Сарана з науковими ступенями. Економістка Юлія Гаврилюк із НУБіП
 Чи потрібні Україні економісти з науковим ступенем кандидата наук, які у свою дисертацію тупо передирають чужі тексти, лише замінюючи роки (на новіші), які передирають один в один чужі схеми й таблиці, а якщо раптом захочуть в перемальованій таблиці підробити якісь числа, то навіть не спроможні підрахувати суму в стовпчику? Мабуть, саме такі й потрібні, бо ми бачимо грандіозну навалу фальшивих кандидатів і докторів економічних наук. До відомих усім Сергія Шкарлета та Вікторії Маргасової додаються нові й нові, нові й нові, плодяться, як ота сарана, і, як сарана, що об’їдає все навколо, об’їдають чужі статті й дисертації, об’їдають державний бюджет, вимушений оплачувати їм надбавки за фальшиві ступені та звання.
Знайомтеся: доцент кафедри маркетингу та міжнародної торгівлі Національного університету біоресурсів і природокористування України Юлія Григорівна Гаврилюк, яка 26 листопада 2020 р. захистила кандидатську дисертацію на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.01 НУБіП. Ось оцю:
Гаврилюк Ю. Г. Енергоефективність виробництва біопалива підприємствами. Дис. … кандидата економічних наук (спец.. 08.00.04 – Економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності)). – Київ, 2020 (див. тут).
Науковий керівник – Резнік Надія Петрівна, доктор економічних наук, професор кафедри менеджменту Національного університету біоресурсів і природокористування України.
Офіційні опоненти:
● Ткачук Василь Іванович, доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри економіки і підприємництва Поліського національного університету;
● Гончарук Інна Вікторівна, кандидат економічних наук, доцент кафедри економіки Вінницького національного аграрного університету.
Учений секретар спеціалізованої вченої ради Д 26.004.01 – кандидат економічних наук, доцент Гогуля Ольга Петрівна.
Після цього необхідного офіціозу перейдемо до справи.
І перше, що необхідно зробити, – знову зазначити, що в економістки Гаврилюк, так само як і в попередньої нашої героїні-педагогині Іванчук, номери сторінок у тексті дисертації відрізняються від сторінок, указаних у «Змісті». Як це їм вдається так зробити? Дивина якась. Ну, нічого не зробиш – будемо вказувати номери сторінок за текстом (файлом pdf).
Як завжди, у порівняльних таблицях збіги текстів виділяємо жовтим кольором, перефразування та синоніми – бірюзовим, переставлені в інше місце слова – зеленим, а вислови дисертантки про те, що це нібито вона особисто про щось думає, щось пропонує, оцінює, розробила чи робить висновки – фіолетовим.
Із 164 сторінок основного тексту (сс. 22–185) забруднені плагіатом виявилися 91 (55%).
Наведемо найжирніші приклади плагіату цієї доцентки.
Перше джерело плагіату – річний звіт Міжнародного енергетичного агентства (International Energy Agency) за 2009 рік: IEA Bioenergy Annual Report 2009 // IEA BIOENERGY:EXCO:2010:01 (див. тут). Звідси Юлія Гаврилюк передрала текст і рисунки, а в одному місці навіть підмінила рік – 2008-й на 2018-й
Ну й так далі.
Це, на нашій пам’яті, першій випадок, коли українська плагіаторка-економістка тупо перекладає англійський текст зі схемами. Зазвичай так «працюють» з російськими статтями та дисертаціями. Цікаво, як таке трапилося: чи то сама старалася, чи то наші «фабрики плагіату» підняли свою кваліфікацію?
Друге джерело плагіату – вітчизняна дисертація:
Слободяник А. М. Функціонування та економічний розвиток підприємств з виробництва олійних культур та продуктів їх переробки. – Дис. … канд. економічних наук. – Біла церква, 2013 (див. тут).
Тут Гаврилюк теж не заморочувалася – переписувала все підряд, сторінками. Текст, формули, таблиці, схеми. Ну й, звісно, «оновлювала роки», залишаючи ті самі числові дані. Як тільки у людей вистачає на таке махлювання совісті?
А ще совісті у цієї Гаврилюк вистачило на те, щоб до чужих рисунків та таблиць додавати «Розраховано автором» та «Складено автором»:
Чужий текст Гаврилюк передирала разом з чужими авторськими висловами: «автором обґрунтовано теоретико-методичні засади та розроблено рекомендації», «Варто наголосити, що», «Проведені нами розрахунки» (це ми таке читаємо на с. 70, при тому, що насправді нічого вона не розраховувала – усе було вкрадено), «нами розроблено методологію і методику моделювання», «побудована нами», «відображена нами», «окресленої нами», «нами помічена», «нами прийнято», «Нами проведено аналіз», «нами … складено таблицю», «розробленої нами моделі», «Водночас слід зауважити». Ну й, звісно, знаходимо стандартні «Отже» та «На нашу думку».
А ще дуже смішно було читати вислови «У процесі опрацювання спеціальної літератури виявлено» (с. 69, у той час як усе «опрацювання» – це натискання на кнопки CtrlC–CtrlV) та «ми досліджуємо лише окреслену завданнями дисертаційного дослідження систему» (с. 77).
Зрозуміло, що плагіат є також і у висновках:
Ну а завершимо наше розслідування ось таким доказом фальсифікацій з боку Юлії Григорівни. Подивимося уважно на таблицю 3.3 на с. 142. Вона є копією таблиці 3.3 на с. 118 у дисертації Анни Слободяник, але Гаврилюк чомусь вирішила змінити числові дані в чужій таблиці. І зробила це як попало, бо сума не сходиться, тобто задачку для п’ятикласника кандидатка економічних наук вирішити не змогла. Мабуть, мізків на те, щоб перевірити числа, які записані в рядку «Всього», не вистачило:
Перевіряємо:
1388 + 3267 + 9433 + 0 + 1388 + 0 + 3327 + 626 + 0 + 11967 + 1390 + 1513 + 0 + 0 + 0 + 16621 + 0 + 876 + 1361 = 53157, а у нашої економістки – 58852.
А в оригіналі, в дисертації Анни Слободяник, числа в першому стовпчику були такі:
10483 + 2927 + 9093 + 0 + 1048 + 0 + 2987 + 286 + 0 + 11627 + 1050 + 1173 + 0 + 0 + 0 + 16281 + 0 + 536 + 1021 + 0 = 58512, як і в рядку «Всього» – 58512. У Слободяник усе правильно.
В інших стовпчиках таблиці Гаврилюк маємо те саме – кінці з кінцями не сходяться, сума вказана неправильна. І що цікаво – авторка змінювала зазвичай по дві цифри в кожному числі. Чого б це?
Це, до речі, не єдина таблиця, де були змінені числа, але там не було підсумкових значень, тому довести фальсифікацію там важко. А тут просто.
А хто ж там був у складі спецради?
Нагадаю ще раз, що Гаврилюк захистила оце своє добро 26.11.2020 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.01, яка була створена відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 04 березня 2020 року №387 і мала повноваження до 15 травня 2021 року (див. тут). Ось її склад на той час:
Кваша Сергій Миколайович, д. е. н., проф., академік НААН, Голова спецради,
Ільчук Микола Максимович, д. е. н., проф., чл.-кор. НААН,
Гогуля Ольга Петрівна, к. е. н., доц.,
Буряк Руслан Іванович, д. е. н., проф.,
Галушко Валерій Павлович, д. е. н., проф., чл.-кор. НААН,
Горьовий Василь Павлович, д. е. н., проф.,
Гудзь Олена Євгенівна, д. е. н., проф.,
Гуцаленко Любов Василівна, д. е. н., проф.,
Діброва Анатолій Дмитрович, д. е. н., проф.,
Єрмаков Олександр Юхимович, д. е. н., проф.,
Жук Валерій Миколайович, д. е. н., проф., академік НААН,
Залізко Василь Дмитрович, д. е. н., проф.,
Калюга Євгенія Василівна, д. е. н., проф.,
Красноруцький Олексій Олександрович, д. е. н., проф.,
Кучеренко Тамара Євгеніївна, д. е. н., проф.,
Лазаришина Інна Дмитрівна, д. е. н., доц.,
Нестерчук Юлія Олександрівна, д. е. н., проф.,
Попова Ольга Леонтіївна, д. е. н., проф.,
Резнік Надія Петрівна, д. е. н., проф.,
Савчук Василь Кирилович, д. е. н., проф.,
Талавиря Микола Петрович, д. е. н., проф.,
Шинкарук Лідія Василівна, д. е. н., проф., чл.-кор. НАНУ,
Шпичак Олександр Михайлович, д. е. н., проф., академік НААН.
Це все ті економісти, що не змогли перевірити підрахунки в таблиці Гаврилюк.
ЕПІЛОГ
Юлія Гаврилюк – доцентка Національного університету біоресурсів і природокористування України, на головній сторінці якого читаємо:
«Місія Університету:
створювати, систематизувати, зберігати і поширювати сучасні наукові знання для покращення якості життя людей; готувати фахівців європейського і світового рівня інтелектуального та особистісного розвитку.»
«Навчальний процес і наукові дослідження в Університеті забезпечують понад 2600 науково-педагогічних і педагогічних працівників, у тому числі біля 300 професорів і док-торів наук, понад 1000 доцентів і кандидатів наук.»
Сподіваюся, мінус одна доцентка таки буде?
До речі, для цього зовсім не потрібно чекати рішення НАЗЯВО про наявність плагіату і рішення МОНУ про позбавлення плагіаторки наукового ступеня. Університет може організувати засідання своєї комісії з питань академічної доброчесності, розглянути питання і рекомендувати керівництву очистити ряди.
Нагадаю керівництву НУБіП, хто саме є керівництвом:
● ректор Ткачук Вадим Анатолійович, доктор економічних наук, професор;
● проректор з науково-педагогічної роботи та цифрової трансформації Глазунова Олена Григорівна, доктор педагогічних наук, професор;
● проректор з наукової роботи та інноваційної діяльності Тонха Оксана Леонідівна, доктор сільськогосподарських наук, професор;
● проректор з науково-педагогічної роботи та розвитку Кваша Сергій Миколайович, доктор економічних наук, професор,
та інші.
У «Положенні про академічну доброчесність у Національному університеті біоресурсів і природокористування України» (див. тут), що діє з 2018 р., є Розділ 5 «Відповідальність за порушення академічної доброчесності», де знаходимо ось таке:
«5.1. За порушення академічної доброчесності педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники Університету можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:
- позбавлення присудженого наукового (освітньо-творчого) ступеня чи присвоєного вченого звання;
- відмова в присвоєнні або позбавлення присвоєного педагогічного звання, кваліфікаційної категорії».
Наприкінці тексту Положення стоїть підпис С. Кваші. Ну ось і карти в руки. Лише трохи сміливості та чесності.
Підкажу керівництву, що «Порядок перевірки наукових, навчально-методичних, дисертаційних, магістерських, бакалаврських та інших робіт на наявність плагіату» в університеті є (див. тут).
Василь Садовий
Фото героїні з сайту НУБіП
15.08.2025
| 
