Помилки та фальсифікації в наукових дослідженнях
Неділя, 2020-02-23, 23:13
Головне меню

Пошук

Корисні посилання
  • Комиссия по борьбе с лженаукой и фальсифика- цией научных исследований при Президиуме РАН
  • Диссернет
  • Троицкий вариант
  • Бюллетень "В защиту науки"
  • Антиплагиат.ru
  • Плагиат: Общественная доска позора
  • dissercomp.ru - Сравнение диссертаций и поиск плагиата

  • Календар
    «  Жовтень 2019  »
    ПнВтСрЧтПтСбНд
     123456
    78910111213
    14151617181920
    21222324252627
    28293031

    Статистика

    Онлайн всього: 1
    Гостей: 1
    Користувачів: 0

    Архів записів

    Головна » 2019 » Жовтень » 10 » Дві фальшиві дисертації захищені у Вінницькому медичному університеті. Перша – Н. Ляховченко
    18:50
    Дві фальшиві дисертації захищені у Вінницькому медичному університеті. Перша – Н. Ляховченко

    У Вінницькому національному медичному університеті Наталія Ляховченко успішно захистила дисертацію на чужих російських текстах

    Не дивлячись на те, що в суспільстві настільки багато стало приділятися уваги академічній недоброчесності, що стало просто небезпечно займатися переписуванням чужих текстів – відразу спіймають і нароблять галасу на весь світ – все одно знаходяться такі настирливі особи, яким настільки хочеться стати «науковцем», що, не зважаючі ні на які перестороги, все одно пишуть і пишуть свої «дисертації» за допомогою двох відомих операцій – Ctrl-C та Ctrl-V.

    Ось вам «новина», яка, на жаль, вже давно не новина – знову хірург спіймався на плагіаті. Та на якому!

    9 жовтня 2019 року у Вінницькому національному медичному університеті ім. М. І. Пирогова на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д.05.600.01 відбувся захист дисертаційної роботи на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук.

    Ляховченко Наталія Анатоліївна успішно захистила дисертацію під назвою «Клініко–метаболічні паралелі прогнозування хронічного панкреатиту з метаболічним синдромом» (спеціальність 14.01.03 – хірургія). Дисертацію можна завантажити тут, а автореферат тут.

    Науковий керівник – Іщейкін Костянтин Євгенович, доктор медичних наук, професор кафедри внутрішніх хвороб та невідкладних станів з шкірними та венеричними хворобами Української медичної стоматологічної академії МОЗ України.

    Офіційні опоненти:

    • Полянський Ігор Юлійович, доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри хірургії № 1 Буковинського державного медичного університету;
    • Саволюк Сергій Іванович, доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри хірургії та судинної хірургії Національної медичної академії післядипломної освіти імені П. Л. Шупика МОЗУ.

     

        Про огляд літератури

    Для написання літературного огляду (с. 21–44) Наталія Ляховченко особливо не заморочувалася – ми бачимо в порівняльній таблиці, що її текст є просто комп’ютерним перекладом російського підручника з хронічного панкреатиту, який був надрукований у Москві в 2003 році (тому дуже смішно читати авторський початок абзацу, що «У сучасній літературі з’явля­ється все більше наукових праць…»), російських статей і дисертацій, російських лекцій та російського підручника з хірургії підшлункової залози 1995 р., які були просто безсоромно «розведені» «лівими» посиланнями. Використана нею програма-перекладач має чудовий недолік – вона не спроможна перекладати російські дієприкметникові звороти, і відповідні «сліди» залишилися в тексті, що підтверджує наявність саме цих російських джерел плагіату.

    У порівняльній таблиці схожі фрагменти виділені жовтим кольором, а помилки перекладу (у першу чергу стилістичні) бірюзовим:

    Ну й так далі… Бажаючі можуть самостійно потренуватися на тексті дисертації, щоб знайти джерела ретельного переписування старих російських текстів.

     

        Про «власні дослідження»

    Але найбільше нас вразила подібність між текстом автореферату Н. А. Ляховченко та авторефератом (дисертацію у вільному доступі ми не знайшли) В. Вишневської (Вишневская Вера Анатольевна. «Нарушения углеводного обмена до и после хирургического лечения хронического панкреатита». Дисс... канд. мед. наук (14.00.27 – хирургия, 14.00.16 – патологическая физиология), Иркутск, 2008; завантажити автореферат можна тут).

    Вступ, завдання дослідження, наукова новизна, частина отриманих результатів та всі практичні рекомендації – повна тотожність! Мало того, що Наталія Ляховченко безсовісно переписала чужий текст, якому вже 11 років, так вона ще й до чужих результатів додала, що це нібито вона виявила ці результати, отримала їх «в наших спостереженнях», та «нами встановлено». Нахабству просто немає меж!

    У таблиці, де порівнюються ці два реферати, ми збільшили відстань між абзацами, щоб схожі ділянки були строго одна проти одної. Схожі фрагменти виділені жовтим кольором, а помилки перекладу (стилістичні) бірюзовим, пропущені несхожі місця позначені як <…>:

    Зроблю невеличку перерву у порівнянні текстів, щоб процитувати наступний абзац з автореферату Н. Ляховченко:

    «Особистий внесок здобувача. Здобувачем виконано клінічний етап роботи, який включав відбір хворих на підставі критеріїв включення, динамічне спостереження, аналіз лабораторних та інструментальних результатів обстеження. Власноруч здобувачем сформовано комп`ютерну базу даних, оформлено журнал обліку лабораторних та інструментальних досліджень, проведено статистичну обробку та аналіз отриманих результатів. На підставі отриманих результатів сформульовано висновки та розроблено практичні рекомендації.»

    Відбір хворих! Власноруч! Оформлено журнал обліку досліджень (тобто фальсифікат)! Проведено аналіз отриманих (ким?) результатів! Сформульовано (чиї?) висновки! Розроблено (та ні, передрано) практичні рекомендації!

    Ну, а тепер поїхали далі. Через декілька сторінок опису отриманих результатів знову знаходимо схожість текстів:

    Порівняльні таблиці, які були наведені вище, може скласти будь-хто, бо матеріали знаходяться у вільному доступі в Інтернеті.

    Але у вільному доступі немає дисертації В. Вишневської (2008), як немає і такої російської дисертації: Карчин, Олег Владимирович «Особенности течения хронического панкреатита с метаболическим синдромом» (Владикавказ, 2008). Тим не менш за допомогою сайту antiplagiat.ru, отримавши доступ до колекції російських дисертацій, можна знайти ще додаткові подібності в російськомовній анотації Н. Ляховченко (стор. 20 автореферату, або стор. 18 по неправильній нумерації авторки). Результат показаний на цій фотографії (цифра 2 – це дисертація Вишневської, а цифра 14 – це дисертація Карчина), де рожевим виділено подібні тексти:

    Ну, я ще такого не бачив – щоб так зухвало переписувався чужий автореферат!

     

    Чому з Наталією Ляховченко виникла така ганебна ситуація? Ну, можливо, тому, що коли в 2016 році вона була аспіранткою ВНМУ, то досліджувала зовсім іншу тему з іншим керівником. Ось сайт ВНМУ повідомляє про доповідь 7 квітня 2016 р. аспірантки Н. Ляховченко «Функціональні зміни у хворих на жовчно-кам'яну хворобу під впливом генетичних факторів», а науковим керівником зазначений доцент Г. І. Томашкевич. Перша наукова стаття і перші двоє тез про панкреатит з’явилися лише в 2017 р., а вже через два роки людина виходить на захист. До того ж серед заявлених праць, в яких «опубліковані основні наукові результати дисертації», статті №2 і №3 мають у заголовках інформацію про досліджуваний рівень фактору некрозу пухлин альфа, а насправді у тексті дисертації такого роду дані відсутні. Стаття №4 присвячена використанню плазмаферезу в лікуванні хворих на некротичний панкреатит, а в тексті дисертації про це ані слова. Стаття №5 – про маркери оксидативного стресу, а в тексті дисертації взагалі немає слова «оксидативний». Тобто маємо липові посилання на статті, в яких начебто опубліковані основні наукові результати дисертації, а насправді дисертація зовсім про інше. І залишаються лише статті №1 і №6, в яких можуть бути результати «проведених нами досліджень», але це потребує додаткового аналізу. І тоді дійсно, при цейтноті та відсутності належних публікацій де ж узяти матеріал, як не переписати звідкись готове? Ось така цікава річ.

     

    Зупинюся також на ролі в захисті дисертації Наталією Ляховченко її наукового керівника і офіційних опонентів.

    Науковий керівник Іщейкін Костянтин Євгенович, як пише Вікіпедія, є лікарем-дерматовенерологом, «фахівцем у галузі дерматовенерології та терапії» дерматозів. Ну й до чого тут хронічний панкреатит з метаболічним синдромом у здобувачки? Крім того, виявляється, з 2014 по 2019 рр. К. Іщейкін був народним депутатом України (8-ме скликання Верховної Ради), і не просто депутатом, а Головою підкомітету з питань бюджетної політики та удосконалення положень Бюджетного кодексу України Комітету Верховної Ради України з питань бюджету. А ще він у 2018 році захистив другу докторську дисертацію з політичних наук, але, як бачимо, працюючи в Полтавській стоматакадемії, знаходив час і можливості для керування двома кандидатськими дисертаціями про панкреатит (Н. А. Ляховченко та О. М. Зацерковна), які виконувалися у Вінниці, та роботою про ішемічну хворобу серця (Ю. І. Мануша). Щодо якості такого керування та його результатів дивимося цю і наступну публікації.

     

     

     

     

    Перший опонент, професор Ігор Юлійович Полянський, який має великий досвід – був консультантом двох докторських і керівником 13 кандидатських дисертацій (ми знайшли ці дані станом на 2014 р.), у своєму відгуку (завантажити можна тут) написав, що «здобувачем вперше встановлено» (вперше? ха-ха!), що «показник ацинарно-стромального співвідношення є об'єктивним кількісним критерієм морфологічних змін при хронічному панкреатиті. Цей показник в наших спостереженнях склав 3,1 (0,2-11,4). Чим нижче ацинарно-стромальне співвідношення, тим більш виразні морфологічні ознаки хронічного панкреатиту» (с. 3 відгуку). Ми тут знову виділили жовтим кольором текст, що слово в слово збігається з 4-м висновком дисертації В. Вишневської. А оце слово «наших» у відгуку професора Полянського – що воно означає? Що він звітує перед спецрадою про свої спостереження? Чи свідчить про те, що він підписав рецензію, яку йому підготувала сама здобувачка? От проколовся!

    Про актуальність роботи Ігор Полянський написав: «Відсутність даних про вплив… визначило актуальність нашого дослідження» (с. 2 відгуку). Знову «його», професора, дослідження? Чи все ж таки «її», здобувачки?

    І ось знову прокол професора: «Автор проводить аналіз обсягу хірургічного лікування в залежності від морфологічних змін у підшлунковій залозі при хронічному панкреатиті. Отримані дані дозволяють нам зробити висновок, що проксимальні та дистальні резекції виконувалися при менших морфологічних змінах, ніж дренувальні операції» (с. 7 відгуку). Ха! Треба було написати не «нам», а «здобувачу»! Це ж, мабуть, вона помилково написала «нам» у заготовці, підсунутій на підпис професору?

    Яка ще «новизна» відзначена професором Полянським? «Панкреатогенний цукровий діабет при відсутності спонтанної депорталізації кровотоку розвивається у хворих з некістозними формами панкреатиту при збільшенні хвоста ПЗ від 3 см і більше.» Так це теж було відзначено Вишневською в далекому 2008-му році (с. 5 автореферату). Яка ж тут новизна?

    Що ще? «Встановлено, що недостатність ендокринної функції, яка маніфестувала в ранньому післяопераційному періоді високим рівнем глікемії, супроводжується розвитком стійких глікемічних порушень у віддалені терміни.» І знову про це читаємо на с. 24 автореферату Вишневської.

    «Теоретичне значення результатів дослідження», – пише далі проф. Полянський. – «Результати дослідження є важливими для медичної науки, хірургії, оскільки отримані в ході проведення клінічного дослідження нові наукові знання розкривають нові можливості для широкого застосування діагностики та лікування хворих на хронічний панкреатит з метаболічним синдромом.» Ох ти ж, господи! Важливі для медичної науки! Нові наукові знання! Розкривають нові можливості! Тобто якби не «важка праця» пані Ляховченко, дослідження науки сусідньої країни (а з 2008-го по 2014-й роки – це ще дружба з Росією) залишалися б невідомими, і наші хірурги були б повністю необізнані в цій проблемі?

    Про огляд літератури шановний професор пише, що «інформація першого розділу актуальна, сучасна, викладена структуровано і доступна для сприйняття». Доступна-то доступна, але ж зовсім не сучасна – переписаний, повторю, навіть російський підручник 1995-го року.

    Жодного критичного зауваження опонент не зробив: «Принципових зауважень до роботи не маю-автором проведена велика багатопланова робота» (орфографія опонента збережена, саме так: «маю-автором»).

    І загальний стандартний висновок: «Дисертаційна робота Ляховченко Наталії Анатоліївни за актуальністю проблеми що вивчається, науковою новизною, теоретичним та практичним значенням повністю відповідає вимогам пункту 11 « Порядку присудження наукових ступенів» Постанова Кабінету Міністрів України № 567 від 24.07.2013 р. (зі змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 656 від 19.08.2015 р. та № 1159 від 30.12.2015 р.), а її автор заслуговує присудження його наукового ступеня кандидата медичних наук з спеціальністю 14.01.03 «Хірургія»».

     

    Другий опонент, професор Саволюк Сергій Іванович, який за даними Вікіпедії є спеціалістом по лікуванню гострого панкреатиту, у своєму відгуку (завантажити можна тут) написав про новизну дослідження та одержаних результатів – о, диво! – слово в слово те саме, що й проф. Полянський, у тому числі таке:

    «Показник ацинарно-стромального співвідношення є об'єктивним кількісним критерієм морфологічних змін при хронічному панкреатиті. Цей показник в наших спостереженнях склав 3,1 (0,2-11,4). Чим нижче ацинарно-стромальне співвідношення, тим більш виразні морфологічні ознаки хронічного панкреатиту.» (с. 3 відгуку). Тож знову виникає питання – чи не підготувала здобувачка також і другому опоненту готову «рибу» на підпис?

    Відгук про літературний огляд: «Відбір літературних джерел та їх критичний аналіз засвідчує професійний рівень та наукову підготовку дисертанта». Та хто б сумнівався! Дуже «професійно» перекладено з російської та «професійно» розкинуто по тексту посилання на статті, що не мають стосунку до самого тексту.

    Критичні зауваження: «Переважна більшість недоліків відноситься до оформлення та методології викладення матеріалу, проте ні в якому разі не применшує значущості дисертаційного дослідження в цілому. У дисертації зустрічаються граматичні помилки, невдалі мовні обороти, стилістично невдалі вислови, які інколи створюють труднощі у розумінні викладених наукових даних». Та хоч би один приклад «невдалого мовного обороту» та «стилістично невдалого вислову», і де там і з ким «зустрічаються» граматичні помилки!

    І загальний висновок: «Дисертаційна робота Ляховченко Наталії Анатоліївни «Клініко-метаболічні паралелі прогнозування хронічного панкреатиту з метаболічним синдромом» є завершеною самостійною науково-дослідною працею, в якій отримано нові, науково аргументовані та обґрунтовані експериментальні та клінічні результати, і повністю відповідає спеціальності, за якою вона подана до захисту – Хірургія (14.01.03)… На підставі проведеного аналізу наукової роботи вважаю, що дисертаційна робота Ляховченко <…> по актуальності, науковій новизні, методичному рівню, практичній значимості відповідає вимогам.., а її автор <…> заслуговує присудження наукового ступеня кандидата медичних наук…».

     

    Коротка довідка

    Спеціалізована вчена рада Д 05.600.01 має право проводити захист дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора та кандидата медичних наук за спеціальностями:

    • 14.01.01 – акушерство та гінекологія (медичні науки)
    • 14.01.03 – хірургія (медичні науки)
    • 14.01.09 – дитяча хірургія (медичні науки)

    Голова спеціалізованої вченої ради – Погорілий Василь Васильович, проректор з лікувальної роботи, професор кафедри дитячої хірургії, доктор медичних наук, професор, спеціальність 14.01.09 (дитяча хірургія).

    Заступник голови спеціалізованої вченої ради – Булавенко Ольга Василівна, завідувач кафедри акушерства та гінекології №2, доктор медичних наук, професор, спеціальність 14.01.01 (акушерство та гінекологія) .

    Вчений секретар спеціалізованої вченої ради – Хіміч Сергій Дмитрович, завідувач кафедри загальної хірургії, доктор медичних наук, професор, спеціальність 14.01.03 (хірургія).

    Члени спецради:

    • проф. Петрушенко Вікторія Вікторівна (14.01.03 хірургія) – голова апробаційної ради
    • проф. Желіба Микола Дмитрович (14.01.03 хірургія)
    • проф. Міщенко Василь Васильович (14.01.03 хірургія)
    • проф. Полянський Ігор Юлійович (14.01.03 хірургія)
    • проф. Суходоля Анатолій Іванович (14.01.03 хірургія)
    • проф. Трутяк Ігор Романович (14.01.03 хірургія)
    • проф. Шапринський Володимир Олександрович (14.01.03 хірургія)
    • проф. Дзісь Наталія Петрівна (14.01.01 акушерство та гінекологія)
    • проф. Коньков Дмитро Генадійович (14.01.01 акушерство та гінекологія)
    • проф. Косей Наталія Василівна (14.01.01 акушерство та гінекологія)
    • проф. Ліхачов Володимир Костянтинович (14.01.01 акушерство та гінекологія)
    • проф. Міщенко Валентина Павлівна (14.01.01 акушерство та гінекологія)
    • проф. Процепко Олександр Олексійович (14.01.01 акушерство та гінекологія)
    • проф. Чайка Григорій Васильович (14.01.01 акушерство та гінекологія)
    • проф. Каніковський Олег Євгенійович (14.01.09 дитяча хірургія)
    • проф. Конопліцький Віктор Сергійович (14.01.09 дитяча хірургія)
    • проф. Ксьонз Ігор Володимирович (14.01.09 дитяча хірургія)
    • проф. Кукуруза Юрій Петрович (14.01.09 дитяча хірургія)
    • проф. Наконечний Андрій Йосипович (14.01.09 дитяча хірургія)
    • проф. Слепов Олексій Костянтинович (14.01.09 дитяча хірургія)
    • проф. Фомін Олександр Олександрович (14.01.09 дитяча хірургія)

     

        А тепер загальні висновки та пропозиції:

    1. Науковий керівник не спроможний поставити перед здобувачем дійсно актуальну наукову проблему, яка ще не була розв’язана, бо не в курсі новинок літератури, і взагалі панкреатит – це не його профіль.

    2. Офіційні опоненти теж неспроможні оцінити наукову новизну дисертаційної роботи, бо не читали літератури з теми дисертації і не вміють шукати потрібну інформацію в інтернеті.

    3. Керівник не знає, як здобувач збирає матеріал, чи проводить дослідження, чи самостійно їх аналізує та статистично обробляє, бо виявляється, що можна в дисертацію спокійно вставити чужі дані, отримані на зовсім інших пацієнтах, а керівник цього не помітить.

    4. Ані керівник, ані опоненти не спроможні зробити простий аналіз тексту на запозичення, на дотримання здобувачем принципів академічної доброчесності.

    5. Підхід опонентів до написання відгуку – суто формальний та безвідповідальний.

    6. Атестаційна колегія МОНУ має скасувати рішення спецради Д 05.600.01 про присудження наукового ступеня кандидата медичних наук Ляховченко Наталії Анатоліївні.

    7. Цих конкретних вищезгаданих осіб – керівника та опонентів – потрібно позбавити права керувати дисертаційними дослідженнями, бути опонентами на захистах та взагалі позбавити права бути членами спеціалізованих рад.

    8. Члени Спецради Д 05.600.01, очевидно, неспроможні виявити неякісну дисертацію, тому цю Спецраду треба розігнати за профнепридатність.

    9. Не має бути постійних спецрад, що є «збірною солянкою» з фахівців різного профілю. Мають організовуватися разові спецради з профільних спеціалістів для захисту конкретної роботи, які будуть нести повну відповідальність за свої рішення.

    Олег Смірнов

    Переглядів: 7000 | Додав: OS | Рейтинг: 4.2/11
    Всього коментарів: 2
    avatar
    0
    1 OS • 19:44, 2019-10-10 [Матеріал]
    Друга частина розслідування - тут:
    http://false-science.ucoz.ua/news....0-10-79
    avatar
    2 vnmunewsone • 11:49, 2019-10-11 [Матеріал]

    ГАВРИЛЮК Алла ОлександрівнаМОРФОЛОГІЧНАОЦІНКА ПЕРЕБІГУ, ПРОГРЕСУВАННЯ ТА НАСЛІДКІВ ХРОНІЧНИХ ВІРУСНИХ ГЕПАТИТІВ14.03.02– патологічна анатомія
    Вінниця – 2012ДИСЕРТАЦІЯназдобуття наукового ступеня доктора медичних наукШИШКІН Максим АндрійовичГІСТОЛОГІЧНІ І ІМУНОГІСТОХІМІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПРОГРЕСІЇ ХРОНІЧНИХ ВІРУСНИХГЕПАТИТІВ В ТА С ЗА ДАНИМИ ТРЕПАНОБІОПСІЙ ПЕЧІНКИ
    14.03.02– патологічна анатоміяДИСЕРТАЦІЯназдобуття наукового ступеня кандидата медичних наукЗапоріжжя, 2008
    Вступ (стор. 6)«Золотим» стандартомдіагностики хронічного вірусного гепатиту, разом з ідентифікацією вірусу в
    крові полімеразною ланцюговою реакцією (ПЛР), є пункційна біопсія печінки, яка
    дозволяє не тільки розпізнати захворювання, але також визначити активність
    гепатиту і ступінь розвитку фіброзу печінки [53, 199, 227].Для визначення цих параметрів в біоптатах печінки використовується індекс
    гістологічної активності (ІГА) гепатиту за R.G. Knodell зі співавт. [152, 228],
    градація стадій патологічного процесу за V. Desmet. зі співавт., а також стадій
    фіброзу печінки в класифікаційній системі METAVIR [175].  Стор. 7Длядосягнення поставленої мети були сформульовані наступні завдання:1.   У трепанобіоптатах печінки хворихна хронічний вірусний гепатит В і С різного ступеня активності визначити
    патогістологічні та імуногістохімічні маркери вірус-індукованих пошкоджень
    печінки. Утрепанобіоптатах печінки хворих на хронічний вірусний гепатит В і С різного
    ступеню активності типувати  склад імуноцитів у осередках імуноклітинногокілінгу гепатоцитів, в портальних імуноклітинних інфільтратах і в «ступінчастих
    некрозах», а також визначитипатогістологічні і імуногістохімічні характеристики імуноклітинних пошкоджень
    печінки.
    Вступ (стор. 5)Золотим» стандартомдіагностики хронічного вірусного гепатиту є пункційна біопсія печінки, при
    патоморфологічному дослідженні якої визначається індекс гістологічної
    активності (ІГА) гепатиту за R.G. Knodell et al. (1981), ступіньтяжкості гепатиту за V.Desmet et al. (1995)і стадія перебігу гепатиту та фіброзу печінки за градацією METAVIR (1994).  Стор. 6-7Длядосягнення поставленої мети сформульовані наступні завдання:1. В біопсійному матеріалівизначити гістологічні та імуногістохімічні прояви значної вірусобумовленої
    деструкції печінки і її компенсації у хворих на хронічний віруснийгепатит В, С і В+С та її особливості при різних генотипах вірусу С.2. В гепатобіоптатахвизначити гістологічні і імуногістохімічні параметри імуноцитарної інфільтрації печінки у хворихна хронічний вірусний гепатит В, С і В+С та їх особливості прирізних генотипах вірусу гепатиту С.3. Вгепатобіоптатах хворих на хронічний вірусний гепатит В, С і В+С визначитигістологічні і імуногістохімічні особливості імуноклітинної деструкції печінки.

    І так далі....
    avatar
    Copyright http://false-science.ucoz.ua/ © 2020
    Безкоштовний хостинг uCoz