Як відомо, наразі посада голови Національного агентства з забезпечення якості вищої освіти (НАЗЯВО) є вакантною. Вимоги до людини, що може посісти таку важливу посаду, надзвичайно серйозні. Очолити НАЗЯВО може доктор медичних наук, професор, член-кореспондент Національної Академії медичних наук України, заступник директора Департаменту по роботі з персоналом, освіти і науки Міністерства охорони здоров’я України, завідувач кафедри педіатрії №2 Національного медичного університету ім. О. О. Богомольця Олександр Петрович Волосовець. Але несподівано з’ясувалося, що в статті, яку він надрукував в 2015 р. у журналі «Патологія», був виявлений плагіат, про що ми й повідомили суспільство (див. тут). У коментарях до цієї новини одна з авторів цієї статті С. Врублевська та деякі відвідувачі нашого сайту висловилися щодо звернення до суду («Зло та наклепи повинні бути покараними»; «Я бы по данному обвинению подал в прокуратуру по факту чести и достоинства»).

С. В. Врублевська не тільки заперечила факт плагіату, але й надіслала «Висновок спеціаліста №1210», який зробив О. І. Майстренко. У ньому говориться, що «факт плагіату документально не підтверджується». Наводимо повний текст цього висновку (оригінал – скановані матеріали – можна завантажити тут).

вих. № 6426 від 12.10.2015р.

69035, м. Запоріжжя, вул._____________

Врублевській Світлані Володимирівні

Надсилаємо на Вашу адресу Висновок спеціаліста №1210 за результатами проведення дослідження в області інтелектуальної власності від 12.10.2015р. по письмовому зверненню Врублевської Світлани Володимирівни від 08.10.2015р.

Додатки:

1. Висновок №1210 від 12.10.2015р. на 6 арк.

 

Директор ТОВ «РСЕБ»                   /печатка/                                О.І. Майстренко

 

 

РЕГІОНАЛЬНЕ СУДОВО-ЕКСПЕРТНЕ БЮРО

69005 м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 121 т. (061) 228-05-65, 228-21-15

р/р 2600810050401 в АБ “МетаБанк” МФО 313582 код 34268662

12.10.2015 р.

ВИСНОВОК СПЕЦІАЛІСТА № 1210

Вступ

Висновок спеціаліста складено за письмовим зверненням Врублевської Світлани Володимирівни від 08.10.2015р., що надійшло до ТОВ «Регіональне судово-експертне бюро» 09.10.2015р. Вх. № 2986

Письмове звернення Врублевської С.В. від 08.10.2015р. надійшло з наступними документами:

1) Стаття Волосовець О.П., Врублевської С.В. «Концепция синтропий/дистропий в наследовании атопической бронхиальной астмы у детей». Патологія.-2015.

2) Стаття Фрейдіна М.Б., Пузирьова В.П. «Синтропные гены аллергических заболеваний». Генетика.-2010.

3) Роздруківка електронного листа Фрейдіна М.Б. на адресу Валерія Олексійовича.

4) Чернетки Врублевської С.В. при написанні статті «Концепция синтропий/дистропий в наследовании атопической бронхиальной астмы у детей» (на електронних носіях).

Дослідження виконувалося згідно наданих матеріалів.

На вирішення дослідження поставлені наступні питання:

1. Чи має місце факт плагіату у статті Волосовець О.П., Врублевської С.В. «Концепция синтропий/дистропий в наследовании атопической бронхиальной астмы у детей», «Патологія». - 2015, уривки в якій використані зі статті Фрейдіна М.Б., Пузирьова В.П. «Синтропные гены аллергических заболеваний». Генетика.-2010.?

Складання висновку спеціаліста доручено Майстренко Олександру Івановичу, який має вищу освіту, за спеціальностями «Правознавство» (диплом ЛБ №004751, виданий Української академії внутрішніх справ м. Київ від 24.06.1995 року), «Інтелектуальна власність» (диплом ХА №30081542, виданий Міжгалузевим інститутом післядипломної освіти при Національному технічному університеті «Харківський політехнічний інститут» від 24.06.2006 року).

При виконанні дослідження спеціаліст користувався наступними

нормативними документами:

1. Цивільний кодекс України в редакції від 16.01.2003 р. № 435-IV.

2. Закон України «Про авторське право та суміжні права» зі змінами внесеними згідно із Законом N 850-IV від 22.05.2003, ВВР, 2003, N 35, ст.271.

3. Захист авторського права і суміжних прав. Практичний посібник для працівників правоохоронних органів / Упоряд. Ілінг В.В., Михайлов І.А., Ручкін А.І., - К., 2005р.

4. Основи інтелектуальної власності. – К.: Юридичне видавництво “Ін-Юре”, 1999.

5. Цибульов П.М. Основи інтелектуальної власності /Навчальний посібник. – К.: I- нт інтел. власн.

6. Кравченко Олена? Захист суміжних прав/Прокуратура. Людина. Держава. № 11, 2004р.

7. Ступак Сергій. Авторські і суміжні права: Погляд експерта / Міліція України № 01, 2005р.

Дослідження проводилося в приміщенні товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональне судово-експертне бюро» за адресою - м.Запоріжжя, вул. Перемоги б.121.

Дослідження по першому питанню.

На дослідження надано стаття А.П. Волосовець, С.В. Врублевская «Концепция синтропий/дистропий в наследовании атопической бронхиальной астмы у детей». Патологія. - 2015. – №2 (34). – С. 11–16» , лист, в якому доктор біологічних наук, старший науковий співробітник НДІ медичної генетики РФ Фрейдін М.Б. зазначає, що дана стаття містить велику кількість прямого плагіату зі статтею Фрейдина М.Б., Пузырева В.П. «Синтропные гены аллергических заболеваний». Генетика. - 2010. - Т. 46. - № 2. - С. 255- 261», та інші документи.

При проведені дослідження встановлено наступне:

Відповідно до ст. 50 Закону України «Про авторське право і суміжні права» наведено визначення терміну «плагіат», а саме: «Плагіат - оприлюднення (опублікування), повністю або частково, чужого твору під іменем особи, яка не є автором цього твору».

Відповідно до ст.9 Закону України «Про авторське право і суміжні права» зазначено: «Частина твору, яка може використовуватися самостійно, у тому числі й оригінальна назва твору, розглядається як твір і охороняється відповідно до цього Закону.»

Також, ст. 21 цього ж Закону передбачає випадки вільного використання твору із зазначенням імені автора, в тому числі, без згоди автора (чи іншої особи, яка має авторське право), але з обов'язковим зазначенням імені автора і джерела запозичення, допускається використання цитат (коротких уривків) з опублікованих творів в обсязі, виправданому поставленою метою, в тому числі цитування статей з газет і журналів у формі оглядів преси, якщо воно зумовлено критичним, полемічним, науковим або інформаційним характером твору, до якого цитати включаються.

Крім цього, ст. 444 Цивільного кодексу України визначено, що твір може бути вільно, без згоди автора та інших осіб, та безоплатно використаний будь-якою особою, як цитата з правомірно опублікованого твору або як ілюстрація у виданнях, радіо- і телепередачах, фонограмах та відеограмах, призначених для навчання, за умови дотримання звичаїв, зазначення джерела запозичення та імені автора, якщо воно вказане в такому джерелі, та в обсязі, виправданому поставленою метою.

Отже, чинне законодавство передбачає вільне, без згоди автора та інших осіб, безоплатне використання цитат з правомірно опублікованих творів в наукових та інформаційних цілях, з обов’язковим зазначенням джерела походження та автора твору.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про авторське право і суміжні права» визначено:

«...цитата - порівняно короткий уривок з літературного, наукового чи будь-якого іншого опублікованого твору, який використовується, з обов'язковим посиланням на його автора і джерела цитування, іншою особою у своєму творі з метою зробити зрозумілішими свої твердження або для посилання на погляди іншого автора в автентичному формулюванні...

...ім'я автора - сукупність слів чи знаків, що ідентифікують автора: прізвище та ім'я автора; прізвище, ім'я та по батькові автора; ініціали автора; псевдонім автора; прийнятий автором знак (сукупність знаків) тощо;..»

Згідно ст.14 «Особисті немайнові права автора» Закону України «Про авторське право і суміжні права» встановлено:

«1. Автору належать такі особисті немайнові права:

1) вимагати визнання свого авторства шляхом зазначення належним чином імені автора на творі і його примірниках і за будь-якого публічного використання твору, якщо це практично можливо;»

При дослідженні статті «Концепция синтропий/дистропий в наследовании атопической бронхиальной астмы у детей», що була опублікована в журналі «Патологія», 2015, №2 (34) встановлено що, текст статті містить цитати із зазначенням імені іх автора, а саме, Фрейдіна М.Б. Крім того, відомості щодо використання під час роботи наукової статті М.Б. Фрейдіна «Синтропные гены аллергических заболеваний» міститься під п.9 в списку літератури до статті за співавторством Волосовець О.П. та Врублевської С.В.

Таким чином, Волосовець О.П. та Врублевською С.В. при використанні у статті «Концепция синтропий/дистропий в наследовании атопической бронхиальной астмы у детей» цитат з наукової статті М.Б. Фрейдіна «Синтропные гены аллергических заболеваний» не порушили немайнові авторські права М.Б. Фрейдіна, т.я. в повному обсязі визнали авторство М.Б. Фрейдіна на зазначені уривки.

Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність" від 13.12.1991р., № 1977-ХІІ (із змінами та доповненнями) визначено:

«...наукова діяльність - інтелектуальна творча діяльність, спрямована на одержання; і використання нових знань. Основними її формами є фундаментальні та прикладні наукові дослідження;...

...фундаментальні –наукові дослідження - наукова теоретична та (або) експериментальна діяльність, спрямована на одержання нових знань про закономірності розвитку природи, суспільства, людини, їх взаємозв'язку;

...прикладні наукові дослідження - наукова діяльність, спрямована на одержання нових знань, що можуть бути використані для практичних цілей;..»

Надана на дослідження стаття «Концепция синтропий/дистропий в наследовании атопической бронхиальной астмы у детей», крім уривків із визнанням авторства М.Б. Фрейдіна містить посилання і на інші джерела наукової інформації, що за змістом обумовлено теоретичною складовою роботи Волосовець О.П. та Врублевської С.В.

За змістом стаття «Концепция синтропий/дистропий в наследовании атопической бронхиальной астмы у детей» є науковою діяльністю Волосовець О.П. та Врублевської С.В., яка спрямована на одержання нових знань, що можуть бути використані для практичних цілей.

Таким чином, відповідно до проведеного дослідження факт плагіату у статті Волосовець О.П., Врублевської С.В. «Концепция синтропий/дистропий в наследовании атопической бронхиальной астмы у детей», «Патологія». - 2015, уривки в якій використані зі статті Фрейдіна М.Б., Пузирьова В.П. «Синтропные гены аллергических заболеваний». Генетика.-2010. документально не підтверджується. Авторство Фрейдіна М.Б. під час використання уривків із статті «Синтропные гены аллергических заболеваний». Генетика.-2010. визнано та зазначено Волосовець О.П., Врублевської С.В. в повному обсязі.

Висновки.

Відповідно до проведеного дослідження факт плагіату у статті Волосовець О.П., Врублевської С.В. «Концепция синтропий/дистропий в наследовании атопической бронхиальной астмы у детей», «Патологія». - 2015, уривки в якій використані із статті Фрейдіна М.Б., Пузирьова В.П. «Синтропные гены аллергических заболеваний». Генетика.-2010. -документально не підтверджується.

Авторство Фрейдіна М.Б. під час використання уривків із статті «Синтропные гены аллергических заболеваний». Генетика.-2010. визнано та зазначено відповідним чином Волосовець О.П., Врублевської С.В. в повному обсязі.

 

Спеціаліст                                                                     О.І. Майстренко

Директор ТОВ «РСЕБ»                                               О.І. Майстренко

А тепер проаналізуємо наданий нам «Висновок» з точки зору здорового глузду.

Дійсні причини його появи нам не відомі (чи то було звернення постраждалої сторони – старшого наукового співробітника НДІ медичної генетики РФ М. Фрейдіна – до суду, чи до керівництва державної установи, де працюють автори статті – О. Волосовець та С. Врублевська). Ми лише можемо прочитати, що був електронний лист М. Фрейдіна до «Валерія Олексійовича», а за «висновком спеціаліста» звернулася чомусь С. Врублевська. Її письмове звернення надійшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональне судово-експертне бюро». Директор цього ТОВ Олександр Іванович Майстренко доручив скласти висновок спеціалісту з вищою освітою за спеціальностями «Правознавство» та «Інтелектуальна власність» Олександру Івановичу Майстренко. Ні, це не помилка, не подвоєння в очах, так воно і є.

Відразу зазначимо що С. Врублевська до своєї заяви приклала свої «чернетки при написанні статті (на електронних носіях)». Навіщо? Усі ми чудово розуміємо, що чернетки можуть писатися та переписуватися будь коли і в будь яку сторону, та ще й в електронному вигляді. Та вони під час дослідження спеціалістом і не використовувалися.

Після необхідних в таких паперових справах юридичних фраз і цитат (на двох сторінках) спеціаліст О. І. Майстренко на с. 3 переходить до суті:

«При дослідженні статті «Концепция синтропий/дистропий в наследовании атопической бронхиальной астмы у детей», що була опублікована в журналі «Патологія», 2015, №2 (34) встановлено що, текст статті містить цитати із зазначенням імені іх автора, а саме, Фрейдіна М.Б. Крім того, відомості щодо використання під час роботи наукової статті М.Б. Фрейдіна «Синтропные гены аллергических заболеваний» міститься під п.9 в списку літератури до статті за співавторством Волосовець О.П. та Врублевської С.В.

Таким чином, Волосовець О.П. та Врублевською С.В. при використанні у статті «Концепция синтропий/дистропий в наследовании атопической бронхиальной астмы у детей» цитат з наукової статті М.Б. Фрейдіна «Синтропные гены аллергических заболеваний» не порушили немайнові авторські права М.Б. Фрейдіна, т.я. в повному обсязі визнали авторство М.Б. Фрейдіна на зазначені уривки.»

І далі:

«Таким чином, відповідно до проведеного дослідження факт плагіату у статті Волосовець О.П., Врублевської С.В. «Концепция синтропий/дистропий в наследовании атопической бронхиальной астмы у детей», «Патологія». - 2015, уривки в якій використані зі статті Фрейдіна М.Б., Пузирьова В.П. «Синтропные гены аллергических заболеваний». Генетика.-2010. документально не підтверджується.»

І далі під заголовком «Висновки» цей абзац повторюється.

Хм, а де ж у дослідженні спеціаліста наведені фрагменти тексту статті О. Волосовця, в яких використовуються цитати зі статті М. Фрейдіна? А де докази того, що ці цитати позначені належним чином, тобто з посиланнями на статтю М. Фрейдіна? А де докази того, що в тексті статті О. Волосовця немає інших цитат зі статті М. Фрейдіна, які не позначені належним чином як цитати?

Усе це спонукало нас провести власну повну наукову експертизу вищезгаданої статті, яка б могла бути долучена до майбутнього судового розгляду. В якості зразку ми взяли висновок №3/13 у цивільній справі №1805/6876/2012 від 15.04.2013 щодо статей І. М. Артамонової, зроблений заступником директора Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України Н. В. Кісіль. На с. 11 цього висновку написано: «У зв’язку з тим, що авторське право охороняє форму твору, а не його зміст, то для виявлення випадків порушення авторських прав шляхом запозичення вирішальне значення мають буквальні збіги (для літературних творів - словесні) [Гаврилов Э. П. Авторское право. Издательские договоры. Авторский гонорар. - М., Юрид. лит., 1988, с. 11]». Звісно, порівнювати дві картинки, щоб знайти, чим вони відрізняються, вчать ще маленьких дітей, а ті, хто вміє читати, можуть навіть порівняти два речення та знайти там схожі слова.

Ми, зрозуміло, без юридичної освіти, ми не є директором юридичної фірми, але ми теж можемо самі собі доручити зробити експертизу статті та виконати таке доручення. Та написати висновок без усіляких юридичних словесних викрутасів.

І ось диво!

Не тільки підтвердилися факти, про які нам повідомили небайдужі люди (див. згадане вище посилання тут), але й виявилися нові. Наша експертиза виявила в статті О. Волосовця значний плагіат та фальшиві посилання. Наводимо її повний текст (завантажити файл з текстом висновку можна тут, а комплект усіх проаналізованих статей можна завантажити тут).

НАУКОВА ЕКСПЕРТИЗА

стосовно оригінальності наступної наукової роботи:

А. П. Волосовец, С. В. Врублевская "Концепция синтропий/дистропий в наследовании

атопической бронхиальной астмы у детей" (Патологія. – 2015. – №2 (34). – С. 11–16)

На вирішення наукової експертизи поставлено наступні питання:

1. Чи має місце використання фрагментів статей інших авторів при складанні статті: А. П. Волосовец, С. В. Врублевская "Концепция синтропий/дистропий в наследовании атопической бронхиальной астмы у детей" (Патологія. – 2015. – №2 (34). – С. 11–16)? Якщо так, то які саме фрагменти були використані і якій обробці вони піддавались?

2. Чи є оригінальними висновки статті А. П. Волосовец, С. В. Врублевская "Концепция синтропий/дистропий в наследовании атопической бронхиальной астмы у детей" (Патологія. – 2015. – №2 (34). – С. 11–16)?

3. Чи має стаття А. П. Волосовец, С. В. Врублевская "Концепция синтропий/дистропий в наследовании атопической бронхиальной астмы у детей" (Патологія. – 2015. – №2 (34). – С. 11–16) ознаки творчого характеру?

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ТА ТЕРМІНИ

Стаття – це твір, що детально висвітлює певну тему, питання, містить елементи їх аналізу та призначений для періодичного видання або неперіодичного збірника як складова частина його основного тексту [Інтелектуальна власність: словник-довідник /За заг. ред. О. Д. Святоцького. – У 2-х т.: Том 1. Авторське право та суміжні права /За ред. О. Д. Святоцького, B. C. Дроб’язка. – Уклад.: B. C. Дроб’язко, Р. В. Дроб’язко. – K.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2000. – 356 с. // с. 216].

Наукова стаття є одним із видів публікацій, в якій подаються проміжні або кінцеві результати, висвітлюються конкретні окремі питання за темою дослідження, фіксується науковий пріоритет автора, робить її матеріал надбанням фахівців [Основи наукових досліджень: Навчальний посібник / Цехмістрова Г. С. – Київ: Видавничий дім «Слово», 2003. – 240 с. – http://www.info-library.com.ua/books-text-3043.html].

Плагіат – оприлюднення (опублікування), повністю або частково, чужого твору під іменем особи, яка не є автором цього твору [ст. 50 Закону України «Про авторське право і суміжні права»]. Частина твору, яка може використовуватися самостійно, у тому числі й оригінальна назва твору, розглядається як твір і охороняється відповідно до цього Закону [ст. 9 Закону України «Про авторське право і суміжні права»]. Стаття  21 Закону України «Про авторське право і суміжні права» та ст. 444 Цивільного кодексу України зазначають, що твір іншого автора може бути вільно, безоплатно та без згоди автора використаний в обсязі, виправданому поставленою метою, з обов’язковим зазначенням джерела запозичення та імені автора цього запозиченого твору.

ДОСЛІДЖЕННЯ

Об’єкти, що підлягають дослідженню:

1. Стаття: А. П. Волосовец, С. В. Врублевская «Концепция синтропий/дистропий в наследовании атопической бронхиальной астмы у детей» / Патологія. – 2015. – №2 (34). – С. 11–16. Стаття викладена російською мовою, для  зручності в подальшому іменується як стаття О.  Волосовця.
2. Стаття: Р. И. Берсимбай, А. Ю. Акпарова А. К. Байгенжин «Роль полиморфизма генов в предрасположенности к бронхиальной астме и хронической обструктивной болезни легких» / Вестник ЕНУ им. Л. Н. Гумилева. – 2010. – №4. – С. 401–411. Стаття вчених з м. Астана (Казахстан), викладена російською мовою, для  зручності в подальшому іменується як стаття Р.  Берсимбая.
3. Стаття: В. П. Пузырев «Генетический взгляд на феномен сочетанной патологии у человека» / Медицинская генетика. 2008. – №9. – С. 3–9. Стаття викладена російською мовою, для  зручності в подальшому іменується як стаття В. Пузирьова.
4. Стаття: К. А. Руденко «Специфичности человеческих лейкоцитарных антигенов второго класса (HLA II), ассоциированные с риском развития бронхиальной астмы в мировых популяциях» / Вестник Адыгейского государственного университета. Серия 4: Естественно-математические и технические науки. – 2012. – №2. – С. 98–105. Стаття аспірантки Адигейського державного університету (РФ), викладена російською мовою, для  зручності в подальшому іменується як стаття К. Руденко.
5. Стаття: М. Б. Фрейдин, В. П. Пузырев «Синтропные гены аллергических заболеваний» /  Генетика. – 2010. – Т. 46. – №2. – С. 255–261. Стаття викладена російською мовою, для  зручності в подальшому іменується як стаття М. Фрейдіна.
6. Стаття I. Annesi-Maesano, A. Beyer, F. Marmouz et al. Concurrent allergic diseases, a cross-sectional study in a French population // Allergy. – 2006. – V. 61. – P. 390–391. Стаття викладена англійською мовою, для  зручності в подальшому іменується як стаття I. Annesi-Maesano.
7. Стаття: R. Kapoor, C. Menon, O. Hoffstad et al. The prevalence of atopic triad in children with physician confirmed atopic dermatitis / J. Am. Acad. Dermatol. – 2008. – Vol. 58. – P. 68–73. Стаття викладена англійською мовою, для  зручності в подальшому іменується як стаття R. Kapoor.
8. Стаття: D. Vercelli. Discovering susceptibility genes for asthma and allergy. Nature Reviews Immunology. – 2008. – V. 8. – P. 169–182. Стаття викладена англійською мовою, для  зручності в подальшому іменується як стаття D. Vercelli.
9. Стаття H. Yuksel, G. Dinc, A. Sakar et al. Prevalence and comorbidity of allergic eczema, rhinitis, and asthma in a city of Western Turkey / J. Investing. Allergol. Clin. Immunol. – 2008. – Vol. 18. – P. 31–35. Стаття викладена англійською мовою, для  зручності в подальшому іменується як стаття H. Yuksel.

ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ

повного тексту статті О. П. Волосовця та статей інших авторів

Однакові тексти виділені жовтим кольором, а змінені слова, але близького змісту, – бірюзовим. Однакові слова чи речення, що були перенесені в інше місце, виділені зеленим кольором. Слова, якими порівнювальні тексти відрізняються, показані на білому фоні. Речення, для яких не було знайдено подібності, теж показані на білому фоні. Повний текст статті О. Волосовця для зручності розбитий на 26 фрагментів різного обсягу, які знаходяться у відповідних рядках порівняльної таблиці; перед кожним з них вказано номер відповідної сторінки з журналу.

ВИСНОВОК

За результатами дослідження встановлено наступне:

1) У тексті статті О. Волосовця виявлено 6 фрагментів, які не мають збігу з дослідженими статтями та з відкритими джерелами в інтернеті.

2) У тексті статті О. Волосовця виявлено 20 фрагментів, які мають повний або значний текстуальний збіг з дослідженими статтями. Деякі відмінності між фрагментами статті О. Волосовця і іншими статтями полягають у додаванні або вилученні певних слів, словосполучень або речень, заміні певних слів на синоніми та у переставленні слів, речень чи фрагментів речень місцями (детальніше див. таблицю).

3) П’ять фрагментів статті О. Волосовця мають значний збіг зі статтею К. Руденко, якої немає в списку використаних джерел.

4) Одна таблиця (№1) має значний збіг зі статтею Р. Берсимбая, якої немає в списку використаних джерел.

5) 14 фрагментів статті О. Волосовця мають повний або значний збіг зі статтею М. Фрейдіна, яка є в списку використаних джерел під №9; з усього тексту статті О. Волосовця лише в 2 абзацах є посилання на статтю М. Фрейдіна.

6) Посилання №10, 11, 12, 13 та 14 в статті О. Волосовця є фальшивими, оскільки в списку літератури посилань під такими номерами взагалі немає, а насправді тексти відповідних абзаців запозичені з інших статей, включно зі статтею М. Фрейдіна.

7) Кілька посилань в статті О. Волосовця є фальшивими, оскільки у роботах, на які посилається О. Волосовець, немає тієї інформації, яку він викладає (детальніше див. таблицю).

8) У запозичених з інших статей текстах О. Волосовець змінює речення таким чином, щоб справити враження, нібито це саме він зробив відповідне дослідження («Результаты наших исследований» на с. 15) або нібито це саме він викладає власні думки («Считаем, что» на с. 12; «Учитывая, что <…> можно предположить…» на с. 15; «Действительно, при анализе…» на с. 15), а насправді він повністю переписує чужі статті.

Проведеним дослідженням встановлено, що у всіх випадках повних чи часткових збігів фрагментів статті О. Волосовця з іншими проаналізованими джерелами, крім двох абзаців на с. 12 і с. 15 (де правильно вказана стаття М. Фрейдіна), не міститься посилань на ці джерела, тому немає підстав розглядати виявлені текстуальні запозичення як цитати.

Також слід відмітити, що фрагменти статті О. Волосовця з різних розділів (резюме, вступ, матеріали та методи, результати і обговорення) мають збіги з фрагментами відповідних розділів інших статей, зокрема статті М. Фрейдіна.

На поставлені перед проведенням експертизи питання  можна дати такі відповіді:

1. Наявність великої кількості значних або повних текстуальних збігів у фрагментах тексту статті О. Волосовця з фрагментами інших статей свідчить про те, що при створенні статті О. Волосовця автори О. Волосовець та С. Врублевська використовували статті інших авторів шляхом як дослівного переписування, так і часткової обробки матеріалу.

2. Висновки статті О. Волосовця мають повний або значний збіг з текстами, викладеними в анотації та основній частині статті К. Руденко (с. 98 і 105), і тому не є оригінальними. Вислів щодо перспектив подальших досліджень серед жителів України, особливо Запорізького регіону, ніякою мірою не пов’язаний з текстом статті, не є висновком даної роботи О. Волосовця, а є лише заявою про наміри.

3. Перед тим, як відповісти на питання «Чи має стаття О. Волосовця ознаки творчого характеру?», процитуємо згаданий вище висновок експертизи, зробленої Н. В. Кісіль:

«саме ознака творчості відрізняє твори, які є об’єктами авторського права, від тих, що є результатом виключно технічної роботи. Творча діяльність характеризується свідомою інтелектуальною працею автора і, як наслідок, – неповторністю, унікальністю створюваного твору. За нормами авторського права, в заміні в тексті словесних одиниць їх еквівалентами, в перестановці місцями слів, речень, абзаців немає творчості, оскільки таке підставлення еквівалентів доступне будь-якій людині.» Ну й зрозуміло, що тупе переписування чужого тексту тим більше не є творчою роботою.

Унікальними в статті О. Волосовця виявилися лише 10 абзаців, один з яких міститься у висновках і є лише заявою про наміри подальшої роботи, та 2 таблиці (з трьох). Значна ж частина статті О. Волосовця не носить ознак творчого характеру, а є запозиченням фрагментів текстів статей інших авторів без зазначення джерел та імен авторів цих творів, або навіть з указуванням неправильних імен авторів, тобто є плагіатом.

О. Ю. Смірнов,

кандидат біологічних наук,

старший науковий співробітник,

член Комісії з питань боротьби із лженаукою  та фальсифікацією наукових досліджень

при Президії Національної Академії медичних наук України

=======

Звісно, виникає закономірне питання: що ж це експертиза така, яку провів спеціаліст О. І. Майстренко? Чи використовував він Методику проведення судових експертиз літературних творів, що внесена до Реєстру методик проведення судових експертиз Міністерства юстиції (реєстраційний код 13.1.1.01), або інші посібники чи рекомендації? І що це за спеціаліст врешті-решт, що не побачив фактів плагіату зі статті М. Фрейдіна?

Ці питання вже не нам розв’язувати. Але можемо лише застерегти тих, хто користується послугами різного роду юристів-спеціалістів: довіряй, але перевіряй!