Плагіат і самоплагіат Данили Лавренова

Директором департаменту з інформаційного супроводу, начальником відділу аналізу інформації НАЕК «Енергоатом» працює 36-річний кандидат політичних наук Данило Андрійович Лавренов. Його кар’єра в цій компанії розпочалася в 2017 році у віці 27 років, через рік після захисту дисертації, на схожій посаді: «заступник директора - начальник відділу роботи з громадськістю центру зовнішніх інформаційних комунікацій». Він же є виконавчим секретарем і першим віцепрезидентом Українського ядерного товариства; «попри нетехнічну освіту вважає себе потомственим атомником» (див. тут). У 2019 році самивисувався по мажоритарці у Верховну Раду 9-го скликання, але не пройшов.

А коли він був аспірантом кафедри політології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, то надрукував велику статтю про лобізм:

Лавренов Д. А. Основні моделі політичного лобіювання та їх особливості // Гілея: науковий вісник. – 2015. – Вип. 94. – С. 358–362 (див. тут).

Несподівано (див. тут) виявилося, що такий саме текст був опублікований двома роками раніше ось тут:

Лавренов Д. А. Концептуальні підходи дослідження політичного лобізму // Філософія і політологія в контексті сучасної культури. – 2013. – Вип. 6 (IІ). – С. 21–26 (див. тут або у вебархіві).

Порівняємо:

Тобто маємо вдруге опублікований той самий текст, разом із авторськими оціночними судженнями «Отже», «Вважаємо, що», «на наш погляд», «Слід відзначити, що», «Вказана теза є справді слушною», «Проте, насправді», тобто відвертий самоплагіат.

Дуже цікавим видається додавання до деяких речень шести покликань на джерела, яких не було в першій статті. Автор побоювався, що в другій статті знайдуть уже не самоплагіат, а справжній плагіат, і тому вирішив перестрахуватися?

Оце нас зацікавило і спонукало подивитися на статтю Лавренова 2015-го року по-новому – пошукати там тепер плагіат.

І з першого ж разу нам пощастило: найти його було дуже просто, тому пропонуємо подивитися на Порівняльну таблицю.

Плагіат було виявлено з цією книгою:

Муращенков С. В. Институт лоббизма в условиях трансформации политической системы современной России: Монография. – Тула: Изд-во ТулГУ, 2010.

Російський вчений Сергій Вікторович Муращенков захистив дисертацію кандидата політичних наук з такою ж назвою в грудні 2009 року (і скоріш за все, текст у цих працях дуже подібний). Звідки саме передирав Лавренов – з дисертації чи монографії Муращенкова – ми не знаємо, але у вільному доступі в Інтернеті є монографія, тому Порівняльну таблицю складемо саме з нею:

Стаття в «Гілеї» (2015) є працею, опублікованою автором за темою дисертації. Очевидно, і кандидатська дисертація Данили Лавренова (2016) має ті самі плагіатні вади, що й стаття.

Василь Садовий

Фото героя – з сайту УкрЯТ.

26.12.2025