Відкрита заява групи «Дисергейт» про недовіру деяким членам НАЗЯВО - 29 Липня 2016 - Помилки та фальсифікації в наукових дослідженнях
Помилки та фальсифікації в наукових дослідженнях
Четвер, 2017-03-30, 20:27
Головне меню

Пошук

Корисні посилання
  • Комиссия по борьбе с лженаукой и фальсифика- цией научных исследований при Президиуме РАН
  • Диссернет
  • Троицкий вариант
  • Бюллетень "В защиту науки"
  • Антиплагиат.ru
  • Плагиат: Общественная доска позора
  • dissercomp.ru - Сравнение диссертаций и поиск плагиата

  • Календар
    «  Липень 2016  »
    ПнВтСрЧтПтСбНд
        123
    45678910
    11121314151617
    18192021222324
    25262728293031

    Статистика

    Онлайн всього: 1
    Гостей: 1
    Користувачів: 0

    Архів записів

    Головна » 2016 » Липень » 29 » Відкрита заява групи «Дисергейт» про недовіру деяким членам НАЗЯВО
    21:00
    Відкрита заява групи «Дисергейт» про недовіру деяким членам НАЗЯВО

    Президенту України Порошенку П. О.

    Голові Верхової Ради України Гройсману В. Б.

    Першому заступнику голови Комітету ВР з питань науки і освіти Співаковському О. В.

     

    Відкрита заява групи «Дисергейт» про недовіру деяким членам Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти

     

    Ми, представники громадської антиплагіатної ініціативи «Дисергейт», керуючись п. 3 пункту 2 ч. ІІ Прикінцевими положеннями Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про вищу освіту» щодо Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти» № 1415-VIII від 14.06.2016 р. та Етичним кодексом вченого України, міжнародними підходами оцінки професійної репутації в науці та освіті, виражаємо недовіру таким обраним членам Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти (далі – НАЗЯВО):

    1. Бондаренку В. Д.
    2. Дуднику Ю. П.
    3. Волосовцю О. П.
    4. Вижві С. А.

    Бондаренко В. Д. та Дудник Ю. П. підпадають під дію Закону України «Про очищення влади» № 1682-VII від 16.09.2014 і мають бути виключені із складу членів НАЗЯВО відповідно до застосування частини другої ст. 19 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про вищу освіту» щодо Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти» № 1415-VIII від 14.06.2016 р. Наша громадська антиплагіатна ініціатива «Дисергейт» наполягає на застосуванні до них цієї норми.

    Недовіра до Волосовця О. П. та Вижви С. А. базується на виявлених нами фактах, які однозначно свідчать про несумісність принципів науково-освітянської діяльності цих панів із засадничими принципами функціонування НАЗЯВО.

    Так, пан Волосовець О. П. під час обрання до складу НАЗЯВО надав про себе недостовірну інформацію, приховавши факти текстових запозичень у своїх статтях (плагіат), що підриває довіру до нього як члена і претендента на посаду керівника цього колегіального органу. Наприклад, російськомовна стаття «Концепция синтропий/дистропий в наследовании атопической бронхиальной астмы у детей» (Патологiя, 2015, №2, с. 11–16) містить текстові запозичення із чотирьох джерел (див. додаток 1 з матеріалами експертизи). Російський вчений-генетик Фрейдін М. Б., що постраждав від плагіату Волосовця О. П., надіслав електронного листа Врублевській С. В. – співавтору статті Волосовця О. П., з претензіями. Щоб скрити та виправдати факт плагіату Волосовець О. П. і Врублевська С.В. звернулися до послуг юриста Майстренко О. І., який надав висновок, що «факт плагіату документально не підтверджується». Це змусило активістів «Дисергейту» провести наукову експертизу вказаної роботи Волосовця О.П. шляхом прямого порівняння текстів та викласти її результати в Інтернеті, а також поширити цю інформацію у групах fb (див. http://false-science.ucoz.ua/news/dvi_ekspertizi_statti_profesora_volosovcja_1_plagiatu_nemae_2_sucilnij_plagiat/2016-05-07-23).

    Ще одна наукова експертиза статті Волосовця О. П. «Епігеномна характеристика атопічних захворювань у дітей» (Запорожский медицинский журнал, 2015, №2, с. 78-82) виявила наявність у ній великої кількості абзаців, які є простим підрядковим перекладом на українську мову текстів досліджень російських вчених без посилань на джерело запозичень. При цьому пан Волосовець О.  П. допустив помилки у перекладі, зокрема слово «аллогены» помилково було перекладено на «аллогію». Для інформації, Аллогія – це ім’я героїні однойменної скандинавської саги «Аллогія». Та більше, – пан Волосовець О. П. із співавтором сфальсифікували результати наукового дослідження шляхом переписування даних з дисертації співавтора 2005 р., замінивши алергічний риніт на бронхіальну астму! (Про ці ганебні факти див. у додатку 1 та публікацію http://false-science.ucoz.ua/news/jak_profesor_volosovec_postaviv_na_potik_falshivi_statti_chergovij_shedevr/2016-06-26-25).

    Факти плагіату, виявлені в статтях Волосовця О. П., руйнують до нього довіру, як до науковця, освітянина та керівника. Пан Волосовець О. П. не лише присвоїв чужу інтелектуальну власність, але й втягнув у цю діяльність свою колишню аспірантку. Такий двічі повторений вчинок, наочно свідчить про невідповідність поведінки пана Волосовця О. П. засадам та принципам діяльності у якості члена НАЗЯВО.

                Пан Вижва С.А., на нашу думку, не може бути членом НАЗЯВО з таких причин:

    1. Коли пан Вижва С. А. обіймав посаду проректора з наукової роботи Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, то халатно ставився до посадових обов’язків та не контролював якість, фаховість роботи спеціалізованих рад з захисту кандидатських і докторських дисертацій, а також редколегій наукових фахових видань особливо з переліку ВАК Україна. Нам, як і більшості членів української науково-освітянської спільноти, відома так звана «справа Артамонової». Артамонова І. М. – завідувачка кафедри журналістики Донецького національного університету, яка захистила докторську дисертацію в 2009 р. у спеціалізованій вчений раді КНУ ім. Т. Шевченка. Цей скандал став загальновідомим, зокрема про нього міститься згадка у статті «Інститут журналістики КНУ ім. Т. Шевченка» в українській версії Вікіпедії (див. посилання  https://uk.wikipedia.org/wiki/Інститут_журналістики_КНУ_імені_Тараса_Шевченка).
    2. Вижва С. А. не зміг організувати належної фахової перевірки на предмет плагіату робіт Артамонової І. М. протягом п’яти років, починаючи з 2009 р. й до кінця 2014 р. до моменту, коли МОН України наказом № 1278 від 06.11.2014 р. позбавило її ступеня доктора наук з соціальних комунікацій за численні текстові запозичення.
    3. Вижва С. А. давав відповіді не по суті та намагався покрити нефахову роботу своїх підлеглих на постійні та численні звернення до МОН України, ВАК України та ректорату КНУ ім. Т. Шевченка російських вчених, представників вишів РФ, які постраждали в наслідок недоброчесної поведінки, по-перше, самої пані Артамонової І. М.; по-друге, Іванова В. Ф. – її наукового консультанта д.ф.н, проф., завідувача кафедри  (він же перший рецензент на монографію пані Артамонової І. М. та голова спецради, де вона захищалася); по-третє, членів спецради, які сприяли захисту цієї дисертації. Про це свідчать такі факти:
    1. на звернення к.ф.н., доцента Казанського (Поволжського) федерального університету пані Симкачевої М. В. до ВАК України, їй надійшла відповідь з КНУ ім. Т. Шевченка, яка була не по суті поставлених запитань (див. додаток 2), про що пані Симкачева М. В. написала у статті, яку надрукувала газета «Троїцький варіант» (див. посилання http://trv-science.ru/2011/03/29/ob-etike-uchenogo/);
    2. на звернення громадської активістки, правозахисника з Російської Федерації пані Синіциної С. Л. до керівництва КНУ ім. Т. Шевченка теж були дані відповіді за підписом пана Вижви С. А., які свідчать про його неспроможність організувати якісну експертизу чисельних фактів плагіату в роботах пані Артамонової І. М. (копію відповіді див. у додатку 3);
    3. навіть після прямого звинувачення через інтернет-ЗМІ відомого вченого та практика у галузі журналістики пана Акопова А. І.  та інших постраждалих паном Вижвою С. А. не було проведено жодних розслідувань цього міжнародного скандалу (див. посилання http://www.relga.ru/Environ/WebObjects/tgu-www.woa/wa/Main?textid=3184 та http://www.relga.ru/Environ/WebObjects/tgu-www.woa/wa/Main?textid=3597).
    4. 15.04.2013 р. Науково-дослідний центр судової експертизи з питань інтелектуальної власності при Мінюсті України Висновком 3/13 у цивільній справі № 1805/6876/2012 за підписом експерта Кісіль Н.В. підтвердив плагіат (простий переклад з російської мови на українську) двох статей пані Артамонової І. М. При цьому пан Вижва С. А. ніяким чином не відреагував на ці Висновки та не організував перевірку роботи спецради Інституту журналістики. Більш того, пан Вижва С.А. продовжував свідомо захищати плагіатора та тих, хто безпосередньо сприяв появі статей, монографії, автореферату, дисертації, які побудовані на некоректних текстових запозиченнях. 
    1. Навіть коли МОН України у жовтні 2014 р. позбавило пані Артамонову І. М. наукового ступеня, то пан Вижва С. А., як проректор з наукової роботи КНУ ім. Т. Шевченка, так і не спромігся притягнути до відповідальності винних осіб. Він також не видав наказ про вилучення статей пані Артамонової І. М. із фахових видань Інституту журналістики КНУ ім. Т. Шевченка. Бездіяльність проректора з наукової роботи спричинила руйнування фаховості, якості наукової діяльності Інституту журналістики КНУ ім. Т. Шевченка та призвела до негативних наслідків, зокрема члени спеціалізованих рад Інституту журналістики КНУ ім. Т. Шевченка, які причетні до появи та захисту дисертації пані Артамонової І. М., досі не притягнуті до жодної відповідальності. Вони так і продовжують виконувати роль експертів в галузі соціальних комунікацій. Проте вибірковий аналіз дисертаційних матеріалів та статей деяких з цих членів спецрад свідчить про наявність у них численних фактів некоректних текстових запозичень (плагіату) з досліджень російських вчених.

    Наприклад, в багатьох статтях пана Демченка В. Д. (декана факультету систем та засобів масової комунікації) Дніпропетровського університету ім. Олеся Гончара, постійного члена спецрад Інституту журналістики КНУ ім. Т. Шевченка, виявлені факти перекладу статей та частин монографій російських дослідників на українську мову без належних посилань. Про ці випадки протягом березня – липня 2016 р. представники «Дисергейту» повідомляли керівництво і КНУ ім. Т. Шевченка, і ДНУ ім. О. Гончара.

    В авторефераті, статтях Демченка С. В – сина пана Демченка В. Д., який захистив докторську дисертацію (науковий консультант – директор Інституту журналістики КНУ ім. Т. Шевченка пан Різун В. В.) також виявлені чисельні факти некоректних текстових запозичень. Він захистив дисертацію в 2011 р. у тій спецраді, що й пані Артамонова І. М. Його опонентами були пан Крупський І. В., пані Артамонова І. М. та її колишній опонент – пані Яблоновська Н. В. Проте, пан Демченко С. В. зараз є членом спецради Інституту журналістики КНУ ім. Т. Шевченка.

    У 2009 р. у спеціалізованій вченій раді Інституту журналістики КНУ ім. Т. Шевченка під керівництвом Демченка С. В. була захищена кандидатська дисертація пані Лященко А. В. Нами виявлено, що автореферат цієї дисертації побудований на некоректних текстових запозиченнях (простому перекладі) наукових доробок, авторефератів російських науковців.

    Про ці факти системної плагіатної діяльності теж було повідомлено керівництву КНУ ім. Т. Шевченка та ДНУ ім. О. Гончара. Частину наведених фактів керівництвом було перевірено та наявність некоректних запозичень в статтях Демченка С. В. була підтверджена (копії відповідей додаються у додатках 4 та 5).

    Ці факти свідчать, що багаторічна бездіяльність пана Вижви С. А. призвела до втрати спецрадами Інституту журналістики КНУ ім. Т. Шевченка фаховості та довіри до їхньої діяльності.

    Після позбавлення МОН України пані Артамонової І. М. наукового ступеня паном Вижвою С. А. не була організована та проведена робота з перевірки якості наукових публікацій у фахових виданнях Інституту журналістики КНУ ім. Т. Шевченка. Унаслідок цього, по-перше, статті, які побудовані на некоректних текстових запозиченнях, й досі розповсюджуються на необмежену кількість читачів. По-друге, не вилучені з обігу статті пані Артамоновій І. М. як плагіатні. Це дає їй, яка залишилась працювати деканом в виші так званої «ДНР», підстави робити заяви через ЗМІ, що її статті і дисертація були та залишаються першими в Україні, з яких нібито й почалося наукове вивчення інтернет-журналістики (див. посилання http://uj.dnr-online.ru/inessa-artamonova-o-voennoj-zhurnalistike-i-budushhem-doneckix-smi/). Крім того, вибірковий аналіз експертами нашої групи статей у ВАКівському виданні Інституту журналістики КНУ ім. Т. Шевченка «Наукові записки Інституту журналістики» (відповідальний редактор та голова Вченої ради Інституту журналістики КНУ ім. Т. Шевченка – пан Різун В. В.) виявив факти некоректних текстових запозичень (плагіату), що й підтвердила комісія під керівництвом діючого проректора з наукової роботи пана Мартинюка В. С. (копія відповіді додається у додатку 5).

    Таким чином, якщо пан Вижва С. А. не зміг (або навмисно не захотів) організувати якісну, відповідальну роботу, по-перше, спеціалізованих рад, по-друге, редакційних колегій фахових наукових видань, по-третє, комісій експертів з приводу чисельних заяв щодо випадку плагіату у вищі, де він працював проректором з наукової роботи, та давав неадекватні відповіді на звернення щодо плагіату, то він не зможе виконувати обов’язки члена НАЗЯВО. Саме тому ми виражаємо йому недовіру.

    Пан Волосовець О. П. та пан Вижва С. А. не підпадають під дію другої частини статті 19 Закону України «Про вищу освіту», на основі якої можуть бути припинені їхні повноваження в якості членів Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти. Проте на основі пунктів 2 та 14  - про «подання ним особистої заяви про складення повноважень» та «відкликання суб’єктом, який його обрав (делегував)», пан Волосовець О. П. та пан Вижва С. А. можуть на законних підставах припинити членство в НАЗЯВО.

    На нашу думку, вчинки Волосовця О. П. та Вижви С. А. свідчать про їх невідповідність  принципам діяльності НАЗЯВО, тому вони не можуть бути його членами.

    Виходячи з вищенаведених фактів щодо пана Волосовця О. П. та пана Вижви С. А., «Дисергейт» вимагає наступне:

    По-перше, організувати неупереджений розгляд наведених нами фактів.

    По-друге, отримати та оприлюднити письмові пояснення пана Волосоця О. П. та пана Вижви С.А. щодо висунутих нами претензій.

    По-третє, запропонувати панам Волосовцю О. П. та Вижві С. А. написати заяви про самовідкликання з членів НАЗЯВО, або організувати процедуру їхнього відкликання тими органами, які їх висунули.

    По-четверте, заблокувати на рівні Кабінету Міністрів призначення недоброчесних науковців Волосовця О. П. та Вижву С. А. до складу членів НАЗЯВО зважаючи на підрив довіри до інституту.

    По-п’яте, ініціювати внесення змін до нормативних актів з метою перевірки дійсних членів НАЗЯВО та кандидатів у члени цього органу на відповідність критерію академічної доброчесності та відкликання їх у разі, якщо мають місце факти академічної недоброчесності.

    Додатки:

    1. Експертизи статей пана Волосовця О. П. щодо фактів некоректних текстових запозичень (плагіату) (31 стор.).
    2. Копія відповіді керівництва КНУ ім. Т. Шевченка керівництву ВАК України щодо заяви Симкачової М. В. (1 стор.)
    3.  Копія відповіді пана Вижви С. А. пані Сініциній С. Л. (2 стор.)
    4. Копія відповідей ректора ДНУ ім. Олеся Гончара пані Шестаковій Е. Г. (3 стор.)
    5. Копія відповідей проректора КНУ ім. Тараса Шевченка пані Шестаковій Е. Г. (3  стор.)

    За дорученням членів громадської антиплагіатної ініціативи «Дисергейт»,

    Голова ради ГО ТРОН, канд. екон. наук., доцент                                        С. Л. Благодєтєлєва-Вовк

    Переглядів: 2780 | Додав: OS | Рейтинг: 5.0/1
    Всього коментарів: 1
    avatar
    1
    Здраствуйте! 13 сентября в 14.00 праизойдёт защита в специализированом учёном совете Д 26.001.34 такого себе Киричка Андрея Петровича. Казалось бы что тут такого? Рядовое событие. Одна из тысячь защит. Однако, Киричок Андрей Петрович всего лишь год назад окончил институт в уневерситете КПИ по специальности "Реклама і звязки з громадскістю". Получается он за год сдал и вступительные в асперантуру и кандидадские и предзащиту прошол и после предзащиты все замечания внёс и экспертная тройка уже дала своё добро... Ураган просто. Предстовляю, какие это были предзащита, тройка, экзамены. Может у гуманитариев так и возможно оссобено если твой отец один из проректоров, а мать деректор (декан), а рукаводитель целый ученый сикретарь КПИ. Попробовал бы он по техническим наукам так защитится, когда нету ни реактивов ни матириалов, вобще ничего. Всё за свои покупаеш, потом на бобах сидиш по три месяца после каждой покупки. А на тему то посмотрите - "Удосконалення системи підготовки фахівців галузі звязків з громадскістю". Прямо святой прастотой дышит. А типерь внимание: на сайте уневерситета Шевченка обьявление об этом событии (давайте скажим спиктакле) появилось лиш вчира. В то время как другие защещающиеся в этот день висят уже целый месяц. С чиво бы так? Есть што скрывать?
    avatar
    Copyright http://false-science.ucoz.ua/ © 2017
    Безкоштовний хостинг uCoz