 Валерій Леонідович Філіппов: плагіатор – ректор – колабораціоніст
У попередньому матеріалі ми розповіли про Ларису Анатоліївну Сиволап, ректорку Маріупольського державного університету в окупованому Маріуполі, яка активно співпрацює з російською владою. Починалося все з нібито малого – крадіжки чужих текстів у свою дисертацію (ну подумаєш, це ж така дрібнота), а завершилося (поки що) заочним судовим вироком у кримінальній справі за колабораціонізм.
Ну а сьогодні розповімо про ще одного дуже активного українського діяча з Луганська, який теж швиденько перефарбувався, а може, й не перефарбувався насправді, а просто дочекався «асвабадітєлєй».
Валерій Леонідович Філіппов народився 7 липня 1961 р. у м. Брянка Луганської області.
У 2004 році став кандидатом педагогічних наук, а в 2007 році – ректором Луганського державного інституту культури і мистецтв, створеного 2002-го року. У 2012 р. цей заклад був перейменований у Луганську державну академію культури і мистецтв, і Філіппов продовжив ректорувати й там. Став професором, Заслуженим працівником культури України.
Філіппов був активним членом Партії регіонів, депутатом Луганської обласної ради. На засіданні Верховної Ради агітував за те, щоб російська мова стала державною. Як писав сайт «Диалог.UA», «за часів "Помаранчевої революції" Філіппов активно підтримував Януковича та влаштовував у своєму виші переслідування щодо інакодумців учнів та викладачів. 2014 року був активним учасником проросійських мітингів у Луганську». Різко виступив проти «Євромайдану» (див. його інтерв’ю в програмі «Герой дня» на телеканалі «Лот»).
Після окупації Луганська бандформуваннями так званої «Луганської Народної Республіки» у 2014 р. Луганська державна академія культури і мистецтв була передислокована до Києва. А пан Філіппов залишився, почав співпрацювати з окупантами та очолив «Луганскую государственную академию культуры и искусств им. М. Матусовского» в окупованому Луганську.
Ось фото з сайту академії 2020-го року, з бюстом товариш Леніна:
У 2021 р. з нагоди 60-річчя Валерію Філіппову присвоїли почесне звання «Заслуженный деятель искусств ЛНР», він також отримав знаки «Почётный работник образования ЛНР» та «За заслуги перед Луганском». Ну а сам пан Філіппов зробив персональну виставку фотографій:
Академія культури та мистецтв у Луганську, яку очолює Філіппов, активно пропагує російські цінності: на головній сторінці сайту із трьох картинок, що змінюють одна одну, лише третя стосується тематики академії. Отака вона, російська культура з мистецтвом:
А трохи нижче сайт академії агітує взяти участь у війні («СВО») проти України:
Але, як ви вже здогадалися, не спроста про цього Філіппова ми пишемо на сайті «Плагіат і фальсифікації в наукових працях».
Коли він працював у Луганському коледжі культури та мистецтва, то підготував (без усякої аспірантури) у Луганському державному педагогічному університеті імені Тараса Шевченка дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук (спеціальність 13.00.05 – соціальна педагогіка) на тему «Організація педагогічної взаємодії з підлітками – студентами коледжу – як оптимальна умова їх соціального становлення».
Як написано в обліковій картці дисертації, вона «присвячена дослідженню сутності, ролі, інструментам та видам педагогічної взаємодії з підлітками - студентами коледжу культури і мистецтв. Розкрито роль та розроблено структурно-функціональну модель соціального становлення підлітка - студента в процесі педагогічної взаємодії, яка дозволяє зафіксувати основні компоненти соціально-педагогічного процесу; виявлено мотиви та розроблено критерії рівнів готовності підлітків-студентів і педагогів до взаємодії. Обґрунтовано психолого-педагогічні умови, створено та апробовано спеціальний курс для педагогів "Особливості взаємодії з підлітками" та факультатив для студентів "Навчаємось спілкуватись" з формування навичок педагогічної взаємодії.»
Захист дисертації відбувся 18.03.2004 р. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.053.09 у відомому плагіатному гнізді – Національному педагогічному університеті імені М. П. Драгоманова, який зараз має назву Український державний університет ім. М. П. Драгоманова (з 2003 по теперішній час, тобто вже 23 роки, його очолює відомий доктор філософських наук Віктор Петрович Андрущенко, науковий керівник міністра-плагіатора Оксена Лісового).
Науковим керівником Філіппова був Харченко Сергій Якович, доктор педагогічних наук, професор, проректор з наукової роботи Луганського державного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка. Офіційні опоненти – Коберник Олександр Миколайович, доктор педагогічних наук, професор, декан технологічного факультету Уманського державного педагогічного університету імені П. Г. Тичини (до речі, науковий керівник цілої купи плагіатних дисертацій), та Короткова Раїса Іванівна, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри соціальної педагогіки Інституту соціальної роботи та управління Національного педуніверситету імені М. П. Драгоманова. Ученим секретарем спецради був Сергій Георгійович Кобернік, тоді ще кандидат, потім доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри методики навчання природничих дисциплін, а зараз професор кафедри географії Національного педуніверситету імені М. П. Драгоманова.
У 2016 р., як писав сайт «Диалог.UA», експерти двох організацій – Інституту проблем виховання Академії педагогічних наук України та Київського університету імені Бориса Грінченка – виявили в його дисертації плагіат, а тому Наказом МОНУ від 01.07.2016 №750 Валерія Філіппова позбавили наукового ступеня кандидата педагогічних наук. Щоправда, «виловити» текст цього рішення можна тільки вручну, бо викладений на сайті МОНУ наказ, підписаний міністеркою Лілією Гриневич, не оцифрований, та ще й не містить ніяких додаткових відомостей ані про дату захисту, ані про керівника чи опонентів:
Подія не була ніяк, як то кажуть, розпіарена і пройшла майже непоміченою: написав про неї лише згаданий вище сайт «Диалог.UA».
Зрозуміло, що влада «Луганської народної республіки» проігнорувала це рішення, і ректор-плагіатор не тільки залишився керувати «Академией культуры и искусств», а й навіть став у 2023 році гостем Російської академії музики імені Гнесіних:
В завершение встречи прозвучал традиционный вопрос: «Представим, что у вас есть возможность исправить три своих ошибки: одну — как ректора, вторую — как человека, третью — как музыканта. Какие это ошибки?» Без раздумий Валерий Леонидович ответил, что не хотел бы ничего менять: «Все, что ни делается, — к лучшему. Есть и ещё одна хорошая фраза: делай что должен и будь что будет. Главное — всегда оставаться человеком».
Та які там помилки, куди ж щось міняти в житті – така гарна кар’єра, збулася мрія стати росіянином. І не відмовлятися ж від дисертації. Та й головне – завжди залишатися російською людиною, ось агітувати на сайті абітурієнтів іти на війну з Україною.
Тим більше що звичка дурити нікуди не поділася, і це не тільки про плагіат у дисертації. Виступаючи 6 жовтня 2010 р. на засіданні Верховної Ради, Валерій Філіппов, захищаючи російську мову, заявив:
«Когда вы говорите, что если мы выступаем за русский язык, то не любим Украину и хотим присоединиться к России, то это миф! Мы любим Украину, мы все время жили в Украине, но Украина разная. И если Украина разная, то я считаю, что это наше достоинство».
Як бачимо, міф розвіявся, і вилізла гола правда: Філіппов не тільки радо приєднався до Росії, а й навіть весною 2015 року на одному із зборів пообіцяв застрелитися, якщо випускники його вишу не отримають російських дипломів, але пронесло.
Як Філіппов «залишається людиною», тобто не зраджує своїм звичкам порушувати правила наукової спільноти, гарно проілюструвало Вільне мережеве співтовариство «Дисернет», яке присвятило Валерію Філіппову сторінку, на якій зазначено, що цей пан у 2012 році опублікував дві однакових статті про «текст і реальність» (одна потім була ретрагована) і дві однакові статті про «мислення та смислоутворення» (одна з них теж була ретрагована):
Ось така цікава історія луганського плагіатора – ректора-колабораціоніста.
* * *
ТРОХИ РОЗДУМІВ ПРО РЕКТОРІВ-ПЛАГІАТОРІВ
Що ми маємо станом на 29 травня 2026 року?
Виявлено 19 осіб із плагіатом, які зараз є чи колись були на посаді ректора, з яких три особи мають плагіат у статтях (Іван Грищенко – має 5 плагіатних статей, Валерій Запорожан – 2 статті з плагіатом, Костянтин Сухий – 2 статті), а інші 16 штук – плагіат у дисертаціях:
1) Валерій Бортняк – кандидатська й докторська
2) Богдан Буяк – докторська
3) Тетяна Кагановська – докторська
4) Михайло Макаренко – докторська
5) Анатолій Мельниченко – кандидатська
6) Валентин Молодиченко – докторська
7) Олександр Никитюк – докторська
8) Станіслав Ніколаєнко – докторська
9) Віктор Огаренко – докторська
10) Володимир Онищенко – докторська
11) Володимир Пашков – докторська
12) Вікторія Петрушенко – докторська
13) Лариса Сиволап – докторська
14) Микола Трофименко – кандидатська й докторська
15) Валерій Філіппов – кандидатська
16) Сергій Шкарлет – докторська
Із цих шістнадцяти позбавили наукового ступеня лише двох – Сиволап та Філіппова, та й то після того, як вони стали колабораціоністами.
Дехто з цих відмінив рішення НАЗЯВО щодо наявності плагіату через суд (за обставинами, які ніяк не пов’язані з самим плагіатом, бо порівняльні таблиці ніхто так і не спростував), дехто успішно судиться (от людям суто випадково пощастило з суддями!), на інших не подавали заяви, а за власною ініціативою «компетентні в плагіаті органи» розслідувати нічого не хочуть і не можуть, бо це не передбачено законодавством.
От і маємо те, що маємо. І це ж далеко не всі ректори з фальшивими дисертаціями, про яких знає суспільство.
Плагіатори на чолі університетів, плагіатори – заступники міністра освіти і науки, плагіатори – міністри освіти і науки України.
Яка Європа? Азія-с! Якщо якась пуповина в царині науки й пов’язує нас із Росією, то це масовий плагіат у дисертаціях (більше 7 тисяч тільки тих, що мають крадені тексти з інших українських та російських дисертацій, а є ж іще з краденими шматками з книг та статей!) та de facto поблажливе ставлення до плагіату, не дивлячись на різні гарні словеса про академічну доброчесність та всілякі закони про неї.
Василь Садовий
Фото Філіппова із сайтів, згаданих у тексті
29.05.2026
| 
