Плагіат у докторській дисертації Романа Аксельрода

Роман Борисович Аксельрод – відомий чиновник. Його посади: директор Управління житлово-комунального господарства облдержадміністрації, заступник голови Вінницької обласної державної адміністрації, депутат Вінницької обласної ради, член виконавчого комітету Вінницької міської ради, проректор Київського національного університету будівництва та архітектури (КНУБА) з навчальної роботи та регіонального розвитку. Кандидат політичних наук (2016), доктор економічних наук (2022). Політична біографія: у 2006 році балотувався до Верховної Ради України від Партії Регіонів (заборонена 21.02.2023), а в 2020 році – від партії ОПЗЖ («Опозиційна платформа за життя», заборонена 20.06.2022) (див. тут). Двічі громадський академік: дійсний член Академії будівництва України та Української технологічної академії – двох громадських організацій, які не мають нічого спільного з Національною академією наук України.

Нас зацікавив стрибок Романа Борисовича з політологів в доктори економічних наук (як і попереднього героя – Євгена Баженкова – із кандидата наук з фізичного виховання і спорту в доктора економічних наук), тим більше що він захищав дисертацію з економіки, будучи кандидатом політичних наук на посаді професора кафедри економіки та менеджменту ВСП «Інститут інноваційної освіти Київського національного університету будівництва і архітектури». Тож ми й вирішили перевірити його докторську дисертацію:

Аксельрод Роман Борисович. Науково-методологічні засади управління процесами трансформації будівельних підприємств. – Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук (спец. 08.00.04 – Економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності)). Робота була виконана на кафедрі менеджменту в будівництві КНУБА і захищена 10 листопада 2022 р. у спеціалізованій вченій раді Д 26.056.10 того ж КНУБА.

Завантажити дисертацію та автореферат можна з сайту НРАТ, із сайту університету або з нашого сайту (автореферат, дисертація).

Науковий консультант – відсутній (в авторефераті не вказаний).

Офіційні опоненти:

– Шпак Нестор Омелянович, докт. екон. наук, проф., проф. кафедри менеджменту і міжнародного підприємництва Національного університету «Львівська політехніка»;

– Штулер Ірина Юріївна, докт. екон. наук, проф., перший проректор ВНЗ «Національна академія управління»;

– Валінкевич Наталія Василівна, докт. екон. наук, проф., завідувач кафедри економіки, підприємництва та туризму Поліського національного університету.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради – докт. екон. наук, проф. Стеценко Сергій Павлович.

За темою дисертації автор опублікував:

Додаткова інформація

1) Цікаву ситуацію маємо зі спеціалізованою вченою радою Д 26.056.10: на сайті КНУБА станом на 20 березня 2023 р. можна знайти лише картинку з переліком спецрад, але без детальної інформації про них, без оголошень про захисти і тим паче без викладених дисертацій з авторефератами. На новому сайті обхідними шляхами нам вдалося знайти сторінку лише з захищеними у 2022 р. двома докторськими та двома кандидатськими дисертаціями, де є потрібний комплект документів, а інформація про захисти в попередні роки відсутня. На старому сайті цього ЗВО станом на 14.04.2023 на сторінці зі спецрадою Д 26.056.10 є інформація за 2019 та 2020 рр., з викладеними авторефератами, але без дисертацій і відгуків опонентів.

2) Ірина Штулер – та сама, що була опонентом на захисті плагіатної дисертації Євгена Баженкова.

3) Директор Управління житлово-комунального господарства облдержадміністрації, заступник голови Вінницької обласної державної адміністрації, депутат Вінницької обласної ради, член виконавчого комітету Вінницької міської ради, кандидат політичних наук, професор кафедри економіки та менеджменту Київського національного університету будівництва та архітектури Р. Б. Аксельрод є також співавтором статті “Features of image analysis under UV-video dermoscopy” (2020) у польському журналі, яка присвячена аналізу фотографій, отриманих під час дермоскопії (це такий метод діагностики шкірних хвороб – дерматозів, кандидозу, трихофітозу, грибкових уражень, а також судинних розладів та вікових змін шкіри).

Аналіз дисертації

Виявлені збіги з чужими працями представлені в порівняльних таблицях, де жовтим кольором показані повні збіги текстів, бірюзовим – синоніми та перефразування. Зеленим кольором – специфічні вставки, зроблені автором. Бузковим кольором виділені брехливі твердження автора, нібито це саме він робить якісь висновки. Синім кольором – докази прямого копіювання тексту.

Перша публікація, з якою були виявлені збіги:

• Назарчук Т. В., Косіюк О. М. Менеджмент організацій: Навч. посібник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: «Центр учбової літератури», 2016. – 560 с. (див. тут).

Цей посібник є в списку літератури дисертації Аксельрода під №7, але у фрагментах дисертації, які ми наводимо в порівняльній таблиці, покликань на нього немає!

Тут цікаво, що жирна крапка з тире у правому стовпчику насправді відсутня в посібнику Назарчук і Косіюк, але вона виникає при копіюванні цього тексту (знамениті CtrlC-CtrlV) із сайту, де цей підручник викладений, тому ми її зберегли в таблиці як доказ плагіату Р. Аксельрода – кожен може в цьому переконатися, скопіювавши звідси цей фрагмент у будь-який свій файл Word (на цьому сайті ми крапки перед тире не бачимо, але вона утворюється при копіюванні). Так що тут не просто плагіат, а тупий плагіат.

Ну, зі схеми зробити рисунок з овалами – невелика праця. Покликання №6 у підпису до рисунку – це стаття: Новаківський І. І. Проектно орієнтована організаційна система управління як ціль еволюції проектного менеджменту // Вісник Національного університету «Львівська політехніка». – 2009. – № 640 : Проблеми економіки та управління. – С. 163–174. (Див. тут). Там немає ані цього рисунка, ані слів, що на ньому вказані. Тобто покликання пан Аксельрод сфальшував.

Покликання [7] у дисертації правильне – це посібник Т. В. Назарчук і О. М. Косіюк «Менеджмент організацій», та тільки ось вислів Романа Аксельрода – Джерело: сформовано автором за даними [7] – є фальшивим, бо уся «праця автора» – це скопіювати чужий готовий текст, а не працювати з певними даними, наведеними в статтях інших авторів, обробляти їх, щоб створити якусь свою таблицю. Фу!

І далі Роман Борисович продовжує передирати чужий текст:

Знову та сама історія з крапкою перед тире, яка спричинена бездумним копіюванням тексту з сайту в Інтернеті, про що ми писали вище (у посібнику крапка відсутня).

Іще один доказ бездумного плагіату у виконанні професора Р. Аксельрода – дефіс перед словом «бажання», тобто «-бажання». У посібнику в цьому місці стоїть тире, і воно припадає на кінець рядка, а ось на сайті, звідки це передиралося, присутнє слово саме з дефісом: «-бажання». Ха-ха!

А смішний цей кандидат політичних наук, професор Аксельрод: намагався зробити схожий рисунок, а ось «Фактор – рушійна сила процесів» перетворився в нього у лозунг «Фактор – руйнівна сила»! Ха-ха! Ну й поз’їжджало все на рисунку в рамках так, що нижні рядки виявилися обрізаними, і щоб дізнатися, що там сховалося, треба дивитися оригінал. Як ще він там аналізував зображення в медичній статті, де співавтор? У власній дисертації в простому рисунку не зміг порядок навести!

Покликання [8] – це: Удалих О. О., Горбатовська Н. В. Моніторинг та оцінка організаційних змін на підприємстві // Бізнесінформ. – 2011. – № 3. – С. 135-137. Але там немає цього абзацу (див. тут)! Фальшивка від професора Аксельрода!

Покликання [22] – це: Современное управление. Энциклопедический справочник. Т.1 / Под ред. Д.Н. Карпухина, Б.З. Мильнера. — М.: “Издатцентр”, 1997. — 584 с. Але там немає цього абзацу (див. тут)! Знову фальшивка від професора Аксельрода!

І знову та сама історія з крапкою перед цифрою (у посібнику крапка відсутня), знову дефіс перед словом «це» в передостанньому абзаці, що є доказами копіювання тексту із сайту в Інтернеті.

І знову фальшиві покликання.

І знову брехливий висновок, нібито зроблений паном Аксельродом, що починається словом «Отже».

Друга публікація, з якою були виявлені численні збіги:

• Шевченко І. Б. Управління змінами: Навч. посібник для студентів вищих навчальних закладів. – Київ: НТУУ «КПІ» Політехніка, 2015. – 231 с. (див. тут)

Цього посібника в списку літератури до дисертації Аксельрода немає. До речі, у списку є ось така праця цього автора: [423] Шевченко І. Б. «Нові підходи до моделі управління змінами в організації» (Вісник Одеського національного університету. Серія: Економіка. 2014. Т. 19. Вип. 2(4). С. 117-120), але, як не дивно, на неї в тексті дисертації ніяких покликань немає.

Покликання [43] – правильне (хоча його інтернет-адреса в списку літератури написана з помилкою). Але в цьому джерелі на російському сайті перелічуються саме складові досконалості, як і в книзі Інни Бориславівни Шевченко, а не складові управління, як вище жирним шрифтом з курсивом виділив пан Аксельрод, нібито це його власне відкриття.

А шустрий цей пан Аксельрод – теж оволодів методом розведення чужого тексту «вставками», на цей раз словом «будівельний». Трапляється 554 рази в тексті! Справа попередників живе й процвітає!

Покликання [44] – це Воронков Д. К. Управління стратегічними змінами щодо інноваційного розвитку підприємства ( Вісник Хмельницького національного університету. Сер. : «Економічні науки». – Хмельницький, 2009. – № 6. –С. 7–11), див. тут. Там немає ніякого Шухарта, ніяких сігм, ніяких 2-3 місяців! Чергове брехливе покликання від професора Аксельрода!

Покликання [16] – це: російська книжка Больцман Л. Статьи и речи (М.: Наука, 1970. – 406 с.). Ага, так ми й повірили, що там є ця таблиця, що в перекладі Аксельрода отримала такі саме помилки, що є і в книзі Шевченко: «дешевоої», «процессами» та «привязано»!

Професор Аксельрод навіть не прочитав, що він там скопіював!

Скопійоване Аксельродом покликання [16] в книзі Шевченко – це: Граничин О., Кияев В.. Дистанционный курс обучения по дисциплине «Информационные технологии в управлении», лекция 3 «Развитие информационных технологий» / Национальный открытый университет «ИНТУИТ» (https://intuit.ru/studies/courses/1055/271/lecture/6870?page=3). Ось насправді звідки у Шевченко взялося російське слово «процессами»! Тут у неї, до речі, і переклад неправильний: російське «Управление процессами подчиняется единому плану» перекладено як «Управління процессами підлягають єдиному плану». Але чи хвилюють такі деталі нашого Аксельрода?

Крім того, беззаперечним доказом використання Аксельродом команди CtrlC-CtrlV є наявність лише в двох комірках правого стовпчика таблиці крапок в кінці абзаців, так само як і в книзі Шевченко!

Третя праця, з якою були виявлені збіги:

• Шершньова З. Є. Стратегічне управління: Підручник. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: КНЕУ, 2004. — 699с.

Цей підручник є в списку літератури під №172, тому наведемо ті фрагменти дисертації, де покликань на нього немає.

Покликання [137] у дисертації – це посібник Овсянюк-Бердадіна О. Ф. Управління змінами (Тернопіль: СПМ Тайп, 2014. 232 с.), а [52] у Шершньової – Bourgcois III L. J. Strategic Management from Concept to Implementation (Drydenpress, 1996). Але хоч за Овсянюк-Бердадіною, хоч за Шершньовою – без різниці – вислів Романа Аксельрода «Джерело: складено автором за даними [137]» не відповідає дійсності, як уже з ним було (див. вище). Фу!

Ні, ну яке нахабство з боку професора Аксельрода! Копіювати схему з книжки Шершньової, а давати покликання на англійську статтю! Зовсім совість втратив?

Чому покликання №168 фальшиве? Тому що це московська книжка (Камерон Э., Грин М. Управление изменениями. – М.: "Добрая книга", 2006. 360 с.), яка до того ж видана на 2 роки пізніше ніж книга Шершньової, з якої Аксельрод насправді й передирав рисунок!

Покликання [170] – Матюшенко Ю. В. Види опору персоналу до здійснення організаційних змін на підприємстві (див. тут) – фальшиве, там немає цього абзацу. Проте доказом використання професором Аксельродом комбінацій CtrlC-CtrlV під час копіювання чужого тексту (вони відомі всім міністрам освіти України, особливо Шкарлету та Лісовому) є наявність пробілу перед комою (виділений синім кольором).

Романе Аксельроде! Ви як передираєте чужий текст, так хоч дивіться, що там згадується розділ 12, якого у вас і близько немає! Як і у вашому фальшивому покликанні [314] – Дзяна С. Р., Дзяний Р. Б. Теоретичні засади управління змінами в сучасних умовах (Ефективність державного управління. – 2013. – Вип.34. – С. 31–40; див. тут).

Але оце «однак» – це не власна думка Аксельрода, не його аналіз. Це теж передрано!

Як бачимо, пан Аксельрод не соромиться передирати чужі тексти сторінками, усе підряд, «забуваючи» вказати, чиї ж то думки насправді. Молодець!

Четверта публікація, з якою були виявлені збіги:

• Фрагмент якогось підручника.

Його знаходимо на сайті «Все для студентів», де переписаний Аксельродом текст має назву «6.3. Контроль здійснення змін та реагування», та на сайті Студопедії. Додатковим доказом того, що саме з цієї чужої книжки Аксельрод переписав свій текст, є наявність на сайті Студопедії в середині цього ж тексту рисунку 6.12, що відсутній у Аксельрода.

П’ята публікація, з якою були виявлені збіги:

• Отенко В. І., Гронь О. В. Стратегічні зміни на підприємстві: сутність, види, інструментарій // Бізнесінформ, 2011, №8, с. 204-207.

Цієї статті в списку літератури немає, але Аксельрод значну її частину (чужу роботу!) включив в свою дисертацію, з уже готовими покликаннями:

Закінчення читайте тут:

http://false-science.ucoz.ua/news/buv_kandidatom_z_politologiji_stav_doktorom_ekonomichnikh_nauk_a_sho_takova_zakinchennja/2023-04-17-132