Юлія Коваленко (Іванчук) ніяк не вгамується. Тепер – плагіатна докторська

«Как не остановить бегущего бизона, так не остановить поющего Кобзона»

(Поэт-пародист Александр Иванов)

І так само не зупинити деяких осіб, що захистили плагіатну кандидатську дисертацію, ніяк не вгамуються і будь-що хочуть захистити ще й докторську. Звісно, знову плагіатну. Ані діяльність НАЗЯВО, ані проєкт (на час захисту) нового Закону «Про академічну доброчесність» – ніщо не є перешкодою на шляху отримання такого бажаного наукового ступеня.

Як відомо, плагіатних дисертацій з технічних наук дуже мало, в основному крадіжки трапляються в медичних, економічних та юридичних. Але якщо вже в капкан потрапляє дисертація з технічних наук, то тут – повний швах: крадеться все підряд, з рисунками та номерами посилань, та ще й з фальсифікацією джерел. Власне, це й зрозуміло: осилити технічні публікації людині важко, якщо не сказати – неможливо. Проте не обмежені мораллю нахабні здібності дають змогу розвернутися «во всю ширь». Пишу цей вислів російською, бо наша героїня «внаглую» передрала тексти саме з російської – з чотирьох російських дисертацій та російської статті (хоча, ніде правду діти, ще й з трьох англійських статей та англійської книжки).

І успішно захистила оце плагіатне барахло в Державному університеті інформаційно-комунікаційних технологій (ДУІКТ) у липні 2025 року – у самий розпал розв’язаної росіянами війни проти України.

Про плагіатну кандидатську Юлії Іванчук ми написали в серпні 2025 року, а зараз вона ж (під прізвищем Коваленко) – героїня цієї публікації.

Випускниця Полтавського педагогічного університету ім. Короленка, що має спеціальність за освітою «Педагогіка і методика середньої освіти. Фізика» після того, як стала кандидаткою педагогічних наук з «теорії і методики професійної освіти», захотіла тепер стати докторкою технічних наук з інформаційних технологій:

Коваленко Юлія Борисівна. Інформаційна підтримка процесу проектування та експлуатації комплексу бортового обладнання інтегрованої модульної авіоніки. – Дис. … доктора технічних наук (спеціальність 05.13.06 «Інформаційні технології»). – Київ, 2025.

Дисертація була захищена 22 липня 2025 року, але навіть у середині грудня так і не з’явилася на сайті Національного репозитарію академічних текстів, тому знайти її можна тільки на сайті ДУІКТ.

Про те, що цей продукт педагогічного розуму був написаний нашвидкуруч, свідчить ось ця таблиця:

Тобто із 274 сторінок основного тексту (сс. 26–299) аж 161 сторінка, тобто 59%, – це просто тупо переписані чужі тексти з кострубатим перекладом.

Повну Порівняльну таблицю можна завантажити з нашого сайту, а в цій публікації ми наведемо кілька яскравих ілюстрацій.

Почнемо з російських джерел.

1) Сильянов Н. В. Диагностическое обеспечение многофункциональных бортовых вычислительных систем на основе графовых и алгебраических моделей. – Дисс. … канд. техн. наук. – Нижний Новгород, 2019 (див. тут).

Що ми тут маємо? Копіювання чужого тексту з видаленням заголовків. Копіювання не тільки тексту, але й рисунків, схем, формул, і все це – без зазначення джерела. Видалення покликань з чужого тексту та заміну номерів покликань, під якими тепер знаходяться зовсім інші джерела. Копіювання тексту разом із номерами покликань, під якими знову ж таки знаходяться зовсім інші джерела, часто – власні статті оцієї Коваленко. Тобто нахабну фальсифікацію джерел в усіх можливих видах.

Ну й, зрозуміло, маємо помилки перекладу. На с. 36 російський вислів «совокупности характеризующих его признаков» Коваленко переклала як «сукупності, що характеризують його ознаки»; на с. 120 вислів «множество рёбер» – як «безліч ребер» (замість «множина ребер» – нерозуміння наукової термінології); на с. 121 вислів «задан схемой электрической принципиальной» – як «заданий схемою електричної принципової», тоді як треба «заданий схемою електричною принциповою»; на с. 134 фразу «целесообразно построение диагностической модели» переклала зі стилістичною помилкою: «побудована діагностичної моделі», і там же вислів «перепутывания цепей» перетворилося на якесь «змішування ланцюгів». Кільки разів панянка зазначає, що щось там зображено «на рисинку».

А ще, як і інші плагіатори, пише «розробили класифікацію», «Визначено набір показників», «таким чином», ніби це саме вона щось там робила та дійшла якогось висновку.

Насправді ж – тупий копіпаст на 34-х сторінках:

2) Хакимов Д. В. Автоматизация проектирования структуры функций комплексов бортового оборудования, построенных на принципах интегральной модульной авионики. – Дисс. … канд. техн. наук. – Ульяновск, 2017 (див. тут).

Тут усе те саме: плагіат, фальшиві покликання на власні статті, брехливі фрази «Зауважимо, що», «Однак, аналізуючи… приходимо до висновку» (от нахабство!), «Провівши порівняльний аналіз». А з нового – перетворення в переписаному тексті вступного речення (перед переліком) на один із пунктів цього переліку, і це буде не тільки на с. 68, а й повториться велику кількість разів (очевидно, через нерозуміння чужого тексту):

3) Книга Е. В. Алгоритмы контроля вычислительной системы интегрированной модульной авионики и ее функциональных элементов. – Дисс. … канд. техн. наук. – Санкт-Петербург, 2015 (див. тут).

І тут – передрані текст і рисунки, підміни джерел. Декілька прикладів:

4) Чжо Зин Хтут. Редуцированные динамические экспертные системы и алгоритмы повышения отказоустойчивости прицельно-навигационных комплексов летательных аппаратов. – Дисс. … канд. техн. наук. – Москва, 2018 (див. тут).

Знову Коваленко передирає текст, рисунки, схеми, таблиці з даними, хвалиться своїми (насправді чужими) розумовими здібностями («Таким чином», «На основі проведеного аналізу … зроблено висновок», «Результати моделювання показали», «Аналіз результатів моделювання продемонстрував»), фальшує джерела, роблячі покликання на власні «праці».

Ну а ще «докторка технічних наук» здивувала технічними новинками: у чужій формулі замість піднесення до степеня – помножила, два рази помилково вставила не ті рисунки, які треба (повторила вже використаний раніше рисунок, тобто використала улюблену команду плагіаторів CtrlC–CtrlV не туди), та не змогла скопіювати в табл. 4.2 (с. 249) атрибути та різні Y з нижніми індексами, через що вийшла грандіозна дурниця.

А ще чергові помилки перекладу знову засвідчили нерозуміння «докторкою наук» науково-технічної термінології: російський вислів «Возмущения вызывающие угловую скорость ухода Ω гироприборов» Коваленко переклала як «Обурення викликаючі кутову швидкість догляду Ω БРЕО» (треба було написати «Збурення»), до того ж у тексті оця «скорость ухода» перетворилася на «швидкість догляду» багагагагато разів (хі-хі). Відразу подумалося про «кутову швидкість догляду за хворим». Ну а про стиль речення – «Обурення викликаючі кутову швидкість» – взагалі мовчу. Грамотність зашкалює.

5) Парамонов П. П., Гатчин Ю. А., Жаринов И. О., Жаринов О. О., Дейко М. С. Принципы построения отраслевой системы автоматизированного проектирования в авиационном приборостроении // Научно-технический вестник информационных технологий, механики и оптики, 2012, №6 (82), с. 111–117. (див. тут).

Тут бачимо всі ті самі викрутаси з текстом, а з цікавого – фальшиве покликання №3, під яким стоїть – увага! – джерело «ДСТУ 2862-94. Надійність техніки. Методи розрахунку показників надійності. К.: Держстандарт України, 1995, 39 с.20». Он воно як!

Російське «В нашей стране» перетворилося на «У нашій країні», а «элементы отечественной отраслевой САПР» – на «елементи вітчизняної галузевої САПР». Ну ясно, «вчена» живе у своєму якомусь світі, де немає агресії Росії, немає окупації української території, а тому спокійно можна користуватися російськими дисертаціями й статтями та тягти звідти тексти цілими сторінками.

Ну й брехня про «Експериментально отримані оцінки»: нічого вона в експерименті не оцінювала – усе нахабно передрано.

Тепер англійські джерела.

6) Zieja, M.; Szelmanowski, A.; Pazur, A.; Kow-alczyk, G. Computer Life-Cycle Management System for Avionics Software as a Tool for Supporting the Sustainable Development of Air Transport // Sustainability, 2021, 13, 1547. (див. тут).

Ця англійська стаття зайняла в дисертації Коваленко 23 сторінки.

О боже, вона й тут робить покликання [1–5] на українські ДСТУ! А ще знову передирає формули, схеми, фальшує джерела… Ну, в своєму репертуарі.

Із цікавого: на с. 282 включила в основний текст підпис до рисунку без самого рисунку!

7) Gaska T., Watkin C., Chen Y. Integrated Modular Avionics—Past, Present, and Future // IEEE Aerospace and Electronic Systems Magazine 2015, 30(9), p. 12–23. (див. тут).

Звідси «докторка» передрала текст і схеми на свої 10 сторінок.

8) Spitzer C. R. (Ed.) The Avionics Handbook. – CRC Press LLC, 2001. (див. тут). Цікаво, що ця книга є в списку літератури під №37, однак згадується на с. 45  дисертації в тексті, що переписаний разом із номером із дисертації Сильянова, а також на с. 238 дисертації в тексті, що переписаний разом із номером із дисертації Чжо, а тому ці покликання є фальшивими. Ну а там, де «докторка наук» передрала шматки саме з цієї книги, зрозуміло, жодних покликань немає. Передрала текст, схеми, таблиці, повидаляла «чужі» покликання, а ще, що цікаво, у чужому тексті видалила всі заголовки. Аж 24 сторінки її тухлої дисертації – це просто підряд переписана англійська книжка!

9) Albert B., Usach H., Vila J., Crespo A. Development of Integrated Modular Avionics Applications based on Simulink and XtratuM // Conference: Data Systems In Aerospace (DASIA) At: Porto (Portugal), 2013. (див. тут).

Ой, і тут покликання на ДСТУ!!!

Співучасники цього ганебного дійства

Згідно з авторефератом, Юлія Коваленко не мала наукового консультанта. Все сама, все сама. А ось офіційними опонентами були:

● Кравченко Юрій Васильович, доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри мережевих та інтернет технологій факультету інформаційних технологій Київського національного університету імені Тараса Шевченка;

● Машков Олег Альбертович, доктор технічних наук, професор кафедри екологічної безпеки Державної екологічної академії післядипломної освіти та управління;

● Субач Ігор Юрійович, доктор технічних наук, професор, завідувач Спеціальної кафедри №5 Інституту спеціального зв’язку та захисту Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського».

Учений секретар спеціалізованої вченої ради Д 26.861.05 (Державний університет інформаційно-комунікаційних технологій) – кандидат педагогічних наук, доцент, професор кафедри Інтернет-технологій Корецька Вікторія Олександрівна.

Облікова картка дисертації – тут.

У відгуку Ю. Кравченка (6 сторінок) ми з подивом прочитали, що «дисертаційна робота Коваленко Юлії Борисівни присвячена вирішенню нової актуальної науково-прикладної проблеми інформаційної підтримки процесу проєктування та експлуатації комплексу бортового обладнання інтегрованої модульної авіоніки, що забезпечить зростання рівня автоматизації, відмовостійкості, надійності та ефективності сучасних авіаційних систем». Це при тому що значна частина її тексту – це переписана англійська книжка 2001-го року (цікаво, чи читає англійською Кравченко взагалі, та чи читав цю стару книжку про авіоніку?) та англійські статті 2012 та 2013 року. «За своїм змістом дисертація Коваленко Ю.Б. відповідає діючим вимогам щодо дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора наук і … свідчить про особистий внесок автора у науку». Та ну невже? «Текст дисертації та реферату написані грамотною технічною мовою, ясно та зрозуміло». Ага, а особливо грамотно там написано «Обурення викликаючі кутову швидкість догляду» (с. 186). Дуже зрозуміло для доктора наук Кравченка.

А оце – так взагалі: «Підтверджую відсутність академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації у дисертації та автореферате Коваленко Ю.Б.».

Ну слухайте, пане Кравченко, якщо ви не в змозі провести перевірку на плагіат по відкритим джерелам (хай там російські дисертації недоступні, але ж російська стаття та англійські джерела доступні для пошуку плагіату), то навіщо ж писати таке брехливе твердження?

На 49 (!) сторінках відгуку О. Машкова читаємо про докази наукової новизни та важливості результатів дисертантки, про вирішені завдання, про те, що там нею розроблено, проведено, обгрунтовано, удосконалено. Але більша частина відгуку – це теоретичні висловлювання про бортове обладнання, безпеку, процедури розрахунків, що там висвітлено в роботах одних авторів, а що – в інших, хто з учених що розробив, розглянув та запропонував. Та ще й з посиланнями на літературу. Не відгук, а цілий науковий трактат! Ось тільки одна зі сторінок (29-та) цього дивовижного відгуку:

А ще написав про те, що «дисертаційна робота … є власним науковим дослідженням», хоча насправді вона є краденим науковим дослідженням.

У своєму відгуку І. Субач (на 10 сторінках) наводить дивним чином порахований «основний текст роботи» – 300 сторінок. Це при тому, що на 300-й сторінці вже починається список літератури, а ще є «Анотація», «Abstract», «Список публікацій здобувача», «Зміст», «Перелік умовних скорочень» та «Вступ» – аж на 25 сторінках! Знову щось там про новизну, про щось, що «вперше розроблено», про «прикладну цінність», «якісні ілюстрації і таблиці», ну й про те, що «в роботі не виявлено елементів фальсифікації, фабрикації, компіляції, плагіату та запозичень, а використані ідеї і результати інших авторів мають відповідне посилання на джерело». Чи розуміє щось офіційний опонент Субач, що пише про «плагіат та запозичення» як про щось різне?

Усі три рецензенти, звісно, завершили свої відгуки стандартною фразою про те, що робота виконана на високому науковому і методичному рівнях (ага, дуже вправно передрано), що за науковою новизною (це при 60% плагіату!), практичною цінністю одержаних результатів дисертація відповідає усім вимогам, а її авторка, Коваленко Юлія Борисівна, заслуговує на присудження наукового ступеня доктора технічних наук.

Ну й жоден з цієї святої трійки докторів технічних наук не виявив ось цю пусту безграмотну таблицю 4.2 на с. 249:

Про спеціалізовану вчену раду Д 26.861.05 станом на 15.03.2025 можна прочитати тут. Очолював її Вишнівський Віктор Вікторович, доктор технічних наук, професор, професор кафедри комп'ютерних наук та інформаційних технологій ДУІКТ. Персональний склад спецради на час захисту – тут (10.10.2025 він оновився).

Ось така історія про жагу до наукових ступенів.

На першому фото – той момент відеозапису захисту (16-та хвилина), де Юлія Коваленко представляє як власні результати дисертаційної роботи російського кандидата технічних наук Миколи Сильянова, яку він захистив у Нижньому Новгороді 20 червня 2019 року. Усі три рисунки на слайді, що демонструється членам спецради, були «запозичені» дисертанткою в 2025-му без згадки справжнього автора.

На другому фото – 44-та хвилина відеозапису захисту, де Коваленко представляє результати дисертації російської кандидатки технічних наук Катерини Книги, яку вона захистила в Санкт-Петербурзі 24 вересня 2015 року. Усі рисунки на слайді теж «запозичені», тобто украдені.

Василь Садовий

Фото героїні з сайту НАУ

22.12.2025