Скандал: плагіат у дисертації Катерини Кириленко

Явищем плагіату вже нікого не здивуєш. Розроблені спеціальні програми його пошуку, створені цілі сайти, де наводять посторінковий аналіз дисертацій та друкують статті-викриття ("Диссернет"). Чому ж докторська дисертація К. М. Кириленко пригорнула до себе стільки уваги?

Тому що мова йде про конфлікт інтересів, цікавий тим, як саме він буде розв’язаний, якщо це дійсно станеться. Катерина Михайлівна Кириленко є дружиною віце-прем’єра з гуманітарних питань і одночасно міністра культури В’ячеслава Кириленка, якому підпорядковується Київський національний університет культури і мистецтв (КНУКіМ), де вона працює.

Дисертація К. М. Кириленко на здобуття наукового ступе ... Читати далі »

ЗВЕРНЕННЯ

науковців України до керівництва держави щодо боротьби з плагіатом

Шановний пане Президенте!

Шановний пане Голово Верховної Ради!

Шановний пане Прем’єр-міністре!

Стан науки в Україні стає дедалі загрозливішим. Зменшується державне фінансування наукових досліджень, молоді талановиті науковці шукають кращої долі за кордоном, багато випускників шкіл також їдуть навчатися в інші країни, де й залишаються назавжди. Але якщо подолати скрутне фінансове становище країни важко, то ми не бачимо жодних перешкод у тому, щоб запобігти поширенню плагіату та профанації науки – фальшивим дисертаціям та науковим публікаціям.

Наявність наукового ступеня і вченого звання дає не лише матеріальну вигоду, оскільки людина отримує надбавку до заробітної плати, не ли ... Читати далі »

4 грудня в газеті "Дзеркало тижня" вийшла стаття Валерія Мазура "Плагіат або крадіжка" (http://gazeta.dt.ua/science/plagiat-abo-kradizhka-_.html). Додаємо її до нашої "колекції":

Чи передбачає нове законодавство  очищення науки від мародерів?

Поширення плагіату в наукових публікаціях, зокрема в дисертаціях, має характер епідемії. Одна з причин такого явища — недосконалість нормативно-правової бази у сфері науки й освіти.

... Читати далі »

Схоже на те, що схильність до плагіату є якимсь хронічним захворюванням, поширеним серед деяких одеських медиків. У січні 2015 р. ми оприлюднили докази плагіату в докторській дисертації В. Євдокимової (див. тут і тут), керівником якої був академік В. Запорожан, місяць тому (в жовтні) виявили плагіат в науковій статті самого академіка (див. тут), і ось знову те саме. Вла ... Читати далі »

У січні 2015 р. ми повідомляли про те, що докторська дисертація одеського гінеколога В. В. Євдокимової є сфальшованою: огляд літератури переписаний із чужих джерел (перекладений з російської), результати досліджень узяті з чужих статей чи дисертацій, до того ж авторка свідомо змінювала чужі фотографії шляхом віддзеркалювання та повороту, а також замазування непотрібних деталей на цих фотографіях (див. тут). Цей плагіат і фальшування дослідів отримали відповідну оцінку Міністерства освіти і науки України: Вікторія Володимирівна Євдокимова була позбавлена наукового ступеня доктора медичних наук (Наказ Міністерства освіти і науки України від 29.09.15 №988).

Науковим керівником цієї ганебної докторської ... Читати далі »

Валентин Вікторович Молодиченко (1965 р. н.) – ректор Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького (з 2011 року), завідувач кафедри початкової освіти, доктор філософських наук, професор, член-кореспондент Міжнародної педагогічної академії, дійсний член Міжнародної академії безпеки життєдіяльності. Є членом спеціалізованої вченої ради К18.053.01 із захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук у Мелітопольському ДПУ.

У 2011 р. захистив докторську дисертацію на тему "Соціокультурна динаміка цінностей у дискурсі модернізації ... Читати далі »

УЧЁНЫЕ И ПСЕВДОУЧЁНЫЕ: критерии демаркации

Евгений Эйдельман

Учёные – люди скромные, занимаются конкретными проблемами, но у них иногда получаются великие открытия – как побочный продукт. Лжеучёные изначально претендуют на то, чтобы «перевернуть» науку и ниспровергнуть её основы – ни больше ни меньше. Вот и хотелось бы сопоставить по ряду признаков настоящих исследователей и «переворотчиков». Лжеучёные часто требуют, чтобы их «творчество» изучалось и анализировалось. Занятие это трудное, да и малоприятное. Но оказывается, что выявить «переворотчиков» можно и не являясь ни специалистом, ни учёным, не вникая в суть ... Читати далі »

ТРАКТАТ  О  ЛЖЕНАУКЕ

Член-корреспондент АН СССР М.В. Волькенштейн

ПОСТАНОВКА ЗАДАЧИ

Лженаука, лжелитература, лжемузыка... Слова парадоксальные, содержащие внутреннее противоречие, ибо ложь несовместима с творческой деятельностью человека, ибо творчество всегда означает поиск истины.

Тем не менее, рядом с правдой в народных сказках существует кривда, искусству сопутствует лжеискусство, науке – лженаука. С ложной и лживой наукой приходится встречаться и учёным, и читателям научно-популярных журналов.

Подлинная наука (здесь мы говорим о естествознании) раскрывает устройство реального мира, познавая всё более глубокие относительные истины. Природа неисчерпаема, и абсолютная истина недостижима. Но ценность относительной истины абсолютна – то, что однажды добыто наукой, остаётся навсегда. Познание движется неравномерно ... Читати далі »

Колишній агроном-військовик-чиновник, який став проректором Національного медичного університету, захистив дисертацію з використанням чужого матеріалу

Хвороблива жага чиновників і депутатів до різного роду звань та нагород давно стала всесвітньо відомою. Особливо в цьому аспекті слід подякувати російському Дисернету, на викриття якого починають звертати увагу й російські можновладці. Схоже, російська практика захисту посадовцями докторських дисертацій, в яких мають місце численні "некоректні запозичення", як скромно називають випадки плагіату, набуває поширення і в Україні.

Знайомтеся: Никитюк Олександр Андрійович, 1959 року народження, доктор сільськогосподарських наук, професор, Заслужений працівник сільського господарства України.

Закінчив Житомирський сільгоспінститут (спеціальність "агро ... Читати далі »

Ця стаття присвячена проблемам практичної реалізації й засадничим основам імплементації нового Закону України «Про вищу освіту». Втім, в ній мова буде йти не про те, що передбачає зміст поняття імплементація, тобто акцент буде робитися не на тому, як має у сфері освіти та науки України фактично відбуватися здійснення міжнародних зобов'язань на внутрішньодержавному рівні, а також не на конкретних способах включення міжнародно-правових норм до національної правової системи, а на іншому, не менш важливому та безпосередньо дотичному до питань практичної реалізації Закону України «Про вищу освіту».

... Читати далі »