Як Артем Слюняєв виготовив кандидатську дисертацію з російської докторської

Гарна кар’єра: стати кандидатом технічних наук у 2011 році та в 2022-му, при Максимові Луцькому, – директором Навчально-наукового інституту неперервної освіти Національного авіаційного університету. Щоправда, довелося довго чекати такої посади, та й свято тривало недовго: у 2026 році ННІНО був ліквідований.

У травні 2023 року Артем Сергійович Слюняєв, новий герой нашого розслідування, виступив з вітальним словом на Круглому столі з нагоди святкування 90-річчя Національного авіаційного університету, який мав красиву назву «Управління якістю освіти в умовах воєнного стану та повоєнного відновлення України». У своєму привітанні пан Артем заявив, що тематичні напрями роботи Круглого столу – «актуальні та необхідні з огляду на тривалу воєнну агресію російської федерації та необхідність подальшої практичної і науково-дослідної діяльності з ліквідації наслідків війни та повоєнної відбудови України, зокрема й оновлення освітнього й наукового процесів».

Але усі ці красиві й гарні слова цього чиновника нічого не вартували, бо, виявляється, цей пан, що пише назву держави-агрессора з маленьких літер, за 12 років до цього виступу спокійно вкрав у свою дисертацію матеріали російської дисертації доктора технічних наук Анатолія Миколайовича Швецова, яку той захистив у 2004-му році в Санкт-Петербурзі. Три розділи з чотирьох у дисертації Слюняєва – це просто перекладені сторінки, таблиці, рисунки й схеми праці росіянина.

У комедії «Брильянтова рука» брюки перетворювалися в елегантні шорти. Ну а тут з російської докторської за допомогою CtrlC–CtrlV та перекладача спритний ділок зробив собі кандидатську дисертацію.

Інформація про елегантний витвір Слюняєва та його захист така:

Слюняєв Артем Сергійович. Методика побудови інтелектуальної інформаційно-керуючої системи аеропорту на основі мультиагентного підходу. – Дис. … кандидата технічних наук (спец. 05.13.06 – інформаційні технології). – Київ, 2010 (див. тут).

Науковий керівник – Барабаш Олег Володимирович, доктор технічних наук, професор Національного авіаційного університету.

Офіційні опоненти:

● Кравченко Юрій Васильович, доктор технічних наук, професор, заступник начальника інституту інформаційних технологій Національного університету оборони України;

● Неділько Віталій Миколайович, кандидат технічних наук, доцент, завідувач кафедри інформаційних технологій Державної льотної академії України (м. Кіровоград).

Дисертація була захищена 08.04.2011 р. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.40 Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради – Пашков С. О.

Відразу зауважу, що кандидат технічних наук виявився неспроможним правильно виготовити файл з текстом своєї дисертації: на першій сторінці вгорі праворуч стоїть чомусь номер 14, хоча це перша сторінка. Усього в pdf-файлі – 187 сторінок, причому на цій 187-й проставлений номер 200. У «Змісті» вказано, що «Висновки» починаються зі с. 156, у файлі це сторінка 158, а вгорі праворуч надрукована с. 171. Як людям вдається таке робити – не перестаю дивуватися.

А тепер до справи – до плагіату.

Крадіжку інтелектуальної власності Артем Сергійович здійснив звідси:

Швецов А. Н. Модели и методы построения корпоративных интеллектуальных систем поддержки принятия решений. – Дисс. … доктора технических наук (спец. 05.13.01 – системный анализ, управление и обработка информации (технические системы)). – Санкт-Петербург, 2004.

Він починається майже відразу – у Вступі: після самостійно написаної сторінки про управління аеропортом та про персонал аеропорту починається цієї переклад російської дисертації:

А далі – понеслося! Незначні заміни типу «CDSS» на «АІМS» або «КС» на «ІКСА», дописування слів про керування аеропортом тощо, а з цікавинок – переклад російського вислову «конечные натуральные числа» на «скінчені натуральні числа»:

Як завжди у цієї братії, у плагіаторів, передираються й чужі вислови «Отже», «Таким чином», «На підставі проведеного аналізу», «Таким чином, доведена справедливість асоціативного закону». Щоправда, від незнання дисертантом алфавіту латинська «m» перетворюється в Слюняєва в українську «т», а «утверждение г» – на «твердження z»:

Передираються таблиці, схеми, формули, висновки до розділів. Усі приклади наводити не будемо, бо це 3/4 дисертації, а лише деякі шматочки:

Якщо брати до уваги номери сторінок, проставлені вгорі праворуч у тексті pdf-файла, то виходить, що основний текст дисертації Слюняєва викладений на сс. 27–174 (усього 148 сторінок).

Академічний плагіат виявлений на сс. 32–139, – тобто на 108 сторінках, що складає 73%. Також плагіат виявлений на сс. 20–24. Повну порівняльну таблицю можна подивитися тут.

Четвертий розділ його дисертації теж, мабуть, звідкись передраний (це ми робимо висновок на основі інтуїції), але джерело поки що знайти не вдалося. Ну й нехай, залишимо поки так.

За даними автореферату (с. 17–19), А. Слюняєв опублікував за темою дисертації 6 статей (у 2009 р.) і 13 тез на конференціях (три в 2009 і 10 у 2010 рр.). Очевидно, плагіат має бути і в його статтях, але перевіряти їх немає бажання від слова зовсім. Бо з цим паном усе зрозуміло. Може робити кар’єру далі: піти по партійній лінії, або в депутати. Або працювати до Шкарлета, в Чернігівську політехніку. У Слюняєва є якраз гарний досвід для цього: свого часу він був членом Ради з якості освітньої діяльності та якості вищої освіти Національного авіаційного університету. Такий спец з якості освіти дуже підійде для роботи в університеті Шкарлета.

Василь Садовий,

з повагою до інтелектуальної інформаційно-керуючої системи аеропорту

Фото А. Слюняєва з сайту ННІНО

28.02.2026