Помилки та фальсифікації в наукових дослідженнях
П`ятниця, 2020-10-30, 06:21
Головне меню

Пошук

Корисні посилання
  • Комиссия по борьбе с лженаукой и фальсифика- цией научных исследований при Президиуме РАН
  • Диссернет
  • Троицкий вариант
  • Бюллетень "В защиту науки"
  • Антиплагиат.ru
  • Плагиат: Общественная доска позора
  • dissercomp.ru - Сравнение диссертаций и поиск плагиата

  • Календар
    «  Липень 2020  »
    ПнВтСрЧтПтСбНд
      12345
    6789101112
    13141516171819
    20212223242526
    2728293031

    Статистика

    Онлайн всього: 1
    Гостей: 1
    Користувачів: 0

    Архів записів

    Головна » 2020 » Липень » 8 » У Чернігівському національному технологічному університеті захищена дивна дисертація…
    23:04
    У Чернігівському національному технологічному університеті захищена дивна дисертація…

    У Чернігівському національному технологічному університеті захищена дивна дисертація…

    Так, це той самий університет, який донедавна очолював Сергій Шкарлет. Але мова тепер піде не про нього, а про кандидатську дисертацію, яка була захищена (за даними офіційного сайту цієї установи) 27 червня 2020 року о 14-00 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 79.051.04 у Чернігівському національному технологічному університеті за адресою: 14035, м. Чернігів, вул. Шевченка, 95, ауд.318. Про всяк випадок, раптом щось із сайту зникне, копію цієї сторінки можна завантажити з вебархіву, або ж у вигляді pdf-файла звідси (до речі, зверніть увагу, що станом на 7 липня 2020 р. лише 50% дисертацій із заявлених викладені на офіційному сайті установи, – до шістьох із 12 немає доступу, і можна завантажити тільки автореферати).

    Нас зацікавив дисертант Міщенко Олег Леонідович з Чернігівського національного технологічного університету. Чому він? Ну тому що в цьому університеті був ректором всесвітньо відомий в. о. міністра освіти і науки України. І якщо у пана ректора в текстах наукових робіт були виявлені збіги з чужими працями, то чому від нього мають відрізнятися аспіранти та їхні наукові керівники з цього закладу? І ми не помилилися.

    До дисертації пана Міщенка дібратися неможливо, посилання на сайті не працює, тому ми проаналізуємо тільки автореферат, який можна завантажити звідси (або, якщо його там уже немає, – він є тут).

    Тема дисертації О. Л. Міщенко – Активізація інноваційно-інвестиційного розвитку харчової промисловості в Україні. Шифр: 08.00.03 – економіка та управління національним господарством.

    Науковий керівникКосач Ірина Анатоліївна, доктор економічних наук, доцент, професор кафедри публічного управління та менеджменту організацій Чернігівського національного технологічного університету.

    Офіційні опоненти:

    Захарін Сергій Володимирович, доктор екон. наук, старший науковий співробітник, директор ГО «Науково-дослідний інститут економічного розвитку» (його відгук можна завантажити тут або тут);

    Рожко Олександр Дмитрович, доктор екон. наук, професор, проректор з науково-педагогічної роботи (перспективний розвиток) Київського національного університету імені Тараса Шевченка (його відгук можна завантажити тут або тут).

    Спеціалізована вчена рада Д 79.051.04:

    Голова – д. е. н., професор Маргасова Вікторія Геннадіївна

    Заступник голови – д. е. н., професор Забаштанський Максим Миколайович

    Вчений секретар – д. е. н., професор Виговська Валентина Вікторівна, тел. 0462-665219.

    У порівняльній таблиці жовтим кольором показані повні збіги з іншими джерелами, бірюзовим – синоніми та перефразування.

    І ось ми бачимо, що увесь 7-й «висновок» Олега Міщенка – переписаний слово в слово шматок монографії Вікторії Вікторівни Губіної «Механізми підвищення конкурентоспроможності підприємств харчової промисловості» (її можна завантажити з Репозиторію Харківського національного економічного університету ім. С. Кузнеця тут).

    Воно то зрозуміло – п’ять років пройшло, а економічна політика держави ніяк не зсунеться з місця, і ось свіжоспечений кандидат економічних наук після «тяжкої праці» під керівництвом доктора економічних наук дійшов висновку, що «на рівні держави потрібна розробка стратегії стимулювання інновацій в харчовій промисловості на довгострокову перспективу».

    Та й попередній – 6-й висновок – хоч і не переписаний (сподіваюся), але теж вартий, щоб його процитували:

    «Харчова промисловість України має всі можливості для успішного реагування на глобальні виклики та інтеграцію у світовий торговельний простір, що зумовлено високим ступенем розвитку продовольчого сектора. За останні роки збільшилися обсяги реалізації м’яса та м’ясних субпродуктів, олії, маргарину та жирів, цукру, мінеральних вод та безалкогольних напоїв. Але також відбулося зменшення споживання соків та консервів, молочної продукції, хліба та хлібобулочних виробів, кондитерських виробів, бакалійної продукції, спиртних напоїв. Зниження попиту на продукцію є наслідком зниження купівельної спроможності населення, зменшення обсягів експорту, збільшення цін реалізації.»

     «Відбулося зменшення споживання… Зниження попиту… є наслідком…» Кандидат економічних наук вважає, що попит та споживання – це одне й те саме? Нагадаю, що в Радянському Союзі попит на туалетний папір був шалений, а споживати в туалетах доводилося газету «Правда».

    У своєму відгуку офіційний опонент С. В. Захарін пише:

    «Одержані в ході дослідження наукові результати базуються на поглибленому вивченні та узагальненні значного обсягу літературних джерел, коректному застосуванні теоретичного узагальнення, аналізу, синтезу, а також сучасних методів дослідження, таких як економіко-статистичний, графічний, абстрактно-логічний, компаративний тощо.»

    Ну ми вже зрозуміли, як О. Міщенко поглиблено вивчив монографію В. Губіної – настільки вона йому сподобалася (монографія), що слово в слово переписав.

    А наукова новизна роботи? Ось що пише з цього приводу доктор економічних наук С. Захарін:

    «2. Узагальнено та систематизовано фактори, які впливають на активізацію інноваційно-інвестиційного розвитку харчової промисловості… 3. Розвинуто концептуальні засади управління інноваційно-інвестиційним розвитком харчової промисловості… 4. Поглиблено теоретичну конструкцію механізму активізації інноваційно-інвестиційного розвитку харчової промисловості… 5. Обґрунтовано науково-практичні пропозиції щодо вдосконалення діяльності центрів стимулювання інновацій…»

    «Наукова новизна результатів дисертаційної роботи визначається сукупністю отриманих вперше теоретичних положень, методичних підходів та практичних рекомендацій щодо актуального наукового завдання – розробка теоретичних та науково-практичних засад активізації інноваційно-інвестиційного розвитку харчової промисловості задля підвищення конкурентоспроможності національної економіки.»

    Ну так, новизна результатів – а особливо 7-го висновку – просто вражає! І сміх, і гріх…

    Відгук другого офіційного опонента нам буде цікавим хіба що для порівняння з відгуком першого. Не знаю, хто там у кого переписував, але збіги теж вражають (зеленим кольором виділені збіги в блоках, що переставлені місцями):

    Це ж треба так однаково мислити двом незалежним офіційним опонентам! Та ще й в однаковому порядку, по пунктах. Красота!

    Яка якість дисертацій – така сама й якість відгуків опонентів, така сама й якість наукових статей, і навпаки. Аспіранти дивляться на наукових керівників та вчаться, як треба жити…

     —  —  —

    Ой! Боюся, що після С. Шкарлета доведеться писати новий серіал – про захисти в ЧНТУ.

    Василь Садовий

    Переглядів: 4521 | Додав: OS | Рейтинг: 5.0/2
    Всього коментарів: 1
    avatar
    1 spozhy2 • 20:33, 2020-07-19 [Матеріал]
    Ну що тут поробиш - економічна наука давно виродилася у звичайнісіньке словоблуддя, так що, навіть не знаю, чи варто когось корити за плагіат у словоблудді??.... Словоблуддя - воно і без плагіату словоблуддя....
    avatar
    Copyright http://false-science.ucoz.ua/ © 2020
    Безкоштовний хостинг uCoz