Автореферат докторської дисертації Молодиченка Валентина Вікторовича "Соціокультурна динаміка цінностей у дискурсі модернізації освіти" (2010 р.)

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософських наук зі спеціальності 09.00.10 – філософія освіти. Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова. – Київ, 2010.

(сторінки й текст)

Інше джерело

с. 24–25

Доведено, що саме ціннісні орієнтації суспільства й особистості набувають виняткову актуальність і стають однією з провідних груп факторів, які обумовлюють мотивацію соціальних практик на всіх рівнях. Українське суспільство стоїть перед проблемою вироблення таких визначальних цінностей, прийнятних як для суспільства в цілому, так і для кожного з його членів. Пошук оптимальної моделі розвитку нашого суспільства полягає також у визначенні детермінант оптимізації розвитку ціннісних орієнтацій молоді, насамперед тієї, що вчиться, під якими ми маємо на увазі напрямки управлінських дій, здійснюючи які можна досягти такого стану ціннісних орієнтацій цієї групи молоді, що відповідало б потребам поступального розвитку суспільства.

Встановлено, що цінності відіграють у суспільстві інтегративну роль, будучи індикатором міри соціальності особистості. На їх підставі особистість здійснює свій життєвий вибір. Особистісна система цінностей, побудована на системі цінностей, які домінують у суспільстві, а останні, у свою чергу, акумулюють і відбивають вибір певних цілей і засобів їх досягнення, зроблений на індивідуальному рівні. Стійка й несуперечлива структура ціннісних орієнтацій обумовлює такі якості особистості, як цілісність, надійність, вірність визначеним суспільством принципам і ідеалам, активність життєвої позиції.

Показано, що цінності мають складну внутрішню структуру, маючи, зі змістовної точки зору, речовий, логічний, етичний та естетичний прояв. За сукупністю формальних ознак цінності варіюються як абсолютні й відносні, об’єктивні й суб’єктивні. Цінності мають переважно історичний характер, відбиваючи в концентрованому вигляді особливості соціокультурної життєбудови суспільства. У той же час, певні цінності здатні переростати тимчасові рамки, утворюючи позачасову ієрархічну систему загальнолюдських цінностей.

З’ясовано, що основними внутрішніми й зовнішніми соціальними детермінантами формування ціннісно-нормативних орієнтацій молоді є культура й суспільство, які втілюються через них у різноспрямованих інституціоналізованих, а часом і в спонтанних процесах до трудової соціалізації індивідів. При цьому доведено, що в умовах суспільства, що трансформується,  практики дотрудової соціалізації  молоді підпадають впливу макроекономічних, макросоціальних і макрополітичних процесів, характерних для транзитивного суспільства; традиційних систем
ціннісних орієнтацій населення, що відноситься до різних поколінних, регіональних і соціально-професійних груп населення; конфліктних зіткнень систем ціннісних орієнтацій окремих соціальних груп населення  суспільства, яке трансформується, що породжують ефективні форми соціальних практик, що мають, часом, девіантний характер; внутрішнього соціально-статусного конфлікту на рівні повсякденних соціальних практик особистості.

На основі аналізу даних соціології з’ясовано, що в найбільш актуальних ціннісних системах молоді України – смисложиттєвій, інтеракціоністській і соціалізаційній – відбулися певні зміни, пов’язані з макросоціальними процесами, які відбуваються в суспільстві. Процес трансформації суспільства, що здійснюється при активній експансії субкультур західного типу, призводить до зменшення в системі ціннісних орієнтацій молоді, особливо її молодших вікових груп, цінностей патерналістсько-колективістського типу на користь цінностей ініціативно-індивідуалістського типу

Показано, що духовне відродження й розвиток державності в Україні об’єктивно залежать саме від того, наскільки активно в цей процес буде включена молодь, у тому числі молодь, що вчиться. Зробити це можна лише за умови збереження, формування й цивілізованого розвитку національного менталітету, підйому усвідомленого патріотизму, самосвідомості молоді, що вчиться. Робити це доцільно як у процесі загальноосвітнього процесу, але й, у першу чергу, у процесі професійної підготовки учнівської молоді, коли детермінанти загального плану, часто не сприймані молодим поколінням, переходять у детермінанти, що відносяться до рівнів особливого й навіть одиничного.

Висновки

1. Доведено, що саме ціннісні орієнтації суспільства й особистості набувають виняткову актуальність і стають однією з провідних груп факторів, які обумовлюють мотивацію соціальних практик на всіх рівнях. Українське суспільство стоїть перед проблемою вироблення таких визначальних цінностей, прийнятних як для суспільства в цілому, так і для кожного з його членів. Пошук оптимальної моделі розвитку нашого суспільства полягає також у визначенні детермінант оптимізації розвитку ціннісних орієнтацій молоді, насамперед тієї, що вчиться, під якими ми маємо на увазі напрямки управлінських дій, здійснюючи які можна досягти такого стану ціннісних орієнтацій цієї групи молоді, що відповідало б потребам поступального розвитку суспільства.

2. Встановлено, що цінності відіграють у суспільстві інтегративну роль, будучи індикатором міри соціальності особистості. На їх підставі особистість здійснює свій життєвий вибір. Особистісна система цінностей, побудована на системі цінностей, які домінують у суспільстві, а останні, у свою чергу, акумулюють і відбивають вибір певних цілей і засобів їх досягнення, зроблений на індивідуальному рівні. Стійка й несуперечлива структура ціннісних орієнтацій обумовлює такі якості особистості, як цілісність, надійність, вірність визначеним суспільством принципам і ідеалам, активність життєвої позиції.

3. Показано, що цінності мають складну внутрішню структуру, маючи, зі змістовної точки зору, речовий, логічний, етичний та естетичний прояв. За сукупністю формальних ознак цінності варіюються як абсолютні й відносні, об’єктивні й суб’єктивні. Цінності мають переважно історичний характер, відбиваючи в концентрованому вигляді особливості соціокультурної життєбудови суспільства. У той же час, певні цінності здатні переростати тимчасові рамки, утворюючи позачасову ієрархічну систему загальнолюдських цінностей.

8. З’ясовано, що основними внутрішніми й зовнішніми соціальними детермінантами формування ціннісно-нормативних орієнтацій молоді є культура й суспільство, які втілюються через них у різноспрямованих інституціоналізованих, а часом і в спонтанних процесах дотрудової соціалізації індивідів. При цьому доведено, що в умовах суспільства, що трансформується, практики дотрудової соціалізації молоді підпадають впливу макроекономічних, макросоціальних і макрополітичних процесів, характерних для транзитивного суспільства; традиційних систем ціннісних орієнтацій населення, що відноситься до різних поколінних, регіональних і соціально-професійних груп населення; конфліктних 
зіткнень систем ціннісних орієнтацій окремих соціальних груп населення суспільства, яке трансформується, що породжують ефективні форми соціальних практик, що мають, часом, девіантний характер; внутрішнього соціально-статусного конфлікту на рівні повсякденних соціальних практик особистості.

9. На основі аналізу даних соціології з’ясовано, що в найбільш актуальних ціннісних системах молоді України – смисложиттєвій, інтеракціоністській і соціалізаційній – відбулися певні зміни, пов’язані з макросоціальними процесами, які відбуваються в суспільстві. Процес трансформації суспільства, що здійснюється при активній експансії субкультур західного типу, призводить до зменшення в системі ціннісних орієнтацій молоді, особливо її молодших вікових груп, цінностей патерналістсько-колективістського типу на користь цінностей ініціативно-індивідуалістського типу.

12. Показано, що духовне відродження й розвиток державності в Україні об’єктивно залежать саме від того, наскільки активно в цей процес буде включена молодь, у тому числі молодь, що вчиться. Зробити це можна лише за умови збереження, формування й цивілізованого розвитку національного менталітету, підйому усвідомленого патріотизму, самосвідомості молоді, що вчиться. Робити це доцільно як у процесі загальноосвітнього процесу, але й, у першу чергу, у процесі професійної підготовки учнівської молоді, коли детермінанти загального плану, часто не сприймані молодим поколінням, переходять у детермінанти, що відносяться до рівнів особливого й навіть одиничного.

Джерело:

Дьяконов Ігор Вікторович, "Соціально-філософський аналіз ціннісних орієнтацій учнівської молоді України", автореферат кандидатської дисертації, 2008 р.

с. 24

Проблема цінності – це, по суті, проблема цілісного ставлення людини до світу й самої себе. Саме тому ця проблема постає як проблемою науки, так і всіх інших видів знання, й може досліджуватись в кожній галузі пізнавальної людської діяльності з різних боків та різних методологічних позицій. Проте, найбільш інтеґральна концепція всіх основних ціннісних проблем постає можливою лише в межах філософсько-освітнього дослідження, в межах такого його спеціального розділу як філософська теорія цінності (аксіологія). Виходячи з природи й сутності філософського знання, в її історії та сучасності неможливим видається існування неціннісної філософії, філософії, «вільної від цінності й цінностей»

Висновки

1. Проблема цінності – це, по суті, проблема цілісного ставлення людини до світу й самої себе. Саме тому ця проблема постає як проблемою науки, так і всіх інших видів знання, й може досліджуватись в кожній галузі пізнавальної людської діяльності з різних боків та різних методологічних позицій. Проте, найбільш інтеґральна концепція всіх основних ціннісних проблем постає можливою лише в межах соціально-філософського дослідження, в межах такого його спеціального розділу як філософська теорія цінності (аксіологія). Виходячи з природи й сутності філософського знання, в її історії та сучасності неможливим видається існування неціннісної філософії, філософії, «вільної від цінності й цінностей».

Джерело:

Стрелецькая Ірина Геннадіївна, "Цінність як предмет соціально-філософського аналізу (методологічний і лінгвосемантичний аспекти)", автореферат кандидатської дисертації, 2008 р.

с. 26

Визначено концептуальні засади освітньої політики держави, провідними серед яких є забезпечення принципу антропності та дотримання світоглядного плюралізму, що спрямовані на створення умов для реалізації особистісного потенціалу кожної людини засобами освіти у дискурсі забезпечення конституційних прав і свобод особистості на інформацію і рівний доступ до освіти.

с. 6.

…визначено концептуальні засади освітньо-інформаційної політики держави, провідними серед яких є забезпечення принципу антропності та дотримання світоглядного плюралізму, що спрямовані на створення  умов для реалізації особистісного потенціалу кожної людини засобами освіти у дискурсі забезпечення  конституційних прав і свобод особистості на інформацію і рівний доступ до освіти;

Джерело:

Ярошенко А.О. Становлення освітньо-інформаційної політики України в умовах модернізації освіти – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософських наук зі спеціальності 09.00.10 – філософія освіти. – Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова. – Київ, 2010.

с. 26–27

Доведено, що сучасне суспільство потребує постійного оновлення технологій, а отже, й переосмислення системи відтворення та ретрансляції знань, нової парадигми освіти. Якщо тривалий час філософією освіти була діалектико-матеріалістична теорія пізнання в її західноєвропейському варіанті, то в Україні на початку XXI століття розроблено нову філософію освіти, яка узагальнює різні, найбільш прогресивні ідеї: філософію всеєдності, концепцію ноосфери, глобальної освіти, філософію серця, життєтворчості, діалогу культур, ідеї синергетики, впливу космосу на життя людини та інші.

с. 10–11

…сучасне суспільство потребує постійного оновлення технологій, а отже, й переосмислення системи відтворення та ретрансляції знань, нової парадигми освіти. Якщо тривалий час філософією освіти була діалектико-матеріалістична теорія пізнання в її західноєвропейському варіанті, то в Україні на початку XXI століття розроблено нову філософію освіти, яка узагальнює різні, найбільш прогресивні ідеї: філософію всеєдності, концепцію ноосфери, глобальної освіти, філософію серця, життєтворчості, діалогу культур, ідеї синергетики, впливу космосу на життя людини та інші.

Джерело:

Скубашевська О.С. Філософія інноваційного розвитку освіти в умовах становлення інформаційного суспільства в Україні. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософських наук зі спеціальності 09.00.10 – філософія освіти. Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова. – Київ, 2010.