Помилки та фальсифікації в наукових дослідженнях
Понеділок, 2024-04-15, 07:20
Головне меню

Пошук

Корисні посилання
  • StrikePlagiarism - Пере- вірка документа на плагіат

  • Календар
    «  Вересень 2023  »
    ПнВтСрЧтПтСбНд
        123
    45678910
    11121314151617
    18192021222324
    252627282930

    Статистика

    Онлайн всього: 1
    Гостей: 1
    Користувачів: 0

    Архів записів

    Головна » 2023 » Вересень » 18 » Обговорення кейсу Вікторії Петрушенко в програмі «Біла ворона» 13.09.2023 (початок)
    19:09
    Обговорення кейсу Вікторії Петрушенко в програмі «Біла ворона» 13.09.2023 (початок)

    Обговорення кейсу Вікторії Петрушенко в програмі «Біла ворона» 13.09.2023

    Чи має право плагіаторка очолювати ЗВО?  Якщо колектив обере плагіаторку, які будуть моральні наслідки цього?

    Кейс Вікторії Петрушенко, кандидатки на посаду ректорки Вінницького національного медичного університету імені Миколи Пирогова, обговорили в програмі «Біла ворона» на каналі Я-UA кандидат економічних наук, доцент, голова Ради ГО ТРОН («Точка росту: освіта і наука»), координаторка антиплагіатної ініціативи «Дисергейт» Світлана Леонідівна Благодєтєлєва-Вовк, доктор медичних наук, професор Віктор Євгенович Досенко та кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник Олег Ювеналійович Смірнов.

    Пропонуємо вашій увазі текстовий запис відеозустрічі, яка відбулася онлайн 13 вересня 2023 р.

    * * *

    На екрані – заставка програми «Біла ворона». Серед чорних ворон з’являється біла.

    Ворона:

    Кар-р-р! Кар-р-р!

    * * *

    С.Б.-В.:

    Добрий день! Я, Світлана Благодєтєлєва-Вовк в ефірі каналу I-UA.tv у програмі «Клуб "Біла ворона"». Сьогодні ми піднімаємо важливу тему, яка пов’язана із виборами у Вінницькому національному медичному університеті, а також підґрунтям цих виборів, яке пов’язано із долученням одного з кандидатів, яку викрили нещодавно на плагіаті. І для того, щоб обговорити цю проблему, я запросила до етеру Віктора Досенка, доктора медичних наук, авторитета, провідного співробітника Інституту фізіології Національної академії наук України, головного теоретика з патофізіології. Добрий день, пане Вікторе!

    В.Д.:

    Доброго дня. Дякую за таку презентацію. Ну так, я теоретик.

    С.Б.-В.:

    Я прошу вибачення за те, що відбуваються постійні збої з Інтернетом. Я знаходжуся в прекрасній будівлі навчального закладу, і сподіваюся, що ми зможемо таки обговорити цю проблему. Пане Вікторе, скажіть будь ласка, коли Ви дізналися про ситуацію з Вікторією Петрушенко? Я, наприклад, про неї дізналася цього року після її викриття Олегом Смірновим. Вона вже на той час була виконувачка обов’язків ректора Вінницького національного медичного університету. От скажіть, будь ласка, Ви, як людина, яка постійно займається підготовкою медичних фахівців, а також науковців, як Ви загалом сприйняли цей факт і взагалі, як відреагували на цей скандал?

    В.Д.:

    Ну, зовсім не здивувався. Дізнався так само, в той саме час як і Ви, завдячуючи Олегу Смірнову, який героїчно бореться з плагіатом, і це, на жаль, єдина можливість викрити на недоброчесності. Насправді, якщо аналізувати дисертаційні дослідження в медицині – там, де я щось розумію, то більшість наукових досліджень, які виконані українськими лікарями-викладачами, не є актуальними, не містять наукової новизни. Але довести це надзвичайно складно. Тому єдиний шанс викрити людину на імітації наукової діяльності – це пошукати запозичення в тексті. Ну, і цей пошук, як правило, вдається. Я гадаю, що перевірку на плагіат не пройде значна частина, можливо, це буде 50 відсотків, можливо, навіть більше робіт в медичній галузі містять запозичення. Просто не до того ще, немає ресурсу, щоб все це перевіряти, немає політичної волі, немає якби чіткої такої позиції або з Міністерства освіти та науки або з інших міністерств, яким підпорядковуються певні виші, зокрема в медичній галузі. Для мене плагіат – це, звісно, дуже погана ознака, але гірша ознака, яка остаточно переконує мене в відсутності наукової діяльності, – це відсутність публікацій в міжнародних реферованих журналах. Журналах, які відносяться до певних квартилів – першого, другого, ну хоча б третього квартилю. Тобто якщо цих публікацій немає, імовірність того, що людина не займалася науковою роботою, що це була якась імітація для того, щоб виконати певну норму і отримати певний ступінь, певне звання, ну, вона сягає вже ста відсотків. Цих публікацій в нашої героїні немає, а є ще й плагіат, ну, тому так, класична ситуація, яка не дивує, на жаль, не дивує. Це є правилом, і я гадаю, що певне толерування ситуації з боку співробітників Вінницького національного медичного університету, і взагалі медичної спільноти, – воно продиктовано тим, що це вже стало нормою. Ну, кого Ви здивували? Ну, звісно, замовлена дисертація, звісно, що люди, спеціально навчені, зібрали цю дисертацію із фрагментів інших дисертацій. Добре, якщо не скопіювали цифри разом з похибкою, а скопіювали тільки текст, – ви бачите, як гарно все ж таки щось вони там міряли, щось вони там вивчали, це вже добре. А то, що текст там запозичений – це, як правило, лікарська спільнота толерує і не сприймає як взагалі серйозну перешкоду проти просування людини на керівні посади.

    С.Б.-В.:

    Так, і, до речі, тут якраз і треба піднімати цю проблему, тому що загалом мене здивував розвиток наступний цієї ситуації. Оскільки після викриття Петрушенко мало відбутися широке обговорення в самому університеті – Вінницькому національному медичному – і мали б бути прийняті певні заходи щодо того, щоб вона покинула виконання обов’язків ректора, а по-друге, звичайно, що всю цю ситуацію мало розглянути Національне агентство із забезпечення якості освіти, що воно і робить на сьогоднішній день, керуючись відповідними повноваженнями. І получається, що одночасно здійснюються вибори в Вінницькому національному медичному університеті, тобто людина, викрита на плагіаті, одночасно проводить виборчу кампанію і, треба сказати відверто, має успіх серед колег. І ось ця несподівана моральна ситуація мене вибиває з колії, коли фактично велика частка колективу причетна до… і підтримує проплагіатну діяльність.

    В.Д.:

    Я хочу згадати і Вінницький суд, найбільш справедливий і непідкупний в світі, який забороняє діяльність, впровадження своїх статутних повноважень в цілому Національній агенції з якості вищої освіти. Це вперше, по-моєму, в історії України, в історії боротьби з плагіаторами, це судове рішення, яке просто забороняє державній інституції виконувати свої обов’язки – підтверджувати або скасовувати факт плагіату. Тому тут, ну, новація, це цікаве таке…

    С.Б.-В.:

    Так, я б тут констатувала ситуацію кризи – кризи, пов’язаної з академічною доброчесністю загалом у Вінницькому національному медичному університеті, на прикладі якраз проведення цієї виборчої кампанії і підтримки пані Петрушенко. Я прошу нашого оператора пана Юрія навести відео, в якому підтримують пані Петрушенко. Це відеозвіт про проходження виборчої кампанії, який записала їх внутрішня пресслужба, і називається «Пульс». Прошу, пане Юрію.

    Демонструється відео під назвою «Передвиборчі зустрічі кандидатів на посаду ректора ВНМУ». Екран розділений на дві частини: ліворуч під словами «О. Власенко та С. Жук» бачимо аудиторію, заповнену наполовину, одночасно праворуч під словами «В. Петрушенко» показується відео з переповненої зали. Фрагментарно демонструються «Виступи в підтримку Петрушенко»:

    Жінка: «…мобільності і працевлаштування, де вони забажають…».

    Чоловік: «…я побачив в ній лідера, я побачив в ній сильну особистість, я побачив в ній людину, яка готова і може брати на себе відповідальність…».

    Чоловік: «…в останні пів року в нашому університетському житті змінилось набагато більше, і набагато більш було якихось подій, чим за чотири роки мого навчання…».

    Жінка: «…я дякую Вікторії Вікторівні за пункт розвитку нашої клініки, бажаю Вам успіху і процвітання…».

    Жінка: «…знаєте, можна бути гарною людиною, дуже, можна бути гарним фахівцем, науковцем, але керівник – це передусім менеджер. Якщо в керівника немає цих якостей – він не бачить стратегії розвитку. Ми сьогодні з вами бачимо стратегію, цільну, яка зачіпає всі сфери життя, інноваційна стратегія, без інновацій сьогодні ми з вами просто задихнемося…».

    Жінка: «…отже, я хочу побажати Вікторії Вікторівні успіхів, і сподіваюсь, що ми підтримаєм Вас. Дякую за увагу».

    Професор Вікторія Родінкова: «…зараз заключені договори з швейцарськими науковими фондами, буде заключено договір з американським науковим фондом, де сума фінансування буде перевищувати в декілька разів суму фінансування, яке видається на науку з державного бюджету».

    Чоловік: «…если вы действительно хотите всё это реализовать – сейчас многое зависит от нас, давайте не упустим свой шанс. Реально, скажем так, если вы хотите это сделать – давайте это сделаем. Извините, всё, спасибо».

    Жінка: «…динамічно змінюється, і потрібно рухатися в ногу з часом, і тому я підтримую перспективу, підтримую розвиток, підтримую чесність, відвертість, справедливість, підтримую Україну, підтримую наш університет, підтримую Вікторію Вікторівну. Дякую всім, слава Україні!».

    Бурні аплодисменти, під які Вікторія Петрушенко кланяється в пояс, а по закінченні обнімається з деякими присутніми.

    С.Б.-В.:

    Власне, ось під такі овації пані Петрушенко провела свою, чи проводить свою виборчу кампанію, зустрічі з виборцями. Пане Вікторе, прокоментуйте, будь ласка, що Ви думаєте з приводу того, що це люди підтримують чесність, справедливість, розвиток і так далі.

    В.Д.:

    Люди підтримують тяглість. Тобто, це взагалі патова ситуація – після того, як іде з тої чи іншої посади людина, ректор, який там був і роки стояв і вирішував всі питання. І ось цей елемент якби безвладдя після того, що Василь Мороз пішов з цієї посади, а займав він її довго, ось…, той, хто ставав наступником, той, хто ставав виконуючим обов’язків, в ста відсотках ставав ректором. От до цього вся наша історія, і не тільки в медичних університетах. Що ж відбувається, коли виконуючим обов’язків стає Москаленко чи Амосова, яка є, до речі, такою… взірцем для пані Вікторії Петрушенко (в якомусь інтерв’ю вона її згадувала з великим пієтетом)? Цей виконуючий обов’язків одразу демонструє свою лояльність колективу. Одразу дає такий недвозначний меседж, безпрограшний меседж: «Все буде так само, як і раніше. Всі будуть на своїх місцях. Всіх я люблю-обожнюю, і всім вже роздаю грамоти, якісь там звання, якісь там значочки-медальки, всі такі прекрасні, у нас найкращий колектив у світі», і люди розуміють… ну, можливо, когось обманюють і когось потім звільнять, але це буде потім. Для того щоб стати керівником вишу, треба сказати колективу, що все в нас чудово і все буде тільки ще краще, в вас ще буде більше нагород, іще більше можливостей там робити щось, ну і, на жаль, ще більше можливостей імітувати навчальний процес і науковий процес в тому числі. Чому це сприймається, невже вони такі дурні, співробітники наших університетів? Ні, зовсім не дурні, просто відбувся такий неприродний добір, і люди, які там працюють, вже згодні з існуючою корупційною ситуацією. Тобто вже розуміють, що прожити на зарплатню доцента чи асистента кафедри неможливо. Потрібно брати «вдячності» – вони дуже не люблять слово «хабарі». Вдячні в нас дуже студенти, вони дуже вдячні, вимагати… От пані Амосова колись згенерувала геніальний такий термін «студентська корупція». Тобто наші викладачі прекрасні, але студенти дуже корумповані і несуть їм гроші. І наші бідні викладачі ну не можуть встояти перед такою спокусою, вони відчувають цю вдячність з боку студентства, яких вони погано вчили, і тепер їм треба поставити залік чи іспит. Клініцисти займаються, звісно, приватною практикою на державних площах, не сплачуючи ніякі податки, і це стало нормою, це стало, звичайно, нормою. А як по-іншому? Зарплатня ж маленька. Ну і при цьому треба десь ще захиститися, десь отримати якесь звання, бо інакше ти можеш втратити цю синекуру, цю кафедру, цю посаду на кафедрі, там, де стільки вдячності можна отримати від людей. І в результаті – 30 років неприродний добір тих людей, які вже в пушку, так би мовити, вони вже прийняли умови цієї гри, і вона їх влаштувала. Вони досі нікуди не пішли, не звільнилися, не перейшли працювати в приватну практику, не поїхали за кордон чи якось якимось чином не розірвали цей корупційний ланцюжок. Яким чином з цими людьми порозумітися? Звісно, що дати їм меседж, що нічого не зміниться, що все буде так само на своїх місцях, всі прекрасні і чудові, ну, можна знайти якогось одного козла чи одну козу і там розправитися з нею привселюдно, щоб побачили, як вони нещадно борються там з корупцією чи з якоюсь недоброчесністю, і ось, бачите, все, ми от такі принципові, а всі інші – прекрасні-чудові-пухнасті, і ми будемо продовжувати працювати так само, як і раніше. Корупційне суспільство це повністю влаштовує! І всі наші закиди від Дисергейту, від журналістів стосовно недоброчесності, якихось порушень сприймаються цією спільнотою як замовлення. «А-а-а! Це просто конкуренти хочуть знищити виконуючого обов’язки! Це хтось там проплатив, і тому оце все піднялося, тому що це боротьба». Не маючи жодних доказів, але: «Ой, а чого ви вирішили перевіряти саме Вікторію Петрушенко?» Ну, бо так схотіли. Ну, бо вона іде на ректора. Чому ми перевіряли Лісового, чому ми перевіряли Шкарлета? Ну, тому що вони йшли на державні посади, на міністра освіти і науки, і були успішно обрані обоє. І, значить, і Петрушенко буде обрана. «А це все замовлення, це навіть там, напевно, ФСБ працювала», ще щось. Ну, тобто, несеться будь яка маячня, для того щоб знецінити власне факти. Ну ось ви бачите ці тексти? Вони у відкритому доступі. Порівняйте абзаци між собою і дати виходу цих текстів, і вам стає все очевидно. З яких мотивів робилася перевірка – це другорядне. Перевірка дала факти плагіату. І НАЗЯВО, напевно, що їх підтримає, бо, ну, там важко… варіанти якби викручування – нема куди викрутитися. Тому воно буде підтверджено, це буде правда і, напевно, що це повинно мати наслідки. Ну, якийсь приклад подав, власне, керівник Комітету Верховної ради з освіти і науки пан Бабак і, власне, міністр діючий освіти і науки Лісовий Оксен, і це – щось, я б сказав. Це – щось. Вони взяли і відмовилися від своїх наукових ступенів. Зрозуміло, чому відмовилися, тому що, якщо б була…

    С.Б.-В.:

    Я думаю, її потрібно позбавити цього ступеня, як це вимагає, власне, заявник…

    В.Д.:

    Я з Вами погоджуюся, у суспільстві була дискусія, чи дійсно так можна – просто взяти і відмовитися, коли тебе майже піймали на плагіаті. Іще один крок – і державна інституція підтверджує це і позбавляє наукового ступеня. І щоб зупинити цю перевірку, якби не дати суспільству… якби, ну, вже рішенням таким державного органу сказати, що «Так, це був плагіат, і тому це анульовано», ми просто відмовляємося, і перевірка вже… а що тут перевіряти, якщо людина вже відмовилася. Це така собі «уловка». Але це краще ніж рішенням суду зупиняти перевірку на плагіат (так мені здається) і далі йти впевнено до посади ректора, як робить Вікторія Петрушенко. І тут, ну, для мене, от найбільша несподіванка в цій ситуації – це те, що втрутився пан Ляшко, міністр охорони здоров’я.

    С.Б.-В.:

    Так, я прошу продемонструвати це рішення.

    В.Д.:

    О, будь ласка. Будь ласка, бо це, дійсно, несподівано.

    Демонструється повідомлення від 6 вересня 2023 р. під назвою «МОЗ призупинило вибори ректора Вінницького медуніверситету»:

    Міністерство охорони здоров’я України призупинило конкурс на керівника Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова. Таке рішення прийняте у зв’язку з оприлюдненням інформації щодо виявлення в однієї з кандидаток плагіату в її наукових працях.

    Так, до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти (НАЗЯВО) надійшла скарга про виявлені факти академічного плагіату у науковій статті та докторській дисертації одного з кандидатів. Підозрювана у плагіату особа зі свого боку подала позовну заяву до суду щодо заборони НАЗЯВО проводити перевірку її робіт на наявність плагіату. У результаті розгляду справи Вінницький окружний адміністративний суд задовольнив подану заяву.

    Тому, є ризик, що у виборців сформується необ’єктивне ставлення до кандидатів на заміщення посади ректора Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова. Відповідно, це може негативно вплинути на результати виборів.

    Водночас МОЗ зацікавлене у забезпеченні максимальної об’єктивності та неупередженості під час усього виборчого процесу. Адже дотримання академічної доброчесності викладачами університетів, у тому числі недопущення академічного плагіату, є однією з ключових вимог Закону України «Про вищу освіту». Крім того, це формує репутацію як науковця, так і загальний імідж вишу. Таким чином, Міністерством охорони здоров’я України будуть прийняті відповідні рішення стосовно розгляду документів претендентів та проведення конкурсу на заміщення посади ректора ВНМУ ім. М. І. Пирогова вже після прийняття остаточного рішення суду у цій справі та/або висновку НАЗЯВО.

    С.Б.-В.:

    Так, отже, Міністерство охорони здоров’я призупинило вибори у Вінницькому національному медичному університеті. Дякую.

    В.Д.:

    І це – позиція. Це – позиція. А до цього вона ще була відсторонена від виконання обов’язків. Ну, це взагалі дуже логічно, тобто на майбутнє – рекомендація… ми це рішення відпрацьовували ще в 14-му році, коли йшла боротьба в Національному медичному університеті: виконуючим обов’язки має бути людина, яка не претендує на ректорську позицію. Тільки така людина, яка точно не приймає участь в перегонах, може забезпечити рівні права для всіх кандидатів. Призначати виконувача обов’язки, який буде подаватися на пост ректора – це точно буде використання адмінресурсу, сто відсотків він покладе під себе ці хворі колективи. І його перемога чи її перемога стає очевидною однозначно. Рішення взагалі з тими колективами… це боляче дивитися, але той самий колектив проголосує за прямо протилежне рішення за інших умов. От прямо в один момент ці люди голосують за прямо протилежне. Підтримка колективу Національного медичного університету – ну, не найгірший, правда ж, університет в Україні? – була однозначною за Катерину Миколаївну Амосову. Сто разів вони підтверджували, що «це наш улюблений ректор, найкращій в світі». Змінилася ситуація – вона вже дійшла до краю, втрутилася Супрун в ситуацію нарешті, і той самий колектив проголосував не тільки за недовіру, а проголосував за те, щоб Катерину Миколаївну вигнали взагалі з університету, уявіть собі. З усіма досягненнями, завідувачку кафедри, і туди ж відправили її чоловіка. Це той самий колектив зробив, розумієте, і одноголосно підтримав Юрія Кучина, тому що… ну, тому що змінилася кон’юнктура. Тому що всім зрозуміло, що міністерство підтримає іншу кандидатуру, а цю точно будуть знімати. Ті самі люди, один в один, голосують за прямо протилежне. Тобто ніякої принциповості…

    - - -

    Закінчення читайте тут:

    http://false-science.ucoz.ua/news/obgovorennja_kejsu_viktoriji_petrushenko_v_programi_bila_vorona_13_09_2023_zakinchennja/2023-09-18-142

    Переглядів: 645 | Додав: OS | Рейтинг: 5.0/3
    Всього коментарів: 0
    avatar
    Copyright http://false-science.ucoz.ua/ © 2024
    Безкоштовний хостинг uCoz