Помилки та фальсифікації в наукових дослідженнях
Субота, 2017-08-19, 20:44
Головне меню

Категорії розділу
Аналіз дисертацій [5]
Статті в журналах і на сайтах [3]

Пошук

Корисні посилання
  • Комиссия по борьбе с лженаукой и фальсифика- цией научных исследований при Президиуме РАН
  • Диссернет
  • Троицкий вариант
  • Бюллетень "В защиту науки"
  • Антиплагиат.ru
  • Плагиат: Общественная доска позора
  • dissercomp.ru - Сравнение диссертаций и поиск плагиата

  • Статистика

    Онлайн всього: 1
    Гостей: 1
    Користувачів: 0

    Головна » Статті » Аналіз дисертацій

    Про системну плагіатну діяльність С. В. Демченка (частина 2)

    Продовження. Початок читати тут: Частина 1 (натисніть мишкою)

    2. Звернення від 06.04.2016 р.: про плагіат в авторефераті та статті, яка увійшла до апробаційного списку.

    В 2008 р. С.В. Демченко надрукував статтю «Медіа і суверенітет (до питання про вплив глобальної інформаційної революції на статус державної влади) // Поліграфія і видавнича справа. Науково-технічний збірник. – Вип. 2(48). – Львів: Українська академія друкарства, 2008. – С. 52 – 56. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pivs_2008_2_11. Проте ця стаття, яка підписана С.В. Демченко, є плагіатом (простим перекладом) статті знаної у світи російської дослідниці Л.М. Землянової: Землянова Л.М. Медиа и суверенитет (к вопросу о влиянии глобализирующейся информационной революции на статус государственной власти) // Вестник Московского университета. Сер. 10. Журналистика: Науч. журн. – 2004. – №2. – С. 108-121. Посилання на цю статтю пані Л.М. Землянової в статті, які підписана прізвищем С.В. Демченка, немає.
     

    С.В. Демченко. «Медіа і суверенітет (до питання про вплив глобальної інформаційної революції на статус державної влади)»

    Л.М. Землянова «Медиа и суверенитет (к вопросу о влиянии глобализирующейся информационной революции на статус государственной власти)»

    С. 52 абз. 1.

    Остання третина ХХ ст. у зарубіжній комунікативістиці вважається періодом рішучого наступу глобальних інформаційних процесів на всі сфери життя людства. У зв’язку з цим по-новому розглядається і питання про статус, правовий стан державних інституцій влади та їх роль у збереженні національної ідентичності та незалежності країн, що так чи інакше стають об’єктами глобального впливу.

    С.108 абз 1.

    Вторая половина XX столетия в зарубежной коммуникативистике считается периодом начала решительного воздействия информационно-электронной революции на различные сферы <…> правовое положение государственных институтов власти и их роль в сохранении национальной идентичности и независимости стран, втягивающихся в процессы этой революции.

    С. 52 абз. 2

    Симптоматично, що західні теоретики масової комунікації практично ігнорують питання державної та національної незалежності, висуваючи ідеї «глобального села» (М. Маклюен), «глобального метрополіса» (Г. Кан), «технотронного суспільства» (З. Бжезінський), суспільства «електронних котеджів» (Е. Тоффлер) тощо [1, с. 193–234].

    С.108 абз 2.

    Симптоматично, что именно в этот период сенсационную мировую известность приобрели прогнозы "глобальной деревни" Г.М. Маклюэна, "глобального метрополиса" Г. Кана, "технотронного общества" 3. Бжезинского, "электронных коттеджей" Э. Тоффлера1 и другие.

    С. 52 абз. 3

    З посиленням ролі електронних медіа пов’язують тенденцію до зміни статусу державної влади та загострення боротьби між прихильниками глобалізації та захисниками специфіки суспільно-культурного життя країн, яких торкнулися процеси глобалізації. На межі ХХ–ХХІ ст. ця боротьба активізувалась у різноманітних формах, тому посилилась увага до неї і в комунікативістиці. З одного боку, з’являються роботи, автори яких обіцяють людству всілякі блага, що їх може принести усталення інформаційного суспільства, проте в багатьох з них вказується і на негативні моменти глобалізації — проблеми, парадокси, з якими пов’язана, за образним висловом М. Кастеллса, поява «чорних дірок», що несуть людству поглиблення соціальної нерівності, безробіття, нерівномірний доступ до носіїв інформації [2, с. 17].

    С.108 абз 3 с перех. на С.109

    С усилением роли электронных медиа связываются и тенденции к изменению статуса государственной власти и обострению борьбы между сторонниками глобализации и защитниками национальной специфики общественно-культурной жизни стран, втягивающихся в процессы информационной революции. К концу XX в., когда эта борьба стала активизироваться в разнообразных формах, внимание к ней усиливается и в коммуникативистике, в лоне которой стали появляться одна за другой работы, посвященные уже не только радужным ожиданиям общественных благ от электронно-информационной революции, обещающей создание информационного общества на основе новых медиа, но и критике негативных сторон этого явления — проблемам, парадоксам и противоречиям, благодаря которым, по образному выражению М. Кастеллса, образуются "черные дыры", несущие людям углубление социального неравенства, обездоленность, безработицу, нищету и неравноправный доступ к самим этим медиа.

    С. 52 абз. 4

    У трьох томах монографії М. Кастеллса зібрано факти з життя різних країн, що демонструють не лише наявність тенденцій протистояння глобалістських та антиглобалістських настроїв, але й проаналізовано складну взаємодію цих напрямів розвитку та їх вплив на інші держави та їх органи влади.

    С.109 абз 1

    В трехтомной монографии М. Кастеллса "Информационный век: экономика, общество и культура", <…> собраны факты из жизни разных стран, демонстрирующие не только наличие противоборствующих тенденций к глобализму и антиглобализму, но и их усложняющиеся формы воздействия <…> деятельность государственных органов власти по отношению к этим тенденциям. 

    С. 52 абз. 5

    Однак зміни в статусі органів влади та балансі глобальних та національних тенденцій не завжди мають однозначний та явний характер, тож важливо вчасно помітити назрілі протиріччя не лише в даний момент, а й на перспективу розвитку світової спільноти.

    С.109 абз 1

    Но, поскольку изменения в статусе государственных сил носят не всегда очевидный и однозначный характер, <…> важно вовремя уловить суть и разнообразие основных противоречий <…> не только на данный момент, но и в перспективном видении дальнейших судеб мирового сообщества.

    С. 53 абз. 1

    М. Кастеллс намагається вирішити це завдання шляхом наукової типологізації глобалістських та антиглобалістських проявів, знаходячи їх витоки в «мережевій логіці» інформаційного капіталізму. «Наш світ і наше життя формується під впливом тенденцій глобалізації та ідентичності, що конфліктують. Революція у сфері інформаційної технології та реструктуризація капіталізму створюють нову форму суспільства — мережеве суспільство» [2, с. 1]. Атрибутами такого суспільства є гнучкість і нестабільність форм виробництва, індивідуалізація праці та віртуальність культури, які виникають завдяки мережевій культурі медійних систем, що впливають на всі підвалини суспільства та світосприйняття людей, розповсюджують новації, які не обов’язково призводять до покращення якості життя.

    С.109 абз 2 с перех. на С.110

    Кастеллс решает эту задачу путем научной типологизации процессов глобализации и антиглобалистских тенденций, прослеживая их истоки в "сетевой логике" информационного капитализма. "Наш мир и наши жизни формируются под влиянием конфликтующих тенденций к глобализации и идентичности. Революция в области информационной технологии и реструктурирующийся капитализм создают новую форму общества — сетевое общество", <…>. Атрибутами этого общества являются гибкость и нестабильность форм производства, индивидуализация труда и виртуальность культуры, возникающие благодаря сетевой культуре медийных систем, которые воздействуют на все устои общества и мировоззрение людей, распространяя новации, кому-то приносящие благосостояние…

    С. 53 абз. 2

    Ось чому поряд з тенденціями поглиблення глобальних процесів в останній чверті ХХ ст. «ми маємо справу з розповсюдженням могутньої хвилі рішучих виразів колективної ідентичності, які кидають виклик глобалізації та космополітизму заради збереження культурної своєрідності та суспільного контролю над життям людей та їх навколишнім середовищем. Ці прояви є багаточисленними і надзвичайно різноманітними, формуючись під впливом різних культур та історичних витоків кожної ідентичності» [2, с. 2].

    С.110 абз 1

    <…> наряду с тенденциями к глобализации в последней четверти XX в. "мы видим на опыте широкое распространение большой волны мощных выражений коллективной идентичности, бросающих вызов/глобализации и космополитизму ради сохранения культурного/своеобразия и общественного контроля над жизнями людей и/ их природной средой. Эти выражения являются многочисленными и в высшей степени разнообразными, формируясь под влиянием разных культур и исторических истоков образования каждой идентичности".

    С. 53 абз. 3

    Ті рухи, що розвиваються під прапором боротьби за ідентичність, на думку вченого, можна класифікувати як «проактивні», які закликають до зміни існуючих умов (наприклад, феміністські чи екологічні), або як «реактивні», спрямовані на збереження традиційних форм у культурі, релігії, соціальному житті. У національних державах, що охоплені подібними рухами, якраз і виникають кризові настрої, пов’язані із сумнівами в міцності та силі інститутів державної влади. Аналіз доводить, що вони не зникають з часом, а лише модернізуються, пристосовуються до викликів реальності у тому числі й за рахунок нових медіа.

    С.110 абз 1

    Эти <…> Движения, развивающиеся под флагом борьбы за идентичность, по мнению ученого, можно классифицировать как "проактивные", призывающие к изменению существующих условий (например, феминистские или экологические), или как "реактивные", нацеленные на сохранение традиционных устоев в культуре, религии, социальной жизни. В национальных государствах, охваченных такими движениями, могут возникать кризисные настроения и сомнения в прочности и силе государственных институтов власти. <…> анализ событий показывает, что они не исчезают, а модернизируются, приспосабливаясь к вызовам реальности, совершая это также с помощью новых медиа…

    С. 53 абз. 4

    Ідеї М. Кастеллса знайшли підтримку, уточнення і розвиток у роботах інших комунікативістів, зокрема, тих, чиї роботи представлені в збірці «Порадник з нових медіа» [6]. Основне завдання колективної праці — комплексна оцінка ролі нових електронних медіа у розвитку процесів переходу від індустріального до постіндустріального та інформаційного суспільства. Ці процеси супроводжуються ескалацією тенденцій до глобалізму чи антиглобалізму у різних проявах «людської географії» із урахуванням взаємозв’язків усіх її мінливих «ландшафтів — від медіатехнічних до медіа-гуманітарних, які виникають завдяки тому, що «новомедійна техніка сама впливає і зазнає впливу з боку оточуючих її соціальних та культурних контекстів» [6, с. 8].

    С.110 абз 2 с перех. С.111

    Идеи Кастеллса нашли поддержку, уточнение и развитие во многих исследованиях других известных коммуникативистов и, в частности, в работах, суммарно представленных в "Руководстве по новым медиа". Основная задача этого труда — комплексная оценка роли новых электронных медиа в развитии процессов перехода от индустриально-потребительского общества к постин-дустриалъно-информационному, сопровождаемых эскалацией тенденций к глобализму или антиглобализму в разных проявлениях "человеческой географии" с учетом взаимосвязей всех ее меняющихся "ландшафтов" — от медиатехнических до медиагуманитар-ных, образующихся благодаря тому, что "новомедийная техника сама воздействует и испытывает воздействие со стороны окружа­ющих ее социальных и культурных контекстов".

    С. 53 абз. 4 з перех. на С.54

    Більшість авторів, чиї статті вміщено у збірці, вважає, що термін «глобалізація» повинен використовуватися при визначенні не одного «а серії

    взаємопов’язаних процесів», таких як інтернаціоналізація виробництва, торгівлі й фінансів, утворення мультинаціональних корпорацій, скорочення транскордонних тарифів у потоках товарів та послуг, дерегулювання фінансових ринків та розвиток електронної комерції, підвалинами для якої стає Інтернет. Сюди ж включають і різні міжнародні рухи, що супроводжуються створенням

    міграційних діаспор, туристичних та інших товариств, мультикультуралізму, «транснаціональною циркуляцією культурних товарів, текстів, образів та артфактів» та «глобальної циркуляції ідей, ідеологій та «ключових слів» на кшталт експорт «західних цінностей», демократичних устремлінь та екологічної свідомості» [6, с. 304].

    С.111 абз. 1

    Авторы исследований, включенных в "Руководство по новым медиа", полагают, что термин "глобализация" должен использоваться при описании и обозначении не одного, а "серии взаимосвязанных процессов", таких как интернационализация производства, торговли и финансов с образованием мультинациональных корпораций, сокращением трансграничных тарифов в потоках товаров и услуг, дерегулированием финансовых рынков и развитием основанной на базе Интернета электронной коммерции. В эту серию включаются и различные международные движения, сопровождаемые созданием миграционных диаспор, туристических и других сообществ, мультикультурализма, "транснациональной циркуляцией культурных товаров, текстов, образов и артефактов" и "глобальной циркуляцией идей, идеологий и "ключевых слов" вроде так называемого экспорта "западных ценностей", демократических стремлений или экологического сознания".

    С.54 абз.1

    Одночасно поняття глобалізації асоціюється з вивченням комплексів не лише інтеграційних, але й з різними опозиційними течіями на захист національних культур чи антиколоніальних ідей, а також з діяльністю численних міжнародних організацій, що опікуються вирішенням національних, регіональних та загальносвітових проблем у галузі розвитку економіки, торгівлі, права, культури, науки, освіти, екології тощо. Взаємозв’язок усіх цих тенденцій допомагає «медіа, що забезпечують інформаційний зміст та образи світу, з допомогою яких люди шукають зміст подій, котрі відбуваються у віддалених одне від одного місцях» [4, с. 305].

    С.111 абз. 2

    Одновременно и понятие глобализации ассоциируется с изучением комплексов не только интеграционных, но и различных оппозиционных течений в защиту национальных культур или антиколониальных идей, а также и с деятельностью разнообразных международных организаций, занятых решением национальных, региональных и общемировых проблем в области развития экономики, торговли, права, культуры, науки, образования и экологии. Взаимосвязанности всех этих тенденций помогают "медиа, обеспечивающие информационное содержание и образы мира, с помощью которых люди ищут смысл событий, происходящих в отдаленных друг от друга местах".

    С.54 абз.2

    У дебатах навколо процесів глобалізації можна почути і голоси тих, хто виступає проти односторонніх висновків та закликає до поміркованого підходу до тенденцій глобалізму та антиглобалізму. Пропонуються пропозиції дотримуватися медіаполітики, яка б дозволила використати процеси глобалізації на користь національних держав та культур таким чином, щоб вони стали каталізаторами їх розвитку. На їх думку, замість того, щоб «вести національні держави до зникнення, а національні культури до гомогенізації», необхідно синхронізувати процеси глобалізації та антиглобалізації «з акцентом на найбільш поцінованих культурних та політичних здобутках у кожній державі» [3, с. 309].

    С.112 абз. 1

    В дебатах вокруг процессов глобализации отчетливо слышны и голоса противников крайностей, призывающие к взвешенным взглядам на все новации, происходящие в современном мире, к позициям, не допускающим абсолютизации ни глобализма, ни антиглобализма. Высказываются предложения придерживаться медиаполитики, позволяющей использовать процессы глобализации в интересах национальных государств и культур таким образом, чтобы это стало катализатором для их развития. Политика подобного рода "вместо того, чтобы вести национальные государства к кончине, а национальные культуры к гомогенизации, подразумевает двойственный характер процессов синхронизации экономических и технологических инфраструктур и усиление акцентов на высоко ценимых культурных и социальных различиях для внутренних политических целей".

    С.54 абз.3

    Солідарно з цим постулатом формулюється і побажання приділяти увагу розвитку таких ЗМІ, які виховують не жертв споживацького бізнесу,

    а справжніх громадян, що займають активну суспільно-політичну позицію. З цією метою наголошується на необхідності розвивати дорадчо-спонсорські форми підтримки медіа з боку різних громадських і державних структур, які зацікавлені у збереженні суверенітету власної держави з допомогою засобів масової комунікації.

    С.113 абз. 2 с перех. на С.114

    Солидарно с этим постулатом формулируются и пожелания <…> больше внимания уделять развитию СМИ, помогающих воспитанию не жертв потребительского бизнеса <…>, а "хороших граждан" принимающих активное участие в жизни общества, <…> задача, в решении которой немалую роль могут играть совещательно-спонсорские формы поддержки медиа со стороны различных общественных и государственных структур, кровно заинтересованных в сохранении своей суверенности с помощью информационных средств связи.

    С.54 абз.4

    Увесь комплекс викликів владі суверенних держав, який висуває глобалізація, аналізує у своїй монографії М. Прайс. Автор виходить з того, що на відносини держави і медіа до цього часу впливають старі форми їх функціонування. Ось чому, на думку М. Прайса, саме держава здатна створити «ринок лояльності». Це нове поняття трактується як комплекс ідейних засобів (образів, сюжетів, міфів), які розповсюджуються у суспільстві за допомогою ЗМІ для формування у громадян вірності принципам національної суверенності держави, її правовим та соціокультурним традиціям [5, с. 4–5]. Уряд кожної держави, як правило, і є тим механізмом, який не лише дозволяє реалізувати весь цей комплекс, але й сама діяльність державних інституцій у цьому напрямку є його частиною. Уже з цієї причини контроль над «ринком стабільності» з боку держави є запорукою політичної стабільності в ній.

    С.113 абз. 3 с перех. на С.114, С.114 абз. 1

    … комплекс вызовов, которые бросает силам суверенности государственных институтов власти глобальная информационная революция <…> монографию Монро Прайса <…> он отводит "рынку лояльностей", трактуя это понятие как союз, комплекс идейных средств (образов, сюжетов, мифов), распространяющихся в обществе с помощью СМИ для поддержания среди граждан верности принципам национальной суверенности государства, его правовым и социально-культурным устоям и традициям. Правительство является обычно тем механизмом, который позволяет этому союзу действовать и нередко является его частью. Такой рынок создает "национальную идентичность", или "сообщество", а "управление рынком продуцирует набор идей и повествований о событиях, которые используются господствующей группой или коалицией для удержания власти. Уже по этой причине контроль над участием в рынке является для многих стран условием их политической стабильности"

    С.55 абз.2

    Якщо уточнити зміст концепції Прайса у такому контексті, то продавцями на «ринку лояльності» є ті, для кого міфи, мрії, історія можуть бути перетворені у владу і багатство. Поряд з бізнесом та суспільними групами до них тепер необхідно віднести і владні інститути. Що ж до «споживачів» подібного медіапродукту, то ними виявляються пересічні громадяни, які репрезентують увесь соціальний спектр суспільства. Проте за подібну продукцію вони розплачуються «лояльністю», тобто прийняттям на себе добровільних зобов’язань виконувати закони країни, берегти її мову, культуру, звичаї і навіть захищати їх. Усе це і є «почуттям ідентичності», як його розуміють нині на Заході.

    С.114 абз. 2 с перех. на С.115

    Уточняя смысл своей концепции, Прайс отмечает, что "продавцами" на "рынке лояльностей" являются те, для кого мифы, мечты и история могут быть преобразованы во власть и богатство — обычно это государства, правительства, группы с общими интересами, бизнес и т.п. "Покупателями" оказываются граждане, подданные, сограждане, потребители… Потребитель "платит" за тот или иной набор <…> "лояльностью"…. Оплата, однако, не имеет обычного для государства денежного выражения: она включает не только соглашение с налоговыми обязательствами, но и подчинение законам, готовности служить в вооруженных силах или даже продолжения пребывания в стране. …автор книги включает также и "чувство идентичности"…

    С.55 абз.3

    У зв’язку з цим нові акценти розставляються і при використанні терміна «приватизація» у медійній сфері. Як і раніше, він означає посилення приватного сектора та зменшення впливу держави. Проте поряд з цим висувається ще одна ідея, яка активно утверджується у західних засобах масової комунікації: концепція «соціально відповідальної преси», підвалинами якої стають «саморегулювання» та «самоконтроль».

    С.116 абз. 1 предл. 1., С.118 абз.1, С119 

    Соответственно изменения происходят и в словаре употребляемых терминов. <…> Под термином "приватизация" подразумеваются "усиление частного сектора", "поощрение саморегулирования" или "уменьшение власти государства'''. <…> понятия приватизации и саморегулирования имеют свою специфику в разных странах и исторических условиях.
     

     

    3. Звернення від 24.04.2016 р.: про плагіат двох статей, які увійшли до апробаційного списку.

    В 2005 р Демченко С. В. під своїм прізвищем надрукував статтю «Взаємодія масової та корпоративної комунікації в інформаційному суспільстві» (Учёные записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. – Том 18(57). – №3. – Серия: Филология. – Симферополь, 2005. – С. 20 – 24. Електроні адреси: а) http://www.readera.org/article/vzayemodia-masovoye-ta-korporatyevnoye-komunikatsiye-v-informatsiynomu-suspilstvi-10189511.html; б) http://sn-philolsocom.crimea.edu/arhiv/2005/uch_18_3fn/demchenko_sv_5.pdf), яка в авторефераті в підрозділі «Наукові статті у виданнях, затверджених ВАК України як фахові» заявлена під №3. Проте ця стаття, яка підписана прізвищем С.В. Демченка, є плагіатом (простим перекладом, калькою) статті російської дослідниці Федотової: Федотова Л.Н. Взаимодействие массовой и корпоративной коммуникации в информационном обществе // Вестник Московского университета. Сер. 10. Журналистика. – 2004. – № 3. – С. 20–31. Посилання на цю статтю чи ідеї та навіть прізвище пані Федотової в статті, які підписана прізвищем С.В. Демченка, немає.
     

    С.В. Демченко «Взаємодія масової та корпоративної комунікації в інформаційному суспільстві»

    Л.Н. Федотова «Взаимодействие массовой и корпоративной коммуникации в информационном обществе»

    С. 20 абз. 3.

    Постановка проблеми. Відразу зазначимо, что корпоративні комунікації у вузькому сенсі цього словосполучення – рівнозначні по суті діяльності структур паблік рілейшнз по вертикалі, всередині корпорації нас у даному випадку не цікавлять. Зрозуміло, що вони дуже важливі для успішної діяльності корпорації і по координації зусиль співробітників у потрібному напрямку, і для підвищення їх лояльності до самої фірми як умови ефек-тивної діяльності, але їх аудиторії обмежені "стінами" корпорації, тож уже з цієї причини вони не можуть розглядатись як масові. Хоча і в цій діяльності є цікавий ракурс, пов'язаний з тим, як з допомогою корпоротивних комунікацій можна впливати на більш широку громадську думку і тим самим не лише зміцнювати позитивний імідж фірм, але й підвіщувати попит на робочі місця у ній.

    С.23 абз 2.с перех. на С.24

    Сразу скажем, что корпоративные коммуникации в узком смысле этого словосочетания – равнозначные по сути деятельности структур паблик рилейшнз по вертикали, внутри корпорации – нас не будут интересовать. Понятно, что они очень важны для успешной деятельности корпорации в плане координации усилий работников в нужном направлении, повышения лояльности их к самой фирме как условия эффективной деятельности, но все же аудитория их ограничена именно рамками "стен" корпорации и уже поэтому не является массовой. Хотя и здесь есть любопытный срез этой деятельности как способ влиять с помощью этих коммуникаций на более широкое общественное мнение: для создания своего благоприятного имиджа и не в последнюю очередь для увеличения спроса на рабочие места своей фирмы.

    С. 20 абз. 4

    Натомість мрією будь-якої корпорації (навіть при сегментуванні на споживацькі групи конкретних товарів та послуг) є суспільство в цілому. Звідси важливість таких корпоративних заходів, як благодійництво, участь у соціальних проектах по місцю розташування фірми, організація подієвих приводів для інформаційних каналів. У кожному з цих випадків корпорація працює на масову аудиторію і, що особливо важливо, ті потреби, які вони культивує, вплітаються у більш широкий контекст інтересів різноманітних людей, що актуалізуються завдяки цим заходам.

    С.24 абз. 1

    Но все же общество в целом (даже при сегментировании его на потребительские группы конкретных товаров и услуг) является тут пределом мечтаний корпорации. Отсюда важность таких корпоративных мероприятий, как благотворительность, участие в социальных проектах по местонахождению фирмы, организация событийных поводов для информационных каналов. И в том, и в другом, и в третьем случае корпорация работает на массовую аудиторию, и, что особенно важно, культивируемые ею потребности вплетаются в более широкий фон актуализируемых в рамках этих событий интересов людей.

    С. 20 абз. 5 з перех. на С.21

    У подібних випадках можна говорити, що корпоративні комунікації вже працюють на масову аудиторію і в якійсь мірі переймають функції масової комунікації, яка теж транслює своєрідний "інформаційний пакет". Цей "пакет" доволі часто включає в себе матеріали, які виходять за межі свідомих, цілеспрямованих потреб аудиторії. Проте ці матеріали все одно доходять до споживача, що між іншим сприяє розширенню самих аудиторних потреб. Для нас же у контексті матеріалу, який розглядається, важливо наголосити на тому, що у вказаній ситуації зростає вірогідність контакту споживачів з корпоративною інформацією, розміщуваною на масових каналах (власне рекламою чи матеріалами, організованими ПР-структурою корпорації).

    С.24 абз. 1

    Здесь корпоративные коммуникации работают по модели массовых, которые тоже транслируют информационный "пакет". Этот "пакет" зачастую содержит материалы, выходящие за пределы осознанных, целеустремленных потребностей аудитории. Тем не менее такие материалы потребляются, что в числе прочего способствует расширению самих аудиторных потребностей. Для нас же здесь важно подчеркнуть, что в такой ситуации растет вероятность контакта потребителей с корпоративной информацией, размещаемой в массовых каналах (собственно рекламой или материалов, организованных при содействии PR-структур корпораций).

    С. 21 абз. 1

    До речі, механізм розповсюдження масових каналів (чи матеріалів всередині масових каналів, коли мова йде про радіо та телебаченні) зараз такий, що він забезпечує рівновірогідну можливість потрапити на очі масовому споживачеві навіть сегментованої продукції. Так, спеціалізовані ділові газети чи вузькоспеціальні передачі проходять, так би мовити, "по відомству" масової комунікації саме на цій підставі.

    С.24 абз. 2

    Кстати, механизм распространения массовых каналов (или материалов внутри массовых каналов, когда речь идет о радио и телевидении) на сегодня таков, что он обеспечивает равновероятную возможность попасть на глаза массовому потребителю даже заведомо сегментированной продукции. Так, специализированные деловые газеты или узкоспециальные передачи мы тем не менее проводим по ведомству массовой продукции именно на этом основании.

    С. 21 абз. 2

    У зв’язку з цим піднімається і питання про Інтернет, котрий розглядають (і цілком слушно) як засіб розширення присутності у зоні уваги споживачів саме корпоративної інформації. Правда, якщо уявити, Інтернет справді став масовим (тобто по кількості охоплення населення хоча б зрівнявся з класичними носіями масової інформації), то, необхідно все ж зробити декілька попередніх застережень.

    С.24 абз. 3 и С.25 абз. 1

    Встает в этой ситуации вопрос об Интернете, который рассматривают – и иногда правомерно – как средство расширения присутствия в зоне внимания людей именно корпоративной информации. Представим, что мы имеем дело с ситуацией, когда потребление Интернета станет массовым, т.е. сопоставимым с потреблением классических массовых источников информации. Здесь, как представляется, необходимо сделать несколько принципиальных оговорок.

    С. 21 абз. 3

    Коли споживач свідомо шукає в Інтернеті рекламу певного товару чи інформацію про фірму, яка таку продукцію виробляє, то ця модель має аналог з рекламою на місці продажів. Контакт у цьому випадку відбувся не завдяки рекламі, а потребам клієнта, що якраз "дозрів" і далі потребує лише деяку додаткову інформацію про процес купівлі (навіть коли він лише порівнює конкуруючі товари) – про час, місце, ціну і таке інше. Згадаймо, що деякі фахівці у зв’язку з цими обставинами не вважають за рекламу ту, яка розміщена на місці продажу.

    С.25 абз. 2

    Когда потребитель осознанно ищет в Интернете рекламу определенного товара или информацию о фирме, такую продукцию производящей, это модель, имеющая аналог с рекламой на месте продаж, где заслуга контакта отнюдь не принадлежит рекламе, а созревшим потребностям клиента и он далее нуждается в некоторой дополнительной информации о процессе покупки (даже когда он сличает конкурирующие товары) – о времени, цене, месте и т.д. Вспомним, что некоторые специалисты из-за этого обстоятельства даже отказывают рекламе на месте продаж в праве называться таковой...

    С. 21 абз. 4

    Коли подібна ситуація справді стане масовою, то це, можливо, змусить внести деякі принципові зміни у саму рекламу: вона за необхідністю стане більш інформативною, у більшій мірі пов'язаною з функціональними характеристиками предмету продажу, а не з характеристиками свідомості споживача чи його статусними характеристиками, що за притаманне сьогоднішній рекламі.

    С.25 абз. 3

    Когда такая ситуация действительно станет массовой, это потребует некоторых принципиальных изменений от самой рекламы: она по необходимости станет более информативной, в большей степени связанной с функциональными характеристиками предмета продажи, а не с характеристиками сознания потребителя или его статусными характеристиками, что скорее связано с сегодняшней рекламой.

    С. 21 абз. 5

    Тепер уявімо прямо протилежну ситуацію: споживач інформації знаходиться в Інтернеті (у даному випадку не йдеться про знайомство з інтернет-варіантами традиційних газет чи часописів, котрі по механізму сприйняття аналогічні традиційним) з причин, що пов’язані з професією або, наприклад, бажанням розважитись, і "по сусідству" знаходить рекламу (товару, фірми, партії тощо). Що може спрацювати на сприйняття цієї інформації на різних рівнях (емоційному, раціональному, поведінковому), а що завадить йому, якщо співставити цей процес зі сприйняттям інформації масових каналів?

    С.25 абз. 4

    Представим прямо противоположную ситуацию: потребитель информации находится в Сети – мы в данном случае не имеем в виду сетевые варианты традиционных газет или сетевые газеты, которые по механизму восприятия аналогичны традиционным по другим причинам (развлекательным или профессиональным), – и обнаруживает рекламу (товара, фирмы, партии), что называется, по соседству... Что, как нам кажется, работает тут на восприятие этой информации (восприятие на разных уровнях – эмоциональное, рациональное, поведенческое), а что мешает ему, если сопоставлять этот процесс с потреблением информации массовых каналов?

    С. 21 абз. 6

    Одним з найпотужніших критеріїв, що спонукає до вибору продукції, є її стандарт, знайомий споживачеві з інших джерел, попереднього досвіду тощо. Підґрунтям вибору можуть бути різні зрізи: якісний, популярний, елітарний, зрозумілий, доступний та інші. Як бачимо, поняття ці беруться з різних лексиконів – професійного, буденного чи ще якогось, але вони справді впливають на вибір. Синонімом стандарту може служити у такому випадку бренд (скажеш "Дзеркало тижня" чи побачиш його в кіоску – і все ясно). <...> Що головне в цій моделі взаємовідносин – вибір джерела та позитивне відношення до його змісту знаходяться у причинно-наслідковому зв'язку. Звичайно, вийняті бувають, їх фіксують соціологи, але кількість цих виключень ще ніколи не переростає в якість.

    С.25 абз. 5

    Вспомним, что одно из самых мощных оснований выбора источника для потребления, а также отношения к его материалам – это стандарт продукции того или иного источника, знакомый потребителю из его предшествующего опыта знакомства с источником (качественный, популярный, элитарный, понятный, занятый, доступный и т.п. – слова из разных лексиконов: профессионального или обыденного, но вполне работающие как обоснование выбора). Синонимом стандарту тут вполне может выступать брэнд (скажешь "Московский комсомолец" или увидишь его на прилавке – и все ясно). <…> И что самое главное: в этой модели взаимоотношений выбор источника и позитивное отношение к содержанию находятся в причинно-следственной связи (исключения встречаются, их отмечают социологи, но количество исключений как раз и не перерастает в качество: отношения сохраняются).

    С. 21 абз. 7

    М'яко кажучи, відношення з матеріалом в Інтернеті практично не мають такої функціональної основи. Більшість інтернетівських повідомлень анонімні за своїм характером, тож фахівці прогнозують що сприятливий для рекламодавця контакт з рекламою забезпечено лише в тих повідомленнях, де обігрується ідея авторитетності того, що повідомляється, наприклад, посилання на відомих осіб чи пряме введення такої особи в рекламу як джерела інформації...

    С.26 абз. 1

    Мягко скажем, что отношения с материалом в Интернете лишены этой функциональной основы. Тем не менее вероятность благоприятного контакта с такой рекламой остается. Мы можем только на основе вышесказанного прогнозировать увеличение среди этой рекламы доли таких рекламных сообщений, которые специально обыгрывают идею авторитетности сообщаемого, например ссылками на известных личностей или прямым введением знаменитостей в сообщение на правах участника...

    С. 22 абз. 1

    Ще одна функціональна характеристика системи масових комунікацій – актуальність тієї інформації, яку вони розповсюджують. Відомий вислів Булгакова про осетрину "другої свіжості" найтіснішим чином пов'язаний саме з інформацією. Нікому не прийде в голову сьогодні читати вчорашні газети чи переглядати вчорашній випуск телевізійних новин. Навіть аналіз, коментарі, статті чи передачі аналітичного характеру вимагають максимальної актуалізації, що інколи не зовсім вдало робиться через поєднання їх з оперативними фактами.

    С.26 абз. 2

    Введем еще одну функциональную характеристику системы массовых коммуникаций – актуальность распространяемой ими информации. Вы когда-нибудь читали вчерашние газеты? Ощущение "второй свежести" не сопрягается с самим понятием информации. И даже анализ, комментарий, теоретические статьи на полосах газет требуют максимальной актуализации происходящего, в том числе с помощью иногда очень неуклюжих способов связать такие материалы с оперативными фактами.

    С. 22 абз. 2

    Інтернет в цьому відношенні набагато відстає від традиційних медіа. У пресі з’явились повідомлення про те, що реклама надзвичайно довго тримається на сайтах, практично не оновлюється, перетворюючись таким чином на відверту дезінформацію. І небезпека тут не в поодиноких випадках, а в тому, що вони можуть вплинути на сприйняття споживачами Інтернету як ненадійного або ж сумнівного джерела масової інформації.

    С.26 абз. 2

    Интернет в этом смысле захламлен чрезвычайно. В прессе замелькали тревожные сигналы о том, что реклама долго держится на необновляемых сайтах, она практически становится дезинформацией. <…> Опасность тут отнюдь не в единичных случаях, эти обстоятельства могут повлиять на ориентацию потребителя в целом к Интернету как источнику массовой информации.

    С. 22 абз. 3

    Ще один важливий аспект – це те, що можна було б назвати зрізом інформації у ЗМК. Відомо, що преса (особливо електронна) загалом розрахована на непрофесіоналів. Звичайно, факт опублікування в пресі якоїсь нової ідеї може сприяти закріпленню її авторства, проте професіонал не буде шукати саме в пресі якісь речі, які розширили б його спеціальні знання. Спілкування з масовими виданнями – це наше не прицільний пошук з професійною метою, а скоріше така собі інтелектуальна (чи не дуже) гра "шукаю те, не знаю що". Саме тому, що ми звертаємось до преси не як професіонали (наш професіоналізм у даному випадку – лише вузька грань нашої особистості), ми здатні майже з однаковим захватом дивитись футбол, "обливатись сльозами над вимислом" чи спостерігати за історією російської імперії у викладенні Л. Парфенова. Яка з численних наших соціальних ролей (а сучасні соціологи твердять, що сучасна людина виконує не один їх десяток) відгукнеться на ту чи іншу тему? Однак саме на таких механізмах вибудоване сприйняття реклами на каналах масової інформації...

    С.26 абз. 3 с перех. С.27

    Еще один срез в нашем разговоре — содержание информации СМК. Известно, что пресса в целом (электронная в том числе) рассчитана на "непрофессионалов". Хотя сегодня сам факт опубликования в прессе какой-нибудь сугубо научной идеи может закрепить авторство <…> тем не менее профессионал не будет рассчитывать получить в прессе новые добавки к своему знанию. <…> В случае с массовыми изданиями наше обращение к ним — не прицельный поиск, это скорее "ищу то, не зная что". Именно обращаясь туда как "непрофессионалы" (наш профессионализм будет в этом процессе лишь узкой гранью личности), мы способны с одинаковым восторгом смотреть фигурное катание, "обливаться слезами над вымыслом", смотреть передачу про историю советского оружия и пр. Какая из многочисленных наших социальных ролей – социологи утверждают, что современный человек имеет несколько десятков социальных ролей, – откликнется на предлагаемый разброс тем? А ведь наша реакция на рекламу в каналах массовой коммуникации основана на этом же механизме...

    С. 22 абз. 4

    А що ми будемо шукати в Інтернеті? Щось вузькопрофесійне та утилітарне, що вже обслуговує наші свідомі потреби. А що ж тоді буде продукувати у нас самих більш широку соціальну сутність? Адже людина залишається біологічною істотою, яка саме через соціальні аспекти залучається до соціальних цінностей, дій, емоцій. Не випадково за усіма соціологічними дослідженнями найбільш рейтинговими програмами на ТБ у глобальному масштабі залишаються кінофільми та інформаційні програми. Перші спорють ілюзію спрощеного світу та ілюзію можливості вирішити всі проблеми. Як свідчить відомий культуролог Й. Хейзінгі, "кіно сповідає солідну та популярну мораль, не переймаючись при цьому філософськими чи якимись іншими сумнівами. Певно, хтось скаже: воно робить це з меркантильних міркувань. Проте цей меркантильний інтерес визначає сама публіка" [9, с.310].

    С.27 абз. 1, 2 с перех. на С.28

    Итак, что мы будем искать в Интернете? Нечто узко профессиональное и утилитарное, обслуживающее наши осознанные потребности. А что тогда будет воспроизводить в нас нашу более широкую социальную сущность? Человек-то остается общественным животным и он объективно нуждается в притирке к общественным эмоциям, ценностям и действиям. Не случайно по всем социологическим данным самыми рейтинговыми программами во всех странах остаются кинофильмы и информационные программы. <…> искусство, дает иллюзию упрошенного мира, сокращенного решения загадки жизни. <…> Прибавим сюда размышления культуролога И. Хейзинги, который писал о кино так: "<…> Кино исповедует солидную и популярную мораль, не колеблемую философскими либо какими-то иными сомнениями. Вероятно кто-нибудь возразит: оно делает это из меркантильного интереса. Но этот меркантильный интерес определяется спросом публики…"

    С. 22 абз. 5

    Що ж стосується інтересу до інформаційних програм, то це на сьогодні чи не єдиний реальний канал, який підключає людину до соціуму у найширших межах: від національних до загальносвітових. Не випадково президент американського Центра світових проблем Д. Фішер у бесіді з російським журналістом М. Таратутою, розкриваючи секрет популярності загальнонаціональних телесіток Америки, зазначив: вони змінили ментальність населення, надзвичайно прив’язаного до ареалів у масштабах штату. Сьогодні ж завдяки ТБ телеглядачі сприймають Америку як єдину країни, а не таку, що розділена на регіони [4, с.56].

    С.28 абз. 1

    Что касается интереса людей к информационным программам, подчеркнем, что это реальный канал, подключающий человека к социуму в самых широких границах: в национальных, общемировых. Всего лишь лет двадцать назад президент американского Центра мировых проблем Д. Фишер в беседе с российским журналистом М. Таратутой, раскрывая секрет успеха общенациональных телевизионных сетей в Америке, менталитет населения которой всегда характеризовался сильной привязанностью к ареалам в масштабах штата, объяснял это очень просто: они сделали Америку единой страной, а не разделенной на регионы…»

    С.23 продов. ост. абз. С.22

    комп'ютер стане для користувача додатковим засобом інформаційного збагачення. Своєрідним балансом у сфері між соціальним та раціонально-емоціним у момент, коли людині захочеться відпочити від комп’ютера, з допомогою якого вона працює, вчиться, купує, лікується, розважається, можуть стати саме корпоративні комунікації, які пов'язані з цінністю для індивіда самого місця проживання.

    С.28 абз. 2 

    …когда компьютер для него не экзотика и не добавочное средство информационного обогащения. Это средство, с помощью которого он и работает, и покупает, и лечится, и учится... <…> развития корпоративных коммуникаций: он связан с ценностью для индивида самого места проживания.

    С.23 абз. 1

    На заході широко розповсюджене поняття "коммьюніті" (комуна чи обмежена, локальна сфера), тобто визначення спільноти як соціальної локальності. Це місце взаємодії соціальних інститутів, які продукують в його мешканцях почуття взаємозалежності, кооперації, взаємодії та єдності.

    С.30 абз. 5 с перех на С.31

    На русском языке нет прямого аналога слову "коммьюнити". Здесь можно обойтись словом "локальность", где проживает эта самая общественность, т.е. просто население в границах данного места проживания. На самом деле авторы, пишущие на эти темы, подчеркивают, что "коммьюнити" – это место взаимодействия социальных институтов, которые продуцируют в жителях чувство взаимозависимости, кооперации, взаимодействия и общности.

    С.23 абз. 2

    Зрозуміло, що це значно розширить простір для корпоративних комунікацій. Не випадково одним з завдань ПР-впливу на громадськість є створення успішного "паб-лісіті", тобто розповсюдження у громаді позитивного сприйняття структури, коли громадськість сприймає її роботу як хорошу, мотиви як чесні, а позиціонування як таке, що заслуговує довіри. Першою зоною створення такого "паблісіті" і є найближча соці-альна локальність, в якій функціонує структура чи фірма.

    С.30 абз. 4

    Не зря одной из целей PR-воздействия на общественность является создание успешного "паблисити", т.е. распространенного среди общественности положительного мнения о структуре, когда общественность оценивает ее работу как хорошую, мотивы как честные, а их презентацию как заслуживающую доверия. Первая зона создания такого "паблисити" — это общественность, общественное мнение ближайшей социальной локальности, в которой существует структура (фирма, организация).

     

    Далі читати тут: Частина 3 (натисніть мишкою)

    Е.Г. Шестакова

    доктор філол. наук,

    член міжнародної медіалінгвістичної комісії (від України)

    Міжнародного комітету славістів (під патронатом ЮНЕСКО)

    Категорія: Аналіз дисертацій | Додав: OS (2016-05-26)
    Переглядів: 243 | Рейтинг: 0.0/0
    Всього коментарів: 0
    avatar
    Copyright http://false-science.ucoz.ua/ © 2017
    Безкоштовний хостинг uCoz