Помилки та фальсифікації в наукових дослідженнях
Четвер, 2018-01-18, 16:06
Головне меню

Пошук

Корисні посилання
  • Комиссия по борьбе с лженаукой и фальсифика- цией научных исследований при Президиуме РАН
  • Диссернет
  • Троицкий вариант
  • Бюллетень "В защиту науки"
  • Антиплагиат.ru
  • Плагиат: Общественная доска позора
  • dissercomp.ru - Сравнение диссертаций и поиск плагиата

  • Календар
    «  Січень 2018  »
    ПнВтСрЧтПтСбНд
    1234567
    891011121314
    15161718192021
    22232425262728
    293031

    Статистика

    Онлайн всього: 1
    Гостей: 1
    Користувачів: 0

    Архів записів

    Головна » 2018 » Січень » 4 » Сміх крізь сльози
    20:53
    Сміх крізь сльози

    Ще не встигли ми забути вислови наших плагіаторів, що подарували світу такі шедеври як «Гіппократ – древньоримський лікар» (Е. Глазков), «Аллогія» (О. Волосовець), «тихорецький імунітет» (В. Євдокимова) "naybolee" (В. Запорожан), як нові перли приготувала нам дисертантка Р. Ю. Погоріляк у своїй докторській дисертації "Розвиток керівних кадрів охорони здоров’я: характеристика та наукове обгрунтування шляхів його покращення" (спеціальність 14.02.03 – «соціальна медицина»), яка була захищена 06.04.2017 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.003.01 Національного медичного університету ім. О. О. Богомольця МОЗ України.

    Рената Погоріляк скористалася програмою автоматичного перекладу російського тексту, з якихось причин ретельно його не вичитала, і на світ з'явилася чудова пропозиція пропонувати світ замість миру, слово "відповідь" змінило свій рід (з жіночого на чоловічий), а російське "развлечение" раптом чомусь перетворилося на вислів "для мобільних телефонів". У скрутних ситуаціях людину треба не просто умовляти, а умовляти та умовляти, а спритній людині не просто не відмовляти у винахідливості, а навіть не відмовляти у такій собі "подвійній винахідливості":

    (Детально з порівняльною таблицею одного з прикладів можно ознайомитися тут.)

    Виявлення плагіату в цій дисертації має передісторію. Вперше робота була розглянута на засіданні Експертної ради з питань експертизи дисертаційних робіт з профілактичних, медико-біологічних та фармацевтичних наук у червні 2017 року. До роботи були претензії у призначеного експерта, яка, ознайомившись з авторефератом, спочатку відмовлялася від проведення експертизи, сказавши в присутності співробітника Департаменту атестації кадрів Шпильового І.М., що не бачить нічого нового в цій роботі. Але потім, як прийнято, написала позитивний висновок. Відсутність новизни в дисертаціях вже нікого не дивує, ставлення до цього більш ніж миролюбне. Більш того, стає все очевидніше, що дисертанти не мають ніякого відношення до своїх робіт, бо не тільки їх не писали, але навіть і не читали. Мої заклики до членів Експертної ради про необхідність принципового ставлення до експертиз знаходять підтримку лише у незначної кількості присутніх. Мало хто приходить до початку наради, щоб ознайомитися з дисертаціями та атестаційними справами. А останнім часом мені стали відмовляти в ознайомленні з матеріалами (зі слів Шпильового І.М., так сказало керівництво). Пояснили, що я, як заступник голови цієї експертної ради, не маю права заздалегідь знайомитися з дисертаціями та справами, це може робити виключно голова експертної ради. Тобто керівництво не зацікавлене, щоб експерти мали можливість знайомитися з матеріалами в робочому порядку, що суперечить здоровому глузду і відповідному наказу про проведення експертизи дисертаційних робіт.

    В експертній раді є сумлінні вчені, які принципово ставляться до своїх обов'язків, хоча вони знаходяться в меншості і їх думка далеко не завжди враховується.

    З проходженням експертизи дисертацій за фахом "соціальна медицина" – є така дуже популярна медична спеціальність – проблем і зовсім немає. Раніше за цією спеціальністю захищалися головні лікарі медичних закладів та інші керівні працівники охорони здоров'я. Зараз захищаються всі, кому не лінь. Є приклади, коли спецради відмовляють приймати дисертацій з якоїсь певної спеціальності, і тоді дисертанти йдуть до ради із соціальної медицини. Пиши, що хочеш, і все буде соціально значимо. Іноді роботи мають таку величезну наукову значущість, що захищаються відразу за двома спеціальностями, наприклад, із стоматології і соціальної медицини – "Основи наукового планування клінічного прийому і удосконалення системи обліку труда стоматологів-ортопедів". За дивовижним збігом, дисертація з такою назвою була захищена за адресою вулиця Рішельєвська в одеському Інституті стоматології. «Ось прям як в пісні "как на Дерибасовской, угол Ришельевской».

    Але цікаві назви дисертацій за фахом "соціальна медицина" – явище нерідке, як і примітна особливість завдань у кожній роботі – "аналіз літературних даних" і, звичайно, "науковий" аналіз статистичних звітів, це вже не кажучи про новизну отриманих результатів.

    Так, у згаданій вище дисертаційній роботі Р. Погоріляк були, наприклад, установлені такі раніше невідомі факти, як "стан здоров’я населення залежить від якості та доступності медичної допомоги"; "доведено, що якість та доступність медичної допомоги залежить від рівня забезпеченості населення кваліфікованими медичними працівниками та керівниками закладів охорони здоров’я". Модель системи підготовки керівних кадрів охорони здоров’я, яка була запропонована дисертантом, здалася мені до болю знайомою.

    Коли я запитала у призначеного експерта: "Чому, розповідаючи нам, що в роботі немає нічого нового, ви пропонуєте голосувати за її затвердження?", на захист цієї дисертації гаряче виступила член експертної ради Доан С.І. Я задала їй лише одне питання: "Чи знайома вона з дисертацією?" Вона відповіла, що "так", і дала роботі найвищу оцінку. Однак, як мені потім сказали в керівництві Департаменту, моє запитання настільки її образило, що Доан С.І. написала на мене кляузу в МОН. Суть кляузи мені переказали А. Шевцов і С. Криштоф в присутності заступника міністра В. Ковтунця. З їх слів, Доан С.І. скаржиться, що я заважаю членам спецради приймати справедливі рішення по роботах і мене потрібно виключити з її складу. Останнє Департамент атестації кадрів намагається зробити вже давно, про що мені говорили співробітники Міністерства. Хочеться вірити, що ця скарга Доан С.І. чудовим чином не зникне з МОН, оскільки історія ще матиме продовження.

    Після встановлення фактів плагіату, ДАК направила цю дисертацію на повторний розгляд до спецради Д 26.003.01 Національного медичного університету ім. О.Богомольця – до спецради, де відбувся захист цієї дисертації. У повторному висновку спецрада визнала факти академічної недоброчесності у дисертації Погоріляк Р.Ю., про що повідомила МОН 15.09.17. Таке рішення не влаштувало Департамент атестації кадрів, який усіма силами намагається затвердити чергову плагіатну дисертацію. Питання повторно виноситься на засідання Експертної ради ДАК з питань експертизи дисертаційних робіт з профілактичних, медико-біологічних та фармацевтичних наук, яке Департамент провів 18 вересня 2017 року у залі колегії МОН (вперше так урочисто).

    Підготовка до цієї акції (як виявилося згодом, ганебної) велася в обстановці повної секретності. Департамент перевищив свої повноваження – запросив на засідання зацікавлених осіб, які взагалі не мали права бути присутніми, у тому числі співробітника медичної установи із "ЛНР", про що було добре заздалегідь відомо (кількома місяцями раніше в ДАК МОН була направлена ​​копія його трудової книжки, в якій печатка ЛНР була соромливо прикрита). Департамент сприяв добре спланованому цими особами ганебному сценарію і розголошенню ними інформації, пов'язаної з розглядом усіх справ на засіданні Експертної ради. Саме збереження таємниці, пов'язаної з розглядом інформації дуже турбує МОН. У той же час, з тих пір як дисертації викладаються на сайті установ, з ними може ознайомитися кожен. Краще б Департамент атестації кадрів цікавило виконання пунктів наказу, що стосуються якісної експертизи наукових робіт.

    Взагалі урочисте проведення засідання експертної ради 18 вересня 2017 року було насправді спрямовано на боротьбу з правдою і тими, хто її відстоює. Так, наприклад, проректор з наукової роботи Луганського державного медичного університету (Рубіжне), яка вже рік намагається приховати встановлені факти грубих порушень при захистах дисертацій у двох спецрадах цього закладу, зокрема, докази наявності «мертвих душ» і фальсифікацій, була запрошена на нараду з метою дозволити їй продовжити обмани і на цей раз принести кляузу на мого докторанта – чесного і дуже відомого медичного генетика Веропотвеляна Н.П. Слід зазначити, що член експертної ради, що проводив експертизу його дисертації, зазначив, що інформація, викладена в листі І. Комаревцевої, не відповідає дійсності. Мова йде не просто про чесну людину і унікального спеціаліста, а про вченого, що стояв біля витоків медичної генетики в нашій країні.

    Що стосується розгляду дисертації Р.Погоріляк на цьому засіданні Експертної ради, то розповім громадськості, як це було. Виступають ректор НМУ член-кореспондент НАМНУ Амосова К.М. і голова відповідної спецради академік Яворовський О.П. Наголошують, що сама дисертантка та всі члени ради, крім наукового консультанта роботи, визнали численні факти недоброчесності і проголосували проти того, щоб дисертація була затверджена на Атестаційній колегії МОН. Втім, голова Експертної ради Регеда М.С., сидячи поруч з п. Шевцовим А.Г. і постійно з ним перемовляючись, закликає присутніх проголосувати за затвердження дисертації. Голосування відбулося швидко. Треба зазначити, що ті, хто підтримав таке рішення, навіть не поцікавилися ганебними фактами плагіату з помилками автоматичного перекладу, які засвідчують сам факт плагіату. Тепер залишилося тільки почекати, яке ж рішення прийме Атестаційна колегія МОН на наступному своєму засіданні, оскільки Департамент атестації кадрів виніс затвердження цієї дисертації на колегію, що відбулася 12.12.17, і так тихесенько виніс, що про це стало відомо виключно на самій колегії з тексту протоколу № 10, але за нього просто не встигли проголосувати. Цікавим є те, з яким записом в протоколі була представлена ​​історія цієї дисертації: «До МОН надійшло звернення Погоріляк Р.Ю, до якого надана копія Висновку експертного дослідження об’єктів інтелектуальної власності Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності Національної академії правових наук, проблемної комісії "Соціальна медицина" МОЗ та НАМНУ, довідка Комісії з питань біоетичної експертизи та етики наукових досліджень. Висновок експертного дослідження: відповідно до зауважень 1-15, дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук Погоріляк Ренати Юріївни за назвою "Розвиток керівних кадрів охорони здоров’я: характеристика та наукове обгрунтування шляхів його покращення" не містить ознак плагіату.» Важко сказати, як перевіряли роботу на плагіат названі комісії, і що мається на увазі у висновку експертного дослідження «відповідно до зауважень 1-15», оскільки я особисто не читала відповідний лист КНУ, але наведений вище текст є лише одним із прикладів «самостійного» дослідження Р. Погоріляк. І мені відомо, що ректор закладу К.М. Амосова висловила в своєму листі в МОН обурення ситуацією, що склалася на засіданні Експертної ради з питань експертизи дисертаційних робіт з профілактичних, медико-біологічних та фармацевтичних наук, зокрема, тим, що Експертна рада проігнорувала факт визнання спецрадою університету фактів плагіату та ініціювала голосування за позитивне рішення.

    Слід зазначити, що на цій експертної раді розглядаються дисертації з широкого спектру (45!) теоретичних дисциплін, серед яких, крім соціальної медицини, дуже популярними є патологічна фізіологія і фармакологічні спеціальності. Останні штучно розбиті на «Технологія ліків, організація фармацевтичної справи та судова фармація», «Стандартизація та організація виробництва лікарських засобів», «Фармацевтична хімія та фармакогнозія», «Фармакологія». Ось щоб ні у кого не було ніяких проблем. У цих дисертаціях дуже люблять експерименти на щурах. Але часто з відповідей дисертантів стає очевидним, що вони не тільки не проводили експеримент, але в очі не бачили щурів. Запам'ятався недавній випадок. Працював молодий хлопчина на пошті в Києві, значився в очній аспірантурі в Харківському Національному фармацевтичному університеті МОЗ України, ні на одне питання відповісти не міг. Але група підтримки цієї спеціальності, перш за все представники Одеського і Дніпропетровського університетів і голова експертної ради гаряче відстоювали роботу, мовляв, за формальними ознаками вона відповідала вимогам. Мені залишалося тільки запитати: "Чи є на пошті щури?", щоб зрозуміти, чи бачив він їх коли-небудь. І це зовсім не жарт. До цього була дисертантка – головний лікар однієї з лікарень Дніпропетровська, яка у відповідь на запитання, звідки вона брала кров у щурів, стала демонструвати, як вона розтягувала тварину, явно уявляючи собі як мінімум кроля.

    Зі спеціальності 14.03.04-патологічна фізіологія в нашій країні існує 8 спецрад. Була ще одна рада з цієї популярної спеціальності в Луганському медичному університеті (Рубіжне). Її закрили в зв'язку з фальсифікаціями процедур захистів. Зате відкрили за цією спеціальністю "патологічна фізіологія, біологічні науки" в Сумському державному педагогічному університеті. Цьому педагогічному нонсенсу відомі вчені галузі вже дали назву "Луганський метастаз".

    Представляв цю спецраду та особисто сприяв її затвердженню, незважаючи на значні порушення чинних нормативно-правових документів, а саме: абзацу 1 п. 2.2, абзацу 2 п. 2.2, пункту 2.4. та 2.6 Положення про спеціалізовану вчену раду, затвердженого Наказом МОН України від 14.09.2011 №1059, голова експертної ради з медико-біологічних та фармацевтичних наук ДАК МОН України М.С. Регеда.

    Відомо, що голова експертної ради впливає на прийняття багатьох рішень, тому надзвичайно важливо, щоб він був незалежною людиною, служив насамперед науці, не відігравався на реальних опонентах, не підтримував друзів і знайомих, не вислужувався перед начальством. Одним словом, повинен бути вченим.

    Ось в цьому плані, напевно, не повинно бути питань, судіть самі:

    Михайло Степанович Регеда нагороджений 50 дипломами й почесними грамотами, медалями, орденами. Він доктор мед. наук, професор, ректор Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівський медичний інститут», завідувач кафедри патологічної фізіології Львівського національного медичного університету ім. Д. Галицького, академік Академії наук вищої школи України, академік Української АН (не плутати зі справжньою Національною Академією наук України!), член спеціалізованої вченої ради Тернопільського державного медичного університету ім. І. Я. Горбачевського. Водночас він – головний редактор журналів «Актуальні проблеми медицини, фармації та біології», «Вісник вищої медичної освіти» та збірників наукових праць «Актуальні проблеми експериментальної та клінічної медицини», «Вибрані питання пульмонології», член редакційної ради журналів «Одеський медичний журнал», «Гепатологія», «Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина», «Медична гідрологія та реабілітація», «Експериментальна та клінічна фізіологія та біохімія». Згідно з даними його персонального сайту, М.С. Регеда – «автор 640 наукових та навчально-методичних праць, з них 75 книг», а за даними Вікіпедії, – «автор 680 опублікованих робіт, у т. ч. 75 книг»! Таку кількість не тільки написати, а й перечитати непросто, правда, тільки ми захотіли познайомиться з однією його працею, як відразу виявили 100% збіг тексту з іншою публікацією, в якій були змінені лише деякі прізвища авторів.

    (повністю порівняльні таблиці для даної статті наведені тут).

    Ну що ж, чого не буває при такій плодючості вченого. І все ж таки мені цікаво, чи можуть такою активністю похвалитися представники сильного експертного товариства – фізики, математики, хіміки, у яких немає епідемії плагіату і фальсифікацій? Медики з багатьох спеціальностей перетворюються на стахановців і не відстають вже від педагогів, ось тільки біда в нас саме з освітою і наукою. У той же час, показники в країні краще нікуди – на кожній атестаційної колегії МОН затверджуються тисячі нових наукових ступенів. Медики поділяють пальму першості з педагогами, юристами і економістами. Біда.

    Пам'ятаю, запитав нещодавно на атестаційній колегії МОН один з її членів: "Чому нас так підводить ця експертна рада?" Йшлося про грубі порушення нормативно-правових актів при захисті дисертацій, схвалених на експертній раді з питань експертизи дисертаційних робіт з профілактичних, медико-біологічних та фармацевтичних наук. Схоже, наведеними вище фактами я відповіла на це питання.

    І на завершення – мораль цієї історії. Відома приказка – «шукай, кому вигідно» – у нашому випадку має звучати так: якщо хтось активно захищає плагіат і фальсифікації, шукай, чи не замазаний він сам плагіатом чи фальсифікаціями.

    Світлана Арбузова

    Переглядів: 1505 | Додав: OS | Рейтинг: 5.0/1
    Всього коментарів: 0
    avatar
    Copyright http://false-science.ucoz.ua/ © 2018
    Безкоштовний хостинг uCoz