ясо бройлерів в їжу людини після закінчення цього терміну». А це вже може тягнути на кримінальний злочин.

«Проведені дослідження показали, що…», – пише Ганна Фотіна. Які дослідження? Хіба вона їх проводила? Вона просто переписала дані чужих досліджень і привласнила їх!

А ще ось цікаво, що всі характеристики речовин, що нібито досліджувала Фотіна, повністю збігаються з характеристиками тих антибіотиків, які досліджував Лагутін:

А ось як новоявлена доктор ветеринарних наук, професор Ганна Фотіна переписувала собі в докторську матеріали з кандидатської Ірини Ігнатової:

Порівняння таблиці 3.84 (с. 206) з дисертації Фотіної і табл. 2 з автореферату Ігнатової яскраво демонструє плагіат Фотіної: вона вже забула, що перед цим замість поліетиленгліколю-300 записала в якості еталонного розчину «цефтіофур гідрохлорид» (с. 205), а в передраній таблиці залишився ПЕГ-300. Такі ляпсуси невдалих науковців дуже важливі для нашого розслідування – вони є своєрідними «чорними мітками», доказами плагіату.

Як бачимо, Фотіна взяла чужі дані про дослідження флорфеніколу, переписала їх, начебто вона досліджувала цефтіофур, та ще й у неї вистачило наглості писати, що ці дані «були враховані при розробці інструкції із застосування препарату».

Тобто після фальшування своїх «досліджень», коли начебто на 3 добу після використання препарату «Цефтіокур» в тканинах птахів його вже немає, Фотіна рекомендує спокійно забивати курчат (с. 215 і висновки на с. 383) і використовувати їх у їжу???

Немає слів!

Як бачимо, плагіат продовжився, і на с. 215 Фотіна ретельно переписала висновки чужої кандидатської дисертації, зляпавши собі докторську.

Ані науковий консультант – докт. вет. наук, професор Березовський Андрій Володимирович, ані рецензенти, ані члени спецради дивним чином такого волаючого плагіату не помітили.

Та й на Міністерство освіти і науки чи новоспечене НАЗЯВО немає ніякої надії.

А чому цей ганебний випадок з Г. Фотіною став можливим?

Чи не тому, що директор Державного науково-контрольного інституту біотехнології і штамів мікроорганізмів (установи де відбувається захист дисертаційних робіт) Головко Анатолій Миколайович є водночас членом спеціалізованої вченої ради Д 55.859.04 СНАУ та Інституту біотехнології і штамів мікроорганізмів, а також головою експертної комісії з розгляду дисертацій з зоотехнії та ветеринарії при Міністерстві освіти і науки?

Ольга Дух, Олег Смірнов

(фото Г. Фотіної з офіційного сайту СНАУ)