Очільнику НАЗЯВО п. Бутенку Андрію Петровичу,

членам НАЗЯВО України

support@naqa.gov.ua.

Шестакової Елеонори Георгіївни

доктора філологічних наук

м. Донецьк (Україна)

***

відкрита заява.

Я – Шестакова Елеонора Георгіївна, доктор філологічних наук з двох спеціальностей (журналістика і теорія літератури), що мешкає на тимчасово окупованій території (м. Донецьк), змушена ще раз звернутися до очільників, членів НАЗЯВО з заявою, якої немало бути на 10 році війни з РФ, 10 році окупації частини Донбасу та його обласного центру – Донецьку, і особливо на 33 році Незалежності України.

На мою електронну адресу, яка є ледь не єдиним засобом комунікації з цивілізованим світом, про що й було вказано в заяві, від НАЗЯВО так і не прийшло повідомлення про долю моєї заяви (волонтерської допомоги експертам НАЗЯВО) від 03.04.2023 р. Про те, що мою заяву, яку чомусь назвали скаргою, було відхилено за п. 6 та 7 Порядку розгляду скарг/повідомлень, дізналася випадково: з коментаря колеги під моєю публікацією «Заява до НАЗЯВО Шестакової Елеонори» http://false-science.ucoz.ua/news/zajava_do_nazjavo_eleonori_shestakovoji/2023-04-04-129.

Я не знаю, що передбачено п. 6 та 7 Порядку…, проте знаю, що мені мусили відповісти особисто на мою заяву, а також мали урахувати факти академічного плагіату в дисертаційних матеріалах п. Лісового попри те, що моя заява порушує якісь формальні вимоги.

У зв’язку з тим, що не знаю, чи будуть зараховані НАЗЯВО викриті мною численні факти академічного плагіату у дисертаційних матеріалах п. Лісового, в тому числі з російських джерел, то змушена звернутися з новою заявою. У зв’язку з тим, що знаю правові норми (нова заява – нові факти чи обставини), то провела ще один аналіз дисертаційних матеріалів п. Лісового і знову, вже очікувано, виявила нові численні факти академічного плагіату.

Свою увагу зосередила на перших 10 (десяти) сторінках тексту автореферату кандидатської дисертації, який підписаний прізвищем «Оксен Васильович Лісовий», але до наукового тексту кваліфікаційної роботи (кандидатської дисертації) він немає жодного стосунку, бо є прикладом ганебного масового академічного плагіату: від простого некоректного копіювання чужих текстів до групового академічного плагіату типу «матрёшки», коли декілька «науковців» переписують та видають за своє один і той самий текст чи частину чужого тексту, а члени спецради це захищають.

Більш того, на перших 10 (десяти) сторінках тексту автореферату є академічний плагіат з російських джерел, що є викликом українському суспільству та міжнародній спільноті, яка протягом багатьох років та над зусиль підтримує Україну на її шляху до ЄС, НАТО та життя на засадах норм, культури закону, законності.

Дуже дивують ірраціональні вчинки п. Лісового, який вирішив а) піти на посаду міністра МОН України, знаючи, що спільнота науковців, освітян перевіряє дисертації посадовців на предмет дотримання норм академічної доброчесності; б) добровільно віднести дисертаційні матеріали, підписані «О.В. Лісовий» до НАЗЯВО, знаючи, що такі кроки і міністра, і членів НАЗЯВО, і експертів, залучених НАЗЯВО до перевірки, будуть знаходитися під контролем не лише українського суспільства, а й світової спільноти, яка вкладає чималі кошти для підтримки життя України під час війни.

Не хочеться думати, що п. Лісовий не бачив, не читав ті дисертаційні матеріали, які в 2012 р. були вдало захищені під його прізвищем, але іншого нічого не залишається. Навіть аналіз перших 10 (десяти) сторінок тексту автореферату свідчить про те, що людина, яка б достеменно знала або хоча б припускала думку, що в її роботі може бути академічний плагіат, свідомо та добровільно не пішла б на публічну перевірку та на ту ганьбу, яка буде зумовлена цією перевіркою. Але не можу не думати про те, які ганебні та скандалі ситуації на міжнародному рівні такі ірраціональні вчинки вже викликали та ще викличуть.   

Наголошую ще раз, що я, як свідома громадянка України, на суто волонтерських засадах провела аналіз невеликої частин дисертаційних матеріалів, підписаних прізвищем «О.В. Лісовий».

Результати аналізу тексту дисертаційних матеріалів а) надрукувала («Набридло!!!!» (http://false-science.ucoz.ua/news/novi_vikrittja_plagiatu_v_disertaciji_ministra_osviti_lisovogo/2023-03-26-127)); б) надсилала у попередній, від 03.04.2023 р., заяві на НАЗЯВО; в) дублюю тут у вигляді Додатку.

Результати аналізу тексту автореферату надаю у вигляді порівняльних таблиць.

ЛІСОВИЙ ОКСЕН ВАСИЛЬОВИЧ

СОЦІОКУЛЬТУРНА САМОІДЕНТИФІКАЦІЯ ОСОБИСТОСТІ

09.00.04 – філософська антропологія, філософія культури

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук (Київ 2012)

Науковий керівник: АНДРУЩЕНКО ВІКТОР ПЕТРОВИЧ, доктор філософських наук, професор,

член-кореспондент НАН України, академік НАПН України

Офіційні опоненти Васильєва Ірина Василівна (д.філос.н., доц., 09.00.04)

Культенко Валентина Павлівна (д.філос.н., доц., 09.00.05)

https://enpuir.npu.edu.ua/bitstream/handle/123456789/4721/Lisovyi.pdf?sequence=1

Тут ми стикнулися з груповим плагіатом або «матрёшкою», бо методи у п. Лісового – це плагіат чи з тексту п. Арабчука, чи тексту п. Власенка. А може для п. Лісового і спецради, яка це захистила, немає різниці?

Далі перевіряти на збіги з російськими джерелами у мене, людини, яка мешкає 10-й рік в окупації, сил не вистачило. Знаю достеменно: «русский мир» в Україну привели, в тому числі, й ті, хто займається плагіатною діяльністю.

Для порівнянні взяті ті і лише, виключно ті абзаци з автореферату, в яких немає жодних позначень чужого тексту. Внаслідок такого підходу текст з дисертаційних матеріалів п. Лісового читачем наукової розвідки має однозначно ідентифікуватися в якості індивідуально-авторського, тобто такого, що виключно належить п. Лісовому.

Не знаю, на що розраховує п. Лісовий, як міністр МОН, коли звертається до НАЗЯВО з проханням перевірити його дисертацію? Може п. Лісовий сподівається на те, що в дисертаційних матеріалах, підписаних «О.В. Лісовий» є «отрицательные открытия» науковця п. Лісового? Але це все може скасувати той факт, що новий пан міністр МОН не може, не хоче, не вміє брати на себе відповідальність навіть за те, що підписано його прізвищем, а вимагає щоб хтось підтвердив / скасував його фаховість? Але як він, як міністр МОН, зможе вимагати від вихователів дитячих садочків, вчителів, професорсько-викладацького складу відповідальності за якість їхньої роботи?

Невже Україна знову не зможе гідно пройти ті 7 пунктів-кроків, які ЄС сформулював як засадничі умови до вступу нашої країни до ЄС?

Не знаю, яких саме пунктів звернення не дотрималася й на цей раз, але думаю, що навіть у разі нової відмови розглядати мою заяву за формальними вимогами, НАЗЯВО візьме до уваги усі наведені мною факти чисельного академічного плагіату.   

У зв’язку з тим, що я мешкаю у м. Донецьк (Україна), у мене декілька років відсутній мобільний, поштовий зв'язок з «материковою» Україною. Подати заяву через сайт НАЗЯВО теж не можу з причин, які знає і Україна, і цивілізований демократичний світ: особливості соціально-повсякденного життя в умовах довготривалої окупації та «гарячої» фази війни. Єдина можливість спілкування – електронна адреса: ***

У зв’язку з тим, що в м. Донецьку (Україна) спостерігаються перебої з функціонуванням Інтернету, скеровую заяву на декілька електронних адрес НАЗЯВО зі сподіванням, що заява буде передана належним адресатам.

27 квітня 2023.

Е. Г. Шестакова, доктор філол. наук