Помилки та фальсифікації в наукових дослідженнях
Субота, 2019-04-20, 08:40
Головне меню

Пошук

Корисні посилання
  • Комиссия по борьбе с лженаукой и фальсифика- цией научных исследований при Президиуме РАН
  • Диссернет
  • Троицкий вариант
  • Бюллетень "В защиту науки"
  • Антиплагиат.ru
  • Плагиат: Общественная доска позора
  • dissercomp.ru - Сравнение диссертаций и поиск плагиата

  • Календар
    «  Березень 2019  »
    ПнВтСрЧтПтСбНд
        123
    45678910
    11121314151617
    18192021222324
    25262728293031

    Статистика

    Онлайн всього: 1
    Гостей: 1
    Користувачів: 0

    Архів записів

    Головна » 2019 » Березень » 21 » Масовий плагіат у Сумському національному аграрному університеті, частина 3
    21:47
    Масовий плагіат у Сумському національному аграрному університеті, частина 3

    Кури, люди та задохлики

    Жанна Євгеніївна Кліщова захистила 30 листопада 2018 року дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук на тему «Обґрунтування інновацій у профілактиці за ешерихіозу та сальмонельозу птиці» (завантажити її можна тут, а автореферат тут). Спеціальність – 16.00.03 – ветеринарна мікробіологія, епізоотологія, інфекційні хвороби та імунологія.

    Науковий керівник – доктор ветеринарних наук, професор Тетяна Іванівна Фотіна, завідувач кафедри ветсанекспертизи, мікробіології, зоогігієни та безпеки і якості продуктів тваринництва Сумського національного аграрного університету.

    Офіційні опоненти – доктор вет. наук, проф., член-кор. НААН Ушкалов Валерій Олександрович, директор Української лабораторії якості і безпеки продукції АПК Національного університету біоресурсів і природокористування України та доктор вет. наук, проф. Наливайко Людмила Іванівна, завідувач кафедри інфектології та якості і безпеки продукції АПК Луганського національного аграрного університету.

    Захист відбувся 30 листопада 2018 р. у Києві (вул. Донецька, 30) у спеціалізованій вченій раді Д 55.859.04, яка створена відразу у СНАУ та Державному науково-контрольному інституті біотехнології і штамів мікроорганізмів.

     

    Залишимо поза увагою дивну назву дисертації – «профілактика за ешерихіозу», просто уявімо, як би це звучало для людей – «профілактика за грипу», і перейдемо до більш важливих справ.

    Як і в попередніх описаних нами випадках плагіату (див. 1-шу частину тут і 2-гу тут), Жанна Євгеніївна під чутким керівництвом Тетяни Іванівни Фотіної (а чому чутким – стане ясно трохи нижче) скористалася тим самим чудовим методом виготовлення дисертації – скопіював (Ctrl-C) і вставив (Ctrl-V), хоча на обкладинці написала, що «дисертація містить результати власних досліджень», а «використання ідей, результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело».

    (У порівняльних таблицях однакові тексти виділені жовтим кольором, змінені, але близькі за смислом слова – бірюзовим, а цікава заміна слів – рожевим.)

     

    На цей раз джерелом натхнення кандидатки із СНАУ стала стаття «Роль умовно-патогенної мікрофлори у виникненні токсикоінфекцій та токсикозів» із міжвідомчого тематичного наукового збірника «Птахівництво», вип. 69, с. 349–352, яка вийшла друком у Харкові в 2013 р.; автори статті – Фотін А.І., Коваль Г.І. (завантажити цю статтю із збірника можна тут, далі в тексті – стаття А.Фотіна).

    І тут хочеться просто реготати: мікроби, яких виділяли від військовослужбовців у Севастополі у 2012 та 2013 роках (стаття Фотіна), у тому самому видовому спектрі, абсолютних числах і процентах були «виділені» сумською дослідницею Жанною від курей Сумської області у 2016 та 2017 роках (вона додала лише два «своїх» рядки):

    Ви вірите у переселення душ від людей до тварин? Ви щось читали про горизонтальний перенос генів? Та ну вас! Це вже застаріло! Жанна Кліщова разом зі своїм науковим керівником Тетяною Фотіною пропонує нову грандіозну ідею – переселяються цілі популяції бактерій від людей до птахів, долаючі сотні кілометрів і роки!

    Як там у Ісаака Дунаєвського в «Марші ентузіастів»? – «Нам нет преград ни в море, ни на суше…»

    І якщо А. Фотін і Г. Коваль «для встановлення ролі умовно-патогенної мікрофлори у захворюваннях людини» аналізували «дані санепідемстанції м. Севастополю по виявленню етіологічного фактору токсикоінфекцій і токсикозів у воєннослужбовців після вживання продукції птахівництва за останні два роки (2012-2013 рр)» та проводили «ізоляцію мікроорганізмів із тушок птиці та виділень хворих людей» (цитуємо «Матеріали і методи» статті), то Жанна Кліщова «проводила роботу» «за період з 2015–2018 рр. в умовах лабораторії інноваційних технологій та безпеки і якості продуктів тваринництва кафедри ветсанекспертизи, мікробіології, зоогігієни та безпеки і якості продуктів тваринництва Сумського національного аграрного університету. Окремі фрагменти були виконанні на базі науково-контрольної лабораторії НВФ (науково виробнича фірма) «Бровафарма»; лабораторії молекулярної епізоотології та діагностики сектору вивчення мікоплазмозів та сальмонельозів відділу з вивчення хвороб птиці Національного наукового центру «Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини» міста Харкова; а також в умовах птахогосподарств з різними технологічними напрямками Сумської області. Для проведення досліджень використовували: – патологічний матеріал від загиблої різновікової птиці…» (с. 59 дисертації).

    Більше того, Кліщова просто налякала нас об’ємом виконаної роботи: «Для встановлення епізоотичної ситуації розповсюдження бактеріальних хвороб птиці враховували матеріали власних досліджень і дані ветеринарної звітності лабораторій Сумської, Чернігівської та Харківської областей північно-східного регіону України. При цьому враховували географічне розташування птахівничих господарств, технологічний напрямок, видову належність ізольованих культур, їх кількість, вік птиці, від якої була ізольована мікрофлора на основі даних епізоотологічного обстеження патахогосподарств, щодо наявності захворювань бактеріальної етіології (ешерихіозу та сальмонельозу) було сформовано дослідні групи різновікової птиці за вище перерахованими показниками (1–10, 10−60, 100–160 діб) та складено таблиці, графіки для обробки даних. В лабораторних дослідах було використано 440–курячих ембріонів, 270 шт. інкубаційних яєць, 440 голів однодобових курчат, 440 голів 160– добових курей, 240 гол. щурів вагою 100 г та 10 голів мурчаків. В умовах господарств ТОВ «Сумитехнокорм» та ТОВ «Інкубатор» було використано понад 12000 голів ремонтного молодняку (72 доб) та 13000 голів курчат-бройлерів та 320 проб змивів з підлоги – 55, стін – 55, кліток – 55, вивідних шаф брудера – 70 та 85 – інкубаційних яєць.» (с. 61 дисертації). Так круто написано, що не розбереш, що є власними дослідженнями, а що – взято з чужої звітності. Але двадцять п’ять тисяч сумських курчат та скількись там курепродуктів дали таку саму бактеріологічну картину, як і 4500 військовослужбовців із Севастополя!

    Але на цьому історія не завершується.

    Давайте тепер полюбуємося студентською науковою роботою, яка була виконана під – ви не повірите – науковим керівництвом тієї самої професорки СНАУ Тетяни Іванівни Фотіної, і брала участь у Всеукраїнському конкурсі студентських робіт з галузі знань 21 – Ветеринарна медицина у 2017-2018 навчальному році (м. Одеса, 26-27 квітня 2018 року). Роботу під назвою «Імуномодулятори, як альтернатива антибіотикам» «якби виконала» студентка 4 курсу К. А. Світлична (завантажити її можна тут).

    Те, що новоспечений кандидат наук, студентка і науковий керівник (доктор наук) не знають, як правильно пишеться слово «інтранАзальний», залишимо без додаткових коментарів.

    Тобто студентка Світлична особисто власноруч зважила 54510 (п’ятдесят чотири тисячі!!!) курчат, на які діяв препарат чи то «Мікростимулін», чи то «Мікростимілін» (нагадаю, що він «синтезований на основі сучасної нанотехнології», це вам не хухри-мухри!), і отримала такі самі результати, що й дисертантка Кліщова, яка використовувала антибіотик сарофлоксацин!!

    Чорт! Чим би ще таким нагодувати 50 тисяч курей, щоб вони погладшали? Може, тепер одним тільки «магнатом» (це такий собі новий хімічний елемент з таблиці Менделєєва)?

    І ви помітили? Тут знову на основі підозрілих (так і хочеться сказати «сфальшованих») даних готуються якісь рекомендації («досьє») по використовуванню у практиці препарату, який, скоріш за все, насправді не досліджувався.

    Що тут скажеш?

    Те, що Міністерство освіти і науки України організує конкурси студентських наукових робіт, які впливають на показники закладів вищої освіти, і тому студенти з викладачами мають «давай-давай» результат будь-якою ціною, вже давно і багатьма писалося. І що робити, якщо немає можливостей зробити справжню, нехай невеличку, але дійсно самостійну роботу? А тут же треба ще й перемогти! Бо інакше надають по шапці викладачу та кафедрі! Або переписувати з інтернету іншу роботу, або дати кусок своєї дисертації. Або дисертації своєї аспірантки, як це зробила Тетяна Іванівна Фотіна. Бо не може ж доктор наук & професор не помітити схожості результатів робіт, які готуються одного року, і не слідкувати за виконанням власне практичної частини роботи.

    А може, ми помиляємося, і це дисертантка Кліщова переписала результати роботи студентки Світличної собі в дисертацію, підмінивши досліджуваний препарат на «Сарофлокс»? Ще краще! Тобто гірше!

     

    Ви хочете спитати, як це Т. Фотіна не помітила ці однакові таблиці в роботах своїх учениць? Та вона якось не помітила, як старі дані зі статті А. Фотіна і Г. Коваля (2013 р.) (про отих військовослужбовців із Севастополя) потрапили до її власної статті під назвою «Роль моніторингу та контролю за токсикоінфекціями та токсикозами у забезпеченні біобезпеки населення України» (завантажити її можна тут), надрукованій у журналі «Ветеринарна біотехнологія» (№ 32 (2), 2018 рік, с. 585–592), автори: Фотіна Т. І., Фотіна Г. А., Кліщова Ж. Е. (чомусь не Є., а Е.) із СНАУ, та до них приєдналися також канд. вет наук В. Л. Ареф’єв з ННЦ «ІЕКВМ» і Чемич О. М. (Сумський державний університет).

    Тепер у знайомій нам таблиці замість військових Севастополя та сумських курей Кліщової знову бачимо людей, і знову ж «курячих» років дослідження (2016-2017). І люди тепер з’явилися зовсім нові: «Ретроспективний аналіз збудників харчових токсикоінфекцій і токсикозів проводили методом бактеріологічних досліджень ембріонів задохликів, трупів птиці різного віку та продукції птахівництва. Також було обстежено 70 хворих на гостро-кишкові інфекції, госпіталізованих у СОІКЛ ім. З.Й. Красовицького, середній вік яких склав (41,14±1,20) року. Було 119 чоловіків і 91 жінка. Пацієнти госпіталізовані на (1,86±0,07) день від початку захворювання. Усі особи мали середньо тяжкий перебіг захворювання. За даними анамнезу життя та об’єктивного огляду, супровідна патологія шлунково-кишкового тракту та гепатобіліарної системи у всіх хворих на момент обстеження була відсутня» (с. 587), а далі знаходимо ось таке:

    Тобто наявна повна підробка результатів дослідження вже цілою гоп-компанією аферистів. Вони навіть добросовісно переписали неправильну латинську назву кампілобактера – треба Campylobacter, а в них Campylibacter. Соромота!

    І де ж у статті Фотіної and Co. дані по задохликам? По мікрофлорі людей таблиця є, по птиці та «харчовим продуктам» є, а по задохликам – немає! Чи задохлики – то і є харчові продукти?

    Що означає фраза «Також було обстежено 70 хворих на гостро-кишкові інфекції, госпіталізованих у СОІКЛ... Було 119 чоловіків і 91 жінка»? Де саме були оці 119+91=210 людей, і чи хворіли вони? І невже рецензенти статті Т. Фокіної в таблиці з хворими із лікарні імені Зіновія Йосиповича Красовицького не побачили, що зареєстровано 160+192=352 випадки зараження стафілококом, а «було обстежено» і просто «було» разом 70+210=280 людей?

     

    Зробимо висновки. Ціла армія бактерій, яку виявили серед військових Севастополя у 2012–2013 роках, тікаючи від переслідувань вчених, перенеслася на протилежний бік України, заразивши сумських курей. Але там їх виявила мужня науковиця Жанна Кліщова. Перелякані бактерії недовго покружляли над Сумами (мабуть, щось їм тут дуже сподобалося), і нарешті десантували в місцеву інфекційну лікарню, позаражавши нещасних пацієнтів, яких годували місцевими «продуктами птахівництва». Та їх тут знову виявили! Група лицарів на чолі з Тетяною Фотіною не залишила їм ніякого шансу на виживання і вчинення злодійських дій.

    Куди ж ця армада наполоханих бактерій у кількості 2193+2314=4507 штук двине на цей раз? З нетерпінням чекаємо нових відкриттів від науковців Сумського національного аграрного університету!

    Ольга Дух, Олег Смірнов

    Переглядів: 1852 | Додав: OS | Рейтинг: 4.0/4
    Всього коментарів: 3
    avatar
    0
    1 OS • 16:21, 2019-03-22
    ОГОЛОШЕННЯ
    УВАГА!


    Шановні аспіранти!
    Коли пишете огляд літератури, не плутайте задохликів з чахликами!

    Відділ аспірантури


    smile  tongue  smile .
    avatar
    2 rodzinka75 • 17:57, 2019-03-22
    навіть не знаю чи сміятися чи плакати, але подання матеріалу - чудове, дякую!
    avatar
    3 rodzinka75 • 17:59, 2019-03-22
    Цю тему треба висвітлювати в центральних ЗМІ, буде мати успіх.  А ще цікаво як відреагує МОН?
    avatar
    Copyright http://false-science.ucoz.ua/ © 2019
    Безкоштовний хостинг uCoz