Переможці премії «Академічна негідність року» за 2025 рік

21 січня 2026 року в прямому ефірі – в програмі клубу «Біла ворона» на каналі Я-UA – відбулося оголошення переможців серед номінантів на премію «Академічна негідність року». Відео можна переглянути на сайті клубу або на Ютюбі, а тут ми представимо текстову версію цієї події (з незначними скороченнями).

Відкрила церемонію координаторка антиплагіатної ініціативи «Дисергейт», кандидатка економічних наук Світлана Благодєтєлєва-Вовк:
– Сьогодні ми підіб'ємо підсумок відзнаки «Академічна негідність 2025». Нагадаю, що відзнака «Академічна негідність року» – це колективне висловлювання у формі оціночного судження, призначене для захисту та розбудови освіти і науки у суспільстві на засадах академічної доброчесності.
Ця відзнака була започаткована антиплагіатною ініціативою Дисергейта в 2016 році, як реакція на кейс неправомірного присудження ступеня доктора наук дружині тодішнього віце-прем'єр-міністра України Катерині Кириленко. Цьогоріч ми будемо проголошувати переможців вже в дев'яте, тобто ця відзнака є традицією наукової та освітянської спільноти. На неї було номіновано 26 суб'єктів – це і особи, і інституції, які відзначилися протягом 2025 року, у шести номінаціях. Це Плагіатор року, Псевдонауковець, Токсичний ректор, Скандал року, Посіпака року і Спец(з)рада року. Отже, це голосування ми закінчили цієї неділі, а до того протягом тижня воно тривало, а до того ми сформували перелік кандидатів на основі висунення в соціальні мережі – в Фейсбуку, в групах «Ukrainian Science Worldwide», а також «Академічна доброчесність та плагіат» і «Новини псевдонауки в Україні». І, власне, ці 26 кандидатів, – на основі цього переліку відбулося голосування, і сьогодні ми відзначимо переможців.

♦ ♦ ♦

С.Б.-В.:
– Отже, перша номінація «Плагіатор 2025», її виголосить Олег Смірнов, кандидат біологічних наук, викривач.

О.С.:
– У 2025 році було викрито близько трьох десятків плагіаторів – і кандидатів, і докторів наук. На премію були висунуті найсмачненькі, найжирненькі, та ще й, на додачу до всіх чеснот, високопосадовці.
• Першою слід згадати Валерію Омелянівну Ковач. Вона спіймалася на плагіаті в докторській дисертації та чотирьох статтях у березні 2025 року. Докторка наук з державного управління, голова Ради молодих вчених Національної академії наук України. Прославилася вона тим, що скористалася автоматичним перекладом російських текстів, через що в її статті з'явилася «жіноча підлога». Ну а після викриття плагіату її відсторонили від керівництва молодими вченими.
• Другий кандидат. У квітні плагіат знайшли у заступника міністра освіти і науки Андрія Вітренка: у дисертації та шести статтях. Цей чиновник переписав собі російські статті та дисертації та ще й поміняв у тексті «Казахстан на Україну».
• Третя кандидатура. Завідувачка кафедри математики Харківського національного педагогічного університету імені Григорія Сковороди Оксана Анатоліївна Жерновникова, яка була керівницею трьох плагіатних дисертацій китайських туристів, переписаних у росіян. І ось у цієї «китайської мами» докторська дисертація теж виявилася із плагіатом на 83 сторінках.
• Іще один заступник міністра освіти і науки – Микола Трофименко, який має плагіат в обох дисертаціях – кандидатський і докторський. І цей, не побоюся сказати, шахрай, був до цього ще й ректором Маріупольського державного університету.
• П'ятий кандидат – голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, у якого весь параграф 1.1 кандидатської дисертації на 22 сторінках був один в один передраний у Наталії Агафонової. Тут цікаво, що в обох дисертантів була одна і та сама наукова керівниця – докторка юридичних наук, професорка Київського університету ім. Тараса Шевченка Лідія Костянтинівна Воронова. Тобто без її безпосередньої участі в шахрайстві явно не обійшлося.
• Ну й нарешті останній, шостий кандидат – доктор філософських наук, професор, академік «Національної академії наук вищої освіти України» (а в Україні є кілька таких самозваних національних академій, які насправді є просто клубами по інтересах), проректор Вінницького медичного університету Костянтин Миколайович Вергелес, у докторській дисертації якого плагіат був виявлений на 36 сторінках. Нагадаю, що ректоркою цього закладу є плагіаторка Вікторія Петрушенко.

У голосуванні взяли участь 630 осіб і місця переможців розмістилися наступним чином: на третьому місці – заступник міністра освіти і науки Микола Трофименко – 16,3% голосів, на другому – вінницький проректор Вергелес – 22,9%, а на першому – з 24,1% голосів – фінансовий депутат Данило Гетманцев.

Вітаємо переможців і бажаємо їм подальших плагіатних успіхів!

♦ ♦ ♦

С.Б.-В.:
– Ось такі результати. Прошу запустити ще презентацію і побачити портрет героя Данили Гетманцева, який фактично, як мені здається, дуже схожий на ось такого корсара, який бере, так скажімо, і завойовує корабель освіти і науки, але ось такими специфічними методами плагіату.
Ну і, власне, такі у нас науковці, на жаль. І абсолютно справедливо, що перше місце дісталося саме пану Данилу, тому що він дуже відома людина, з якою в опозиції знаходиться наша підприємницька спільнота. Як виявилося, він також знаходиться в опозиції і до наукової спільноти.
Хочу ще раз сказати, що ми маємо двох заступників міністра освіти і науки, висунутих в цьому році, як плагіатори. Це двічі плагіатор пан Трофименко і пан Вітренко. Отже, разом з плагіатором, міністром Лісовим, якого викрили 23-го року, вони становлять таку міцну основу плагіату в Україні.
На жаль, саме ці люди презентують нашу державу світовій спільноті в сфері освіти і науки. На жаль, наші партнери до сих пір не помічають те, кому вони надають партнерські кошти для освоєння. А я нагадаю, це мільйони і мільярди доларів і євро, оскільки освіта і наука займають надзвичайно велику вагу в бюджеті України, який на сьогоднішній день, якраз гуманітарні потреби фінансуються за рахунок наших партнерів, зокрема Євросоюзу.
Отже, ця проблема плагіату є для України надзвичайно гострою, і ми, як говорили в 2016 році про те, що потрібно закінчити з цими практиками, так на сьогоднішній день і говоримо, і вимагаємо припинити здійснювати акти академічної недоброчесності, особливо на найвищому рівні. І, звичайно, що очистити нам необхідно управління для того, щоб все-таки освіта і наука мала шанси, а з нею і майбутнє України.

♦ ♦ ♦

С.Б.-В.:
– Отже, наступна номінація «Псевдонауковець 2025», і я запрошую до слова Віктора Досенка, доктора медичних наук, патофізіолога, професора, популяризатора науки в Україні.

В.Д.:
– Мені дуже приємно взяти участь в урочистій події, і наші чергові премії розлітаються... Я так сподіваюся, що наші лауреати точно поділяться ними з паном президентом Сполучених штатів Америки, він дуже любить різноманітні нагороди. І, наприклад, нагорода псевдонауковця цього року буде йому дуже лічити. Отже, були висунуті на нагороду не тільки окремі особистості, а навіть певні організації, і в порядку подачі цих номінантів, які були включені до голосування, так і називаю:
• турбопсевдонаука – такий «Турбовісник», можете ознайомитися і посміятися;
• Оксана Пасіцька, авторка недостовірної книги «Довірений митрополита Шептицького – Тит Войнаровський», – не витримала критику істориків;
• Андрій Волянський, найбільш відомий персонаж з цих псевдонауковців цього року, завідувач лабораторії імунореабілітології Державної установи «Інститут мікробіології та імунології імені Іллі Ілліча Мечнікова» Національної академії медичних наук, «за постійну антинаукову маячню з ухилом в пропаганду і просування антивакцинальних тез» – так сформулювали подачу ті доброзичливі до науки люди, які висували пана Андрія;
• і четверта кандидатура – це Н. Гоцуляк, П. Кривий і  С. Щур, автори праці «Микола Виноградський – основоположник і піонер банківської системи України», – за псевдонаукові твердження.
Ну і як ви гадаєте, хто переміг в цій номінації? Є така тенденція, що дістається більше псевдонауковцям, які відомі в якихось напрямках. Пан Гетманцев, попередній переможець, можливо не найгірший плагіатор цього року. Як пан Олег сказав, там 30 людей було викрито і вони конкурували між собою різноманітними підлогами, ще якимись переписуваннями, замінами Росії на Україну і таке інше. І все ж таки перемагає тут більша відомість певної особистості. І от пан Волянський завдяки пандемії COVID-19 став дуже відомим, разом із ще одною лауреаткою, не пам'ятаю, в якому році, але пані Голубовська, звісно, що отримувала цю нашу відзнаку теж за псевдонаукову маячню...
І ось власне зацікавленість людей в певній тематиці і виводить певну людину на перші шпальта і на перше місце. Отже, переможець у номінації «Псевдонауковець 2025» – це Андрій Волянський – 57,2% голосів набрав, з великою перевагою, доктор медичних наук, на жаль, який не має жодної публікації в системі PubMed. От що, власне, красномовно і говорить про ці досягнення і ці псевдонаукові звання. Дуже варто на це звертати [увагу]. взагалі про підґрунтя, про те, чому ця людина висловлюється на ту чи іншу тему, маючи дійсно від України відповідні значочки, грамоти і папірці. Ще варто звернути увагу на російську мову. Це, як відомо, мова для брехні і тому, наприклад, коли пані Голубовська принципово розмовляє російською мовою, я вважаю, що це дуже правильний знак з її боку, тобто вона одразу повідомляє: уважно, зараз буду брехать. І так і відбувається, як завжди, коли людина спілкується мовою агресора.
17,8% набирає група авторів Гоцуляк, Кривий і Щур. І трошки відстала, 15,1% «Турбопсевдонаука» також набирає і третє почесне місце отримує в номінації «Псевдонауковець 2025 року».

С.Б.-В.:
– Дякую, пане Вікторе, за чудову презентацію наших переможців. Я думаю, що пан Андрій Волянський отримає такий додатковий імпульс до переосмислення своєї діяльності. Хоча, як ми бачимо на цьому зображенні, він такий суворий кадр. Там, бачите, черепа. Напевно, що в такому образі Фауста, доктор Фауст.

В.Д.:
– Я гадаю, що шанувальників такого роду медицини не буде мало. І у пана Волянського тільки збільшиться кількість клієнтів після отримання ще однієї премії, яку, я сподіваюся, він візьме в рамочку і повісить на вході свого кабінету, в якому завжди стоїть черга спраглих до різноманітної навколоімунологічної маячні.

♦ ♦ ♦
С.Б.-В.:
– Переходимо до третьої нашої номінації – «Токсичний ректор 2025». Цього року у нас загалом лише три кандидати, і це дивно, тобто в мене складається враження, що невже в Україні все добре з ректорами, особливо з токсичними, але тим не менше.
• Отже, номер один – Володимир Бугров, ректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка, «за падіння у рейтингах КНУ, невиконання KPI контракту та рішення НАЗК щодо порушення в декларації на 900 тисяч гривень». Цього року Володимир Бугров, як завжди, нас здивував у цьому плані, минулого року і позаминулого: він відзначається тим, що у нього є мережа фанів, але фанів, які постійно його висувають на позицію токсичного ректора. Ну а цього року, бачимо, він відзначився тим, що НАЗК знайшло цих 900 тисяч, невідомо, звідки, яке джерело доходів. Ну і, власне, пан Володимир має відзвітуватися, де ж він наколядував ці 900 тисяч гривень. Я думаю, це не останнє. Можливо, ще щось приховала така артистична натура пана Володимира.
• Друга наша не менш артистична натура – це Максим Тимошенко, ректор Національної музичної академії України, в минулому яка називалась імені Чайковського. Пам'ятаємо безкінечні скандали, пов'язані з тим, що неможливо було переназвати цю академію на іншу назву. Але цього року все-таки громадськість досягнула своєї мети. І, в принципі, Національна музична академія України залишилася без назви попечителя почесного. Але, тим не менше, пан Максим вийшов з власною ініціативою присвоїти їй ім'я свого батька, також екс-ректора цієї академії. Бореться це ім'я для академії на честь іншого Тимошенка.
• Третя – це також постійно присутня у всіх наших відзнаках плагіаторка Вікторія Петрушенко, вона ж ректорка Вінницького національного медичного університету, яка відзначилася тим, що протягом останнього року звільнила сотні співробітників, ну а найбільший її подвиг – це занедбання Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю. Тобто, був такий прекрасний центр у Вінниці, який приєднали до Національного медичного університету і, на жаль, це призвело до його занепаду під керівництвом Вікторії Петрушенко. Але ні для кого не було секретом з самого початку, що так і буде. Чомусь. Ну, що може бути, які можуть бути результати у людини, яка переписала свою дисертацію.
Отже, всього проголосувало 650 наших освітян і науковців. Бугров, пан, отримав 32,9 голосів. Ну, а очікувано з результатом 50,9% голосів перемогла Вікторія Петрушенко. Отже, вітаю пані Вікторію з відзнакою «Токсичний ректор 2025». Бачимо цю прекрасну імператрицю, яка управляє імперією Вінницького Національного медичного університету, як у свій час робили російські цариці і царі, які фактично низводили населення країни до рабів, що зараз і відбувається у Вінницькому Національному медичному університеті. І, власне, це надзвичайно непокоїть громадськість, і ми сподіваємося, що рано чи пізно ця людина буде усунута від управління університету, як і належить бути у цивілізованій Україні.

♦ ♦ ♦
С.Б.-В.:
– Наступна наша номінація – «Скандал 2025». Я передаю слово Віктору Досенку, доктору медичних наук, професору, патофізіологу, відомому популяризатору науки.

В.Д.:
– …і псевдонауки, в тому числі, – завдяки нашій премії «Академічна негідність року». Їх має знати країна, звісно, і в скандалі цього року, а він був багатий на різноманітні скандали, бачите, навіть російська агресія не зупиняє усіляких скандалістів, тому що відбуваються, зокрема, співбесіди на посади суддів.
• І ось на цій співбесіді пан Короленко прилюдно заявив, що він написав дві дисертації за гроші. Ну, власне, похизувався, це все було зафільмовано, воно в прямому етері оце все відбувається, записується. І, власне, настільки втрачені орієнтири, не тільки в пана Короленка, а взагалі, мабуть, в цьому юридичному простору, мене пані Світлана поправить, звичайно, що він, вочевидь, вимовляючи це, не бачив в цьому нічого поганого.

С.Б.-В.:
– Абсолютно. І, до речі, він ще і чесно сказав, скільки коштувала кожна робота – 6 тисяч доларів. Три роки написання плюс 500 доларів за публікації статей та матеріалів конференції. Ось у нас такий цінник склав пан Короленко на свої послуги для суддів. І дві судді скористалися його пропозицією.

В.Д.:
– Ну, бо недорого. Це досить помірно. Але навіть нерозуміння того, що це щось не то, що цим точно не варто пишатися, що про це не варто говорити на співбесіді, коли ти претендуєш на якусь посаду судді, який буде підтримувати законність, чесність, порядність і таке інше Це мене особисто здивувало особливо і, мабуть, не тільки мене, тому пана Короленка з цим скандалом, власне, не пана Короленка, а оцю заяву пана Короленка і висунули на номінацію «Скандал року».
• Друга позиція – рішення Верховного суду – в червні воно було прийнято 25-го року у справі № 440/4500/24 щодо плагіатної дисертації ректора Полтавської політехніки Володимира Онищенка, яким було заборонено НАЗЯВО перевіряти на плагіат дисертації, що були захищені до 2014 року. І це рішення Верховного суду... на моїй пам'яті ще не було рішень саме по темі плагіату, псевдонауки від Верховного суду. Різноманітні судді, звісно, що безапеляційно і дуже легко обслуговували будь-які запити, тої ж переможниці нашого конкурсу попереднього, ректорки Вінницького медичного університету, до цього Харківського національного університету пані Кагановської. Тобто принциповість наших суддів, звісно, зашкалює, але Верховний суд забороняє НАЗЯВО, якщо ви забули, це Національна агенція забезпечення якості вищого освіти. Як якийсь суд, навіть Верховний, може забороняти виконувати НАЗЯВО свої функції, і чому дисертації, захищені до 14-го року, туди не підлягають, яка різниця, коли людина вкрала, зґвалтувала, когось ще вбила. Походу, це не має ніякої давності, тим більше, що рукописи горять поганенько, і ця дисертація не згоріла. Таким чином, Верховний суд, його рішення висунуто на скандал 25-го року.
• Наступна кандидатура – домагання до студенток з боку... От ще б до студентів домагався, було б взагалі прекрасно, щоб була якась рівність у цьому. Але от домагання до студентів навіть нікого особливо не дивують, але Андрію Білоусу це вдалося. Він відомий режисер в самому центрі, в серці Києва, на Прорізній цей театр. І манера спілкування чи надихання на акторські здобутки, ну, м'яко кажучи, виражається жахливо. І показання цих нещасних акторок були просто жахливими. І це скандал, безумовно.
• І наступний – захист дисертації боксера Усика і його дружини, яка мала захищатися, але яка відкликала чомусь захист у Харківському національному університеті внутрішніх справ. По дуже різних темах вони подалися, по менеджменту і міжнародних спортивних справах захищався і захистився, безумовно, успішно наш національний символ, величний боксер, дійсно, без перебільшення, великий спортсмен України Олександр Усик. А його дружина мала захищатися по неакадемічним видам інтелекту. Доволі провокативна така, цікава назва теми, і все було підготовлено, і з дисертацією можна ознайомитися в відкритому доступі на сайті Харківського національного університету внутрішніх справ. І щось дисертація ця відкликана. Невідомо чому, ми не знаємо, коментарів Катерина Усик не давала, але є припущення, що це пов'язано зі скандалом і з масою критики, яка понеслася в бік Олександра, якого, як правило, нема за що критикувати, бо він і патріот України, і дійсно робить багато всього для світового реноме нашої країни, для підтримки України. Ну а тут ганьбища, звісно, і він вочевидь на захисті, м’яко кажучі, виглядав не в своєму човні і говорив якимись завченими стандартними фразами, які, вочевидь, видавали його некомпетентність в тому. Насправді тут нічого дивного: заможні і відомі люди інколи не можуть встояти перед пропозицією недорого купити якийсь науковий бантик, якийсь наукову регалію і сказати, що він теж науковець, вчений і таке інше. Тобто це, на жаль, оці симулякри якоїсь успішності в нашій країні є і користуються попитом, їх купляють. Точно Олександр Усик це б не монетизував. Я не знаю, як це монетизують судді Верховного чи якихось судів, теж не знаю. Я точно знаю, як це монетизують лікарі. Оце точно зрозуміло, бо прайс у кандидата чи доктора наук більше, ніж не у кандидата і доктора наук. В середньому це точно. І тому гроші, інвестовані в фейкову дисертацію, досить швидко повертаються. А тут, вочевидь, це просто медалька. Мабуть, теж для Трампа. Вони всі збирають медальки для Трампа. І отака медалька у вигляді кандидата наук України. Чому б не отримати? Хороші люди пропонують, все буде якби на мазі. Ось, вийдеш, 15 хвилин ганьби і ти вже PhD. Дуже прикро, що на це пішов Олександр. Не розібрався, мабуть, що й нема з ким йому порадитися в своєму оточенні, і, на жаль, він так, напевно, і не зрозумів, що ж таке наука, що в це вкладається, де мають надрукуватися ці наукові здобутки. Ну а якщо ми подивимося на спеціалізовану раду, зокрема цього університету, то нам все стане ясно, бо жоден співробітник ніколи не друкувався в авторитетних міжнародних журналах по своїй тематиці – по чомусь, хоч по психології, хоч по менеджменту, хоч по управлінській діяльності. Це чітка ознака того, що це імітація наукової діяльності, діяльності, яку потрібно від всіх приховувати, щоб, не дай боже, це ніхто не прочитав. Добже, що є публічні захисти, і це стає можливістю ознайомлення і такого антиприкладу.
• І (я таки дійду до кінця) конфлікт Українського католицького університету з родиною Ворожбит Наталі, яка чесно, ясно описала детальну ситуацію скандальну, яка сталася з її донькою, яка поступила в УКУ і хотіла ще і жити в гуртожитку так званому Українського католицького університету, а тут ЛГБТ-прапорець в Інстаграм-дописі колись, який хтось знайшов і примудрився прямо сказати, чому це власне відбулося, чому немає такого права, честі ця дівчина, яка в результаті не стала вчитися принципово в УКУ, ну через просто таку прискіпливість, скажемо, блюстителей моральності чи ще якихось релігійних особливостей вступників в Український католицький університет. До честі Українського католицького університету вони активно комунікували, тобто не замовчували, і ось тут багатьом державним вишам дають приклад. Тобто просто промовчати – ні. Вони активно пояснювали, роз'яснювали цю позицію напряму, через адміністрацію, через якихось агентів впливу. І це, я думаю, хороша історія. Виник скандал, давайте це відкрито обговоримо і зробимо висновки, щоб таких скандалів більше не траплялося.
Отже, кандидати дуже потужні і хто ж з них переміг? Вони просто всі дуже відомі, але найбільш відомим є Олександр Усик. І тому з 652 голосів, які віддали наші прихильники, які підтримують нашу ініціативу, 33,6% пішло на оцю номінацію, і ми сумно вітаємо Олександра Усика і Катерину Усик з цим досягненням. Друге місце 22,2% – це, звісно, домагання до студенток, майбутніх акторок від Андрія Білоуса. І третє місце – 16,3% – набирає рішення Верховного суду щодо плагіатної дисертації. Мабуть, що рух плагіату може зупинити тільки суд в Гаазі, можливо, чи якийсь вищий суд, як там в Лондоні називається цей суд... [Сміються] Тобто десь на цей міжнародний рівень виходить, власне, боротьба з плагіатом і псевдонаукою в нашій героїчній країні.
Дякую за увагу...

С.Б.-В.:
– Дякую, дякую пане Вікторе. Це чудові номінанти і чудова номінація. Хочу сказати, що дійсно і пан Олександр Усик, і пані Катерина Усик – надзвичайно відома сім'я, родина. Але нам би не хотілося б бачити їх у ранзі науковців, зокрема «науківців», тому що для того, щоб себе відносити до нашої спільноти, необхідно працювати так само багато, як пані Катерина працює у якості бізнес-вумен і домогосподарки, а пан Олександр у якості чемпіона і боксера.

♦ ♦ ♦
С.Б.-В.:
– Отже, наступна наша відзнака – «Спец(з)рада 2025». В цій номінації у нас п'ять кандидатів.
• Перша – спецрада Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії за захист дисертації голови архіву Хмельниччини Бурдуваліс Катерини, в публікаціях якої виявили масовий плагіат. Отже, цікава історія: співробітники виявили дійсно таку ганебну поведінку голови архіву, і я звернулася до спецради з проханням позбавити її наукового ступеня. Її не позбавили. Крім того, хочу сказати, що ректорка Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії пані Шоробура, а вона також була науковим керівником пані Катерини, прикрила всю цю скандальну історію із захистом, ще раз наголошую, також топ-менеджерки державної установи. Отже, одна ректорка-управлінка топ-рівня прикрила іншу, була в неї науковою керівницею, і все це, весь цей непотріб до сих пір відбувається, і пані Катерина, думаю, зараз заробляє на доплатах за незаконно і неправомірно отриманий науковий ступінь, який не скасувала спецрада.
• Друга спецрада, PhD-8377, яка присудила ступінь доктора філософії Царевич Оксані Ігорівні, авторці дисертації та публікацій із плагіатом на тему «Корупційні ризики у сфері надання публічних послуг»; захист дисертації відбувся в Університеті митної справи та фінансів. Також це відомий випадок, коли ми звернулися до спеціалізованої вченої ради і загалом цього Університету митної справи та фінансів, треба було бачити реакцію цих юристів, які абсолютно не володіють нормативною базою, яка визначає академічну відповідальність, і після того, як вони відмовилися розглянути по суті заяву про порушення, нам прийшлося звернутися до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, яке і скасувало рішення спеціалізованої вченої ради, що присвоїла звання PhD пані Царевич. Це відома суддя Майдану, якщо ми пригадаємо. Отже, ця історія закінчилася перемогою суспільства.
• Третє – це конвейєр захисту здобувачів із КНР, які відбуваються у спецрадах України за мовчазної підтримки МОН та університетів [див. тут і тут]. Отже, на початку 25-го року ми проаналізували захисти дисертацій громадянами КНР і з'ясували, що люди навіть без знання української мови захищають дисертацію. Вони просто фонетично відтворюють відповіді на питання, які задовго прописані, і таким чином, навіть не знаючи мову, захищають написані українською мовою дисертації. І це масова ситуація. За нашими підрахунками, понад 80 громадян КНР захистилося неправомірно у спецрадах України, але, на жаль, МОН підтримує цю ганьбу. І ми ще будемо говорити про людину, яка цим займається, це Світлана Криштоф, яка, знову-таки, номінантка на одну із номінацій, останню, це «Посіпака року».
• І четверта: спецрада Д 26.001.29 КНУ ім. Шевченка, в якій була захищена плагіатна докторська дисертація заступника міністра освіти і науки Миколи Трофименка, в той час ректора Маріупольського університету. Не перевірили, дали ректору захиститися, а він ще після того отримав підвищення кар'єрне, пішов на замміністра. Плагіаторам у нас всюди дорога, плагіаторам у нас почесть.
• Ну і п'ята – спецрада Д 26.861.05 Держуніверситету інформаційно-комунікаційних технологій, в якій була захищена плагіатна докторська дисертація Коваленко, і в якій не спромоглися зробити нормальний відеозапис.
Отже, ось п'ять цих номінантів, а, власне, 617 голосів отримали від нашої громади.
Третє місце – це спецрада PhD-8377, де захистилася суддя Царевич, 9,2 відсотки, небагато, але це третє місце. Другий результат у спецради, де захищався заступник міністра Микола Трофименко, 38,2 відсотки. Ну і, власне, перше місце – 41,5 відсотків – це конвейєр захистів здобувачів із КНР.

Ось такі результати, дійсно, ганьба, що таке відбувається у наших спецрадах, які стають не просто спецрадами, а спецзрадами. Тобто, це та зрада, яка формує в науці і освіті оцей шлейф плагіату, фальсифікацій і фабрикацій. Я сподіваюся, що ця історія буде закінчена тоді, коли громадський контроль і контроль з боку НАЗЯВО набудуть змісту, форми і певного її кількості.

♦ ♦ ♦
С.Б.-В.:
– І остання наша номінація – це «Посіпака 2025». Отже, запрошую до виголошення Олега Смірнова.

О.С.:
– На почесну номінацію «посіпаки» було висунуто 5 кандидатів.
• Перший – міністр охорони здоров'я Віктор Ляшко за сприяння ректорці-плагіаторці Вікторії Петрушенко у розвалі Вінницького медичного університету.
• Другий кандидат – суддя Харківського окружного адмінсуду Горшкова Ольга Олександрівна, яка у справі № 520/25715/25 заборонила НАЗЯВО розглядати докторську дисертацію доцентки Харківської гуманітарно-педагогічної академії Валентини Володимирівни Яценко щодо академічного плагіату. Хоча така сама заява вже була розглянута суддею Ольгою Ніколаєвою і залишена без задоволення. До речі, Другий апеляційний суд у грудні відмінив це ганебне рішення Горшкової.
• Третім була подана ціла група кандидатів – судді Верховного суду України Чіркін Сергій Миколайович, Єзеров Альберт Анатолійович і Кравчук Володимир Миколайович, які 25 червня по справі ректора Полтавської політехніки Володимира Онищенка прийняли рішення про те, що НАЗЯВО не може перевіряти на плагіат дисертації, що були захищені до 6 вересня 2014 року.
• На четверту номінацію були висунути разом Український інститут науково-технічної експертизи та інформації (УкрІНТЕІ) та Національний репозитарій академічних текстів (НРАТ), які підмінили на сайті НРАТ файли з дисертацією та авторефератом проректора Уманського педуніверситету Володимира Миколайка, після того, як НАЗЯВО прийняла до розгляду скаргу на плагіат.
• П'ята кандидатка – директорка Департаменту атестації кадрів вищої кваліфікації МОНУ Світлана Криштоф за сприяння клерикалізації освіти попри інтереси держави.
Із 627 голосів по 16,7% отримали Криштоф та УкрІНТЕІ з Репозитарієм, і вони розділили третє місце. На друге вийшла трійка судів Верховного суду – Чиркін, Єзеров і Кравчук – 20,6%.
А на першому поза конкуренцією опинився міністр охорони здоров'я Ляшко – 40,8% голосів.
Ну, я б сказав, що сам я голосував за суддів, тому що за наслідками рішення цих трьох суддів було найважливішим. Вони врятували цілу купу плагіаторів – колишнього Головного військового прокурора Матіоса, колишнього прем'єр-міністра Яценюка, а головне – врятували кілька десятків ректорів українських університетів і інститутів, які мають плагіатні дисертації і досі керують цими закладами.

♦ ♦ ♦
С.Б.-В.:
– Отже, сьогодні ми ознайомилися з усіма переможцями нашої відзнаки «Академічна негідність 2025». Так, дійсно, це неприємно говорити про проблеми, які існують в освіті і науці. Так, ці практики негативні існують. На жаль, їх підтримують на найвищому рівні, як ми тільки що бачили, міністр охорони здоров'я Віктор Ляшко у позі офіціанта, звертаючись до Вікторії Петрушенко, що «ізволітє-с?», який підтримує занепад Винницького національного медичного університету. Отже, всі ці люди – вони негативно впливають на сучасне і на майбутнє нашої освіти і науки.
Я сподіваюся, що політична ситуація зміниться, ми отримаємо можливість обрати прекрасних політиків, які зможуть підбирати прекрасні команди у виконавчій владі, чесних, кристальних, професійних кадрів, яким буде довірено формувати майбутнє України, створювати основи перемоги у війні з Росією, тому що це – подія, яка триватиме ще довго, можливо, десятиліття, і для того, щоб ми перемогли, для того, щоб ми вижили в суворих умовах, як цієї зими, без опалення, світла в Києві, де ми, наприклад, з паном Віктором зараз знаходимося, для цього необхідно змінити команду управлінців. Обрати осіб, які за своїми цінностями, за моральними якостями можуть бути лідерами та перемогти ворога, закласти підвалини процвітання нашого народу в сучасності і в майбутньому.
Дякую за увагу, дякую пану Юрію, нашому оператору, за супроводження етеру і бажаю нам перемоги над внутрішніми і зовнішніми ворогами і негативом.
Дякую. До побачення.

23.01.2026