Помилки та фальсифікації в наукових дослідженнях
Неділя, 2020-02-23, 21:57
Головне меню

Пошук

Корисні посилання
  • Комиссия по борьбе с лженаукой и фальсифика- цией научных исследований при Президиуме РАН
  • Диссернет
  • Троицкий вариант
  • Бюллетень "В защиту науки"
  • Антиплагиат.ru
  • Плагиат: Общественная доска позора
  • dissercomp.ru - Сравнение диссертаций и поиск плагиата

  • Календар
    «  Жовтень 2019  »
    ПнВтСрЧтПтСбНд
     123456
    78910111213
    14151617181920
    21222324252627
    28293031

    Статистика

    Онлайн всього: 1
    Гостей: 1
    Користувачів: 0

    Архів записів

    Головна » 2019 » Жовтень » 10 » Дві фальшиві дисертації захищені у Вінницькому медичному університеті. Друга – О. Зацерковна
    18:54
    Дві фальшиві дисертації захищені у Вінницькому медичному університеті. Друга – О. Зацерковна

    Іще одна особа – Олена Зацерковна – також захистила дисертацію у Вінницькому національному медичному університеті на чужих російських текстах

    У попередньому матеріалі про захист фальшивої дисертації у Вінницькому медичному університеті ми детально розібрали роботу Н. А. Ляховченко, керівником якої був д. м. н., проф. К. Є. Іщейкін. Того ж дня, 9 жовтня 2019 р., о 12-й годині (тобто двома годинами раніше) на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д.05.600.01 відбувся захист дисертації іншої здобувачки, роботою якої керував цей самий професор. Дослідження виконувалося у Вінниці, а керівник працює у Полтаві? Та невже тут усе гаразд? Не може бути! І нюх нас не підвів: друга дисертантка теж використала чужі російські матеріали, видавши їх за свої власні.

    Отже, знайомимося:

    Зацерковна Олена Миколаївна, дисертація називається «Патогенетичне обґрунтування ефективності антибактеріальної терапії гострого панкреатиту» (спеціальність 14.01.03 – хірургія). Дисертацію можна завантажити тут, а автореферат тут.

    Науковий керівник – Іщейкін Костянтин Євгенович, доктор медичних наук, професор кафедри внутрішніх хвороб та невідкладних станів з шкірними та венеричними хворобами Української медичної стоматологічної академії МОЗ України.

    Офіційні опоненти:

    • Міщенко Василь Васильович, доктор медичних наук, професор кафедри хірургії № 1 з післядипломною підготовкою Одеського національного медичного університету МОЗ України.
    • Саволюк Сергій Іванович, доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри хірургії та судинної хірургії Національної медичної академії післядипломної освіти імені П. Л. Шупика МОЗУ.

    Знову опонент – проф. С. Саволюк, як і у випадку Н. Ляховченко? О, гарно, почитаємо-почитаємо його відгук, дуже цікаво.

     

    Літературний огляд на плагіат перевіряти не хочеться (для цього треба мати багато вільного часу), тому відразу перейдемо до справи і проаналізуємо автореферат, в якому здобувачка мала коротко викласти всі свої основні «досягнення».

     

    Плагіат в авторефераті

    Ось є така цікава російська дисертація: Чуева Татьяна Владимировна «Клинико-экспериментальное обоснование применения фторхинолонов в комплексном лечении острого панкреатита» (14.00.25 – фармакология, клиническая фармакология), Курск, 2005 (завантажити автореферат можна тут). Фторхінолони – це антибіотики, а тема дисертації О. Зацерковної – про антибактеріальну терапію гострого панкреатиту. О, вже стає гаряче! Тотожність тем нас заінтригувала, тепер порівняємо тексти.

    І виявляється, що актуальність теми, мета й завдання дослідження, наукова новизна, практичне значення роботи та велика частина отриманих результатів – ретельно передрані з російського автореферату! І точно так само, як і її напарниця Наталія Ляховченко, наша героїня Олена Зацерковна до чужих результатів дописала, що нібито це вона їх отримала: «нами було досліджено», «нами було відзначено» та «нами було виявлено» (рожевим кольором відповідні місця виділені у порівняльній таблиці).

    У порівняльній таблиці ми збільшили відстань між абзацами, щоб схожі ділянки були строго одна проти одної. Схожі фрагменти виділені жовтим кольором, а помилки перекладу бірюзовим; пропущені несхожі місця позначені як <…>:

     

    Уважний читач скаже: «У вашій порівняльній таблиці є деякі місця, що не зовсім тотожні автореферату Т. Чуєвої. Ось у Зацерковної вставлені числові дані, яких немає в тексті Чуєвої, наприклад, на с. 8–11, 13, та у висновках №1, 4 і 5».

    Гарне питання. І на нього я дам таку саму гарну відповідь: ці цифрові дані взяті з таблиць автореферату Т. Чуєвої, і вони також присутні в самій дисертації Олени Зацерковної.

    Переконайтеся самі:

    Мабуть, слів на кшталт «ганьба» на адресу здобувачки замало.

    Таривід (який містить офлоксацин) із російський дисертації Зацерковна замінила в одному місті на цефтріаксон, а в другому – на меропенем. Офлоксацин належить до фторхінолонів, тоді як цефтріаксон – до цефалоспоринів, а меропенем – із групи карбапенемів (бета-лактамних антибіотиків), і було б цікаво їх порівняти в дослідженні, але в справжньому, не фальсифікованому! Абактал (торгова марка пефлоксацину) із російської дисертації Зацерковна підмінила ципрофлоксацином. Обидва – фторхінолони, але різної структури, тому чи мають вони тотожну дію – треба спеціально досліджувати!

    Як можна підміняти дані в медичному дослідженні? Що це ще таке?

     

    Тому ще раз згадаємо оцю особу:

    Науковий керівник Іщейкін Костянтин Євгенович, який є лікарем-дерматовенерологом (див. Вікіпедію), чомусь узявся керувати двома дисертаціями, де досліджується хронічний панкреатит. І він є людиною з достатнім досвідом – сам захистив кандидатську а потім докторську дисертації з медичної тематики. І навіть, виконуючі обов’язки народного депутата України (2014–2019) та Голови підкомітету з питань бюджетної політики та удосконалення положень Бюджетного кодексу України Комітету Верховної Ради України з питань бюджету, спромігся у 2018 р. захистити й другу докторську дисертацію з політичних наук. Крім того, К. Є. Іщейкін є головою Спеціалізованої вченої ради Д.44.601.02 (Українська медична стоматологічна академія, м. Полтава) зі спеціальностей: 14.01.02 "Внутрішні хвороби", 14.01.11 "Кардіологія" та 14.01.20 "Шкірні та венеричні хвороби" (див. сайт вченої ради). І ось ще й керував двома кандидатськими дисертаціями (Н. А. Ляховченко та О. М. Зацерковна). Докерувався…

    Як пише Вікіпедія, професор Костянтин Іщейкін «значну увагу приділяє вихованню наукових кадрів», входить до складу редколегії багатьох фахових наукових видань: «Світ медицини та біології», «Український журнал дерматології, венерології, косметології», «Сучасна гастроентерологія», «Український терапевтичний журнал», «Дерматологія та венерологія», Український журнал дитячої ендокринології», «Проблеми ендокринної патології», «Проблемы старения и долголетия», «Профілактична медицина», «Аннали Мечниковського Інституту» та «Український терапевтичний журнал». Не людина, а золото!

     

    А тепер почитаємо відгуки на дисертацію:

     

    Перший опонент, професор Міщенко Василь Васильович, з Одеського НМУ, написав (завантажити відгук можна тут) дивну річ про новизну дослідження та одержаних результатів. Нібито вона «полягає у тому, що автором проведено науковий аналіз результатів використання антибактеріальної терапії у хворих на ГП». Тобто до робіт Олени Зацерковної всі вчені проводили аналіз результатів антибактеріальної терапії ненауково, і тільки вона спромоглася? А далі – про те, що «Встановлено можливість корекції антибіотиками порушень гуморальної імунної ланки. Уточнено характер і ступінь порушень імунного статусу у хворих гострий панкреатит. Встановлено імуномодулюючу та антиоксидантну активність фторхінолонів. Виявлено взаємозв’язок деяких метаболічних і імунологічних ефектів, що викликаються фторхінолонами, зі змінами тяжкості стану хворих на гострий панкреатитом.» Та все це є в дисертації Т. Чуєвої і було виявлено в далекому 2005-му році, тому новизни в дослідженні немає. А відгук треба писати грамотно (стилістичні помилки у відгуку підкреслені). Оце ось «хворих на гострий панкреатитом» наводить на думку, що вихідним реченням було російське «больных острым панкреатитом». А далі опонент пише, що «автором виявлені», «автором доказано», і що «автор показав достатню глибину знань з патогенетичного обґрунтування антибактеріальної терапії гострого панкреатиту, продемонстрував здатність творчо мислити, аналізувати, створювати, рекомендувати та впроваджувати у життя наукові розробки з метою досягнення позитивних результатів», а висновки дисертації «містять наукову новизну, мають вагоме науково-теоретичне та практичне значення». Нічого крім реготу все це не викликає. Єдине, що автор «здатний творчо» робити, – це передирати.

    І рекомендації шановного професора: «Матеріали дисертаційної роботи повинні знайти місце в навчальному процесі з хірургії для студентів медичних університетів, а також для практичних лікарів на тематичних курсах удосконалення у межах України». Ось тут ми не сумніваємося – своє місце в навчальному процесі цей ганебний випадок має знайти.

     

    Другий опонент, професор Саволюк Сергій Іванович, із НМАПО ім. П. Л. Шупика, відмітив і актуальність теми, і наукову новизну (завантажити відгук можна тут). Написав, що «отримані в процесі виконання роботи дані не викликають сумнівів та переконливо свідчать про відповідність обраних наукових методів завданням дисертаційного дослідження», що «дизайн експерименту дозволяє логічно та послідовно дослідити заплановані завдання», що «методи, використані у ході роботи, є сучасними та адекватними до поставлених завдань», що «обсяг проведених клінічних, лабораторних, інструментальних досліджень, експериментальних досліджень (дивно, щоправда, чим лабораторні дослідження відрізняються від інструментальних та експериментальних, що їх треба писати ось так, через кому, як рівнозначні та різні), кількість одержаних результатів, застосовані методи статистичної обробки даних є у повній мірі достатніми для формулювання зважених наукових положень». Але не зазначив, що це все чужі дані, передрані з російської дисертації. І саме це є важливим недоліком дисертації, а не якісь там «граматичні помилки, невдалі мовні обороти, стилістично невдалі вислови, які інколи створюють труднощі у розумінні викладених наукових даних».

    Тому висновок професора про те, що дисертаційна робота Олени Зацерковної є «завершеною самостійною науково-дослідною працею, в якій отримано нові, науково аргументовані та обґрунтовані експериментальні та клінічні результати» є абсолютно хибним, фальшивим, фіктивним, неправдивим, просто чистісінькою брехнею. І на ніяке «присудження наукового ступеня кандидата медичних наук» Олена Миколаївна Зацерковна не заслуговує!

     

    Коротка довідка

    Спеціалізована вчена рада Д 05.600.01 має право проводити захист дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора та кандидата медичних наук за спеціальностями:

    • 14.01.01 – акушерство та гінекологія (медичні науки)
    • 14.01.03 – хірургія (медичні науки)
    • 14.01.09 – дитяча хірургія (медичні науки)

    Голова спеціалізованої вченої ради – Погорілий Василь Васильович, проректор з лікувальної роботи, професор кафедри дитячої хірургії, доктор медичних наук, професор, спеціальність 14.01.09 (дитяча хірургія).

    Заступник голови спеціалізованої вченої ради – Булавенко Ольга Василівна, завідувач кафедри акушерства та гінекології №2, доктор медичних наук, професор, спеціальність 14.01.01 (акушерство та гінекологія) .

    Вчений секретар спеціалізованої вченої ради – Хіміч Сергій Дмитрович, завідувач кафедри загальної хірургії, доктор медичних наук, професор, спеціальність 14.01.03 (хірургія).

    Члени спецради:

    • проф. Петрушенко Вікторія Вікторівна (14.01.03 хірургія) – голова апробаційної ради
    • проф. Желіба Микола Дмитрович (14.01.03 хірургія)
    • проф. Міщенко Василь Васильович (14.01.03 хірургія)
    • проф. Полянський Ігор Юлійович (14.01.03 хірургія)
    • проф. Суходоля Анатолій Іванович (14.01.03 хірургія)
    • проф. Трутяк Ігор Романович (14.01.03 хірургія)
    • проф. Шапринський Володимир Олександрович (14.01.03 хірургія)
    • проф. Дзісь Наталія Петрівна (14.01.01 акушерство та гінекологія)
    • проф. Коньков Дмитро Генадійович (14.01.01 акушерство та гінекологія)
    • проф. Косей Наталія Василівна (14.01.01 акушерство та гінекологія)
    • проф. Ліхачов Володимир Костянтинович (14.01.01 акушерство та гінекологія)
    • проф. Міщенко Валентина Павлівна (14.01.01 акушерство та гінекологія)
    • проф. Процепко Олександр Олексійович (14.01.01 акушерство та гінекологія)
    • проф. Чайка Григорій Васильович (14.01.01 акушерство та гінекологія)
    • проф. Каніковський Олег Євгенійович (14.01.09 дитяча хірургія)
    • проф. Конопліцький Віктор Сергійович (14.01.09 дитяча хірургія)
    • проф. Ксьонз Ігор Володимирович (14.01.09 дитяча хірургія)
    • проф. Кукуруза Юрій Петрович (14.01.09 дитяча хірургія)
    • проф. Наконечний Андрій Йосипович (14.01.09 дитяча хірургія)
    • проф. Слепов Олексій Костянтинович (14.01.09 дитяча хірургія)
    • проф. Фомін Олександр Олександрович (14.01.09 дитяча хірургія)

     

    І ще раз повторимо загальні висновки та пропозиції:

    1. Науковий керівник не спроможний поставити перед здобувачем дійсно актуальну наукову проблему, яка ще не була розв’язана, бо не в курсі новинок літератури, і взагалі панкреатит – це не його профіль.

    2. Офіційні опоненти теж неспроможні оцінити наукову новизну дисертаційної роботи, бо не читали літератури з теми дисертації і не вміють шукати потрібну інформацію в інтернеті.

    3. Керівник не знає, як здобувач збирає матеріал, чи проводить дослідження, чи самостійно їх аналізує та статистично обробляє, бо виявляється, що можна в дисертацію спокійно вставити чужі дані, отримані на зовсім інших пацієнтах, а керівник цього не помітить.

    4. Ані керівник, ані опоненти не спроможні зробити простий аналіз тексту на запозичення, на дотримання здобувачем принципів академічної доброчесності.

    5. Підхід опонентів до написання відгуку – суто формальний та безвідповідальний.

    6. Атестаційна колегія МОНУ має скасувати рішення спецради Д 05.600.01 про присудження наукового ступеня кандидата медичних наук Зацерковній Олені Миколаївні.

    7. Цих конкретних вищезгаданих осіб – керівника та опонентів – потрібно позбавити права керувати дисертаційними дослідженнями, бути опонентами на захистах та взагалі позбавити права бути членами спеціалізованих рад.

    8. Члени Спецради Д 05.600.01, очевидно, неспроможні виявити неякісну дисертацію, тому цю Спецраду треба розігнати за профнепридатність.

    9. Не має бути постійних спецрад, що є «збірною солянкою» з фахівців різного профілю. Мають організовуватися разові спецради з профільних спеціалістів для захисту конкретної роботи, які будуть нести повну відповідальність за свої рішення.

    Олег Смірнов

    Переглядів: 2901 | Додав: OS | Рейтинг: 3.5/8
    Всього коментарів: 1
    avatar
    1
    1 OS • 21:16, 2019-11-18 [Матеріал]
    На цю та попередню статті-розслідування відреагувала місцева преса.

    Однак публікація про скандал у Вінницькій газеті «33-й канал»
     (https://33kanal.com/news/73240.html) довго не прожила – після того як кількість коментарів перевалила за 40, редакція її видалила з сайту.

    Але зберіглася архівована копія цієї публікації, з якою можна познайомитися тут:

    [color=#0000ff]http://web.archive.org/web....ps
    avatar
    Copyright http://false-science.ucoz.ua/ © 2020
    Безкоштовний хостинг uCoz