У докторській дисертації В. В. Євдокимової виявлений плагіат

Вікторія Володимирівна Євдокимова у 2013 р. захистила докторську дисертацію на тему "Молекулярно-генетичні та епігенетичні механізми ендометріозу. Прогнозування, діагностика, лікування" на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальностями 14.01.01 – акушерство та гінекологія і 03.00.15 – генетика.

Науковим консультантом дисертації виступив академік НАМНУ, доктор медичних наук, професор Валерій Миколайович Запорожан.

Захист відбувся в Одеському національному медичному університеті.

Рекламне фото В. Євдокимової із сайту http://spravochniki.com.ua/

Як повідомлялося, Комісія з питань боротьби із лженаукою та фальсифікацією наукових досліджень Президії Національної академії медичних наук України проаналізувала згадану роботу на предмет некоректних запозичень.
Аналіз дисертації виявив не тільки велику кількість орфографічних, стилістичних і наукових помилок, неправильні посилання на літературу (наприклад, речення на с. 61 "Патогенетичною основою гормональної терапії зовнішнього генітального ЕМЗ є тимчасове пригнічення циклічної функції яєчників і зменшення секреції естрадіолу, що призводить до регресу вогнищ ЕМЗ [267-333]." має посилання аж на 66 робіт!) але й головне – грандіозні запозичення з чужих джерел.

Докази плагіату

В огляді літератури із перевірених сторінок 39–69 (а перевірений був не весь огляд) на 27 сторінках із 31 були виявлені запозичення із Інтернету. Фальшування огляду літератури полягає в тому, що псевдоавтор повністю копіює чужий огляд літератури. При цьому він замінює номера джерел літератури, іноді додаючи свої власні; може міняти місцями деякі абзаци чужого огляду; може вносити деякі невеликі правки в чужий текст (заміни слів, їх видалення або додавання).

Але суть плагіату від цього не міняється: псевдоавтор не виконував власного аналізу літератури і, скоріш за все, її не шукав і навіть не читав.

На фото нижче представлені фрагмент дисертації Євдокимової (ліворуч) і першоджерело російською мовою, з якого і був здійснений переклад (жовтим виділений однаковий текст). Доказом того, що переклад здійснювався комп'ютерною програмою, є виділені бірюзовим фрагменти: особливості програми-перекладача були такими, що абревіатури, написані великими літерами, перекладаються словом, де великою є лише перша буква (так робить, наприклад, перекладач Пролинг ОФИС).

При цьому можуть трапитися дивовижні казуси: якщо в словнику програми-перекладача відсутній якийсь термін, може раптом з'явитися нове слово, наприклад, невідомий "біометрій" замість "міометрію", або якийсь невідомий "тихорєцький імунітет" (ха-ха!) замість тканинного імунітету:

До речі, В. Євдокимова примудрилася вигадати не тільки "тихорєцький імунітет" (с. 43), але й "тихорєцькі металопротеїнази" (с. 220) та "тихорєцькі  структури" (с. 237), "У-клітини" замість "B-клітин" (с. 47) та "У-лімфоцити" замість "B-лімфоцитів" (с. 58, 65, 164), що теж є ще одним доказом використання машинного перекладу: у вихідному російському тексті англійська буква B була набрана як російська В (це легко перевірити, бо коди букв відрізняються) – на перший погляд, яка різниця, а ось програма розуміє коди букв по-своєму, і перекладає російську букву В на букву У.

Саме завдяки комп'ютерному перекладу та неуважності дисертантки раптом двічі в дисертації з'являється "геніальний ендометріоз" замість генітального ендометріозу (с. 87 і 304) та "мімометрій" замість міометрію (с. 212).

Фальшування шляхом перекладу іншомовного тексту використовується тоді, коли псевдоавтор сподівається на те, що виявити такий плагіат складно. При цьому він може дещо вдосконалювати чужий текст, виправляючи помилки, а може вносити нові власні помилки, використовуючи комп'ютерні програми автоматичного (машинного) перекладу. Але суть плагіату від цього не міняється: псевдоавтор не писав текст власноруч, не обмірковував його план. У свою чергу, помилки машинного перекладу безпосередньо доводять сам факт плагіату.

Чужий текст передирається без усіляких сумнівів, і чужі дослідження з чужого огляду перетворюються на власні дослідження Вікторії Володимирівни (ліворуч дисертація, праворуч першоджерело):

Але найнебезпечнішим є те, що В. Євдокимова видала чужі результати за свої, за результати власної роботи, яку вона, судячи з усього, не проводила.

Так, у дисертації читаємо: "Час настання менархе у хворих на ЗГЕ коливався в межах від 10 до 16 років (у середньому 12,8±2,1). Середня тривалість менструального циклу складала 27,9±3,8 днів. Тривалість менструальної кровотечі в середньому - 5,2±2,3 днів" (с. 146).

Першоджерело: "Время наступления менархе у больных НГЭ находилось в пределах от 10 до 16 лет (в среднем 12,8±2,1). Средняя продолжительность менструального цикла составила 27,9±3,8 дней. Продолжительность менструального кровотечения в среднем была 5,2±2,3 дней" (Ярмолинская Мария Игоревна "Генитальный эндометриоз: влияние гормональных, иммунологических и генетических факторов на развитие, особенности течения и выбор терапии", докт. дисс., 2009; с. 96).

Особлива еквілібристика, яку засвоїла В. Євдокимова, – це жонглювання цифрами. Передирається чужа таблиця, зовсім з іншим дослідженим препаратом, в якій замінюються окремі цифри, наприклад, друга цифра після коми (ліворуч – таблиця з дисертації, праворуч – першоджерело, Павлов Р. В. Клинико-экспериментальное обо­снование использования иммуномодуляторов в комплексной терапии наружного генитального эндометриоза. Докт. дисс. 2009, с. 176-180):

Іще один фокус, який чудово вдається Вікторії Євдокимовій, це передирання чужих фотографій. О-о-о, ми тут проявили справжні чудеса мистецтва!

Нам мало просто скопіювати чужу фотографію і видати її за ту, що була отримана в експерименті, ми ще навчилися віддзеркалювати її, повертати, і навіть змінювати колір! Це справжні витвори мистецтва (у кожній парі ліворуч – фото з дисертації, праворуч – оригінал):
   

Ми навіть навчилися видаляти з фотографії зайві написи, щоб важче було знайти першоджерело, хоча сліди майстерності залишилися:

Майбутній (а тепер уже й наявний) доктор наук навіть оволоділа прийомами роботи з діаграмами. Треба замінити їх вигляд? Та запросто:

Фальшування даних шляхом видачі чужих результатів за власні небезпечне тим, що провокує хибне уявлення про поширеність певних явищ, фальшує доказову базу, робить неможливим існування "доказової медицини". Фальшування шляхом видачі чужих висновків за власні дає хибне уявлення про здатність псевдоавтора робити науковий аналіз отриманих фактів.

Ну й на завершення огляду дисертації В. Євдокимової процитую "ПОЛОЖЕННЯ про спеціалізовану вчену раду":

• 4.6. При позитивному рішенні щодо присудження наукового ступеня приймається висновок ради шляхом відкритого голосування простою більшістю голосів присутніх на засіданні членів ради. У висновку повинні бути викладені найсуттєвіші наукові результати, які одержав здобувач особисто, оцінка їх достовірності та новизни, значення для теорії і практики та рекомендації щодо використання…

• 4.7. <…> Якщо рада встановила, що здобувач використав ідеї та розробки, текстові запозичення, наукові результати та матеріали інших авторів без посилання на джерело, то рада знімає дисертацію з розгляду незалежно від стадії проходження без права її повторного захисту. У цьому разі заява про зняття дисертації з розгляду не приймається, а до МОНмолодьспорту надсилається рішення ради разом з авторефератом і стенограмою засідання.

Зрозуміло, що захист уже відбувся, і цитовані положення до нашої ситуації не підходять, тож сподіваємося на хоч і запізніле, але правильне рішення Міністерства освіти і науки.

ПЕРЕЛІК "постраждалих", у кого були вкрадені матеріали для докторської дисертації В. Євдокимової:

1. Печеникова Виктория Анатольевна. "Эндометриоидная болезнь: вопросы патогенеза, клиники, диагностики и лечения" (дисс... докт. мед. наук).
2. Соловйов Олександр Олександрович. "Розробка прототипів тест-систем для ДНК діагностики деяких спадкових захворювань (муковісцидоз, спінальна м’язова атрофія, фенілкетонурія)" (дис... канд. біол. наук).
3. Посисеев Денис Владимирович. "Иммунные механизмы инвазивности эндометриальных клеток при эндометриозе" (дисс... канд. біол. наук).
4. Павлов Роман Владимирович. "Клинико-экспериментальное обоснования использования иммуномодуляторов в комплексной терапии наружного генитального эндометриоза" (дисс... докт. мед. наук).
5. Стрельников В. В. "Комплексное исследование метилотипов злокачественных новообразований: фундаментальные и прикладные аспекты" (дисс... докт. биол. наук).
6. Ярмолинская М. И. "Гениталь­ный эндометриоз: влияние гормональных, имму­нологических и генетических факторов на разви­тие, особенности течения и выбор терапии" (дисс... докт. мед. наук).
7. Хорольская А. Е. "Комплексная терапия аденомиоза с использованием ронколейкина" (дисс... канд. мед. наук).

Ну й, зрозуміло, багато-багато друкованих матеріалів та джерел в Інтернеті...

Детальний аналіз дисертації В. Євдокимової із указанням на першоджерела запозичень можна завантажити тут.

Олег Смірнов, 12.01.2015