Кожному вченому відомі вимоги наукових журналів: результати досліджень друкуються тільки один раз, і автор має особисто засвідчити, що стаття, яку він надіслав до наукового журналу з метою публікації, не друкувалася деінде раніше.
Але ж то вимоги до порядних вчених.
А деяким українським дослідникам закон не писаний.
Як завжди, спочатку познайомимо читачів з двома «героями» нашої публікації.
Вікторія Геннадіївна Хоперія — доктор медичних наук, старший науковий співробітник, Заслужений діяч науки і техніки України, завідувач відділу ендокринної патоморфології Українського науково-практичного центру ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України (Київ).
Михайло Станіславович Кротевич — лікар вищої категорії, кандидат медичних наук, працює у відділенні патологічної анатомії і гістології Національного інституту раку МОЗ України (Київ).
У 2011 році Вікторія Хоперія надрукувала в журналі «Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія» свою статтю «Роль виявлення мутацій BRAF V600 під час проведення ТАПБ вузлів щитоподібної залози» (№3, с. 24–29; статтю можна скачати тут). До редакції вона надійшла 13.04.2011 р.
А через 2 роки, в 2013 році, в журналі «Світ медицини та біології» виходить стаття з дуже схожою назвою — «Виявлення мутації BRAF V600 під час проведення ТАПБ вузлів щитоподібної залози» (№3, с. 37–41; статтю можна скачати тут). Автори цієї статті — М.С. Кротевич, О.О. Гузь і В.Г. Хоперія. До редакції вона надійшла 21.04.2013 р.
Здавалося б, нічого дивного — мабуть, були проаналізовані нові дані, отримані нові результати, що суттєво відрізняються від тих, що були отримані два роки перед тим.
Мабуть, мабуть…
Ан ні!
Ці статті, як виявляється, ідентичні!
Не будемо повністю копіювати в 2 стовпчики тексти цих двох статей, візьмемо лише кілька фрагментів, щоб кожен міг переконатися в спритності київських вчених.
Текст статті Кротевича, що ідентичний тексту із статті Хоперії, позначимо жовтим кольором (тобто розфарбуємо лише правий стовпчик порівняльної таблиці), а змінені слова (але того самого змісту) — позначимо бірюзовим:
Ну й так далі, і так далі.
Абсолютно однакові таблиці, цифри, речення…
Так само однакові й висновки:
- Доведено, що забарвлені цитологічні препарати ТАПБ вузлів ЩЗ можна використовувати для виділення ДНК та оцінки наявності мутації BRAF V600Е.
- Виявлення даної мутації має обмежене значення для діагностики злоякісного процесу у випадках із сумнівними цитологічними висновками ТАПБ.
- Виявлення мутації BRAF V600Е у випадках злоякісних ТАПБ може бути корисним для передопераційного визначення пухлин із високим ризиком екстраорганної інвазії та метастазів у лімфовузлах.
Ну хіба що в статті Кротевича додаються «Перспективи подальших досліджень»:
Розробка та впровадження протоколів морфологічних методів досліджень захворювань щитоподібної залози.
Та єдина різниця — в переліку літератури: у першій статті було 30 джерел, а в другій — 29, ну а оскільки в першій статті джерела записані в порядку цитування, а в другій за алфавітом, то зрозуміло, що цифри в тексті відрізняються.
Повторимо, що бажаючі можуть завантажити ці статті з нашого сайту або знайти їх в Інтернеті та самостійно порівняти.
Ха, та це ще не все!
Є ще дві схожі статті:
1. В.Г. Хоперія «Порівняльна характеристика доброякісних та злоякісних пухлин щитоподібної залози фолікулярного походження» (Ендокринологія. – 2012. – Т. 17, №1. – С. 74–79).
2. В.Г. Хоперия, А.А. Гузь, М.С. Кротевич «Сравнительная характеристика доброкачественных и злокачественных опухолей щитовидной железы фолликулярного происхождения» (Журнал теоретической и клинической медицины. – 2013. – Спецвипуск: Ендокринологія. – С. 42–46.).
Але не будемо перевантажувати читача порівнянням текстів з жовтим кольором.
Зазначимо лише, що доктор медичних наук Олександр Грабовий у березні 2016 р. звернувся з листом до МОНУ, де вказав на ідентичність статей Хоперії і Кротевича і схожість їхніх дисертацій.
Це питання розглядалося на засіданні Спеціалізованої ради Д 64.600.03 (в якій захищався пан Кротевич) 22 червня 2016 р. (голова ради — доктор мед. наук, професор І.В. Сорокіна).
І ось диво! Ця рада констатувала, що В. Хоперія і М. Кротевич працювали «в рамках однієї науково-дослідної роботи, що відбилось <…> у двох статтях, які спочатку Хоперія В.Г. опублікувала у моноавторстві, а пізніше авторство поділила із співвиконавцями науково-дослідної роботи, у тому числі з Кротевичем М.С., <…> і статті були передруковані з іншим складом авторів».
Ні, та ви перечитайте ще раз! Працювали двоє вчених, а потім статтю надрукувала тільки одна «у моноавторстві», а потім її, мабуть, раптом настигло прояснення, і вона передрукувала ці статті «з іншим складом авторів»!
Ну що сказати про пані Хоперію та пана Кротевича? — МОЛОДЦІ!
Вони знайшли чудовий спосіб збільшити вдвічі плодючість науковця.
А чого так слабо? Лише дві копії? Давайте подумайте краще, може, там ще хтось працював над цією темою? Згадали? Та був же, був! І обов’язково тепер передрукуйте статті «з новим складом авторів»! А потім ще подумайте! Можна ноотропіл випити. Знайти ще співавтора, і ще раз передрукувати статті!
Спецрада дозволяє. МОНУ мовчить. НАЗЯВО не працює, та й узагалі вже забруднено, і довіри йому немає.
Та тут, як виявляється, була ще одна причина включення до статті додаткових співавторів, але про це ми напишемо наступного разу. Тримаємо інтригу!
Олег Смірнов, по знахідці Олександра Грабового
| 
