Атестаційна колегія МОНУ почалася з виступу Міністра, в якому вона сказала, що "Проблема полягає в тому, що інколи дискусії щодо доброчесності зводяться лише до політичних маніпуляцій...", і згадала публікацію в газеті «Дзеркало тижня» («Атестаційна трагікомедія», 12.01.2018, див. тут), яка була названа «незбалансованою, яка містить неадекватну інформацію». Останнє стосувалося наведених мною цифр, а саме: за період з 01.08.16 р. по 01.07.17 р. присвоєно 344 звання професора і доцента, а на двох колегіях МОН — 11.10.17 р. і 12.12.17 р. — 392.

На думку Міністра, треба було порівняти ці цифри з 2014–2015 роками. В той же час Міністр каже, що вона відповідальна за період 2016–2017 рр. Ось і я так думаю, тому і навела приклад за цей період, а саме порівняла дані Департаменту атестації кадрів з кількістю вчених звань, отриманих на двох останніх колегіях минулого року. Не коректним було б порівняння з 2014–2015 рр. Справа в тому, що підвищення числа професорів/доцентів за вказаний період пояснюється виключно зниженням вимог наказу МОН №13 від 14.01.16 (зареєстрований у Мінюсті 03.03.16) «Про затвердження Порядку присвоєння вчених звань науковим і науково-педагогічним працівникам», та змінами, що внесені у наказ №174 від 06.02.17 (зареєстрований у Мінюсті 22.02.2017). В останньому вимоги сильно послаблені, сертифікат В2 англійської мови змінений на сертифікат з мов країн Європейського Союзу взагалі, без переліку установ, які їх видають. Це помилка, яку потрібно виправляти. Врахування стажувань і, тим паче, конференцій теж не є правильним, бо ні про що не свідчить. Крім того, відомо, що існує практика заочних стажувань/конференцій, що є взагалі профанацією.

Першим питанням на колегії був розгляд дисертацій, в яких раніше був встановлений плагіат, і ці роботи не були затверджені. В одному випадку було прийнято рішення щодо звуження спектру спеціалізованої ради в Національному медичному університеті ім. О. Богомольца за рахунок спеціальності «соціальна медицина». Я не була згодна з цим рішенням і поясню, чому. Справа в тому, що спецрада цього закладу не тільки визнала свою провину і на повторному засіданні повним складом (крім наукового консультанта) проголосувала за скасування наукового ступеню, але й ректор закладу була змушена домагатися виконання їх рішення, писавши додаткові листи на ім’я Міністра. Попередні листи до МОН були проігноровані Департаментом атестації кадрів, думка ректора і голови спецради не була врахована, і засідання експертної ради 18.09.17 переконливо довело наміри Департаменту прийняти позитивне рішення стосовно цієї дисертації, з чим керівництво КНУ категорично не погодилося. За моїм оціночним судженням, саме пан Шевцов робив все можливе, щоб затвердити цю дисертацію, і він ініціював звуження спеціальностей в спецраді КНУ.

Тим не менш, це була перемога, перш за все активістів, які витрачають сили на чистку авгієвих стаєнь, і дуже важливо, що їх думка була почута міністерством, незважаючи на наявність дивного висновку експертного дослідження Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності Національної академії правових наук № 563 від 8 грудня 2017, підписаного Петренком С.А., про відсутність плагіату.

В той же час всі інші справи на колегії 01.02.18 перекреслили позитивні події. Хоча є всі підстави вважати, що деякі рішення будуть переглянути.

Повний відеозапис засідання Атестаційної колегії МОНУ (з покращеним звуком) можна переглянути тут.

Повертаємося до радянських часів: «трійки»

Хочу звернути увагу на виступ пана Губерського на початку колегії. Його слова на 0:14:38:

«Рішуче підтримую те, що сказала Міністр. У нас становиться нормою, що окремі люди чи невеличкі групи вважають себе істиною в останній інстанції, займаються неправдивою інформацією, в тому числі про атестаційну колегію, яка принципово працює, свідками чого ми є сьогодні. Це не є нормальним, принижує честь і гідність наших установ. Я прошу, щоб ми зайняли принципову позицію і це не допускали».

Як принципово працює атестаційна колегія – всі бачили, окремі приклади принциповості будуть надані нижче. Але висловлена паном Губерським думка була декілька разів підтримана членами колегії, на що суспільству дійсно слід звернути особливу увагу.

Так, на 1:27:54 заступник Міністра пан Греба каже:

«Коли якась окрема особа просить зняти ту чи іншу роботу з розгляду, не доводячи жодної причини, не вказує на плагіат, для мене така поведінка особисто має ознаки корупційних факторів».

Це було сказано при розгляді питання про направлення робіт на колективне рецензування до Інституту фізіології НАНУ; відповідний лист був підписаний академіком Кришталем. Були також два листи від науковців – спочатку членів кафедри патофізіології стосовно декількох сфальсифікованих дисертацій з наведеними доказами, на що не звернули уваги в МОН і затвердили роботи ще на колегії 26.06.17 р., і окремий лист від співробітників Інституту. Тобто, це була зовсім не одна людина, хоча, не може мати значення кількість людей, якщо доводяться докази.

Хвилиною раніше Міністр наголосила на необхідність мати добре неупереджене звернення, яке не засноване на конфлікті інтересів. Так річ у тому, що згадані звернення є саме такими. На 1:27:28 Міністр каже, що не буде нічого поганого, якщо буде додаткова експертиза. Але далі розмова велася за порочним колом, що, на мою думку, сприяло дивному голосуванню.

Член колегії Крижанівський Є.І. (до речі, він також є головою експертної ради ДАК) каже:

«Це буде не добрий претендент, ми порадимо в майбутньому неможливість працювати, якщо будь хто один може анулювати рішення експертної ради, нам буде важко працювати».

Тобто, фактично просить не звертати уваги ані на лист академіка Кришталя, ані інших вчених, які намагаються виправити дику ситуацію з присвоюванням ступенів зі спеціальності «патологічна фізіологія» людям, які не мають жодного стосунку до цієї спеціальності.

На 3:17:50 – пропозиція О.Власюк:

«Треба удосконалити процедуру, щоб за зверненням однієї людини колегія не стояла на вухах».

Це стосувалося липових спецрад Луганського медичного університету. І знову, зовсім не одна людина, а комісія з шести професорів надала висновок з доказами суцільної фальсифікації всього процесу атестації кадрів у двох спецрадах цього закладу. Всі факти шахрайства були встановлені в присутності співробітників Департаменту атестації кадрів. Крім того, саме цим фактам були присвячені декілька виступів члена атестаційної колегії академіка Комісаренка.

Дискусія на тему, хто ж все-таки може піднімати питання щодо порушень процесу атестації кадрів, з пропозиціями про неможливість реакції на звернення однієї людини, продовжується на 4:02:00 і підтримується виступами декількох членів колегії. На 4:05:06 пані Міністр сумує: «Пропозиція того чи іншого рішення повинна бути підтримана трьома членами атестаційної колегії, за що і було проголосовано на 4:06:20. Вся дискусія з цього приводу і її завершення – це дійсно сором. Але чомусь сподіваюся, що таке рішення буде переглянуте.

Патофізіологія – «продажная девка империализма»

Якщо б це було в часи, коли прозвучав цей жарт стосовно генетики, генетику назвали б невинною дівчинкою у порівнянні з тим, що сталося сьогодні зі спеціальністю патологічна фізіологія. Ця спеціальність стала улюбленою у головних лікарів, їхніх заступників та інших «учених», які не мають до неї жодного стосунку. Дискусія навколо дисертацій, захищених за спеціальністю патологічна фізіологія, зокрема, в Сумському педагогічному університеті ім. Макаренка, тривала більше години.

Одним із перших став на захист А. Шевцов (1:26:30):

«Шановні, справді експертна рада двічі розглядала дисертації, члени експертної ради, А. Гоженко – президент асоціації патофізіологів, але що нам ще треба».

Дійсно, що ще треба, у товариша Гоженка 1500 публікацій, 85 учнів, 5 з яких захистилися в трьох різних містах країни за три дні з 29 червня по 1 липня 2016, а три з них навіть в один день в двох різних містах – Харькові та Києві в один час! Участь А. Гоженко в експертній раді з питань експертизи дисертаційних робіт з профілактичних, медико-біологічних та фармацевтичних наук дозволяє без жодної проблеми проходити дисертантам так звану експертизу. Головне мати підтримку керівників Департаменту атестації кадрів, тоді можна не звертати увагу на думку справжніх вчених Інституту фізіології та відомого в світі вченого – керівника цього закладу. Нагадаю, академік Кришталь просив відправити всі п’ять робіт на колективне рецензування. Незважаючи на це, позитивне рішення щодо двох дисертацій було швидко прийнято.

На 1:32:36 починається дискусія стосовно затвердження дисертацій трьох здобувачів, які за освітою та попередньою роботою є спортсменами. Потім вони закінчили один рік магістратури, стали так званими біологами, викладачами біології і раптом захистили дисертації зі спеціальності патологічна фізіологія в липовій спецраді Сумського педагогічного університету, яка була відкрита з численними порушеннями Порядку. Посилання на позитивний висновок тої самої експертної ради, головою якої був дуже продуктивний «науковець» – М. Регеда, і яка підтримувала недоброчесність і всі бажання Департаменту атестації кадрів, виглядає смішно і сумно. Про цю експертну раду спільнота вже знає з публікацій в ДТ «Атестаційна трагікомедія» та на цьому сайті «Сміх крізь сльози».

Слід зазначити, що перший заступник Міністра пан Ковтунець наголосив, що у трьох здобувачів не визначено особистий внесок в роботах, і повідомив про позицію МОН щодо направлення цих трьох робіт до Інституту фізіології на експертизу. Дійсно, така позиція керівництва була записана в протоколі, але потім під час обговорення було помітно, що вона все ж таки чітко не простежувалася в репліках і виступах керівництва. Далі, подобається кому чи ні цей термін, але був повний цирк з обговоренням та голосуванням.

Приклади виступів членів колегії:

заступник Міністра Р. Греба (1:37:10):

«Це дискримінація, якщо ми будемо говорити, що вони спортсмени і нічого не знають».

Це було сказано після мого виступу, коли я наголосила (1:35:20), що всі три дисертанти є спортсменами за освітою, вся їхня попередня діяльність була пов’язана зі спортом, потім вони закінчили один рік магістратури і стали біологами. Я висловила великі сумніви, що за рік навчання в магістратурі вони мають відповідні знання для наукової роботи і навіть здатні здати екзамен з патофізіології. Проте я підкреслила, що треба провести колективне рецензування, і якщо вони дійсно стали науковцями, то добре. Потім я ще декілька разів була змушена додавати слова «при всій повазі до спортсменів, у них є спеціальності, за якими вони можуть захищатися», оскільки моя «неповага» до спортсменів викликала жахливий гнів членів колегії.

На 1:37:35 перший проректор університету виховання і спорту Дутчак Мирослав Васильович попросив з більшою увагою ставитися до спортсменів і сказав, що це також неувага до спецради Сумського педуніверситету.

На 1:39:40 пані Гриневич намагається поставити на голосування питання про направлення дисертацій спортсменів-патофізіологів на колективне рецензування. Запрошені представники Сумського педагогічного університету вдруге беруть слово, але наводять якісь дурниці. Так, голова спецради каже на 1:34:10: "Сліпота не є хворобою, що з цим робити?" Раду закривати негайно – ось що треба з цим робити. А заступниця голови цієї ради Л. Гуніна наполягала на «конфлікті інтересів» (1:43:30), якого взагалі не існує. Дивно, а чому керівники спецради так бояться, що хтось ознайомиться з роботами. А дійсно бояться, бо на сайті спецради роботи відсутні (цьому є докази), а це чергове порушення наказу МОН.

Пан Стріха намагається врятувати ситуацію, запропонувавши направити роботи в якийсь інший заклад до колективного рецензування. Шукають інший заклад. Чути пропозицію Л. Гуніної на 1:44:50 (звертаючись до захисника – члена експертної ради пана Дутчака): «До Львова, Мирослав Васильович, до Львова, там Бріскін». Ви таке колись у житті чули? Природно, краще направити дисертацію зі спеціальності «патологічна фізіологія» до Ю. Бріскіна – завідувача кафедри теорії спорту та фізичної культури, ніж до фахівців з цієї спеціальності. На щастя їй допоміг на 1:46:09 член колегії – В.Телелим. Дуже знервований і незадоволений розглядом, ображений за неповагу до спортсменів, він каже: «Неприємно мені, що ділимо людей на категорії, спортсмени, ну і що». Пропонує: «Ніяких додаткових розглядів, затверджуємо роботи без додаткових розглядів». Медики- члени колегії, які точно розуміють, що це нонсенс, мовчать.

На моє зауваження, що є багато спеціальностей, за якими можна захищатися спортсменам, а патологічна фізіологія – це медична спеціальність, пані Гриневич (1:47:42) після того, як А.Шевцов показує їй якійсь папірець, каже: «давайте за справедливість, давайте не перекручувати, спеціальності біологічні». Ні! Патологічна фізіологія – це медична спеціальність, а право захищатися біологам за цією або іншою спеціальністю дане для тих, хто працює у відповідній галузі. Що до Сумського педагогічного університету, в цьому закладі навіть немає кафедри за цією спеціальністю.

На 1:48:10 заступник міністра пан Рашкевич нагадує, що справа не в спортсменах, йдеться про порушення пунктів Порядку.

На 1:49:17 О. Власюк запитує: «оці заяви Досенка, який вони мають вигляд – два рядки «прошу направити», чи це просторий аналіз з зуваженнями?» Йому знову відповідає пан Ковтунець, підтверджує, що є лист академіка Кришталя, який наполягає на додатковому розгляді дисертацій в Інституті фізіології, і до цієї думки Досенко не мав стосунку.

На 1:52:00 пан Губерський пропонує «довіряти експертній раді, бо наука одна», його підтримують інші члени колегії. «Так, довіряти», – згоден Є. Крижанівський (1:53:40), і додає: «Я з 1993 року працюю в експертній раді», пропонує затвердити роботи. Цікава деталь, тобто можливо бути одночасно членом експертної ради та атестаційної колегії.

На 1:53:35 пан Рашкевич: «Якщо б експертна рада запросила дисертантів, то, можливо, що не було б питань». Йому відповідає Р. Греба (1:56:25): «Ні про яку присутність здобувачів не йдеться в документах, наша експертна рада не має нікого заслуховувати». Дивно чути таке від заступника Міністра, враховуючи, що можливість виклику здобувачів передбачена існуючим Порядком.

На зауваження щодо Експертної ради з питань експертизи дисертаційних робіт з профілактичних, медико-біологічних та фармацевтичних наук, про недоброчесну роботу якої вже було добре відомо, і яка фактично не розглядала дисертації, пані Гриневич (1:55:48) каже: «А це інший поворот. Якщо не допрацювала експертна рада, треба їм ще раз направити і не треба направляти Досенко». Тобто, ставиться під сумнів доцільність колективного рецензування, саме те, чого так боїться спецрада Сумського педагогічного університету. В решті решт, дивна дискусія навколо простого рішення – направити роботи на колективне рецензування – перетворилася в ще більш жахливе голосування.

На 2:02:06 голосують за те, щоб усі три дисертації направити на додаткову експертизу до Інституту фізіології. Рахунок – 11:11. Оголошують про рівний рахунок, що пропозиція не проходить, і кажуть: «Тоді давайте голосувати за затвердження рішення спецради, але тут можна голосувати тільки по кожній людині окремо» (нібито хоч хтось із присутніх знайомився з дисертаціями). А чому тоді не голосують за кожного окремо з тисячі людей, кому затверджуються ступені? Збентежені члени колегії, чийсь голос: "За що голосуємо?" Уже не знаю, за яким принципом члени колегії віддавали свої голоси, але рахунок наступний: по першій роботі (Львов) – кількість "за" – не чути (ведуча не оголосила), 6 – проти, 3 – утрималися. Наступний (Васильевський): "за" – 19, проти – 5. Останній (Дичко): "за" – 20, утримався 1 і 4 – проти.

Дивна математика. Найсмішніше те, що Департамент атестації кадрів підготував рішення про направлення усіх робіт на колективну рецензію, потім керівництво Департаменту передумало і в останню хвилину голосує проти такого рішення. І знову – навіть більш смішне – коли було голосування за направлення трьох дисертацій на колективне рецензування, пан Шевцов голосував, як міністр і три заступники, а потім він же голосував за затвердження кожної дисертації окремо. Якщо міністр хотіла направити роботи на колективне рецензування, у неї на це були всі підстави після першого голосування. У Положенні про атестаційну колегію, наказ № 1059 від 14 вересня 2011 р. написано: "У випадку рівного розподілу голосів вирішальним є голос головуючого на засіданні." Слід додати, при обговоренні цього питання в соцмережах пролунала думка, що частина цього пункту щодо 2/3 голосів для прийняття рішення суперечить другої частини про вирішальний голос. На моє запитання до юристів, чи є суперечливість в цьому пункті Положення, я отримала наступну відповідь: «Ці норми не суперечать одна одній, а лише надають варіанти для вирішення питання правомірності рішення в різних ситуаціях».

У будь якому випадку пані Міністр цю можливість не використала, а 2/3 голосів не було. Тобто питання залишилося відкритим, чекаємо продовження. Таке просте ординарне питання додаткового розгляду дисертацій, які, всім зрозуміло, ховають від очей фахівців, більш ніж за годину вирішено не було, в березні буде продовження. Залишається також питання, чи взагалі було спільне рішення міністерства, і хто має вирішальний голос у МОН. Беручи до уваги те, як голосували керівники Департаменту атестації кадрів, складається враження, що Шевцов/Криштоф знаходяться в опозиції до Міністра. І взагалі, на мою думку, щось не дуже зрозуміло, а чому Шевцов/Криштоф входять до складу атестаційної колегії? Тобто вони готують протоколи на колегію, а потім самі затверджують або ні в залежності від власних бажань. Це дивно як з с позицій логікі, так й з позиції правових норм.

Керівники Департаменту атестації кадрів плювати хотіли на нормативно-правову базу

Вся історія розгляду дисертацій, які були захищені на липових спецрадах Луганського державного медичного університету, свідчить про те, що керівники Департаменту є зацікавленими особами. Пан Шевцов і його заступниця ось уже більше року намагалися затвердити дисертації за спеціальностями «медична біохімія» (дискусія на 2:08:16) та «патологічна фізіологія» (дискусія 2:40:20). На атестаційній колегії МОН їм вдалося затвердити дві роботи, незважаючи на виявлені грубі порушення вимог нормативно-правових актів з питань присудження наукових ступенів докторів/кандидатів наук у відповідних спецрадах. Про всі ці порушення було неодноразово повідомлено на сторінках ДТ. Зокрема, про зафіксовані на відеозапису фальсифікації голосування, як одна людина робить відмітки у декількох бюлетенях і кидає їх до урни, про повну невідповідність стенограми відеозапису. В іншій спецраді також виявлені значні розходження у стенограмах та аудіограмах. Перевірка проводилася у присутності співробітника Департаменту атестації кадрів Шпильового І.М, який, до речі, підтвердив це на атестаційній колегії (на 2:36:30 – 2:36:35 він сказав: «Таких доказів є чотири. Є питання, задане однією особою, а в стенограмі воно порізане на трьох»).

Пан Шевцов на 2:36:50 коментує сказане співробітником Департаменту: «Але дискусія була?» і стверджує: «Була».Так звана дискусія з виступами «мертвих душ» і запитаннями від людей, які не були на жодному засіданні, а дехто з них навіть рахувався як штатний співробітник закладу, була. Був і факт, як Шевцов і Криштоф намагалися приховати висновок комісії з перевірки фактичної діяльності спецрад луганського закладу і перешкоджали членам комісії підписати висновок. Тобто, хто-небудь може сумніватися в зацікавленості керівників Департаменту?

Є ще цікавий момент. На 2:16:23–2:16:58 проректор з наукової роботи Луганського медичного університету І. Комаревцева, яка утретє запрошується на засідання і надає одну й ту саму неправдиву інформацію, на колегії 01.02.18 наголошує щось новеньке. Мова йшла про якусь перевірку МВС України/Нацполіції та підписаний лист, про який нібито всім відомо і в якому зазначено, що фальсифікації процедур захистів не було. Міністр говорила, що на попередній колегії цей висновок надавався, але я про це вперше чую. Нехай покажуть, бо його аби не існує, або він сфальсифікований.

Таку нахабну і безсовісну підтримку злодіянь Департаментом атестації кадрів потрібно було заслужити. Виявилося, що присутністю голови самооборони Києва та викликом мене до СБУ саме 01.02.18, тобто в день і навіть час колегії, справа не обмежується. Тобто, нам фактично кажуть, що МВС України/Нацполіція входить до групи підтримки злодіянь. Цікаво, що в соцмережах на питання вчених, як на двох колегіях МОН з’явився голова самооборони, співробітник прес-центру МОН пані М. Дупак (Marichka Dupak) відповідає, що досить показати посвідчення робітника МОН і сказати «Він зі мною», і можна пройти на засідання. Тобто, про що пише офіційний представник МОН? Вона натякає чи відверто каже, що голову самооборони привів хтось із співробітників міністерства?

На наступний день після колегії мене повідомляють, що у І.Комаревцевої спалили машину. Не здивуюся, якщо навіть це справді сталося, в чому дуже сумніваюся, що цією подією захочуть поясніти неможливість надати аудіозаписи, які запросили по чотирьом захистам.

З шести дисертацій, захищених у луганському закладі, які виносилися на розгляд, чотири затверджені не були, а дві були затверджені з порушенням відповідних нормативно-правових актів. Слід окремо підкреслити, що якість дисертацій була теж невідповідною. В одній дисертації йдеться про гомеопатію. В іншому випадку – дисертація з патологічної фізіології взагалі не відповідала паспорту спеціальності та містила грубі помилки. Призначений експерт дав негативний відгук. Додаткові колективні рецензування були викликані виключно бажанням Департаменту атестації кадрів затвердити ці дисертації. Знову згадували позитивний висновок недоброчесних членів все тієї ж експертній ради, яка підтримала липові дисертації та фальсифікації спецрад. Так, Телелим Василь Максимович каже (2:25:38): «Заважати роботі нашої спецраді рухають якісь особисті незрозумілі речі». На 2:27:46 ректор КПІ, заступник голови атестаційній колегії пан Згуровский і взагалі мовить наступне: «Робити винним пошукача не можна. Це девальвація нашої ради. І буква закону, якийсь там документ, він не вартий того, щоб ми це робили» Чули таке?

Це мова йшла про нібито суперечність пунктів 7 і 26 та недосконалість нормативної бази. Нібито у цих пунктах є неоднозначне тлумачення. Дивимося накази. Пунктом 26 Порядку присудження наукових ступенів чітко визначено «Якщо під час проведення експертизи дисертації встановлено порушення спеціалізованою вченою радою вимог нормативно-правових актів з питань атестації наукових кадрів, то МОН скасовує рішення ради про присудження наукового ступеня…". У п.7: «У разі порушення спеціалізованою вченою радою вимог нормативно-правових актів з питань присудження наукових ступенів доктора або кандидата наук, МОН вживає відповідних заходів аж до скасування рішення ради». Щодо пункту 26 дискутували про формулювання «під час проведення експертизи», що нібито виявлені фальсифікації не мають стосунку до експертизи. Це дивно, оскільки в цьому Порядку написано «Спеціалізована вчена рада несе відповідальність за обґрунтованість прийнятих нею рішень і забезпечує високий рівень вимогливості під час розгляду дисертацій та проведення їх захисту». Саме про експертизу дисертації на всіх етапах, включаючи попередній розгляд (який теж був сфальсифікований), йдеться і в інших пунктах Порядку, так само як і в Положенні про спеціалізовану вчену раду (наказ МОН від 14 вересня 2011 р. № 1059).

Щодо пункту 7, дискусія стосувалася «відповідних заходів аж до скасування рішення ради». Тобто говорили, що «аж» однозначно не вказує на скасування рішення спецради. Так яке же ще може бути «аж», якщо наявні докази повної фальсифікації всього процесу оцінки дисертацій, процедур захистів, присутності «мертвих душ», підробок підписів на кожному етапі розгляду дисертацій в спецрадах?

А якщо навіть щось не зовсім зрозуміло або суперечливе у пп. 7 та 26, може, стане зрозумілим формулювання у пункті 1.9 Положення про спеціалізовану вчену раду, де ясно зазначено: "У разі порушення радою вимог нормативно-правових актів з питань присудження наукового ступеня доктора чи кандидата наук МОН скасовує прийняте радою рішення...»

Відношення керівників Департаменту атестації кадрів та деяких членів атестаційної колегії до вимог нормативно-правових актів дійсно дивує!

Те саме можна сказати і про зацікавлених осіб, які були запрошені на колегію. Крім повторної участі голови самооборони, на засідання були присутні керівники спецрад, представники закладів, де відбувалися захисти, які, зрозуміло, були запрошені для емоційного захисту дисертантів. Добре відома І. Комаревцева була на цей раз запрошена зі своїм чоловіком, який на 2:10:50 сказав мені: «Ви ще побачите», в той же час вона та завідувач кафедри біохімії луганського університету називають механічною помилкою грубі відмінності у аудіозапису і стенограмі, і це при наявності доказів про «мертві душі» на захистах. Запрошені були навіть родина однієї дисертантки. Її батько – завідувач кафедри мікробіології, і саме з цієї спеціальності, а не з патологічної фізіології були написані дисертації його доньки та її чоловіка – роботи, які є близнюками лише зі зміною одного показника та містять однакові помилки. Мати допомагала татові захищати доньку, просила її пожаліти, бо вона була вагітна і могла народити, коли їхала на колективне рецензування.

Ось така історія. Таке не тільки побачити, а навіть уявити було неможливо. Якщо назва публікації в ДТ про атестаційну колегію 12.12.17 була «Атестаційна трагікомедія», то колегію 01.02.18 в соцмережах вже назвали «кримінальною драмою».

Було б дуже цікаво почути хоч одне спростування від МОН наведеним вище фактам.

С. Арбузова