Плагіат в дисертації хірурга Романа Добуша

Чому деякі науковці фальсифікують та крадуть наукові данні? Вочевидь, наслідки та можливість «порєшать» призводять до такої ситуації. Але фальсифікаторам зараз стало набагато складніше, оскільки всі файли дисертацій мають бути опубліковані на веб-сайті спеціалізованої вченої ради не пізніше ніж за 10 днів до захисту, що широко виконується згідно закону. Напевно, це робиться для того, щоб всі бажаючі могли прочитати та оцінити дисертацію, а в разі виявлення академічної недоброчесності попередити спецраду до моменту захисту.

Ці файли стають доступні для пошукових систем, таких як Google, а також для програм, що виявляють плагіат. Багато дисертацій, що захищались впродовж не тільки останніх років, але і десятиріч, також доступні: всі вже давно зрозуміли, що те, що потрапляє в Інтернет, вже звідти не можливо видалити, а тому фальсифікації легко виявити. Але деякі здобувачі наукових ступенів чомусь про це не думають, фальсифікують та плагіатять.

На 11 червня 2019 р. у спеціалізованій вченій раді Д 26.613.08 (спеціальність 14.01.03 – хірургія) НМАПО імені П. Л. Шупика був запланований захист дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук Романа Даниловича Добуша. Але він не відбувся: в дисертації був виявлений плагіат. Переважна більшість тексту та рисунків була взята з докторської дисертації Євгенії Андріївни Крючини «Профілактика, діагностика та лікування постпанкреаторезекційного синдрому”, яка була захищена 8 років тому – 21 жовтня 2011 р. (завантажити її можна тут).

Тема дисертації Р. Добуша – «Хірургічне лікування хворих із пухлинними ураженнями підшлункової залози з застосуванням кріотехнологій» (завантажити її можна тут, а автореферат – тут).

Робота виконана в Національному медичному університеті імені О. О. Богомольця МОЗ України, науковий керівник – доктор медичних наук, професор Дронов Олексій Іванович (завідувач кафедри загальної хірургії № 1 НМУ ім. О. О. Богомольця).

Офіційні опоненти:

• член-кореспондент НАМН України, доктор медичних наук, професор Ничитайло Михайло Юхимович, головний науковий співробітник відділу лапароскопічної хірургії та холелітіазу Національного інституту хірургії та трансплантології ім. О. О. Шалімова НАМН України,
• доктор медичних наук Копчак Костянтин Володимирович, провідний науковий співробітник науково-дослідного відділення пухлин органів черевної порожнини Національного інституту раку МОЗ України.

Захист, повторимо, планувався на 11.06.2019, але сталося не так, як гадалося.

На веб-сайті НМАПО з’являється автореферат, в якому були досить показово скопійовані фрагменти з дисертації Крючиної Є.А., що наштовхнуло на підозру в більшому плагіаті. Згодом, за 10 днів до захисту, на сайті з’являється вже сама дисертація, і тут вже фрагменти з автореферату стали ниточкою, потягнувши за яку ми розмотали цілий плагіатний клубок. Цілі абзаци тексту ідентичні роботі Крючиної, з незначними змінами в цифрах, а подекуди і без змін. З огляду на це, виникла підозра і про більш нахабні речі – плагіат рисунків, що взагалі може оцінити при порівнянні навіть не фахівець з медицини! На жаль, і це підтвердилось. Був також широко представлений самоплагіат – копіюванням тексту з описової частини патентів Україні, де один із винахідників – Р. Д. Добуш.

Докази плагіату з вимогою адекватно відреагувати на це неподобство були направлені ректору НМАПО ім. Шупика Вороненку Ю. В. та МОН України. Також копія листа була направлена в Дисергейт з метою громадського контролю над цією ситуацією. Треба надати належне, в НМАПО ім. Шупика дисертацію Добуша Р. Д. було знято з захисту– достойне рішення для цієї установи та приклад адекватності щодо дотримання норм наукової етики.

Можемо тільки сподіватись, що науковий керівник цього здобувача нічого не знав, але враховуючи, що плагіат був з дисертації, що виконувалась на тій самій кафедрі під керівництвом того самого професора Дронова – це сумнівно. Роль наукового керівника значна, а отже відповідальність за плагіат розділяє і науковий керівник. Дещо копнувши глибше та банально використавши звичайний Гугл пошук, будь-хто може побачити, що очолювана професором Дроновим кафедра розташована в лікарні №10 міста Києва, де головний лікар – Добуш Данило Євстахійович, який є батьком нашого «науковця». Сила родинних зв’язків здобувача кафедри хірургії Добуша Романа Даниловича та головного лікаря, де ця кафедра розташована, Добуша Данила Євстахієвича – очевидні. І, ніби, ніяких проблем з цим немає, але маємо погодження та допуск до захисту дисертації 2019 року, що списана з іншої дисертації 2011 року на тій самій кафедрі у одного наукового керівника, який не міг не знати про це, але який точно знає про періодично виникаючі скандали з плагіатом у вищих навчальних закладах міста Києва, включно з НМАПО ім. Шупика та НМУ ім. Богомольця. То що ж це, недбалість чи можливість взяти «на гачок» головного лікаря, маючи точні знання про джерела плагіату в дисертації його сина, а можливо це вдячність професора Дронова головному лікарю, із задіянням найменших зусиль, за факт перебування кафедри №1 в тепличних умовах на базі лікарні Добуша-батька? Питання, на яке відповідь дати важко.

Порівняльний аналіз дисертаційної роботи Добуша Р. Д. «Хірургічне лікування хворих із пухлинними ураженнями підшлункової залози з застосуванням кріотехнологій».

У таблиці ідентичні фрагменти виділені жовтим кольором, а перенос речень або заміна синонімами – бірюзовим.

Замість епілогу

Цей випадок виявлення плагіату є повчальним та наочним доказом ефективності боротьби з фальсифікаціями та недопущенням дисертацій до захисту. Адже плагіаторів часто викривають вже постфактум, після захисту, що значно утруднює подальший процес покарання за крадіжку чужих результатів. Тут ми маємо завчасне виявлення та інформування ректора вищого навчального закладу, МОН України, Дисергейту.

Громадськість буде спостерігати за розвитком цієї ситуації, адже безпосередніми її учасниками є високопосадовці від медицини.

Андрій Шевченко