Плагіат як репрезентант гротескно спотвореного світу української науки та освіти

Я добре знаю, спираючись на попередній досвід, що зараз звертатися до МОН України з заявами про факти порушення норм та принципів академічної доброчесності, особливо плагіат, марна справа. МОН України знову, як свідчить практика останніх місяців, перестало звертати увагу на такі «дрібниці», як плагіат.

Проте використовувати всі офіційні шляхи боротьби за норми академічної доброчесності – як засаду цивілізованого світу, що будується на причинно-наслідкових зв’язках та повазі до законів і законності, – потрібно всупереч всьому тому хаосу, який знову став панувати. Якщо не привертати увагу до академічного плагіату, якщо мовчати, то дуже швидко можна опинитися у спотвореному, химерному світі, який вибудовують ті, хто займається плагіатною діяльністю. Реакція офіційних інститутів, в тому числі МОН, незмінно залишається лакмусовим папірцем цивілізованого соціального суспільства. Слідкуємо уважно за реакцією цього лакмусового папірця.

По суті питання.

Заява пов’язана з «Рішенням спеціалізованої вченої ради Д 08.051.12 Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара від від 17.10.2020 (протокол № 7) прийнято до захисту дисертацію на здобуття наукового ступеня канд. філол. наук Тіхоненко Світлани Олегівни на тему: "Гротеск у творчості Джонатана Свіфта", спеціальність 10.01.04 - література зарубіжних країн. Офіційними опонентами призначено Іщенко Н. А., д-ра філол. наук, професора (ТНУ ім. В. І. Вернадського); Антонова В.Ф., канд. філол. наук, доцента (Український державний університет залізничного транспорту). Захист відбудеться 24 грудня 2020 року о 14 годині за адресою: м. Дніпро, пл. Тараса Шевченка, 1, Палац студентів ДНУ ім. Олеся Гончара. (http://www.dnu.dp.ua/dissertations/D08.051.12).

Науковий консультант п. Тіхоненко – п. Ніколенко О.М., доктор філологічних наук, професор

Усі опоненти дали схвальні відгуки

п. Іщенко Н. А

http://www.dnu.dp.ua/docs/ndc/dissertations/D08.051.12/vidguk1_5fd8955f17e83.pdf

п. Антонова В.Ф.

http://www.dnu.dp.ua/docs/ndc/dissertations/D08.051.12/vidguk2_5fd8955f3b97d.pdf

Проте, деякі факти спонукали перевірити ці дисертаційні матеріали на предмет дотримання норм академічної доброчесності.

По-перше, всупереч чинному законодавству, зокрема закону Про вищу освіту, файли автореферату (http://www.dnu.dp.ua/docs/ndc/dissertations/D08.051.12/autoreferat_5fd0c12c6afb4.pdf) та дисертації (http://www.dnu.dp.ua/docs/ndc/dissertations/D08.051.12/dissertation_5fd0c12c222bb.pdf) є недоступними для перевірки на академічний плагіат. Файли не мають функції копіювання тексту. Таким чином, активістів навмисно позбавили можливості реалізувати свої права, передбачені законодавством України та взятими на себе Україною обов’язками перед європейськими колегами: імплементація засадничих принципів та норм академічної доброчесності.   

По-друге, ці факти змусили звернутися до перевірки на академічний плагіат статей п. Тіхоненко, які були нею заявлені в авторефераті в якості апробації та тексти яких увійшли в остаточний текст дисертації.

Проста, вибіркова перевірка тексту 3 (трьох) статей п. Тіхоненко виявила факти порушення нею низки норм чинного законодавства України у сфері освіти та науки. Зокрема, у текстах статей є ознаки академічного плагіату.

Крім того, вразило бажання п. Тіхоненко постійно маніпулювати межею свого та чужого слова, тексту: п. Тіхоненко вкрай рідко використовує лапки у якості загальноприйнятого позначення чужого тексту (цитування), проте системно дає великі цитати без позначень того, коли закінчується одна цитата та починається інша. Читач наукового тексту – це не мандрівник лабіринтом зі шматків, частин, уривків різних текстів різних авторів, серед яких він має самотужки відшукати слова п. Тіхоненко. Читач наукового тексту має чітко знати межі частин тексту, думок, які належать авторові статті, та тим, кого цей автор цитує, з ким полемізує, кого згадує. 

Я не стала ускладнювати собі роботу: не буду вишукувати та зіставляти сторінки з текстів статей та тексту дисертації, де є співпадіння сплагійованих текстів. Досить того, що п. Тіхоненко, відправила за кордон тексти з ознаками академічного плагіату, не переймаючись репутацією своєї країни, свого наукового середовища, а також надрукувала текст з ознаками академічного плагіату в науковому виданні Полтавського національного педагогічного університету ім. В. Короленка, на кафедрі якого виконувала дослідження.

Це порівняльна таблиця з моїми коментарями, які маркувала червоним кольором.    

Автореферат с. 18: «Основні положення дисертації викладено у таких фахових публікаціях»

№4. Тіхоненко С.О. Модифікація гротеску від архаїки до сучасності. // Філологічні науки. Зб. наук. праць Полтавського національного педагогічного університету ім. В.Г. Короленка. 2018. № 28. С. 42-47 http://dspace.pnpu.edu.ua/bitstream/123456789/11672/1/Tikhonenko.pdf

Цитати в цьому тексті п. Тіхоненко йдуть впритул, через кому, саме тому, вважаю, лапки й не відкриваються. Наприклад:

Аналогічним чином будуть побудовані на С.44 абз.2-4, на С.45 абз.1-3 та інших.

Автореферат с. 18: Закордонні публікації №8. Тіхоненко С.О. Гротескні форми ІІ частини роману Джонатана Свіфта «Мандри Гуллівера» // Traektoriâ Nauki = Path of Science. 2017. Vol. 3, No 11

https://pdfs.semanticscholar.org/7e88/d71795de3617b47c383bda15a12e1d4272e6.pdf

Автореферат с. 19: Закордонні публікації №9. Тіхоненко С.О. Роль жанрової специфіки роману Дж. Свіфта «Мандри Гуллівера» у формуванні авторської моделі світу // Colloquium- journal. Warszawa, Polska, 2018. №7(18). P. 58-60.

http://www.colloquium-journal.org/wp-content/uploads/2018/07/Colloquium-journal-718-chast-5-1.pdf

Більш на факти академічного плагіату статті п. Тіхоненко перевіряти не стала. Вважаю, що і наведених фактів досить, якщо українське суспільство, науково-освітянський простір воліють жити за нормами академічної доброчесності. Академічна доброчесність – це не кількісні, а якісні показники та принципи.

До речі, про інші норми академічної доброчесності. Перевірка вручну статей п. Тіхоненко виявила ще деякі факти, несумісні з нормами академічної доброчесності: багато її статей – це просте копіювання (повтор) одних й тих самих частин. Наведу всього два приклади та наголошу, що це несамоплагіат і не розвиток думок, ідей, а просте відтворення одного й того самого. Таких прикладів відтворення чимало.

Доктор філол. наук Шестакова Е.Г.