Шановний пане Президенте!
Шановний пане Голово Верховної ради!
Шановний пане прем'єр-міністре!
Ми, представники науково-освітянської громадськості, яка вже декілька років намагається зупинити вал академічного плагіату, що заполонив українську науку та вищу освіту, звертаємося до Вас як:
- до гаранта додержання Основного Закону нашої країни,
- до голови законодавчої влади,
- до очільника виконавчої влади
з приводу масових порушень ст. 54 Конституції, які системно здійснюють суб’єкти наукової та освітньої діяльності, зокрема, що є особливо ганебним, представники Національної академії педагогічних наук України.
Недоброчесна діяльність НАПНУ давно вже викликає обурення науково-освітянської спільноти. Про цю ганебну практику багато разів писали провідні ЗМІ України та зарубіжні ЗМІ.
Тому ми підтримуємо рішення Національної ради з питань розвитку науки і технологій від 5 листопада 2019 р. щодо реформи НАПНУ з метою її перетворення на громадську організацію та позбавлення фінансування з державного бюджету України.
Разом із тим наше звернення зумовлено подіями, що відбулись вже після прийняття даного рішення.
Так, Національна академія педагогічних наук України (НАПНУ) у грудні 2019 р. провела вибори дійсних членів (академіків) та членів-кореспондентів до складу цієї академії.
Зважаючи на критичне ставлення наукової спільноти до НАПНУ та діючи на підставі ст. 36 Конституції України, ст.78 ЗУ «Про вищу освіту» про громадський контроль, ст. 23 ЗУ «Про наукову і науково-технічну діяльність», група "Дисергейт" здійснила перевірку дотримання принципу академічної доброчесності під час атестації кадрів як цією організацією, так і кандидатів на членство у НАПНУ. Результати цього контрольного заходу знайшли відображення у публікації «НАПНУ матиме «достойне» поповнення» видання «Дзеркало тижня».
Попри цей розголос, НАПНУ обрала своїм дійсним членом Станіслава Ніколаєнка, ректора НУБІП, який уславився на всю країну не тільки тим, що в якості голови спецради Д 26.004.18 захистив, а потім підтвердив ступінь доктора педагогічних наук дружині на той момент віце-прем'єра В. Кириленка Катерині Кириленко (https://life.pravda.com.ua/columns/2016/07/6/214760/), дисертація якої на понад третину виявилась плагіатом (як майже стовідсотковим плагіатом виявились її посібники, підручник та численні статті – https://life.pravda.com.ua/columns/2016/01/13/206334/), а її псевдонауковий плагіат про «лептонного бога» став відомим мемом у середовищі освітян і науковців.
Самого С. Ніколаєнка у 2016 році було викрито на академічному плагіаті у докторський дисертації.
Після обрання дійсним членом С. Ніколаєнко склав компанію таким недоброчесним академікам НАПНУ, як Віктор Андрущенко, котрий в якості наукового керівника і консультанта сприяв захисту плагіатних дисертацій проректорки КНУКіМ, «правої руки Поплавського», Інни Костирі та її чоловіка – скандального ексгендиректора «Артеку» Бориса Новожилова (https://life.pravda.com.ua/columns/2017/08/1/225629/).
В.Андрущенко – це ректор Національного педагогічного університета ім.Драгоманова, в якому діють фабрики дисертаційного плагіату для іноземних студентів (https://life.pravda.com.ua/columns/2018/06/25/231746/).
В.Андрущенко – тесть іншого члена НАПНУ К.Ващенка,— державного секретаря Міністерства фінансів (до того — голови Національного агентства України з питань державної служби), в докторській дисертації якого, захищеній у спецраді університету його тестя, виявлено чималий плагіат (https://dt.ua/SCIENCE/napnu-matime-dostoyne-popovnennya-332350.html).
Крім В.Андрущенка та К.Ващенка, «компанію» С.Ніколаєнку в НАПНУ складають його «колеги» зі справи К.Кириленко: І.Прокопенко, ректор ХНПУ ім.Г.Сковороди, співробітники якого «не помітили» в дисертації та публікаціях К.Кириленко плагіату (https://dt.ua/UKRAINE/eksperti-ne-viyavili-plagiatu-u-doktorskiy-disertaciyi-druzhini-v-yacheslava-kirilenka-208150_.html); М. Шут, що давав позитивні відгуки на посібники Катерини Кириленко з махровим плагіатом; В. Бутенко – перший опонент докторської дисертації Катерини Кириленко, а також батько самої Катерини Кириленко, теж академік НАПНУ – М. Мартинюк (https://life.pravda.com.ua/columns/2016/05/17/212396/).
У грудні 2019 р. членом НАПН стала Світлана Калашнікова – директор Інституту вищої освіти, в якому діють «фабрики плагіату», у вигляді спецрад Д 26.456.01 (філософія) і Д 26.456.02 (педагогіка), головою якої є сама С. Калашнікова.
Лише за останні роки цими фабриками було захищено щонайменше з десяток дисертацій з академічним плагіатом (https://dt.ua/SCIENCE/napnu-matime-dostoyne-popovnennya-332350_.html), серед яких дисертація держслужбовця МОН С.Свіжевської. Плагіат, що становить більше половини її дисертації, «не помітив» науковий керівник – перший віце-президент НАПН В. Луговий.
В. Луговим як першим віце-президентом 11 січня 2010 р. було підписано офіційний лист №2-7/12 НАПНУ (https://www.facebook.com/photo.php?fbid=2869198303144650&set=pcb.10158495980704113&type=3&theater), в якому, зокрема, йдеться про те, що НАПНУ «споживає мінімальні фінансові ресурси – 0,05% від обсягу фінансування освітньої сфери».
Розцінюючи це як спробу маніпулювання на користь збереження НАПН в статусі державної установи, заявляємо:
- згадане фінансування, з якого майже 8 млн. грн. – це доплати за звання дійсних членів (78) і членкорів (92) з бюджету України не є головною проблемою. Шкода, яку спричиняє українській науці і освіті НАПНУ, неспівставна не тільки з цими мільйонами, навіть сотнями мільйонів, які витрачає народ України на доплати за ступені і вчені звання, особам, яким установи НАПНУ або її члени в якості наукових керівників/консультантів, опонентів, голів чи членів спецрад присудили ці ступені. Головна шкода, яку спричиняє українській науці і освіті НАПНУ, і яка не вимірюється й сотнями мільйонів гривень – це інвазія «в особливо великому розмірі» системи вищої освіти і науки академічним плагіатом та іншими недоброчесними практиками.
Тому НАПН, яка обирає своїми членами таких плагіаторів як С. Ніколаєнко і К. Ващенко; у складів якої такі академіки і член-кори, як: В. Г. Бутенко, М. І. Шут, С. Ніколаєнко, котрі сприяли присвоєнню наукових ступенів таким плагіаторам як К. Кириленко, як І. Прокопенко, котрий сприяв фальсифікації своїми підлеглими експертизи плагіатної дисертації та цілої низки публікацій дружини тодішнього віце-премєра, як В. Андрущенко і С. Калашнікова – котрі очолюють установи, під дахом яких працюють фабрики масового виробництва плагіатних дисертацій, -
не має морального права радити з приводу виховання та навчання дітей і студентської молоді ані під виглядом «наукового і методичного забезпечення найбільшої гуманітарної сфери», ані під виглядом «ключового внеску у концептуальну, змістову, методичну, інформаційну модернізацію всіх ланок освіти», ані під будь-яким іншим виглядом, вигаданим для збереження своєї недоторканності.
Враховуючи масовий характер порушень академічної доброчесності, що проявляється як пандемія академічного плагіату, а також продовження перебування на керівних посадах в державних структурах України осіб, які отримали наукові ступені за дисертації з плагіатом, вважаємо за життєво необхідне для збереження науки в Україні і поновлення репутації вищої школи наступне:
1. У зв’язку із втратою Національною академією педагогічних наук України довіри і легітимності в очах науково-освітянської громадськості перетворити її на громадську організацію із припиненням фінансування з державного бюджету.
2. Провести аудит Президії НАПНУ та її структурних підрозділів, зокрема, щодо якості результатів діяльності та атестації наукових кадрів.
3. Притягнути до академічної, цивільної, адміністративної відповідальності викритих на академічному плагіаті осіб, дії яких підривають довіру до інститутів державної влади, до інституту освіти та науки України.
Крім того пропонуємо і просимо підтримати заслуховування публічного звіту керівництва Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти і Комітету з питань освіти і науки ВРУ про стан розробки «Порядку скасування рішень спеціалізованих вчених рад», «Порядку присудження наукових ступенів», «Положення про акредитацію спеціалізованих вчених рад» - оскільки зволікання з прийняттям цих нормативно-правових актів блокує процес очищення української науки від шахраїв і плагіаторів та наносить, за нашими оцінками, збитків державному бюджету у розмірі понад 4,5 млрд. грн. щороку.
За дорученням членів антиплагіатної ініціативи «Дисергейт»,
голова ради ГО ТРОН С. Л. Благодєтєлєва-Вовк
27. 01. 2020 року
| 
