Помилки та фальсифікації в наукових дослідженнях
Понеділок, 2019-08-26, 09:43
Головне меню

Категорії розділу
Аналіз дисертацій [8]
Статті в журналах і на сайтах [5]

Пошук

Корисні посилання
  • Комиссия по борьбе с лженаукой и фальсифика- цией научных исследований при Президиуме РАН
  • Диссернет
  • Троицкий вариант
  • Бюллетень "В защиту науки"
  • Антиплагиат.ru
  • Плагиат: Общественная доска позора
  • dissercomp.ru - Сравнение диссертаций и поиск плагиата

  • Статистика

    Онлайн всього: 1
    Гостей: 1
    Користувачів: 0

    Головна » Статті » Статті в журналах і на сайтах

    Сага про журнал ScienceRise - продовження

    Сага про журнал ScienceRise. Доки неякісні журнали будуть потрапляти до категорії Б?

    Продовження статті про журнал ScienceRise. Початок читайте тут.

     

    Приклад 4. О.В. Полковенко, О.В. Тимчик, О.Д. Мойсак. «Експериментальне дослідження впливу спортивного туризму на рівень розвитку фізичної підготовленості підлітків» (2017, №6, с. 27–30). http://journals.uran.ua/sr_bio/article/view/119832

    Рекомендацію до публікації цієї статті теж дає Шейко В.І., на цей раз він експерт у галузі спортивного туризму. Відомо, що спорт сприятливо впливає на фізичний розвиток і здоров'я. Відомо також, що здоров'я сучасних школярів не на високому рівні. Тому ані новизни, ані актуальності в статті не проглядається, і це не потрапило в очі Шейко В.І. Але головне: схема дослідження, яка застосована авторами, не дозволяє довести благотворний вплив туризму на здоров'я та фізичний розвиток підлітків. Є проста констатація факту: підлітки, що займаються туризмом, в середньому краще розвинені, ніж підлітки, що не займаються туризмом. Однак, сам цей факт не доводить вплив туризму. Логічно припустити, що в туристичні секції записуються більш активні, здорові і фізично розвинені підлітки, а менш здорові, фізично слабкі і пасивні знаходять інші захоплення. Для вивчення того, як впливає туризм на здоров'я і розвиток, необхідно використовувати іншу дослідницьку схему. Розчулила й назва таблиці №1 – "Взаємозв’язок (!) етапів експерименту та методик дослідження".

     

    Приклад 5 С. В.Буряченко «Молекулярно-генетичний аналіз варіабельності генів HA, NA та NP вірусу пташиного грипу А (у порівнянні штамів H1N1 та H7N9)» ( 2018, № 6, с. 4-9 ). http://journals.uran.ua/sr_bio/article/view/153462

    Велика кількість лексичних помилок, в основному, русизмів: "доля синонімічних замін" замість "частка…", "степінь" замість "ступінь", "вірогідно" замість "імовірно" тощо. Не наведено жодних вихідних даних для розрахунку популяційного поліморфізму. Таблиця №3, якби вона відповідала назві, тобто надавала характеристику поліморфізму досліджуваних генів, повинна була б бути розміщена перед кластерним аналізом, оскільки кластерний аналіз на цьому і заснований (на частоті різних алелів генів). Але в таблиці, крім чисел у примітці за частотами SNP (що теж не уточнюється – в цілому по всій вибірці чи між штамами), взагалі не вказані частоти делецій або інсерцій ні для підтипів, ні для окремих штамів. Список використаних джерел занадто малий і застарий для досліджень, які в даний час так активно проводяться, 2014 рік – найсвіжіша публікація. Але найдивовижніше, що рекомендацію до публікації цієї статті дає Гончаренко М.С. з кафедри валеології філософського факультету Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, яка викладає студентам нісенітницю на кшталт карми і чакри та виявила п'яту силу природи, від якої остовпіли фізики, написавши розгромні рецензії на її праці.

    Зрозуміло, що Гончаренко М.С. не писала і швидше за все не читала "свій" рекомендаційний лист, але якби те, що пишуть у листі В.С. Мартинюк та Л.І. Остапченко – "статті приймаються редакцією на підставі рекомендацій кількох рецензентів, що здійснюють процедуру подвійного сліпого рецензування" – відповідало дійсності, фахівці звернули б увагу на некоректне представлення даних і помилки. А якби насправді роботу читав редактор і коректор, то, принаймні, виправили б написання генів у назві статті.

    І виникає питання до пані Т. Берегової: а хто з цих двох, Шейко В.І. чи Гончаренко М.С., є "керівник відділу", на чому ви наполягали в своєму виступі на колегії 23.04.19, ви ж не могли обманювати присутніх, чи могли?

     

    Приклад 6. V.Dmytryk, D.Krenytska, T.Luhovska, P.Yakovlev. «Кількісний та якісний склад молекул середньої маси в плазмі крові та гомогенатах пухлин в хворих на рак сечового міхура» (2018, №5, с. 41–46) http://journals.uran.ua/sr_bio/article/view/148330

    Ця стаття містить усі недоліки, що трапляються в багатьох інших статтях журналу “ScienceRise”: Biological Science” у різній комплектації, тому вона заслуговує на те, щоб були розглянути всі її розділи, а сама вона набула звання класичної.

    Авторський текст Коментарі

    Вступ

    РСМ характеризується дефіцитом малоінвазивних методів діагностики.
    Завжди вважалося, що при захворюванні може спостерігатися дефіцит маси тіла, якогось метаболіту, інтелекту, а не «дефіцит методів діагностики». Зощенко відпочиває.
    «відбуваються коформаційні модифікації…» Може «конформаційні»? Але впевненості немає. Може наука зробила такий стрімкий крок, що широкий загал вчених (крім, зрозуміло, авторів журналу “ScienceRise”: Biological Science”) ще не наздогнав новацію.
    Матеріали і методи Жодного слова про те, як проводився статистичний аналіз, нібито його й в природі не існує.
    Результати  
    Рисунки 1 і 2. Оскільки статистичні методи не вказані, неясно, що позначають «вуса» на стовпчиках. Це може бути одна з чотирьох статистик, відомих біологам. Розмір цих «вусів» підозріло малий. Так не буває для біохімічних показників при такому малому числі спостережень, якщо не було підтасування. Рисунок 3 показує, що аналіз робився, але що вийшло при аналізі п'яти груп людей, невідомо – немає відповідних таблиць/даних.
    Таблиці 1 і 2. В колонках 2 і 5 вказана «площа піків». У піків немає площі, піки характеризуються висотою.
    Висновки Висновки не є науковими. Це звіт про виконання роботи.
    1. Отримано фракцію молекул середньої маси з плазми крові хворих на РСМ. Такий висновок не годиться для наукової роботи. Це висновок студента, який освоїв методику на практикумі з біохімії.
    2. Отримано фракцію молекул середньої маси з тканин пухлин сечового міхура. Так звітує студент за практичні заняття з біохімії.
    3. Досліджено кількісний та якісний вміст фракції молекул середньої маси в плазмі крові та в тканинах пухлин. Це звіт студента на практичних заняттях з біохімії.

    Таких прикладів статей вкрай низької якості, які не містять нових наукових результатів та доводять відсутність справжнього рецензування та редагування в журналі «ScienceRise: Biological Science», можна надати безліч!У навчальному плані здобувачів вищої освіти (третій освітньо-науковий рівень, PhD) стоїть рекомендована МОНУ обов’язкова дисципліна “Підготовка наукових публікацій і презентацій». Як відомо, найкраще засвоюється навчальний матеріал на яскравих прикладах негативного характеру. Велике спасибі засновникам журналу “ScienceRise”: Biological Science” за те, що вони полегшили роботу викладачів, забезпечивши їх готовим посібником для вивчення теми "Як не треба писати наукові статті".

    5. Клонування. Тільки не овець, а статей

    Що стосується дотримання редколегією принципів академічної доброчесності і публікацій клонів статей зазначу, що я взагалі не згадувала журнал Acta Botanica Hungarica ані на колегії 05.03. 19, ані в листі до МОН. У відповідь на наполегливе прохання пана В. Мартинюка, негайно надати докази щодо однакових публікацій, я відправила йому посилання на дві статті одних і тих самих авторів. Справа не в тім, що не журнал ScienceRise здійснив повторну публікацію статті Т. Кондратюк, Т. Берегової та Л. Остапченко, а справа в тім, що головний редактор та одна з членів редколегії – Т. Берегова (до речі, голова експертної ради ДАК МОН, і саме вона не мала претензій до журналу) опублікували в різних журналах статті, які і є клонами. Водночас, у наказі Міністерства освіти і науки України «Про затвердження Порядку формування Переліку наукових фахових видань України» зазначено, що «Голова та члени редакційної колегії є відповідальними за організацію рецензування статей та дотримання академічної доброчесності».

    Ось фрагменти двох подібних статей, надрукованих членами редколегії Т.Береговою та Л.Остапченко:

    Далі слідують подібні тексти не тільки в літературному огляді, але й у Матеріалах і методах, Результатах і висновках із заміною назв одних мікроорганізмів на інші.

    І головне: загальні висновки двох статей абсолютно тотожні (крім заміни видової назви гриба), до того ж в обох статтях наголошується, що фунгіцидний вплив культуральної рідини Pseudonadsoniella brunnea вперше встановлений стосовно двох видів грибів того самого роду:

    Тому заперечення авторами листа того факту, що ці дві статті є клонами, виглядають дуже дивно.

    У своєму листі В.С. Мартинюк та Л.І. Остапченко з незрозумілих причин «окремо наголошують" про досліджувані в монографії тих самих авторів (Т. О. Кондратюк, Т.В.Берегова та Л.І.Остапченко «Antimicrobial activity of natural substances») 10 видів патогенних грибів, а насправді їх було 10 штамів із 7 видів, тобто автори плутають поняття «вид» і «штам».

     

    Таким чином, мають місце безпрецедентні порушення процедури рецензування та дотримання редакційної етики – порушення вимог, передбачених Наказом МОН від 15.01.2018 №32, за що журнали виключаються, а не включаються до категорії «Б». Крім того в цьому Наказі зазначено: «У разі повторного виявлення цих порушень видання виключається з Переліку без права поновлення. Підставами для виключення видання з Переліку за рішенням МОН також є:

    • порушення при опублікуванні видання редакцією, авторами публікацій, рецензентами принципів академічної доброчесності, передбачених законами України;
    • систематичні публікації матеріалів, які не містять нових наукових результатів, і водночас не містять інформації про те, що вони є оглядовими чи науково-методичними».

    У даному випадку ці порушення не повторні, а багаторазові, тому рішення стосовно журналу «ScienceRise: Biological Science» повинні бути такими, як зазначено у Наказі Міністерства освіти і науки України від 15.01.2018 № 32 «Про затвердження Порядку формування Переліку наукових фахових видань України».

    Свій лист В.С. Мартинюк та Л.І. Остапченко закінчують тим, що я повинна принести вибачення за поширення недостовірної інформації, яка завадила нормальній роботі колегії МОН. Щодо першого, вибачення повинні принести ті, хто не розуміє, що подібні "наукові" видання знищують вітчизняну науку і закривають їй шлях до покращення в майбутньому. Щодо роботи колегії МОН, вона буде нормальною тоді, коли вона буде стояти на варті справжньої науки.

     

    Член атестаційної колегії МОНУ                С.Б. Арбузова

    Категорія: Статті в журналах і на сайтах | Додав: OS (2019-04-24)
    Переглядів: 217 | Рейтинг: 0.0/0
    Всього коментарів: 0
    avatar
    Copyright http://false-science.ucoz.ua/ © 2019
    Безкоштовний хостинг uCoz