У січні 2015 р. ми повідомляли про те, що докторська дисертація одеського гінеколога В. В. Євдокимової є сфальшованою: огляд літератури переписаний із чужих джерел (перекладений з російської), результати досліджень узяті з чужих статей чи дисертацій, до того ж авторка свідомо змінювала чужі фотографії шляхом віддзеркалювання та повороту, а також замазування непотрібних деталей на цих фотографіях (див. тут). Цей плагіат і фальшування дослідів отримали відповідну оцінку Міністерства освіти і науки України: Вікторія Володимирівна Євдокимова була позбавлена наукового ступеня доктора медичних наук (Наказ Міністерства освіти і науки України від 29.09.15 №988).
Науковим керівником цієї ганебної докторської дисертації був доктор медичних наук, професор, академік НАМН України, віце-президент НАМН України, ректор Одеського національного медичного університету Валерій Миколайович ЗАПОРОЖАН.
Як таке могло трапитися? Чи знав науковий керівник, як дисертантка проводить досліди, звідки бере матеріал, рентгенограми, фотографії тканин?
Та ось виявляється, що плагіат є не тільки в тексті роботи дисертантки. Він ще раз з'являється там, де ми знаходимо прізвище академіка, – в науковій статті, надрукованій в поважному журналі, де він стоїть першим автором (згідно загальних правил це місце "заброньоване" за тим, хто виконував основну частину роботи, а керівник звичайно розміщується наприкінці), а саме: Запорожан В. Н., Евдокимова В. В. Комплексная терапия наружного генитального эндометриоза с применением иммуномодуляторов. – Репродуктивная эндокринология, 2012, №6, с. 6–8 (http://reproduct-endo.com.ua/pdf/8/6-9.pdf).
Порівняємо статтю (ліворуч у таблиці) з іншими джерелами. Однакові тексти виділені жовтим кольором, а змінені слова, але того самого змісту, а також трішечки "підправлені" цифри – бірюзовим. Однакові слова чи речення, що були перенесені в інше місце, виділені зеленим кольором. Звісна річ, автори "попрацювали" з чужим текстом.
|
Стаття В. Запорожана (стор. і текст)
|
Інше джерело (стор., текст і посилання)
|
|
С. 8
Время наступления менархе у пациенток с НГЭ – от 10 до 16 лет (в среднем 12,8 ± 2,1 года). Средняя продолжительность менструального цикла – 27,9 ± 3,8 дня, продолжительность менструального кровотечения в среднем – 5,2 ± 2,3 дня.
|
С. 96
Время наступления менархе у больных НГЭ находилось в пределах от 10 до 16 лет (в среднем 12,8±2,1). Средняя продолжительность менструального цикла составила 27,9±3,8 дней. Продолжительность менструального кровотечения в среднем была 5,2±2,3 дней.
Джерело:
Ярмолинская М. И. Генитальный эндометриоз: влияние гормональных, иммунологических и генетических факторов на развитие, особенности течения и выбор терапии, дисс. д.м.н., 2009.
|
|
С. 8
По данным спонтанного НСТ-теста, у всех лиц с эндометриозом до лечения было выявлено достоверное повышение активности нейтрофилов – до 43%. При этом активность нейтрофилов по данным стимулированного НСТ-теста у женщин с эндометриозом достоверно не отличалась от нормы.
До начала лечения иммуномаксом у больных, страдающих эндометриозом, отмечалось достоверное повышение уровня фактора некроза опухоли α (ФНО-α) до 35%, интерлейкина 6-го типа (ИЛ-6) – в 1,5 раза, ИЛ-8 – в 5 раз (по сравнению со здоровыми). При этом уровень продукции интерферона типа γ (ИФН-γ) был снижен до 36%.
|
С. 175
У больных НГЭ основных и контрольной групп было выявлено достоверное увеличение активности нейтрофилов по данным спонтанного НСТ—теста более чем на 40 %. При этом активность нейтрофилов по данным стимулированного НСТ-теста у больных НГЭ достоверно не отличалась от нормы (табл. 73).
До начала лечения у больных НГЭ по сравнению со здоровыми женщинами отмечалось достоверное повышение продукции МНК ПК in vitro ИЛ1р на 17 %, ФНОа на 30 %, ИЛб в 1,5 раза и ИЛ8 в 4,5 раза. Уровень продукции ИЛ2 и ИЛ4 МНК ПК больных женщин достоверно не отличался от нормы, а уровень продукции ИФНу был снижен на 35 %.
Джерело:
Павлов Роман Владимирович "Клинико-экспериментальное обоснования использования иммуномодуляторов в комплексной терапии наружного генитального эндометриоза". Докт. дисс. 2009. http://dibase.ru/article/30032009_pavlovrv/2
|
|
С. 8
У больных, в комплексной терапии которых был использован иммуномакс, через 1 мес после лапароскопии отмечалось увеличение продукции ИНФ-γ в 3,5 раза, при этом продукция ФНО-α и ИЛ-6 у этих пациенток уменьшилась на 22,5%, а ИЛ-8 – в 3,1 раза.
|
С. 29
У больных, в комплексной терапии которых использовался ронколейкин, через 1 месяц после лапароскопии отмечалось увеличение продукции … ИФНу — в 3,5 раза, при этом продукция ФНОа и ИЛ-6 у этих пациенток снижалась на 22,7 %, а ИЛ-8 — в 3,1 раза.
Джерело:
Сельков С. А., Павлов Р. В., Аксененко В. Использование ронколейкина в комплексной терапии генитального эндометриоза. Пособие для врачей. СПб, 2008 г.
http://www.biotech.spb.ru/download.php?menu=books&list=download&id=1037.pdf
|
| |
|
На наступному рисунку – копія відповідної сторінки зі статті академіка:
Ця таблиця скомпільована із 4-х таблиць Павлова (№75, 76, 77, 78, див. праворуч у порівняльній таблиці); цифри звичайно різняться на одиницю в останньому розряді чисел.
Ронколейкін – препарат, що містить інтерлейкін-2. Імуномакс – препарат неясного (?) складу; пишуть, що він містить кислий пептидоглікан з молекулярною масою 1000–40000 кДа. Якщо автори досліду насправді його не проводили, а лише замінили назву препарату в чужій таблиці та одну соту в середніх значеннях та одну соту в діапазоні "плюс-мінус", "доводячи" корисність іншого препарату, то це вже не просто підробка наукових результатів, а фальсифікація, що тягне на кримінальну відповідальність, оскільки цим препаратом будуть лікувати (і лікують!) хворих.
Що ж це виходить? У славному Одеському національному медичному університеті напрацьований великій досвід, як треба фальшувати наукові роботи? Та ще й під керівництвом ректора? Як то писали не так давно, "руководящая и направляющая сила"…
Як зазначив з приводу плагіату Євдокимової один з користувачів Фейсбуку, треба перевірити на плагіат усі дисертації, де керівником був В. Запорожан, і всі дисертації, що захищалися в даній спеціалізованій Раді.
І на додаток.
З інтерв'ю В. Запорожана під заголовком "Главное – готовить врачей самой высокой пробы", яке він дав газеті "Дзеркало тижня" 31 серпня 2012 р., – у рік, коли вийшла проаналізована нами стаття:
"Я глубоко убежден, что учителями в медицине должны быть интеллигентные люди. Я очень дорожу чистоплотными отношениями с людьми и творчеством в работе".
 З лекції В. Запорожана на тему "ЭВОЛЮЦИЯ НРАВСТВЕННОСТИ" (http://zaporozhan.name/scientific_work/contentid/576):
"В своей практике вы будете встречаться с людьми интеллигентными и образованными, и вам просто необходимо знать, что такое духовность, нравственность, мораль".
"Термин «нооэтика» был предложен одесской медико-философской школой и признан ведущими отечественными и зарубежными учёными. Главной целью нооэтики является стремление предотвратить прогресс технократического развития, который является движущей силой современного общества, и задуматься о прогрессе сознания в условиях противоречий материального и духовного. Ведь именно извечный конфликт материального и духовного, по мнению академика Вернадского, является первопричиной кризиса нравственности".
І ось ще одна цитата з роботи академіка:
"Человечество развивается технологически, но, к сожалению, нравственно и психологически деградирует. Все это вызывает большую тревогу и озабоченность".
Олег Смірнов
|
