Плагіат та фальсифікації в навчально-методичних матеріалах державного іспиту в ННЦ «Інститут біології та медицини» КНУ імені Т. Шевченка

Дисергейт демонструє різні варіанти академічної недоброчесності, переважно це стосується плагіату дисертацій, магістерських робіт і, рідше, порушень при виданні журналів. Представлений випадок є унікальним. Ще ніколи ми не зустрічали академічної недоброчесності у такому продукті навчально-методичних матеріалів як матеріали для проведення Об’єктивного структурованого практичного (клінічного) іспиту (ОСКІ), який є формою Державного іспиту для студентів-медиків (здобувачів вищої освіти за спеціальністю 222 «Медицина») в ННЦ «Інститут біології та медицини» Київського національного університету імені Т. Шевченка. У провідному ЗВО України, яким є КНУ імені Т.Шевченка, вперше, після тривалої перерви з 1920 року, відбувся випуск лікарів в 2023 році, і, враховуючи класичність КНУ, виникло питання, як же була проведена підсумкова атестація студентів-медиків? М’яко кажучи, не дуже, як то кажуть, «перший млинець нанівець», але цей «млинець» вийшов із суттєвим порушення чинного законодавства України та академічної доброчесності.

Але перед тим, як перейти до суті цього повідомлення, та для розуміння масштабів академічної проблеми при атестації студентів-медиків необхідна коротка вступна частина щодо власне ОСКІ, яка наведена нижче.

Проведення ОСКІ Держава регламентує на найвищих рівнях виконавчої влади, про що свідчить Постанова Кабінету Міністрів України №334 від 28 березня 2018 р. «Про затвердження Порядку здійснення єдиного державного кваліфікаційного іспиту для здобувачів ступеня вищої освіти магістр за спеціальностями галузі знань «22 Охорона здоров’я»», а також відповідний Наказ Міністерства Охорони Здоров’я (МОЗ України) №419 від 19.02.2019 «Про затвердження Порядку, умов та строків розроблення і проведення єдиного державного кваліфікаційного іспиту та критеріїв оцінювання результатів». У Постанові КМУ №334 вказано, що «основною формою атестації здобувачів освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліст, ступеня вищої освіти магістр за спеціальностями галузі знань «22 Охорона здоров’я» є єдиний державний кваліфікаційний іспит (ЄДКІ), який складається з таких компонентів, як інтегрований тестовий іспит «КРОК»; об’єктивний структурований практичний (клінічний) іспит (ОСКІ); міжнародний іспит з основ медицини; іспит з англійської мови професійного спрямування». Зазначимо, що ОСКІ – це не просто білети з питаннями по медицині, а комплекс перевірки системних знань студентів, що вимагає синтезу та аналізу всієї отриманої студентом інформації, від фундаментальних наук до клінічних наук, за 6 років навчання. Саме тому підготовка матеріалів до державного іспиту ОСКІ складна та вимагає високої кваліфікації та широкого клінічного мислення у науково-педагогічного персоналу. Схоже, цих компонентів не вистачило викладачам для самостійної підготовки матеріалів, і тому в ННЦ «Інститут біології та медицини», напевно, було вирішено просто вкрасти чужий доробок (серед лотів закупівель на Prozorro ми не знайшли тендера на купівлю методичних матеріалів для проведення ОСКІ університетом). Навіть те, що дані іспити здаються під відеофіксацію, що зберігається протягом кількох років і може бути затребувана в подальшому, не змогло зупинити «творців» відвертого плагіату, які до того ж використовують хибні твердження, що не базуються на доказовій медицині. Джерелами (недоброчесних запозичень за системою copy-paste) були методички, підручники, ресурси мережі Інтернет, у тому числі найвідоміших медичних університетів та клінік світу, таких як Стенфорд, Мейо, а також предметом плагіату стали матеріали з НМУ імені О.О. Богомольця, Харківського медичного університету, Полтавського медичного університету, Запорізького медико-фармацевтичного університету. Під час аналізу матеріалів порушень академічної доброчесності не було виявлено тільки в педіатричних та гінекологічних навчально-методичних матеріалах.

Саме ОСКІ надає можливість випускнику отримати диплом лікаря та продовжувати своє навчання в спеціалізації на інтернатурі, і профанація та недоброчесність у підготовці матеріалів державного іспиту ставить під ризик легітимність отриманого випускником диплому і може, відповідно до чинного Законодавства України, призвести до скасування рішення про присудження ступеня вищої освіти та присвоєння відповідної кваліфікації. А у випадку іноземних студентів, саме студентів можуть звинуватити в недоброчесності, і вони назавжди можуть втратити можливість бути лікарем.

Тепер до суті проблеми та дійової особи цієї публікації, яка вже неодноразово була «героїнею» історій Дисергейту: Остапченко Людмила Іванівна, доктор біологічних наук, професор; з 2002 року беззмінний декан та директор ННЦ «Інститут біології та медицини» Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Порушення академічної доброчесності в Інституті біології та медицини було раніше продемонстровано викриттям плагіату в докторській дисертації Тетяни Андрійчук, науковим консультантом якої була Людмила Остапченко, та адмініструванням «хижацького» журналу ScienceRise, головним редактором якого була знову ж Л. Остапченко (див. тут і тут). Тому зрозуміле її толерантне відношення до академічної недоброчесності своїх підлеглих. Одним з прикладів, що має стосунок до нашого нового академічного розслідування, є рішення Атестаційної колегії МОН Україні стосовно гаранта освітньої програми з медицини Ковальчука О. І. (див. Наказ МОН Україні №1166 від 23.12.2022, сторінка 4), хоча й невідомо, чи брала ця особа участь у підготовці до ОСКІ, проте питання виникли саме щодо плагіату англомовних матеріалів. Не було знайдено фактів жодної реакції в цілому від КНУ імені Т.Шевченка.

Остапченко Л. І. незважаючи на відсутність у неї вищої медичної освіти, особисто контролює процес підготовки студентів-медиків. Серед заступників немає жодного фахівця з вищою медичною освітою. В КНУ ім. Т. Шевченка немає проректора з медицини. Адміністраторам, які не пройшли шлях навчання в медичному університеті, напевно, важко зрозуміти особливості викладання та атестації майбутніх лікарів. Мабуть, саме тому процес адміністрування державного іспиту (ОСКІ) студентів-медиків в ННЦ «Інститут біології та медицини» пішов курсом академічної недоброчесності.

Навчально-методичні матеріали викладені у вільному доступі на офіційній веб-сторінці інституту для українських студентів (див. тут) та для студентів англомовної форми навчання (див. тут). Дослідження матеріали ОСКІ показало відсутність академічної недоброчесності в станціях 1–4. Щодо інших матеріалів: англомовні хірургічна станція №5 (див. тут) і №7 (див. тут) та станція з гігієни №8 (див. тут), терапевтична №6 та інші містять тотальний плагіат. Українські матеріали ОСКІ з хірургії приємно здивували та не викликали питань: при перевірці плагіат не було виявлено, також методологія – нормальна, логічно взяті три поширені хвороби, практичні навички стосуються основних хірургічних маніпуляцій, що цілком дозволяє об’єктивно оцінити, чому студентів навчали 6 років. Коли ж ми відкрили аналогічні станції №5 та №7 англійською мовою, то здивуванню не було меж…

Перше, що кинулось в око, це зовсім інша та відмінна від української версії форма станцій, англійська мова з численними граматичними та лексичними помилками.

Приклади таких помилок по станції №5: Obstractive (має бути Obstructive), “Obstructive jaundice due to gallstone obstruction in common bile duct” – відсутній присудок в реченні, “What laboratory tests would indicate and helps to confirm Ds?” – у третій особі множини не ставиться “s” у присудку; “Higher than 2,5 mg/dl leads to jaundice” - в реченні відсутній підмет та присудок, і має бути крапка замість коми: “2.5”; “What are three signs of this disease?” – жовтуха, про яку йде мова, це не хвороба (disease), а синдром (syndrome); “Yellow skin and the white part of the eyes (sclera) – when jaundice is more severe, these areas may look brown” – в англійській мові тире не замінює присудок, у даному випадку складносурядне речення неправильно оформлено, замість тире має бути дієслово на кшталт “are appeared”; “Biliary obstuction” – має бути obstruction; “or not enough bile salts” – має бути не “not enough salts”, а “insufficient” – це типовий приклад буквального перекладу з української; “What are the X-ray specific signs of this disease?” – автори питають про рентгенологічне дослідження, але, напевно, переплутали з фізикальним оглядом (physical examination), тому що у відповіді пропонують перевірити симптом Мерфі, що не є X-ray-симптомом взагалі; appendicytis – має бути appendicitis; “What are four signs of this condition?” – апендицит – це хвороба (disease), а не стан (condition).

Більше того, експерти в галузі хірургії вказали на невідповідність завдань сучасній хірургії, наприклад, ННЦ «Інститут біології та медицини» пропонує діагностувати гострий апендицит за допомогою рентгенографії, що є нонсенс, який не могла написати особа з вищою медичною освітою. Але ж ми пам’ятаємо: адміністрування медичної освіти проводять особи без такої освіти в своєму портфоліо. Наявний адекватний англомовний текст – плагіат з інших ресурсів, зокрема, освітнього порталу для пацієнтів провідної лікарні Мейо (США). Коли ми провели аналіз станції №7 (англомовної), то виявили повну невідповідність україномовної версії та тотальний плагіат, включаючи рисунки. Цей факт дуже здивував: чому виник подібний дисонанс між англомовними та україномовними версіями? Пояснення виявилось не менш ганебним, ніж ця ситуація. Як повідомляє джерело в інституті, через особисту неприязнь Остапченко Л. І. відсторонила від участі в проведенні ОСКІ співробітників кафедри хірургії ННЦ «Інститут біології та медицини» та взяла під особистий контроль всі питання, пов'язані з державною атестацією студентів-медиків. У що вилився цей «контроль» – висвітлено в даній публікації.

Після феєричного бенефісу хірургічних станцій, проведено аналіз станції №8 (гігієна). Значний плагіат в розділі гігієни – переважно з методичок по гігієні інших ЗВО та підручника з гігієни академіка Бардова В. Г. З точки зору навчально-методичного контенту те, що викладено в станції №8 з гігієни, важко назвати «алгоритмом», це швидше калька з інструкції до користування апаратами.

Дивно, що такий огульний плагіат міг бути погоджений Міністерством охорони здоров’я України (відомо, що не був), яке відповідно до постанови КМУ та відповідного наказу МОЗУ є відповідальним органом, і саме воно погоджує сценарій та матеріали ОСКІ. Скандал з подібним плагіатом та фальсифікаціями при проведенні підсумкової атестації через невідповідність проведеного ОСКІ може перерости в міжнародний, а не тільки національний. Також цікавою є подальша співпраця інституту з Гарвардським університетом (США), про що стало відомо з офіційної сторінки ННЦ «Інститут біології та медицини» – як подивляться на виявлені факти потенційні партнери з поважного університету з нульовою толерантністю до академічної недоброчесності?

Плагіат та помилки в матеріалах з різних дисциплін з іспиту ОСКІ, відсутність погодження цих матеріалів МОЗ України, минулі порушення академічної доброчесності директором ННЦ «Інститут біології та медицини» свідчать про системну відсутність контролю і в цілому низький рівень організації навчального процесу в цьому підрозділі КНУ імені Т. Шевченка, що міг виникнути внаслідок ігнорування норм та правил поведінки, притаманних науково-педагогічному працівнику та організатору вищої освіти.

Андрій Шевченко