Помилки та фальсифікації в наукових дослідженнях
П`ятниця, 2017-11-17, 23:01
Головне меню

Пошук

Корисні посилання
  • Комиссия по борьбе с лженаукой и фальсифика- цией научных исследований при Президиуме РАН
  • Диссернет
  • Троицкий вариант
  • Бюллетень "В защиту науки"
  • Антиплагиат.ru
  • Плагиат: Общественная доска позора
  • dissercomp.ru - Сравнение диссертаций и поиск плагиата

  • Календар
    «  Червень 2016  »
    ПнВтСрЧтПтСбНд
      12345
    6789101112
    13141516171819
    20212223242526
    27282930

    Статистика

    Онлайн всього: 1
    Гостей: 1
    Користувачів: 0

    Архів записів

    Головна » 2016 » Червень » 26 » Як професор Волосовець поставив на потік фальшиві статті: черговий «шедевр»
    20:40
    Як професор Волосовець поставив на потік фальшиві статті: черговий «шедевр»

    Виявляється, плагіат у статті 2015 р., написаній професором О. П. Волосовцем, про що ми повідомляли раніше, не є одиноким випадком. На пару зі своєю колишньою аспіранткою, С. В. Врублевською, доктор медичних наук, професор, член-кореспондент Національної Академії медичних наук України, заступник директора Департаменту по роботі з персоналом, освіти і науки Міністерства охорони здоров’я України, завідувач кафедри педіатрії №2 Національного медичного університету ім. О. О. Богомольця Олександр Петрович Волосовець написав того ж року іще одну статтю, де навіть перевершив себе, дозволивши відверту фальсифікацію наукових результатів. А ще в тексті з’явилася якась загадкова жінка зі стародавніх легенд.

    Але не все одразу, давайте рухатися по порядку.

    Попередня стаття, яку ми аналізували, була присвячена дослідженням генів, що мають стосунок до бронхіальної астми. Гени, алелі, асоціації, геном людини, – аж дух захоплює! Ясна річ, що для експериментальних робіт з цієї тематики має бути відповідна матеріальна база. Що робити, коли її немає? Правильно, взяти чужі статті та акуратно переписати.

    Що там ще зараз на слуху? Епігенетика? О, та тут є й нові захоплюючі слова – "епігеномна характеристика", "епігенетична регуляція експресії генів"! А ну ж, давайте займемося цією проблематикою, тим більше що нам же потрібно побільше публікацій! Ну й що з того, що для дослідження епігенетичної регуляції роботи гена потрібні спеціальні методи й апаратура! Візьмемо чужі статті, творчо обробимо, додамо трохи свого, і цей вінегрет надрукуємо в нашому журналі.

    Не знаю, чи так думали автори статті, про яку я буду зараз писати, але велика підозра в мене є, що саме так воно й було.

    Стаття: Волосовець О. П., Врублевська С. В. "Епігеномна характеристика атопічних захворювань у дітей" / Запорожский медицинский журнал. – 2015. – №2 (89). – С. 78–82.

    Отже, це стаття пана Волосовця і тієї самої його соавторки, що й у попередній роботі, яку ми «дуже високо» оцінили (див. тут). До речі, є ще кілька статей цього дуету, – це вже я наперед пропоную бажаючим попрацювати з ними, потренуватися в пошуку запозичень, бо чує серце, що все це «ж-ж-ж-ж» неспроста, як казав Вінні Пух.

    У першому стовпчику таблиці ми дамо лише ті фрагменти статті О. Волосовця, де знайдено збіг з іншими джерелами, а файл з повним аналізом (експертизу) можна прочитати тут. У другому стовпчику таблиці – текст, з яким був виявлений той чи інший збіг. Повні назви згаданих тут джерел такі:

    • Автореферат дисертації: Врублевська С. В. «Клініко-параклінічні критерії алергічного риніту у дітей та його комплексна патогенетична терапія», автореф. дис. … канд. мед. наук, Київ, 2005; для зручності в подальшому іменується як автореферат С. Врублевської.
    • Кодекс законів про працю України, для  зручності в подальшому іменується як КЗПУ.
    • Презентація: Козлов В. А. с сотр. «Клеточный геном и иммунопатологические состояния» (ГУ НИИ Клинической иммунологии СО РАМН, г. Новосибирск, Российская Федерация, 2010) (http://www.spbraaci.ru/files/s15.pdf), викладена російською мовою, для зручності в подальшому іменується як презентація В. Козлова.
    • Стаття: Шакина Л.Д., Смирнов И.Е.,Шакин С.А., Сорвачёва Т.Н., Юхтина Н.В. «Нутритивная профилактика адаптивной иммунной амнезии в раннем детском возрасте» (http://www.nczd.ru/art31.htm), викладена російською мовою, для зручності в подальшому іменується як стаття Л. Шакіної.
    • Робота О. Ткачової 2013 р. під назвою «Научная платформа "профилактическая среда"» (http://www.gnicpm.ru/UserFiles/prof_sreda_bazis_posl_variant.pdf) (автор не вказаний, авторство і рік встановлені лише через інформацію про завантажений файл), викладена російською мовою, для зручності в подальшому іменується як робота О. Ткачової.
    • Стаття: Волосовець О. П., Врублевська С. В. "Спектр гіперсенсибілізації у вагітних жінок запорізького регіону з IgE-залежним механізмом захворювань" / Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. – 2015. – №2. – С. 15–19. Стаття для зручності в подальшому іменується як стаття О. Волосовця №2.
    • Стаття: Волосовець О. П., Врублевська С. В. "Первинна профілактика алергічних захворювань у дітей на перинатальному етапі" / Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. – 2015. – №1. – С. 14–21. Стаття для зручності в подальшому іменується як стаття О. Волосовця №3.
    • Відповідь І. Романової на сайті mail.ru (2011 р.) на запитання користувача «А какие продукты самые вредные? и на что обращать внимание, когда смотришь состав продуктов?» (https://otvet.mail.ru/question/54638125) , яка викладена російською мовою, для зручності в подальшому іменується як відповідь І. Романової.

    Завантажити комплект статей, що аналізувалися, можна тут.

    Однакові тексти в таблиці виділені жовтим кольором, а змінені слова, але близького змісту, – бірюзовим. Однакові слова чи речення, що були перенесені в інше місце, виділені зеленим кольором. Слова, якими порівнювальні тексти відрізняються, показані на білому фоні.

    Ну, те, що копіюється чужий текст без посилання, це нас не дивує. Не дивує й те, що англомовні джерела [4–6] є фальшивими: в них відсутні «19-й тиждень» і слова “xenogenic” та “immunogen”; і насправді Волосовець цитує роботу Шакіної без посилання на неї. І лише в 3-му абзаці Шакіна фігурує під №1. А посилання №2 все одно фальшиве!

    А ось відразу вам від авторів сюрприз.

    Пам’ятаєте, як Вікторія Євдокимова погоріла на своїй докторській дисертації (її керівником був академік Академії медичних наук В. Запорожан з Одеси) на комп’ютерному перекладі російських текстів? У неї раптом з’явилися якісь «тихорєцький імунітет», «тихорєцькі металопротеїнази» та «тихорєцькі структури», а також «мімометрій» з «біометрієм» замість міометрію та «У-клітини» замість «B-клітин».

    Наші два «герої» теж не ликом шиті! Перечитайте уважно ще раз ці два тексти і порівняйте. Знайшли «штучку»?

    Термін «алогени» зі статті Шакіної перетворився у Волосовця на «аллогію».

    Боже, що це таке?

    Заліз я в інтернет і відкопав таке: «Аллогія» – це, виявляється, ім’я дружини Володимира із скандинавської саги, аналог нашого рідного слов’янського імені Ольга (наприклад, див. тут). Тобто це жіноче ім’я. Ох, це ж треба було так проколотися з машинним перекладом! Ясна річ, комп’ютер такого слова як «аллогены» не знає, і тому видав на-гора дурницю. А автори не помітили (якщо це взагалі вони перекладали).

    Тепер ідемо далі. Тільки в наступному абзаці ми бачимо правильне цитування "[1]":

    А в наступному фрагменті на с. 78–79 («У перші місяці після народження…») можна побачити подвійне фальшування посилань на джерела – «[2,7–11]». По-перше, у статті Волосовця в списку літератури всього 9 джерел, тому посилання №10–11 є неправильними. Але навіть якщо врахуємо, що автор помилився з номерами, то все одно посилання №2 і 7–9 у Волосовця є фальшивими, оскільки в них немає термінів «нутриімуноген», «біоімуноген», і взагалі слова «імуноген» (українською чи англійською). Насправді Волосовець цитує текст статті Шакіної, на яку не посилається, він повністю скопіював номери джерел із статті Шакіної, а потім підставив у своєму списку літератури зовсім інші джерела, що не мають стосунку до тексту. Чудовий спосіб здійснення акта творіння наукової статті!

    Тепер дивимося далі – і знову копії чужих текстів без указування на джерела. У першому фрагменті той самий текст, що і в іншій статті Волосовця №3, яка надійшла до редакції 19.02.15, лише через 8 днів, як до редакції надійшла наша досліджувана стаття (11.02.15). Тобто маємо приклад одночасного використання однакових кусків тексту в різних статтях. При цьому у другій статті є посилання на джерела, а в нашій, що аналізується, вони відсутні:

    Ну а з презентації В Козлова пан Волосовець видалив дієслово «формулирует», що призвело до втрати смислу: біологія розвитку – це наука, а не морфологічні властивості організму!

    Далі знову цитується Козлов, і тільки на третьому абзаці бачимо посилання на джерело. Копіювання Волосовцем чужого тексту підтверджується неправильним написання гамма-інтерферону: в обох фрагментах замість грецької літери γ («гамма») стоїть слов’янська літера «у». Але якщо у Козлова приклади дійсно ілюструють заявлену тему, то у Волосовця вони не мають стосунку до теми статті: стаття присвячена атопічним хворобам дітей, а приклади наведені стосовно стійкості мишей до лейшманії (одноклітинного паразита, збудника сільського шкірного лейшманіозу) і круглого черв’яка Trichuris muris, що паразитує в мишей. Ніде далі в статті гени інтерферону не згадуються. До того ж у Козлова згадується зв’язок зі стійкостю до лейшманії гена IL-4, а у Волосовця тут раптом з’явився ген IFN-γ!

    А ось вам іще один жахливий «сюрприз» на наступній картинці. Текст статті Волосовця майже повністю збігається з авторефератом С. Врублевської за виключенням того, що при тих самих числових показниках алергічний риніт з дисертації 2005 року чудесним чином перетворився на бронхіальну астму в науковій статті 2015 р. Ну і, ясний пень, посилання на джерело запозичення відсутнє.

    Та що ж це таке робиться?

    Ті самі цифри, та сама кількість дітей (135 осіб), що й у дисертації, написаній 10 років тому, але одну хворобу тишком-нишком міняємо на іншу?

    Це вже означає, що має місце підміна наукових результатів!

    І нагадує відомий випадок захисту дисертації одним «дохтуром», коли він передрав чужий текст, тільки всюди кров замінив на лімфу (див. тут).

    Ось вам ще цікавий кусок – значний збіг з російськомовною роботою О. Ткачової, якої немає в списку використаних джерел:

    А ось іще цікавіше – доктор наук, професор переписує відповідь якоїсь І. Романової (пишу «якоїсь», бо вона не вказує інформації про себе) на відомому багатьом сайті  «Ответы–мейл.ру», тільки видаляє назви розчинних соків «Юпі» та «Зуко»:

    Після соків ми побачили ще один «жовтий кусочок» про «матрицю» розвитку захворювань, але на цей раз Волосовець не переписав речення з якоїсь статті, а навпаки, воно з’явиться в іншій його ж таки статті, яка надійде до наукового журналу 19.03.15, тобто через місяць після статті, яку ми зараз так детально розбираємо (варіант подальшого самоцитування).

    А тепер – увага! – іще один сюрприз!

    Три абзаци статті О. Волосовця переказують 4 статті Кодексу Законів України про працю без відповідного посилання, що є, мабуть, унікальним випадком, коли статті Закону про працю потрапляють в наукову статтю з медичної тематики як власні пропозиції автора:

    І на закуску: останній абзац висновків статті О. Волосовця майже повністю збігається з висновком статті О. Волосовця №3, де він є єдиним. Стаття №3 була отримана редакцією 19.02.15, тобто лише на 8 днів пізніше ніж стаття О. Волосовця, що досліджується (11.02.15). Маємо цікаве явище: для того щоб довести до наукової спільноти якийсь висновок, одночасно друкуються дві статті під різними назвами в різних журналах, і висновки в них ідентичні!

     

    А може, ви хочете посміятися?

    То ось вам ласий шматочок на с. 81, самостійно написаний професором і його колишньою аспіранткою, а нині кандидатом наук:

    «Тому мінімум, який можемо запропонувати, – почати з просвітницької роботи щодо дієти, передусім у жіночих консультаціях, де можна розмістити інформаційні листки з «10 табу» для перинатальної профілактики атопії у немовлят шляхом уникнення аллогії та надходження ксеногенів.»

    Ви ж пам’ятаєте, що Аллогія – це жіноче ім’я? Тому дуже дивною виглядає пропозиція уникати цієї скандинавської жінки, і для цього розмістити інформаційний листок у жіночій консультації. Мабуть, ця жінка ще страшніша ніж наша рідна баба Яга!

     

    Ну й ще раз нагадаю, що Олександр Волосовець є членом Національного агентства з забезпечення якості вищої освіти (НАЗЯВО) і може його очолити. А після цього оцінювати чужі статті й дисертації, якість освіти студентів, видавати ліцензії на освітню роботу.

    Опаньки!

    А ви думали!

    Тут серйозна гра, тут вам не хухри-мухри!

    Олег Смірнов

    Переглядів: 9172 | Додав: OS | Рейтинг: 4.0/4
    Всього коментарів: 7
    avatar
    1
    Позор !!!
    avatar
    2
    ЖАХ!!!!!!!!
    avatar
    3
    Крутий розбір!
    avatar
    4
    Да здравствует лженаука???!!! wink
    avatar
    0
    5
    Із сайту Запорізького медичного журналу рішенням редакційної колегії проаналізована стаття видалена (http://zmj.zsmu.edu.ua/article/view/42116). Після її назви можна прочитати наступний текст:

    "Статья снята с публикации в связи с обнаружением некорректных текстовых заимствований. Ознакомиться с анализом можна по ссылке  http://false-science.ucoz.ua/news....2016-06"
    avatar
    6
    Так разве ж один только Волосовец!? В Киевском мединституте, пардон, университете достаточно легонечко поскрести -- и не такое вылезет. Этот Волосовец достойный наследник красной профессуры, влез в преподаватели через комсомол. Теперь читает "лекции" студентам, создает "научную школу", надувает щеки. Уважаемый человек...
    avatar
    7
    По сравнению с "профессором "Салмановым (НМАПО),Волосовец-"детский лепет".Первый умудрился за три года сотворить 30!! монографий по инфеционному контролю с целью реализации слушателям ПАЦ и ТУ.
    avatar
    Copyright http://false-science.ucoz.ua/ © 2017
    Безкоштовний хостинг uCoz