 Як народний депутат України Олексій Кузнєцов «перекладав» службовців на нове місце роботи
"Не пора ли, друзья мои, нам замахнуться на Вильяма, понимаете ли, нашего Шекспира?"
(Кінофільм «Берегись автомобиля»)
А чи не замахнутися нам на народних депутатів України? Там же велика купа кандидатів та докторів наук – невже всі вони заслужили ці наукові ступені чесним шляхом?
Один такий депутат – Сергій Віталійович Бабак – уже зганьбився, став навіть лауреатом премії «Плагіатор року-2019». Його докторська дисертація була досліджена докторкою філософських наук, професоркою Тетяною Пархоменко, а результат був оприлюднений виданням «Українська правда» у 2019 році. Герой тієї публікації швиденько, як тільки стало можливо, позбувся тієї дисертації і, звісно, залишився й досі працює Головою комітету з питань освіти, науки та інновацій у Верховній Раді України IX скликання (з 29 серпня 2019 року).
А під другим номером у довгій череді «народних героїв інтелектуальних крадіжок» у нас буде Олексій Олександрович Кузнєцов, народний депутат України того самого IX скликання від славнозвісної пропреЗЕдентської партії «Слуга народу», член Комітету з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій, затриманий у серпні 2025 року під час отримання хабара у справі про масштабну корупцію під час закупівель БПЛА та РЕБ для ЗСУ.
Ну, до хабарів у 2025 році треба було пройти довгий шлях довжиною 14 років. Чому чотирнадцять? Тому що в 2011 році ним була захищена дисертація з плагіатом, який по суті є крадіжкою, тільки не грошей, а інтелектуальної власності. Ось ця:
Кузнєцов Олексій Олександрович. Організаційні форми внутрішньогосподарських фінансів міжгалузевих кластерів регіону. – Дис. … кандидата економічних наук (спец.. 08.00.05 – Розвиток продуктивних сил і регіональна економіка). – Луганськ, 2011 (див. тут).
Робота була виконана в Луганському національному аграрному університеті та захищена 23 листопада 2011 р. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.128.02 у Донецькому державному університеті управління.
Науковий керівник – Гончаров Валентин Миколайович, доктор економічних наук, професор, зав. кафедри економіки підприємства та управління трудовими ресурсами Луганського національного аграрного університету.
Офіційні опоненти:
● Маркіна Ірина Анатоліївна, доктор економічних наук, професор, зав. кафедри менеджменту організацій та зовнішньоекономічної діяльності Полтавського університету економіки і торгівлі;
● Розмислов Олександр Миколайович, кандидат економічних наук, доцент кафедри фінансів Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля.
Учений секретар спеціалізованої вченої ради Д 11.128.02 – кандидат економічних наук Сапельнікова Надія Леонідівна.
Плагіат був виявлений на 42 сторінках дисертації Кузнєцова (21% основного тексту). Натягав собі майбутній народний депутат чужих шматків аж із 16 джерел! Деякі приклади ми пропонуємо вашій увазі.
Як завжди, у порівняльних таблицях збіги текстів виділені жовтим кольором, перефразування та синоніми – бірюзовим, слова, що переставлені в інше місце, – зеленим, а вислови дисертанта про те, що це нібито він особисто про щось думає, щось пропонує, оцінює, розробив чи робить висновки – фіолетовим.
Перше джерело плагіату: Коренев Э. Н., Кривуля П. В. Финансовая и административная культуры предприятия как отражение контрактационных и иерархических институтов общества // Вісник Східноукраїнського національного університету ім. В. Даля, 2008, № 4 (122), с. 100–107 (див. тут).
У передраному тексті Кузнєцов поміняв «фірму» на «підприємство»:
2) Биганова М. А. Рыночные детерминанты функционирования корпоративной субъектности. – Дисс. … канд. экономических наук. – Владикавказ, 2004.
3) Конотопов М. В., Сметанин С. И. История экономики. – М.: Академический проект, 2000.
Тут інтелектуальні зусилля пана Кузнєцова звелися до заміни в японському слові букви «з» на букву «ж»:
4) Акулов В. Б. Финансовый менеджмент. – 4-е изд. – М.: Флинта: МПСИ, 2010.
Тут Кузнєцов у чужому переписаному тексті чотири рази замінив слово «фирма» на «підприємство», але між ними, мабуть, забувся й залишив переписаним слово «фірма» у висловах «економічним інтересом фірми» та «функціонування фірми»:
5) Бланк И. А. Основы финансового менеджмента. Том 1. – К.: Ника-Центр, 1999.
6) Финансы: Учебник для вузов / Под ред. Г. Б. Поляка. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2004.
Це джерело цікаво тим, що доводить переписування Кузнєцовим чужого російського тексту – доводить неправильним перекладом фрази «решается и вопрос»: плагіатор написав «вирішується та питання», а треба було «вирішується й питання». Крім того, фразу «после уплаты налога на прибыль и других обязательных платежей» треба було перекласти не як «після сплати податку на прибуток і інші обов’язкові платежі» (тобто сплачувати ще й якийсь податок на інші платежі), а як «після сплати податку на прибуток і інших обов’язкових платежів» (тобто окремо податок, а окремо – інші платежі). Ось такі в нас шикарні економісти. Дивимося:
7) Юхименко П. І., Федосов В. М., Лазебник Л. Л. та ін. Теорія фінансів: Підручник / За ред. проф. В. М. Федосова, С. І. Юрія. – К.: Центр учбової літератури, 2010.
8) Аронов А. М., Тютиков Ю. П. Стратегическое управление корпорациями: Текст лекций. – СПб.: Изд-во СПбГУЭФ, 2008.
З підручника Петра Юхименка та інших наш герой переписав один абзац. А ось із російської книжки Аронова й Тютікова – багатенько, до того ж знову з помилками перекладу. Російська фраза «Дивиденды представляют собой денежный доход» перетворилася на «Дивіденди уявляють собою грошовий дохід». Насправді ж «Уявляти собі що-небудь може тільки людина внаслідок діяльності її мозку, яку ми називаємо уявою» (див. тут). А ще російське слово «напротив» Кузнєцов переклав як «навпроти» замість «навпаки» (див. про слово «навпаки» тут, а про слово «навпроти» – тут).
А ще Кузнєцов здійснив фальсифікацію джерела: описуючи розробки Моділ’яні та Міллера, зробив покликання на працю № 185 (Porter, Michael E.; Location, Competition, and Economic Development: Local clusters in a global economy // Economic Development Quarterly, Feb2000, Vol. 14 Issue 1, p15, 20p, див. тут), яка не тільки не є працею цих авторів, але й там узагалі Моділ’яні та Міллер не згадуються:
9) Владимирова И. Г. Организационные формы интеграции компаний // Менеджмент в России и за рубежом, 1999, №6, с. 113–130 (див. тут).
Ця російська стаття також цікава тим, що плагіатор Кузнєцов спіймався тут на помилках перекладу. Так, російський вислів «ни технологического, ни целевого единства» Кузнєцов переклав як «ні технологічного, ні цільової єдності», тоді як треба було написати «ні технологічної, ні цільової єдності», бо російське «единство» – чоловічого роду, а українська «єдність» – жіночого. Народив Кузнєцов і нове слово: «внутрігрупові». А ще в перекладеному російському тексті в слові «зручна» Кузнєцов пропустив букву «з», через що утворилося смішне речення:
Іще одна проблема для Кузнєцова – переклад російського слова «общий». Замість потрібного «спільний» він використав слово «загальний». А ще, переписуючи російський текст, Кузнєцов зробив помилку перекладу: вислів «оборудования средств связи» він переклав як «обладнання коштів зв’язку», тоді як треба було «обладнання засобів зв’язку». Недолугий примітивний плагіат.
10) Голубицкий Сергей. Чужие уроки – 2005 (див. тут). Ця авторська публікація є збірником статей, опублікованих С. Голубицьким у виданні «Бизнес-журнал» за весь 2005 рік, і з однієї такої статті про Японію Кузнєцов передрав текст, зробивши найяскравішу помилку перекладу, з якою можуть порівнятися лише «дві підлоги – чоловіча та жіноча».
Вислів «переводе служащих и управленцев из одной «дочки» в другую» перетворився в дисертації Кузнєцова на фразу «перекладі службовців і управлінців з однієї бізнес-одиниці в іншу» (треба було «переведенні …»). Перекласти працівника з одного місця роботи на інше – це те саме що й перевести книжку з одного стола на інший.
Ну й іще один перл: вислів «явилось их участие в милитаризации Японии» кандидат наук переклав як «з’явилася їх участь у мілітаризації Японії», тоді як треба було написати «стала їхня участь…»:
11) Шлыков О. В. Стратегические альянсы как одна из новых форм мировой конкуренции // Пространство экономики, 2007, т. 5, №4-2, с. 299–302 (див. тут).
12) Ноздрева Р. Б. Стратегические альянсы в международном бизнесе // Менеджмент в России и за рубежом, 2002, №6. (див. тут).
З цих двох статей Кузнєцов переписав по 1-2 абзаци:
13) Скопин А. О., Балышева И. В. Франчайзинг, как альтернатива самостоятельному независимому бизнесу // Управление экономическими системами: электронный научный журнал, 2006, №8, с. 2–6 (див. тут).
14) Головнев Д. С. Особенности формирования контрактной сети: теоретический анализ // Вестник Санкт-Петербургского университета. Экономика, 2006, №4, с. 123–126 (див. тут).
І з цих двох статей Кузнєцов переписав по кілька абзаців:
15) Чухланцев Д. О. Моделирование финансовых потоков в вертикально интегрированной компании и рационализация ее взаиморасчетов с контрагентами. – Дисс. … канд. экон. наук. – Москва, 2002.
Тут цікава ситуація: дисертація Чухланцева відсутня в «Списку використаних джерел» до дисертації Кузнєцова, однак у цьому списку є статті Чухланцева – джерела №№167–171. Ці праці Чухланцева скопом згадуються на с. 195 дисертації Кузнєцова:
«Одними з найбільш глибоких є роботи Д.О. Чухланцева [167-171], концепція якого, власне, і розвивається в даній роботі.»
Після цієї фрази на шести сторінках (195–200) Олексій Кузнєцов переписує текст дисертації Чухланцева (або якоїсь іншої його праці – це залишається невідомим, бо джерело не вказано), а весь «розвиток концепції Чухланцева» Кузнєцовим – це видалення згадування російської компанії ОАО «Газпром» та помилки, зроблені нашим героєм у передраному тексті:
Ну й далі так само: геть «Газпром», геть знаки суми в таблицях, ніяких верхніх чи нижніх індексів – усе пишемо в один рядок.
І останнє джерело плагіату – підручник «Економіка підприємства» за редакцією професорів П. Г. Перерви та М. І. Погорєлова (Харків: НТУ «ХПІ», 2005). Тут Кузнєцов з ним дещо попрацював, додав свого, але збіги та послідовність викладення різних принципів не залишає сумнівів у тому, звідки насправді «ростуть ноги»:
Якщо життєвий шлях народного депутата – це шлях від плагіату до хабарів, то, може, щось із плагіатом слід виправити?
Василь Садовий
Фото О. Кузнєцова з Вікіпедії
02.10.2025
| 
