Помилки та фальсифікації в наукових дослідженнях
Неділя, 2024-11-03, 03:25
Головне меню

Пошук

Корисні посилання
  • StrikePlagiarism - Пере- вірка документа на плагіат

  • Календар
    «  Жовтень 2016  »
    ПнВтСрЧтПтСбНд
         12
    3456789
    10111213141516
    17181920212223
    24252627282930
    31

    Статистика

    Онлайн всього: 1
    Гостей: 1
    Користувачів: 0

    Архів записів

    Головна » 2016 » Жовтень » 10 » Міняю курсантів на студентів! На плагіаті в докторській дисертації з педагогіки спіймалася Вікторія Ципко
    22:17
    Міняю курсантів на студентів! На плагіаті в докторській дисертації з педагогіки спіймалася Вікторія Ципко

    Вікторія Віталіївна Ципко працює на кафедрі філософії та педагогіки Національного транспортного університету. Вона доктор педагогічних наук, доцент. Її сфера наукових інтересів, як пише сайт цієї кафедри, — теорія та методика викладання суспільствознавчих дисциплін. Та ми знайшли ще одну сферу її інтересів — переписування чужих даних собі в дисертацію.

    У листопаді 2015 р. В. Ципко захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук на тему «Методична система навчання суспільствознавчих дисциплін студентів технічних університетів» (спеціальність 13.00.02 — теорія та методика навчання). Роботу виконала в Інституті педагогіки НАПН України.

    Науковий консультант — доктор пед. наук, проф. Гупан Нестор Миколайович, головний науковий співробітник Інституту педагогіки.

    Офіційні опоненти:

    • доктор пед. наук, доц. Смагін Ігор Іванович, ректор Житомирського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти;
    • доктор істор. наук, проф. Драч Оксана Олександрівна, професор кафедри всесвітньої історії Київського університету імені Бориса Грінченка;
    • доктор пед. наук, проф. Ваховський Леонід Цезаревич, директор Інституту історії, міжнародних відносин і соціально-політичних наук Луганського національного університету ім. Тараса Шевченка.

    Захист відбувся на засіданні спеціалізованої вченої ради К.26.452.03 в Інституті педагогіки НАПН України.

    Автореферат дисертації можна скачати тут, а саму дисертацію — тут.

     

    Порівнювати роботу В. Ципко ми будемо з авторефератом дисертації А. Галімова (див. тут). Галімов Анатолій Володимирович у червні 2005 р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук на тему «Теоретико-методичні засади підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників до виховної роботи з особовим складом» (спеціальність 13.00.04 — теорія і методика професійної освіти). Робота була виконана в Національній академії Державної прикордонної служби України ім. Богдана Хмельницького, захист відбувся на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 58.053.01 Тернопільського національного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка.

     

    Нижче в таблиці наведемо ті місця з автореферату Вікторії Ципко, які мають збіг з іншими джерелами. Текст може бути розділений абзацами, щоб краще були помітні схожі місця. Однакові тексти виділені жовтим кольором, а замінені слова, але того самого змісту, – бірюзовим. Однакові слова чи речення, що були перенесені в інше місце, виділені зеленим кольором. Пропущені місця (для наочності) помічені знаком <…>.

    Тут ми трошки перервемося, щоб здивуватися. Термін «особовий склад» для військових — звичний, і в дисертації А. Галімова мова йде про виховну роботу офіцерів з підлеглими, тому все зрозуміло. А ось що має на увазі пані Ципко, вживаючи його стосовно студентів, яких вона нібито досліджувала? З яким таким особовим складом мають працювати після випуску майбутні автомеханіки чи будівельники транспортного університету (див. тут) чи економіко-технологічного університету транспорту? Щоправда, досліджувалися також студенти університету залізничного транспорту та аерокосмічних вишів, може, їм доведеться… Працювати з таким собі особовим складом пасажирів потягу та інопланетних прибульців…

     

    Та читаємо далі:

    Ні, ну це вже наглість!

    Так нагло переписувати чужий текст і чужі дані (кількість осіб, проценти) собі в докторську, лише замінюючи курсантів — майбутніх офіцерів — на студентів!

    Втім, це не є новим підходом у плагіатній справі. Кілька років тому виловили різних плагіаторів, які в своїх дисертаціях розміщували чужі тексти, де замість медиків і лікарень підставляли державних службовців і державні заклади, замість кровотечі і гемостатичної терапії — лімфорею та лімфостатичну терапію (див. тут), а шоколад поміняли на м’ясо (див. тут і тут).

    Дурний приклад виявився заразним!

    Тепер порівняємо вищезгадані таблиці:

    І що ж ми бачимо? Ті самі числа в таблиці при деяких змінах назв критеріїв!

    А також те, що виключення з таблиці Галімова 4-го рядка «Узагальнено-прогностичний» ніяк не призвело до змін середньозважених у таблиці Ципко! Он воно як!

    І дійсно, що робити з тими числами, звідки вони беруться? Простіше просто переписати усе й не заморочуватися.

     

    І це ж не все! Ось іще одна таблиця:

    Тут дисертантка Ципко повністю передрала чужу таблицю, викинувши тільки «Третій зріз» і замінивши ті «зрізи» на «рік навчання» та «низький» рівень на «початковий». Ну і «готовність майбутніх офіцерів до виховної роботи» поміняла на «сформованість суспільствознавчої компетенції». Що тут скажеш? Молодець!

    Між таблицями 1 і 3 на с. 25–26 автореферату вказується, що «На основі розробленої системи нами та іншими викладачами здійснювалося навчання в контрольних та експериментальних групах, які ми визначили в п’яти вищих технічних навчальних закладах. Загалом було експериментом охоплено 524 студенти, які вивчали зазначені вище навчальні дисципліни, і рівень сформованості суспільствознавчої компетентності яких досліджувався за допомогою розробленого інструментарію (критерії, показники, опитувальники)». Але ж таблиця 3, як ми побачили, не є авторською. Інших експериментальних даних в авторефераті не наведено, і залишається таємницею, що це за 524 студенти, якщо сума обстежених осіб в табл. 3 складає 399, а не 524? І виникає закономірне питання: а чи проводила взагалі пані Ципко вказане дослідження серед студентів 5 вищих навчальних закладів?

    Як написала нам у листі небайдужа людина, що звернула нашу увагу на «працю» В. Ципко, виявлені факти «чітко свідчать про імітацію наукового дослідження. Проблема в тому, що такі псевдонауковці в майбутньому можуть визначати освітню політику держави, а з часом перетворять педагогіку в псевдонауку».

    Якщо ми звернемося до тексту докторської дисертації В. Ципко, то побачимо, що основний зміст дисертації — це фактично літературний аналіз з рясним цитуванням. І лише на с. 302 розпочинається згадування «проведеного спостереження». На с. 303 бачимо табл. 4.3 (ту саму, що №1 в авторефераті). Але диво: таблиці, подібній таблиці 3 в авторефераті, ми в самому тексті дисертації не знаходимо!!! Як це таке можливе?

    Та й з точки зору науковості виникає здоровенне питання. Це оті 524 студенти. Що з ними робили — описано в тексті самої дисертації, не будемо це розбирати. Але нас зацікавив розподіл цих студентів на досліджувану і контрольну групи (с. 308):

    Виявляється, студенти Одеси та Дніпропетровська і студенти аерокосмічного та економіко-технологічного інститутів/університетів були в контрольній групі, а в експериментальній — тільки студенти-транспортники з Києва, яким «організовували навчальний процес, підбираючи види, методи і технології навчальної роботи, спрямовуючи його на формування складників суспільствознавчої компетентності студентів». Тут незрозумілі 2 речі: чому вважається, що студенти різних закладів на початку дослідження (перед «навчальним процесом») є однаковими за всіма досліджуваними показниками, і чому не можна було створити експериментальних груп в інших університетах? Можливо, тому, що тоді легко було б довести, чи проводилося таке дослідження насправді? Дисертація з цього приводу (дивного підбору і розподілу студентів) мовчить.

    Довідка з Національного транспортного університету про впровадження результатів роботи В. Ципко питань не викликає. На студентах там дійсно випробували думки автора.

    А ось довідка з Аерокосмічного інституту Національного авіаційного університету здивувала. Згідно довідки (за підписом директора В.М. Шмарова), в експерименті у 2013–2014 навчальному році взяло участь 140 студентів. А згідно дисертації, експериментальна апробація була проведена в 2014–2015 роках, і було лише 50 студентів цього вишу, та ще й в контрольній групі. То про яке «впровадження» матеріалів дисертантки і «ефективність її положень» можна говорити? І чому ці «140 студентів» не були враховані в дисертації?

    Те саме — стосовно довідки з Дніпропетровського національного університету залізничного транспорту (підписав проректор з наукової роботи С.В. Мямлін). В експерименті взяло участь 100 студентів, а в дисертації вказано, що було 50 студентів, і в контрольній групі.

    А довідка з економіко-технологічного університету транспорту (за підписом т.в.о. ректора Н.С. Брайковської)? Знову 2013–2014 рік, в якому дисертантка лише робила «аналітичний пошук» (див. с. 5 автореферату, або с. 10 дисертації), і 56 студентів, згідно дисертації, були лише в контрольній групі.

    То ж як контрольна група «довела ефективність застосування нових методів, засобів і технологій у навчальному процесі, дієвість нових форм і способів навчання», та ще й за рік до самого дослідження?

    А ось іще одна цікава довідка з Національного аерокосмічного університету «Харківський авіаційний інститут». Підписана проректором з наукової роботи О.В. Гайдачуком. Зазначається, що в 2014–2015 навчальному році «в експерименті прийняло участь 97 студентів», положення та рекомендації дисертантки … успішно були використані…, сприяли… Але чомусь ці результати експерименту не були враховані в самій дисертації, хоча саме цей період був запланований для експерименту.

    Ну, то питання вже до учасників захисту дисертації.

     

    Тепер дивимося на висновки. Знову бачимо ті самі числа:

    Зрозуміло, що копіюванням однієї української дисертації Вікторія Ципко не обмежилася. Є ж і інші джерела. А ще є великий досвід у українських учених: передирати дисертації чи навіть студентські роботи у росіян.

    Переконаємося:

    Знову повернемося до отриманого нами листа українського науковця (він не хоче, щоб його прізвище тут згадувалося).

    «Чому експерти та опоненти не звернули увагу на список наукових праць, у яких висвітлювалися результати дослідження? Візьмемо для прикладу назви цих статей:

    № 14. "Модернізація системи вищої освіти України в умовах формування загальноєвропейського освітнього простору" (2011).

    № 17. "Інтеграція України до європейського освітнього простору у векторі філософського виміру освіти" (2012).

    № 19. "Засади філософського виміру освітніх інновацій в рамках Болонського процесу" (2012).

    № 38. "Філософський вимір освіти у контексті інтеграції України до європейського освітнього простору" (2011).

    № 57. "Вища освіта України у процесі інтеграції до європейської освітньої системи" (2010).

    Очевидно, що це проста перестановка слів у назвах публікацій, що суперечить вимогам до публікації МОН України.

    Деякі статті взагалі не стосуються тематики дослідження і мають досить дивні назви, наприклад:

    № 6. "Перспективи інтеграції України до європейської освітньої системи в умовах приєднання до Болонської процесу".

    № 7. "Аналізування ролі організаційної техніки в професійній діяльності майбутніх менеджерів у процесі викладання філософії".

    № 12. "Вектори впливу гуманістичних цінностей на розвиток особистості майбутніх фахівців інженерно-технічного напряму".

    Впевнений, що якщо провести більш ретельну перевірку дисертаційного дослідження — результати будуть більш сумні.

    Як відомо, МОН України зайняло пасивну позицію як щодо неякісних дисертаційних досліджень, так і стосовно плагіату. Численні звернення так і залишаються без відповідного реагування. Проте не можна допустити, щоб люди, які ганебно крадуть чужі ідеї та результати, завтра встановлювали освітню політику, а через деякий час і претендувати на високі вчені звання. <…> Не можна змиритися з прямим безсоромним плагіатом, коли «крадуть» не лише цитати, а результати експериментального дослідження і на цій основі «доводять» ефективність власних «розробок» в докторських дисертаціях».

    Ми спеціально не аналізували повний текст самої дисертації, а обмежилися в основному тільки авторефератом. Дисертацією нехай займеться НАЗЯВО, якщо захоче. Там є місця, де немає посилань, і автор немов би виписує свої думки. Але, як ми показали вище, це переписані фрагменти з чужих праць. Та ось іще додамо: як показує сайт https://www.antiplagiat.ru/, в дисертації є фрагменти навчального посібника В.Г. Городяненко «Соціологія», якого немає в списку використаної літератури, хоча він і згадується серед літератури, що рекомендована студентам.

     

    І останнє. Зрозуміло, що дисертації Анатолія Галімова в списку використаних джерел (489 штук) немає. Як і роботи Рашида Хуснутдинова, як і роботи Н. Андрейчука.

     

    Сайт кафедри, де працює наша героїня, вказує, що колектив цієї кафедри «завжди складали люди високоерудовані, енергійні, творчі, талановиті, котрі віддавали роки і десятиліття свого життя науковій діяльності, підвищенню викладацької майстерності, вихованню студентської молоді».

    І ось ми з вами побачили, в чому полягає енергія, талант і творчість окремих «високоерудованих» педагогів цієї кафедри.

    Цікаво, чи буде на це викриття якась реакція колективу, а особливо завідувачки кафедри — Ірини Вікторівни Богачевської, доктора філософських наук, професора?

    Олег Смірнов

    Переглядів: 5381 | Додав: OS | Рейтинг: 3.7/3
    Всього коментарів: 3
    avatar
    1 sergiyterno • 17:01, 2016-10-12
    Я був опонентом по кандидатській дисертації п. Ципко. Даючи експертну оцінку її роботи тоді, у мене виникли теж сумніви щодо методики дослідження (приблизно як тут), тому що не були наведені діагностичні матеріали, на основі яких робилися висновки. Мною було зроблено відповідне зауваження. Більше вихованців наукової школи "Гупан-Пометун" я не опонував. Однак тоді мені було ще неясно, що родина Пометун-Гупан створили ТОВ "Пометун і Ко", яке поставило виробництво дисертацій на серійний потік. Правда, слід зазначити, що на початку діяльності цього ТОВ все було дуже делікатно і малопомітно, відвертого плагіату "внаглую" не було. На жаль, справжніх науковців по спеціальності 13.00.02 - теорія та методика навчання історії та суспільствознавства можна порахувати на пальцях однієї руки, а решта - заповзятливі люди. Особливо це стосується "молодої порослі" докторів наук зі спеціальності. Можете проаналізувати хоч усі ці дисертації з 2011 р. (їх небагато), і ви не таке знайдете. А як вам педагогічний експеримент із радянськими підручниками у сучасній українській школі?
    Дякую, що ви підняли цю проблему. Ситуація в нашій спеціальності катастрофічна, псевдонауковці становлять більшість. Лише двоє людей намагалися привернути увагу нашого славетного міністерства до руйнівної діяльності п. Пометун, решта не наважувалась. Проте, п.Пометун і далі "круто стоїть" на педагогічних обріях та навіть балотується в академіки НАПН! Ото вже розвернеться!
    avatar
    2 bav99 • 09:51, 2016-11-17
    Нажаль НТУ став розплідником молодої порослі "ДОКТОРІВ" наук і це сталося через те, що ректор покриває "перспективних" псевдонауковців. Ципко вже третя, а до цього університет "прославили" Угненко та Кузьмінець http://bav998.wixsite.com/plagiat  
    Скоро НТУ перетвориться в ПТУ.
    avatar
    3 bav99 • 10:10, 2016-12-22
    Уточнення: Ципко Вікторія Віталіївна – завідувачка кафедри туризму http://new.ntu.edu.ua/pidrozdili/kafedri/kafedra-turizmu/
    avatar
    Copyright http://false-science.ucoz.ua/ © 2024
    Безкоштовний хостинг uCoz