Помилки та фальсифікації в наукових дослідженнях
Середа, 2017-10-18, 09:22
Головне меню

Пошук

Корисні посилання
  • Комиссия по борьбе с лженаукой и фальсифика- цией научных исследований при Президиуме РАН
  • Диссернет
  • Троицкий вариант
  • Бюллетень "В защиту науки"
  • Антиплагиат.ru
  • Плагиат: Общественная доска позора
  • dissercomp.ru - Сравнение диссертаций и поиск плагиата

  • Календар
    «  Жовтень 2016  »
    ПнВтСрЧтПтСбНд
         12
    3456789
    10111213141516
    17181920212223
    24252627282930
    31

    Статистика

    Онлайн всього: 1
    Гостей: 1
    Користувачів: 0

    Архів записів

    Головна » 2016 » Жовтень » 5 » Як на одному матеріалі захистити дві дисертації? Вивчаємо досвід пана Кротевича
    10:14
    Як на одному матеріалі захистити дві дисертації? Вивчаємо досвід пана Кротевича


    Лікар вищої категорії, кандидат медичних наук Михайло Станіславович Кротевич, який працює завідувачем відділення патологічної анатомії Національного інституту раку МОЗ України, захистив кандидатську дисертацію на тему «Морфологічні різновиди папілярного раку щитоподібної залози та прогноз хвороби» у спеціалізованій вченій раді Д 64.600.03 при Харківському національному медичному університеті (червень 2014 р.).

    Науковим керівником М. Кротевича була Вікторія Геннадіївна Хоперія — доктор медичних наук, старший науковий співробітник, Заслужений діяч науки і техніки України, завідувач відділу ендокринної патоморфології Українського науково-практичного центру ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України (Київ). Захистила докторську дисертацію на тему «Чинники прогнозу пухлин щитоподібної залози» (2012 р.).

    Це такий ось офіціоз на початку.

    А тепер перейдемо до справи.

    У цій статті ми проведемо:

    1. Аналіз автореферату дисертації М. Кротевича;

    2. Аналіз дисертації М. Кротевича;

    3. Аналіз рішення спецради Харківського медичного університету щодо дисертації М. Кротевича.

     

    Аналіз автореферату дисертації М. Кротевича

    Якщо ми порівняємо два автореферати — кандидатської Кротевича і докторської Хоперії, то побачимо, що автореферат Кротевича (можна скачати тут) має низку текстових запозичень з автореферату Хоперії (можна скачати тут). У порівняльних таблицях нижче однакові тексти виділені жовтим кольором, змінені слова (але того самого змісту) — бірюзовим, а переставлені місцями слова — зеленим.

    Почнемо з «актуальності теми».

    Після короткого огляду даних стосовно поширення раку щитоподібної залози автор переходить до проблеми діагностики і лікування і завершує цей розділ постановкою проблеми, викладеної в 3 абзацах, які ми порівняємо з авторефератом його керівника:

    Як бачимо, йде пряме переписування речень із роботи свого наукового керівника з незначними змінами, скороченнями та переставленням речень.

     

    Тепер перейдемо до «наукової новизни»:

    Проаналізувавши два стовпчики цієї таблиці, ми раптом виявляємо, що у 2014 році можна вперше визначити та довести те, що вже було визначено та доведено науковим керівником дисертанта 2 роки тому, про що було публічно цим керівником заявлено на захисті своєї докторської дисертації (до того ж про те, що це було вперше, керівник особливо наголошував).

    Чим відрізняється наукова новизна в авторефераті Кротевича від автореферату Хоперії? Тим, що там, на відміну від автореферату Хоперії, є фраза «а у випадках злоякісних висновків ТАПБ може бути корисним для передопераційного визначення пухлин із високим ризиком екстраорганної інвазії та наявності метастазів у лімфовузлах». Тобто Хоперія цього не виявила? Ні, виявила, тільки в неї це записано не в «науковій новизні», а у 7-му висновку на с. 23, звідки Кротевич добросовісно і переписав текст собі в наукову новизну.

    Таким чином, якщо ми спробуємо оцінити новизну в роботі Кротевича, то виявимо, що, згідно розділу «Наукова новизна», більше половини його роботи такої новизни насправді не має.

     

    Читаємо далі про «практичну значущість»:

    Вся «практична значущість» дисертації Михайла Кротевича, яка вмістилася в один абзац, один в один збігається з дисертацією Вікторії Хоперії. Один і той самий «диференційований підхід до діагностики та лікування», те саме «урахування особливостей», те саме «підвищення ефективності». А також, крім ще одного доведення того самого стосовно BRAF-мутацій, маємо тепер і друге (повторне) сподівання автора на медичне та економічне значення впровадження результатів дослідження. Виявляється, мало впроваджувати результати однієї тільки докторської, треба додатково «стукати й стукати» ще однією дисертацією, кандидатською, щоб «відчинилися» ті самі «двері», в які стукали два роки тому.

     

    Тепер — головний розділ автореферату, «Основні результати роботи». Більшість тексту схожості з авторефератом В. Хоперії в основному не має, за виключенням кількох важливих прикладів:

    Щось ця схожість нас насторожує. У принципі, дослідження тих самих препаратів, у тій самій кількості не є якимось криміналом, якщо використовують різні методи з різною метою. Але шукати зв’язок («асоціацію» у Кротевича чи «співвідношення» у Хоперії) між тим самим (варіантами ПРЩЗ і групами ризику) в дисертаціях керівника і аспіранта — ну, якось не того, не дуже гарно виглядає.

     

    Дивимося далі:

    Ой, що це таке? Такі самі отримані дані, ті самі проценти (тільки що Хоперія не дає числа для мікрокарциноми)! Повністю ідентичні рисунки (до речі, це єдиний рисунок в авторефераті Кротевича)! Отакої! Де це таке бачено?

    Зрозуміло, що й висновки з цих даних, що роблять обидва дисертанти, схожі:

    І подальші дані та висновки теж схожі:

    А потім обидва дисертанти планують зробити далі однакову роботу і отримують однакові результати:

    Зрозуміло, що в авторефераті дисертації Михайла Кротевича є фрагменти тексту, які відсутні в дисертації Хоперії, і таких фрагментів достатньо багато (с. 7–10, 11, 12).

    А ось і на с. 12–13 виявляємо збіг текстів:

    Потім іще трохи тексту, якого немає в авторефераті його керівниці, аж раптом на с. 13 ми знову виявляємо дані, які вже були захищені в докторській дисертації В. Хоперії:

    Зрозуміло, що й аналіз даних має бути схожим. І дійсно, він схожий, хто б сумнівався! Читаємо:

    Ну і, нарешті, висновки:

    Ідентичність текстів просто вражає!

     

    І знову ж зрозуміло, що одна з практичних рекомендацій буде однаковою, інакше й бути не може:

     

    Аналіз дисертації М. Кротевича

     

    Зрозуміло, що схожість текстів, рисунків і таблиць має бути не тільки в авторефератах, але й у самих дисертаціях В. Хоперії і М. Кротевича.

    І дійсно, вона є. Усі бажаючі можуть завантажити з нашого сайту дисертацію Кротевича (тут) і Хоперії (тут), де жовтим кольором виділені однакові місця.

    Щоб не перевантажувати цю замітку порівняльними таблицями на кшталт наведених вище, дамо лише результат комп’ютерного аналізу двох дисертацій, зробленого за допомогою сайту http://dissercomp.ru/, а саме: таблицю із номерами сторінок дисертації М. Кротевича, які текстуально схожі на дисертацію В. Хоперії (інтенсивність червоного кольору пропорційна ступеню плагіату), а також таблицю з відповідними розділами дисертації і процентом схожих текстів (у лівому стовпчику):

    Результат аналізу дисертації М. Кротевича сайтом http://dissercomp.ru/: сумарний плагіат складає 37% на 38143 слів цієї дисертації (бажаючі можуть подивитися результат порівняння двох дисертацій тут і тут, а найкраще виглядає жовто-бірюзова таблиця тут), причому деякі розділи «власних досліджень» схожі на чужі дослідження на 53%, 61%, 64% і навіть 82%, розділ 1.4 огляду літератури переписаний на 96%, «Матеріали та методи дослідження» майже повністю переписані (73–92% подібності), та й «Аналіз та узагальнення результатів дослідження», який дисертант має робити особисто, теж переписаний з дисертації керівника аж на 77%.

    Троє висновків дисертації із 6 також переписані слово в слово.

     

    Оскільки комп’ютерна програма сайту http://dissercomp.ru/ порівнює тільки тексти, додамо ще перелік запозичених таблиць та рисунків:

    Перелік запозичень рисунків і таблиць у дисертації Кротевича М.С.

    з дисертації Хоперії В. Г.

    Дисертація М. Кротевича

    Дисертація В. Хоперії

    С. 66, рис. 3.4

    С.121, рис. 4.10

    С. 66, рис. 3.5

    С.121, рис. 4.12

    С. 67, рис. 3.6

    С. 122, рис. 4.11

    С. 67, рис. 3.7

    С. 123, рис. 4.13

    С. 71, рис. 3.8

    С. 99, рис. 3.21

    С. 100, рис. 4.2

    С. 79, рис. 3.10

    С. 107, табл. 5.1

    С. 82, табл. 3.1

    С. 107, рис. 5.4

    С.81, рис. 3.11

    С. 109, рис. 5.5

    С. 83, рис. 3.12

    С. 109, табл.5.2

    С. 109, табл. 3.2

    С. 114-115, табл. 6.1

    С. 108. табл. 3.9

    С. 125, табл.7.1

    С.136. табл. 4.9

    С. 126, табл. 7.2. і 7.3

    С. 136, табл. 4.10 і с. 137, табл 4.11

    С. 127, табл. 7.4

    С. 138, табл. 4.12

     

    Аналіз рішення спецради Харківського медичного університету щодо дисертації М. Кротевича

    Доктор медичних наук Олександр Грабовий, що випадково виявив тотожність статей, надрукованих М. Кротевичем і В. Хоперієй з інтервалом у 2 роки (ми про це писали тут), вирішив проаналізувати автореферати М. Кротевича і В. Хоперії, і був просто вражений їхньою схожістю, а особливо однаковістю висновків. А після аналізу дисертацій, який показав, що текст дисертації М. Кротевича на 1/3 є копіюванням роботи В. Хоперії, а враховуючи співпадання у первинних даних, рисунках, таблицях, то й навіть 2/3 дисертації Кротевича більшою частиною є парафразуванням та компіляцією дисертації В. Хоперії, звернувся у березні 2016 р. до міністра освіти і науки України з листом, в якому зазначив, що «Кротевич М.С., ввівши в оману наукову спільноту, офіційних опонентів, спеціалізовану вчену раду, неправомірно отримав вчений ступінь кандидата медичних наук»

    У відповідь на лист Департаменту атестації кадрів вищої кваліфікації МОН України №14/2-266-16 від 21.04.16, до якого були додані копії тотожних статей Кротевича і Хоперії та «Перелік дослівних копіювань у дисертації Кротевича М.С. з тексту дисертації Хоперія В.Г.», спеціалізована вчена рада Д 64.600.03 при Харківському національному медичному університеті, де захищав свою кандидатську дисертацію герой цієї публікації, розглянула цю дисертацію на предмет перевірки фактів плагіату і прийняла рішення 22 червня 2016 р. (його повний текст можна подивитися тут).

    Ми пам’ятаємо, що Міністерство освіти і науки розробило такий дивний порядок розгляду питань позбавлення наукового ступеня, коли рішення має прийняти та сама рада, що цей самий ступінь присвоювала. Тобто доктори наук — члени спецради — мають розписатися у власній безглуздості та неспроможності провести кваліфікований захист роботи дисертанта, оцінити, чи самостійно він виконував цю роботу, чи є в роботі плагіат, та ще й у випадку визнання своєї помилки накликати на свої бідні голови міністерську кару. Та ясна річ, що такого не було, такого немає і такого не буде, про що свідчать скандали, що періодично набувають розголосу в Україні. І дійсно, згідно рішення цієї ради, таємне голосування щодо позбавлення М. Кротевича наукового ступеня кандидата медичних наук дало такий результат: «За» – 0 членів ради, «Проти» – 16 членів ради, недійсних бюлетенів – немає.

     

    Звернемо увагу на деякі важливі моменти рішення цієї спецради, оскільки вони мають принципове значення.

    На с. 2 цього рішення написано, що дисертація М. Кротевича була прийнята спецрадою до захисту у січні 2014 р. На с. 3 рішення читаємо: «При попередньому розгляді дана дисертаційна робота була піддана перевірці на плагіат комп’ютерною програмою «Etxt Антиплагиат», яка надала результат про унікальність тексту – 85%». А повторна перевірка цієї ж дисертації у зв’язку з листом МОНУ, яка була проведена 13.06.2016 р. тією ж програмою «Etxt Антиплагиат», дала такий результат: «унікальність тексту — 89%, що відповідає задовільній оригінальності».

    Ну, ми не сумніваємося, що якщо харківські колеги проведуть повторну перевірку дисертації у 2018 р., то її унікальність складе 93%, а в 2021 р. — усі 100%.

    А вище ми бачили, що програма перевірки текстів із сайту http://dissercomp.ru/ дала показник плагіату 37%, тобто унікальність лише 63%, і це тільки по тексту, без урахування рисунків, фотографій і діаграм! І, власне, навіщо знадобилася та програма, якщо цим докторам із спецради дали вже готові файли, де жовтим кольором виділили схожі місця? Чи вони спеціально підібрали саме таку програму, яка б дала «унікальність» 89%?

    Як ми знаємо, нова фішка, яку активно просуває МОН, — це розробка якогось там антиплагіатного програмного забезпечення. Та ж ось наочний приклад того, що ідеальної програми немає і не буде, ніякий репозитарій дисертаційних робіт не буде достатнім в якості джерела текстів для перевірки на плагіат, бо масовими стали випадки перекладання чужих текстів з іноземних мов. Остаточні висновки все одно має робити людина, яка складе порівняльні таблиці і проаналізує їх.

    На с. 3 рішення спецради читаємо, що офіційні опоненти дисертації Кротевича, яка була захищена 25 червня 2014 р., — доктор мед. наук, проф. Яковцова Ірина Іванівна (завідувач кафедри патологічної анатомії Харківської медичної академії післядипломної освіти МОЗ України) і доктор мед. наук, проф. Шпонька Ігор Станіславович (завідувач кафедри патологічної анатомії і судової медицини ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України») були задоволені роботою М. Кротевича і «дали позитивні відгуки з декількома зауваженнями». Це також чудово ілюструє роль і якість опонентів у системі захисту дисертацій, що існує в Україні.

     

    Читаємо далі на с. 4 рішення спецради, що вона, «розглянувши і співставивши зазначені «копіювання» у тексті дисертацій Кротевича Михайла Станіславовича за темою «Морфологічні різновиди папілярного раку щитоподібної залози та прогноз хвороби» на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.02 – патологічна анатомія та Хоперія Вікторії Геннадіївни за темою «Чинники прогнозу пухлин щитоподібної залози» на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.14 – ендокринологія, підтверджує факт схожості фрагментів тексту обох дисертацій і констатує, що фрагменти тексту дисертації Кротевича М.С., східні з текстом дисертації Хоперія В.Г., без посилання на неї, але здебільшого з посиланням на авторів, на яких посилалась Хоперія В.Г. Відповідні текстові подібності мають місце і в авторефераті Кротевича М.С.».

    Тут цікаві дві речі. Спецрада слово копіювання поставила в лапки, тобто вона сумнівається, що однакові фрагменти, що виділені жовті кольором, можна назвати копіюванням? А як тоді їх назвати? Ну, зрозуміло, що є слово плагіат, але вживати його — це ж себе не поважати! І друге — це брехня стосовно того, що фрагменти дисертації Кротевича схожі на тексти Хоперії «без посилання на неї, але здебільшого з посиланням на авторів, на яких посилалась Хоперія В.Г.». Головні претензії висувалися все ж таки не стосовно огляду літератури чи посилань на інших авторів під час обговорення отриманих результатів, а стосовно опису методів і — це суттєво! — самих результатів роботи дисертанта, їхнього аналізу та висновків (див. тут)! Які ж тут можуть бути посилання на інших авторів, якщо це результати власних досліджень?

    Як харківська спецрада викрутилася зі скрутного становища? Та запросто. Цитуємо (с. 5): «обидві дисертаційні роботи виконувались в рамках однієї науково-дослідної роботи, що відбилось у спільних фрагментах тексту (здебільшого в актуальності, науковій новизні, деяких підрозділах літературного огляду, розділі матеріалів і методів дослідження, розділі аналізу та узагальнення результатів дослідження) на підставі спільних частин дослідження, результати яких викладені в матеріалах досліджень обох дисертацій (зокрема у декількох мікрофотографіях, таблицях і діаграмі), у висновках, а також у двох статтях, які спочатку Хоперія В.Г. опублікувала у моноавторстві, а пізніше авторство поділила із співвиконавцями науково-дослідної роботи, у тому числі з Кротевичем М.С., результати якої включені в його дисертацію, і статті були передруковані з іншим складом авторів».

    Про однакові статті — Кротевич М.С. «Виявлення мутації BRAF V600 під час проведення ТАПВ вузлів щитоподібної залози» і Хоперія В.Г. «Роль виявлення мутацій BRAF V600 під час проведення ТАПБ вузлів щитоподібної залози», та Кротевич М.С. «Сравнительная характеристика доброкачественных и злокачественных опухолей щитовидной железы фоллику-лярного происхождения» і Хоперія В.Г. Порівняльна характеристика доброякісних та злоякісних пухлин щитоподібної залози фолікулярного походження» — ми вже писали (див. тут). Про однакові тексти в обох дисертаціях написали зараз. І тепер спробуємо зробити власне пояснення ситуації.

    В. Хоперія, яка є керівником кандидатської роботи М. Кротевича, передає йому частину своєї докторської дисертації — причому дозволяє скористатися не тільки результатами власних досліджень, але й текстом самої дисертації (оглядом літератури, рисунками, висновками). А щоб це виглядало пристойно, повторно друкує в наукових журналах дві свої раніше опубліковані роботи, додавши Кротевича в співавтори, що дає йому змогу вийти на захист дисертації. Ну не можна ж уявити, що в перших публікаціях В. Хоперія свідомо викинула людину із співаторів, хоча вони вдвох досліджували злоякісні пухлини, і забрала всі результати собі («опублікувала у моноавторстві», як констатує спецрада), а потім вирішила «виправитися» і «передрукувала їх з іншим складом авторів».

    Можливо, ми й помиляємося, але ж яка може бути красива схема захисту дисертацій! Доктор наук, керівник майбутнього кандидата, дає йому списати частину своєї докторської (і мабуть, не просто так), і всі задоволені, усім можна поставити галочку за активну плідну діяльність. І ніяка це не махінація, яки ви могли б подумати, бо члени спецради на с. 7 свого рішення чітко все пояснюють: «Тим більше, що Хоперія Вікторія Геннадіївна є науковим керівником Кротевича Михайла Станіславовича, що передбачає обізнаність керівника щодо змісту дисертації дисертанта, і претензії відносно вживання подібних текстових фрагментів нею не були висунутими»; «наголошуємо, що роботи Хоперія В.Г. та Кротевича М.С. виконано в рамках одного наукового проекту, що не суперечить нормам діючого законодавства при виконанні дисертаційної роботи та дає можливість використовувати здобуті результати у дисертаційній роботі».

    І дійсно, які можуть бути претензії щодо запозичення матеріалів з дисертації, якщо керівник дисертанта «в курсі»? А немає претензій — немає і звинувачень у плагіаті! Тобто «все дозволено», як писав колись Федор Достоєвський у відомому романі «Злочин і покарання».

    Спецрада навіть підводить до цієї можливості теоретичне юридичне обгрунтування (на с. 7 і 8 свого рішення), цитуємо:

    Відповідно до статті 436 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435-IV (зі змінами), авторське право на твір, створений у співавторстві, належить співавторам спільно, незалежно від того, становить такий твір одне нерозривне ціле чи складається з частин, кожна з яких може мати ще й самостійне значення. Частина твору, створеного у співавторстві, визнається такою, що має самостійне значення, якщо вона може бути використана незалежно від інших частин цього твору. Кожен із співавторів зберігає своє авторське право на створену ним частину твору, яка має самостійне значення.

    Частиною 1 статті 13 Закону України «Про авторське право та суміжні права» від 23.12.1993 № 3792-ХII в редакції Закону № 2627-III (2627-14) від 11.07.2001, ВВР, 2001, № 43, ст. 214 (зі змінами) передбачено, що співавторами є особи, спільною творчою працею яких створено твір; авторське право на твір, створений у співавторстві, належить всім співавторам незалежно від того, чи утворює такий твір одне нерозривне ціле або складається із частин, кожна з яких має самостійне значення; право опублікування та іншого використання твору в цілому належить всім співавторам.

    Частиною 2 статті 13 Закону України «Про авторське право та суміжні права» від 23.12.1993 № 3792-ХІІ в редакції Закону № 2627-III (2627-14) від

    11.07.2001, ВВР, 2001, № 43, ст. 214 (зі змінами) передбачено, що якщо твір, створений у співавторстві, складається з частин, кожна з яких має самостійне значення, то кожен із співавторів має право використовувати створену ним частину твору на власний розсуд.

    У зв’язку з тим, що Хоперія В.Г. і Кротевич М.С. брали участь у розробці однієї науково-дослідної роботи, їх дисертаційні роботи виконувались в рамках, тобто були частинами, цього групового наукового дослідження, спільна діяльність Кротевича М.С. і Хоперія В.Г. є співавторством, при якому авторське право належить всім співавторам. І використання Кротевичем М.С. даних, раніше оприлюднених у своїй дисертації Хоперія В.Г., є реалізацією свої авторських прав.

    <…>

    Кротевич М.С. не оприлюднював від свого імені дані, зазначені в дисертації Хоперії В.Г., а використовував право на співавторство, бо дані були отримані завдяки спільній діяльності.

    Отже, враховуючи вище зазначене, в аналізованому випадку не доречно говорити про факт плагіату в зв’язку з тим, що робота Кротевича М.С. виконана в рамках науково-дослідної роботи, участь в якій приймала і Хоперія В.Г., тобто Кротевич М.С. і Хоперія В.Г. є співавторами, та Кротевич М.С. мав право використовувати у своїй дисертаційній роботі дані, отримані зі спільної науково-дослідної роботи.

     

    То це грандіозний винахід! Робимо вдвох чи навіть утрьох якесь дослідження, друкуємо по черзі кілька статей, змінюючи склад авторів, і захищаємо дві, а то й три, дисертації на одному матеріалі! А, як відомо, деякі статті друкуються, так там взагалі по 12–15 авторів. Ото простір, де можна розгорнутися!

     

    Спецрада Д 64.600.03 постановила не позбавляти наукового ступеня кандидата медичних наук Кротевича Михайла Станіславовича з подальшим підтвердженням даного рішення МОН України.

    Для історії наведемо перелік членів спецради, що виступали на її засіданні і серед інших проголосували проти позбавлення:

    • проф., д.мед.н. Шевченко О.М.,
    • проф., д.мед.н. Вовк О.Ю.,
    • проф., д.мед.н. Якимова Т.П.,
    • проф., д.мед.н. Ольховський В.О.,
    • проф., д.мед.н. Яковцова І.І.,
    • проф., д.мед.н. Коляда Т.І.,
    • проф., д.мед.н. Масловський С.Ю.;

    ну й головуюча на засіданні — проф., д.мед.н. Сорокіна І.В., та вчений секретар — канд. мед. наук, доцент Плітень О.М.

     

    ****

    У відповідь на це рішення спецради харківського медичного університету Олександр Грабовий 11 серпня 2016 р. вдруге звернувся до МОНУ з листом (його текст див. тут). Він підкреслив, що спецрада, яка називає десятки скопійованих М. Кротевичем сторінок «схожими фрагментами», а не запозиченнями, ухиляється від прийняття принципового рішення.

    Твердження спецради про 89% унікальності дисертації Кротевича, пише далі О. Грабовий, не відповідає дійсності, бо його перевірка такою самою програмою «Etxt Антиплагиат» дала унікальність від 55% до 71%, в залежності від умов перевірки (а в цій статті вище ми навели докази того, що загальна унікальність дисертації згідно аналізу іншою програмою складає 63%, і переконатися в цьому, перевіривши наші дані, може будь хто).

    І головне — велика кількість ідентичних фрагментів тексту, рисунків і таблиць «дає підстави стверджувати, що дана робота не містить нових результатів і наукових положень, а вони запозичені з раніше захищеної дисертації Хоперія В. Г., тобто існуючі та оприлюднені наукові ідеї та результати представлені Кротевичем М.С. як нові». «Кротевич М.С. у своїй дисертації використав ідеї і наукові результати, які раніше були представлені у дисертації Хоперія В.Г., без посилання на останню».

    Друк однакових статей з доповненим складом авторів є неприпустимим, тому «2 статті, що Кротевич М.С. наводить у списку опублікованих за темою дисертації, не можуть бути визнаними оригінальними та включені у список робіт оприлюднення результатів роботи. Відповідно, кількість статей за темою дисертації Кротевича М.С. є недостатньою».

    Хоперія і Кротевич, пише також у листі до МОНУ О. Грабовий, не могли не знати про вимоги «Порядку присудження наукових ступенів» щодо неприпустимості використання запозичень, і тому такі дії Хоперії В.Г. і Кротевича М.С. є зговором з метою неправомірного отримання Кротевичем М.С. наукового ступеня кандидата медичних наук. «Я цілковито можу припустити, що були ошукані редакції журналів, в які недобросовісні науковці направили для публікації вже видані матеріали. У принципі зрозуміла ситуація з ошукуванням спеціалізованої вченої ради і опонентів, які розглядали дисертацію, що містила масив запозичень, виявлення яких є складною справою. Але, з позицій наукової етики, яка передбачає аналіз і виправлення помилок, я не розумію мотивів, за якими спеціалізована вчена рада Д.64.600.03 не виявила принциповості та винесла рішення у протиріч до явних фактів порушень вимог "Порядку присудження наукових ступенів"».

    «Виходячи з вищезазначеного, — завершує свій лист О. Грабовий, — я звертаюся до Вас, вельмишановна Лілія Михайлівна, з оскарженням рішення спеціалізованої вченої ради Д.64.600.03 від 22 червня 2016 р., щодо наявності факту запозичень у дисертації Кротевича М.С. «Морфологічні різновиди папілярного раку щитоподібної залози та прогноз хвороби» та наполягаю на розгляді цього у відповідності діючими правовими нормами».

     

     

    У відповідь на це звернення директор Департаменту атестації кадрів вищої кваліфікації та ліцензування МОНУ А.Г. Шевцов у своєму листі від 15.09.2016 написав, що після того як український Кабмін своєю постановою №567 від 27.07.2016 року вилучив із «Порядку присудження наукових ступенів» розділ «Позбавлення наукових ступенів», міністерство не має юридичних підстав позбавляти осіб наукових ступенів.

    Так що ми можемо ще раз переконатися: наш Кабмін, рятуючі дружину віце-прем’єра В’ячеслава Кириленка від позбавлення докторського ступеня, зробив великий фінт на радість усім плагіаторам і псевдонауковцям. Навіть Росія до цього не додумалася.

     

    Сподівань на об’єктивний розгляд цієї справи в нас уже немає. Ми чудово бачимо, яку позицію зайняло міністерство у справі Катерини Кириленко, бачимо відсутність реакції міністерства на виявлені випадки плагіату в роботах членів НАЗЯВО.

    Тому робимо єдине можливе — оприлюднюємо виявлені факти, щоб формувати суспільну думку в країні та продемонструвати, яку позицію займають чиновники, та як їхні слова співвідносяться з ділом.

    Олег Смірнов,

    за матеріалами Олександра Грабового

    Фото М. Кротевича з сайту http://unci.org.ua/krotevich-mixajlo-stanislavovich/

    Переглядів: 1865 | Додав: OS | Рейтинг: 3.7/3
    Всього коментарів: 0
    avatar
    Copyright http://false-science.ucoz.ua/ © 2017
    Безкоштовний хостинг uCoz