Сумнівна дисертація директора Інституту модернізації змісту освіти Євгена Баженкова

Цікава особа. Опис його бурхливої біографії можна знайти на сайті Нової української школи та сайті «Антикор».

Євген Володимирович Баженков працював у Міністерстві освіти і науки, коли його очолював Дмитро Табачник, був заступником міністра молоді та спорту, а після звільнення з посади директора Фонду соціального страхування, у лютому 2021 року, виграв конкурс на посаду директора Інституту модернізації змісту освіти.

У свої передвиборній програмі на посаду голови ІМЗО пан Євген написав, що «Основними принципами діяльності Інституту як освітянської наукової спільноти мають бути: академічна доброчесність...» і багато чого іншого. Тож перевіримо виконання цього принципу – академічної доброчесності – у його докторській дисертації:

Баженков Євген Володимирович. Забезпечення системи стратегічного управління освітньої галузі: теорія і методологія. – Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук (спец. 08.00.03 – Економіка та управління національним господарством). Робота була виконана в Міжнародному науково-технічному університеті імені академіка Юрія Бугая (Київ), а захищена 23 лютого 2023 р. у спеціалізованій вченій раді Д 41.051.11 в Одеському національному університеті імені І. І. Мечникова.

Завантажити дисертацію та автореферат можна з сайту спецради (автореферат, дисертація) або з нашого сайту (автореферат, дисертація).

Науковий консультант – Сафонов Юрій Миколайович, докт. екон. наук, проф., заступник директора Інституту модернізації змісту освіти МОНУ.

Офіційні опоненти:

– Маргасова Вікторія Геннадіївна, докт. екон. наук, проф., Заслужений економіст України, проректор з наукової роботи Національного університету «Чернігівська політехніка» МОНУ;

– Мельник Віктор Миколайович, докт. екон. наук, проф., директор Державної освітньої установи «Навчально-методичний центр з питань якості освіти» МОНУ;

– Штулер Ірина Юріївна, докт. екон. наук, проф., перший проректор ВНЗ «Національна академія управління».

Учений секретар спеціалізованої вченої ради – магістр економіки І. А. Ломачинська.

За темою дисертації автор опублікував:

У 2018 р. було лише дві статті автора – 1) Баженков Є. В. Державне регулювання архітектоніки національної освіти. Інтелект ХХІ. 2018. № 1. С. 253–260. (http://www.intellect21.nuft.org.ua/ index.php/1-2018) та 2) Bazhenkov Ievgen. Economic factor of Education. Global Academics. 2018. № 1(1). Р. 160–168. (https://www.i-journal.org/upload/1.pdf), і це полегшить нам роботу.

Інформація для роздумів

Євген Баженков – кандидат наук з фізичного виховання і спорту. А докторська – з економічних наук!

Науковий керівник економічної дисертації директора-фізкультурника – його підлеглий (заступник).

Офіційний опонент – Вікторія Маргасова – прославилася тим, що очолювала спецраду в Чернігівській політехниці, де ректором був Сергій Шкарлет (про його фальшиву докторську написано тут). Плагіат знайшли в дисертаціях О. Міщенка, А. Пінчук і О. Сакун, що захищалися у Маргасової, ну і, звісно, у самої Маргасової (тут і тут).

Є. Баженков отримав 4 свідоцтва про авторське право на свої монографію і статті.

Аналіз дисертації

Виявлені збіги з чужими працями представлені в порівняльних таблицях, де жовтим кольором показані повні збіги текстів, бірюзовим – синоніми та перефразування, зеленим – цікаві заміни чужих слів, рожевим – вставки, зроблені Баженковим під час рерайтингу.

Глянемо детально ось на цю публікацію:

• Барна М. Ю., Рогачевський О. П. Теоретичні засади стратегічного управління у системі охорони здоров’я // Вісник Хмельницького національного університету, 2018, № 6, т. 3, с. 130–135. Завантажити журнал можна звідси.

Ця стаття в списку літератури дисертації відсутня, однак деякі куски з неї «переїхали» до дисертації Баженкова:

Цікаво, що рис. 1.7 (с. 66) дуже нагадує попередній рис. 1.4 (с. 55), тільки той називається «Адаптивна система стратегічного управління в освітній галузі», а цей – «Адаптована система стратегічного управління в освітній галузі». «Ні, – мабуть, скажуть мені, – то ви нічого не розумієте: адаптивна і адаптована – то різні речі». Ну, мабуть...

Цікавим також є повний збіг деяких деталей рис. 1.4 дисертації та рисунка зі статті Барни: стрілка з додатковими вузькими смугами, в якій написано «Управлінський вплив на…», та стрілок зі словами «Зворотній зв’язок» та «Об’єкти стратегічного…» (зверніть увагу на однаковий зсув лівої та правої стрілок стосовно центральної рамки):

А ось дуже цікавий фрагмент дисертації, який збігається зі статтею автора дисертації: Баженков Є. В. Системно-функціональний концептуалізм стратегічного управління освітньої галузі // Науковий вісник Полісся. 2021. № 2(23). С. 16–27. (Див. тут).

Що тут цікавого? А те, що в дисертації (у лівому стовпчику) немає ніякого посилання, звідки взято цей текст, тобто маємо розуміти, що це плід розумової діяльності пана Євгена. Праворуч маємо наприкінці обірване речення, яке закінчується крапкою з комою замість крапки. Під покликанням №1 у списку літератури значиться стаття: Перевозова І. В., Майнка М. К., Орлова О. І. Застосування системно-функціонального підходу в управлінні інноваційним розвитком будівельних підприємств // Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія: Економіка і управління. – 2021. – Т. 32 (71), № 3. – С. 49-54. (Її можна завантажити тут). Але ж – ось хохма – там немає слів «адміністративне», «інтеграційне», «маркетингове» і «процесне», тобто дане покликання – фальшиве. Немає цього і в праці №2 зі списку літератури до статті (Варенко В. М. та ін. Системний аналіз інформаційних процесів. – К. : Університет «Україна», 2013. – 203 с.; детальніше про В. Варенка читаємо тут).

Тоді звідки ж узявся цей текст?

Пошук в Інтернеті привів нас на сторінку сайту «Всі на урок» у розділі «Середня освіта», яка називається «Функціональний підхід: визначення, сутність і цікаві факти». Щоб з’ясувати дату її створення, використаємо команду «javascript:alert(document.lastModified)», як описано на сайті appuals.com. Це – вересень 2017 р. (09/28/2017 13:19:50), тобто іще до написання перших праць Баженковим за темою дисертації. Хто автор тексту – невідомо, але вже й не важливо. Головне – ми знайшли джерело запозичення. Як бачимо, текст трохи змінений – 12 разів розбавлений словами «внутрішньогалузевий» та «в освітній галузі»:

До речі, зі згаданого вище підручника В. М. Варенка «Системний аналіз інформаційних процесів» без покликання (хоча він є в списку літератури до дисертації!) був передраний шматок тексту, що також шість разів був розбавлений водою у вигляді слів «стратегічного управління» або – страшно подумати – «стратегічного управління в освітній галузі»:

Слухайте, ну дуже ефективний метод словоблудити по чужому тексту запровадив цей пан фізкультурник! У тексті дисертації 800 разів повторюється слово «внутрішньогалузевий» (з варіаціями) і 1156 разів слово «управління» (з них 547 разів словосполучення «стратегічного управління» + 52 рази «стратегічне управління»). У цьому Баженков перевершив свою рецензентку Вікторію Маргасову – та в своїй знаменитій фальшивій (оціночне судження) дисертації повторила вислів «забезпечення стійкості економіки до загроз економічній безпеці» лише 275 разів!

Через кілька абзаців знову читаємо ось це водянисте, переписане без покликання з чужої книжки (до речі, цей кусок є і в статті Баженкова «Системно-функціональний концептуалізм...», а Варенка в списку літератури там немає!):

А ось іще цікаві збіги дисертації Баженкова (а також, відповідно, і його статті Баженков Є.В. Застосування методології форсайту в освітній галузі України // Економічний простір, 2021, №176, с. 150–154) з наступною статтею:

• Рогачевський О. П. Застосування методології форсайт у стратегічному розвитку національної галузі охорони здоров’я // Вісник ОНУ ім. І. І. Мечникова, 2020, т. 25, вип. 6(85), с. 75–79. (див. тут). У списку літератури відсутня.

Ну так, «галузь охорони здоров’я» замінюємо на «освітню галузь», «медичне» на «освітнє», додаємо 600 разів «в освітній галузі» і 24 рази в «в освітньому середовищі» –- і рибка в сітці.

До речі, цікавим є використання в дисертації Баженкова і в статті Рогачевського терміна «мультикретеріальна оцінка» з орфографічною помилкою (більше такого чуда знайти в Інтернеті мені не вдалося).

Чергове джерело передирання Баженковим чужого тексту – ось ця стаття (відсутня в списку літератури):

• Дєнєжніков С. С. Методологія форсайту в науковому прогнозуванні майбутнього // Філософія науки: традиції та інновації, 2015, № 1 (11), с. 108–117. (див. тут).

Ні, це не випадковий збіг у двох текстах розумних слів, як часто можна почути від захисників плагіаторів. Пошук в Інтернеті показує, що деякі словосполучення спостерігаються тільки в цих двох роботах, і більше ніде!

Читаємо далі і знаходимо збіги в дисертації та статті Баженков Є. В. Діагностика в системі стратегічного управління освітньої галузі // Причорноморські економічні студії, 2022, вип. 76, с. 188–191 (див. тут) з працею:

• Мулик Т. О. Організація діагностики діяльності підприємства та його бізнес-процесів: теоретико-методичні підходи // Modern Economics, 2019, №17, с. 158-164 (див. тут).

Ось і спіймався наш плагіатор: поміняв «У даний час склалися» на фразу «На сьогодні час склалися», де забув видалити слово «час». Вийшла дурниця, а для нас – доказ плагіату. Ну, плагіат – він такий, з несподіванками!

І тут такий самий доказ рерайтингового плагіату: було «за допомогою спеціально розроблених критеріїв» – стало «через визначені критеріїв».

Ось іще одна праця, яка у Баженкова є в списку літератури, на яку він кой-де покликається (тобто вміє це робити), але є переписані звідти шматки без покликань:

• Масіна Л. О. Стратегічний контролінг в системі державного регулювання національної економіки. – Дис... канд. екон. наук, Одеса, 2019 (див. тут).

Ну й ще про одну формулу в дисертації Баженкова, аналог якої ми знайшли в дисертації:

• Борщ В. І. Формування механізму оцінювання ефективності діяльності управлінського персоналу промислового підприємства. Дис. ... канд. екон. наук, Одеса, 2014. (Див. тут).

І що толку наводити формули 5.1, 5.2 і 5.3 на с. 298–299, якщо далі немає жодного прикладу їх застосування? Усе так і зависло в повітрі.

Іще ось таке дивне враження я отримав від цієї дисертації: із 320 праць зі списку літератури лише 89 мають відповідні покликання в тексті (№ 2, 7–32, 37, 39, 45, 48, 49, 56, 62, 69–71, 78, 82, 83, 88, 91, 102, 104, 107, 123, 127–129, 134, 137, 142, 158–160, 165, 166, 182, 189, 192, 194, 196–198, 203, 212–216, 219, 221, 237, 243, 245, 259, 277, 278, 282, 287, 295, 303, 305, 306, 310, 311, 316, 317 і 319). А куди ж подівалися інші джерела – 231 штука? Чи означає це, що автор їх не опрацьовував, а додав до купи, скориставшись чужими працями? Не вміє складати список використаних джерел? Чому не схотів робити на них покликання?

Ну, я ще такого не бачив. І це нам хочуть втюхати під виглядом докторської дисертації?

Ну а стосовно плагіату... Якщо міністрам освіти Ніколаєнку, Гриневич, Шкарлету та Лісовому можна, то чому іншим зась?

Жертва стратегічного управління в освітній галузі Василь Садовий

(Фото Баженкова – із сайту ІМЗО)

Підтримати розслідування випадків плагіату можна за допомогою донатів через сайт банку ПУМБ.