16 травня 2018 р. відбулася третя атестаційна колегія МОНУ, в роботі якої я брала участь в якості її члена. Вона остаточно довела, що Міністерство і, зокрема, АК сприяє поширенню неуків та знищенню науки в країні. Нагадаю хронологію подій.

Широкого розголосу отримала перша колегія – 01.02.18. Біля 7 тисяч людей подивилися чотиригодинний відеозапис засідання. Основне в тій тривалій події – захист членами АК лиходіїв і липових спецрад, зокрема, за спеціальністю "патологічна фізіологія" і "медична біохімія" в Луганському державному медичному університеті (Рубіжне). Всім вже добре відома ця довга історія, яка тягнеться більше року. Багаторазово вона була висвітлена на сторінках газет «Дзеркало тижня» і «День». Підробляли підписи так званих членів спецрад, які ніколи в житті не були в Рубіжному. Не гребували тими, хто живе і працює в ЛНР, підробляли копії трудових книжок. Більш того, співробітник так званої ЛНР був бажаним гостем в МОН, а проректора з наукової роботи І. Комаревцеву, прізвище якої може по праву стати загальним ім'ям стосовно псевдонаукової діяльності, запрошували на засідання кожної колегії, дозволяли вимовляти довгі і повністю брехливі промови.

До яких тільки хитрощів не вдавалося МОН і, перш за все, директор Департаменту атестації кадрів пан Шевцов, щоб допомогти шахраям: приховувалися підписані комісією висновки з детальними описами злочинів та правопорушень, запрошувалися зацікавлені особи разом із родинами тощо. Щоб попередити мою присутність на колегії 01.02.18, аби я не заважала затвердженню шахрайських рішень, та, як висловився пан О.Власюк, "не ставила всіх її членів на вуха", саме на день та час проведення колегії було призначено виклик мене до СБУ. Справа навіть не в особистому залякуванні, залученні до цього голови самооборони Києва та кляузах. Річ у тім, що МОН стоїть на стороні шахраїв, і міністерство багаторазово порушує власну нормативно-правову базу. Були всі підстави та відповідні накази для того, щоб скасувати рішення фейкових спецрад із дозволом повторного захисту робіт через рік. Були проігноровані вимоги пунктів 7 і 26 «Порядку присудження наукових ступенів» та пункту 1.9 «Положення про спеціалізовану вчену раду», у яких йдеться про те, що МОН скасовує прийняте спецрадою рішення у разі порушення вимог нормативно-правових актів з питань присудження наукового ступеня доктора чи кандидата наук.

На цій же колегії довго захищали ще одну спецраду – Сумського педагогічного університету ім. Макаренка за спеціальністю "патологічна фізіологія", яка була відкрита паном Шевцовим з усіма порушеннями Порядку. Ця спецрада вже отримала неформальну назву "луганський метастаз", оскільки там теж панує тотальна брехня щодо її складу та всього процесу атестації кадрів. В ній є своя "Комаревцева" на прізвище Гуніна, яка налагодила низку захистів фейкових дисертацій тепер вже, уявіть, – з медичної спеціальності в Сумскому педуніверситеті. Цікаво, що Голова цієї спецради – колишній член спецради згаданого вище луганського меду.

Ще одна цікава подія на колегії 01.02.18 тривалістю близько години була пов'язана з моєю пропозицією перевірити атестаційні справи тих, кого МОН нагороджує вченими званнями. Мені вдалося наполягти на цієї пропозиції і здійснити перевірку, результати якої представлені на сторінці Наукового комітету в ФБ (див. тут).

Друга колегія цього року – 20.03.18 – почалася з доповіді заступника Міністра пана В. Ковтунця про перевірку справ здобувачів вчених звань. Виступав він із моєю презентацією про виявлені шахрайства з публікаціями в журналах, що обліковуються наукометричними базами ВоС / Скопус. Виглядало так, ніби МОН мав стосунок до викриття цих випадків. Але в дійсності все було геть навпаки. Посоромилися згадати, що мене ледь не вбили, коли я запропонувала цю перевірку на попередній колегії.

Але головна доповідь на колегії вчергове була все ж у Комаревцевої. Їй знову дозволили довгу брехливу промову. Цього разу заступник Міністра пан Рашкевич демонструє проведений аналіз аудіозапису захисту дисертації, керівником якої була якраз Ірина Комаревцева, який показав, що аудіозапис містить яскраві ознаки монтажу.

Вона кричить, що все не правда, згадує нацполіцію, СБУ, попереджає, що буде скаржитися послу Америки в Україні. На допомогу їй прийшов пан Згуровський – той, хто на попередній колегії, маючи всі докази жахливої фальсифікації захистів і чинні правові норми щодо дій МОН у випадках таких злодіянь, сказав: «Робити винним пошукача не можна. Це девальвація нашої ради. І буква закону, якийсь там документ, він не вартий того, щоб ми це робили». Надана паном Рашкевичем інформація щодо монтажу аудіозапису на пана Згуровського не справила враження. Він зазначив: "У нас теж таке може бути, якщо перерву робимо". Виходить, в КПІ можуть робити перерви під час того, як задають питання здобувачеві або йде обговорення дисертації, бо саме в цих місцях аудіозапис було нарізано й змонтовано.

Останню частину засідання колегії проводив саме пан Згуровський. Він вирішив допомогти шахраям і використати останній шанс – запропонував спрямувати роботи на експертну раду для оцінки якості дисертацій. Здається, не знав, що вдалося замінити ручних недоброчесних членів експертної ради, які з допомогою пана Шевцова сфальсифікували результати експертизи у вересні 2017, на справжніх вчених, що зараз входять до складу відповідної ради. Але наголошує: "Тільки без запрошення дисертантів". Схоже, вони все ж таки здогадувався, що останні не мають ніякого стосунку до своїх робіт.

І ось нарешті третя Атестаційна колегія 16.05.2018.

Вона почалася з виступу пана Рашкевича, і знову таки з приводу присвоєння вчених звань. Не схоже, щоб МОН збиралося перевірити сотні тих, у кого в справах вказані зовсім неіснуючі фейкові журнали і кому незаслужено присвоїли вчені звання в 2017 році. Як і під час минулої перевірки, в новому списку було багато випадків, скажімо, "м'яких" порушень – статті в журналах, які були виключені зі списків ВоС/Скопус, причому задовго до подання статті до друку. В МОН вирішили на подібні дрібниці зовсім не звертати уваги. Дивні слова з цього приводу вимовив пан Рашкевич: «Якщо журнали включені, але не проіндексовані, зараховуємо". «Вибачте, це синоніми», – відповідаю я йому. Але члени колегії були згодні з тим, що це дрібниці. На те, що "автори" часто не мають відношення до так званих своїх публікацій, вирішили теж не звертати уваги. Ні на кого не справив враження й мій приклад, що у гінеколога з цього переліку обидві публікації, завдяки яким він претендує на вчене звання, присвячені хірургічному лікуванню розривів стравоходу та емболізації бронхіальних артерій з величезним числом співавторів. Інший заступник Міністра – пан Греба (і його підтримали) спитав: "А що в цьому не так?". У підсумку затвердили всіх разом повним списком.

І знову, вже на п'ятому засіданні, слово надають Комаревцевій. Цього разу вона була присутня разом з іншими керівниками скандальних дисертацій, захисти яких проходили в їх липової спецраді з "медичної біохімії". Комаревцева почала зі звинувачення мого дисертанта в плагіаті. У своїй кляузі, надаючи нібито фрагменти запозичення тексту в літературному огляді, вона видалила посилання, які існують в оригіналі дисертації. Цей факт підтвердив на АК співробітник Департаменту атестації кадрів. Дисертація пройшла додаткове колективне рецензування, і є всі докази належної якості та особистого виконання роботи дисертантом. Ці її претензії на колегії були, як виявилося, заздалегідь інсценовані та активно підтримані перш за все паном Згуровським. Цього разу, коли пізніше на колегії виступала Світлана Вовк з доповіддю стосовно плагіатних робіт, прозвучало: "Ну так у дисертанта Арбузової теж був плагіат". Тобто, це було зроблено навмисно, також з метою затвердити дійсно плагіатні дисертації. Наступне свідчення, що вказує на заздалегідь спланований спектакль, – виступ пана Греби. Він ясно висловився, звернувшись до мене, що ті, хто розкривають плагіат і фальсифікації у інших, повинні добре подумати про наслідки для своїх учнів.
Але це хибне твердження. Там, де злидні дійсно мають місце бути, ми будемо про них говорити і писати. Це не є зведенням особистих рахунків, натомість ми боремося проти знищення науки в нашій країні.

Особливий інтерес на цій колегії являє рішення, ухвалене стосовно чотирьох дисертацій, захищених з грубими порушеннями в Луганської спецраді. Уявіть, на засідання запросили і чотирьох дисертантів. Окремо зазначимо, що на експертну раду, де є фахівці в області біохімії, викликати дисертантів не рекомендували, а тут раптом вирішили заслухати їх виступ про велику значущість для науки їх праць. Як виявилося, це було зроблено для спростування висновків експертної ради.

За результатами експертизи, щодо двох робіт експертом (одним із кращих українських вчених, широко відомим також за кордоном) було рекомендовано скасувати рішення спецради через відсутність новизни і суцільних доведених фальсифікацій. Члени експертної ради ознайомились в деталях з суцільним обманом в роботах, і це рішення було підтримано. За двома іншими у членів експертної ради виникли серйозні підозри, що всі результати є вигаданими. Для підтвердження статистичної значущості досліджуваних параметрів, досить варіабельних, "автори" роботи поставили всюди мінімальну помилку, що не може бути правдою за визначенням. Окрім того, лінії щурів, використані в двох роботах, виявилися переплутаними. Це слугує підтвердженням факту, про який багато хто відкрито говорив – дві зазначені роботи виконувалися на замовлення одночасно. Довести це дуже просто, достатньо подивитися первинну документацію. Саме таке рішення прийняла експертна рада, проголосувавши за спрямування цих двох робіт на колективне рецензування до Інституту біохімії ім. Палладіна. Природньо, жодне з ухвалених рішень шахраям не сподобалося. Комаревцевій було дозволено виступити з критикою цього рішення і ставити під сумнів висновок вчених. Ще більш комічними були виступи дисертантів, які лише свідчили, що вони не виконували досліджень і не писали "свої" дисертації. Нарешті, вже зовсім смішною була відповідь одного з дисертантів на питання, чому вона написала неправду щодо року виходу своєї публікації, якої на момент подачі дисертації не існувало. Вона відповіла, що статті до їх публікації в журналах розміщуються на сайті установи. Ви таке чули? Щоправда, від Комаревцевої ми і не таке чули. А ось вже і не до сміху – пан Згуровський на це сказав: "Але на момент остаточного захисту статті вже опублікували". Підтримуючи махінаторів, він продемонстрував або незнання нормативно-правової бази, або вчергове її проігнорував. Не менш ганебними були коментарі від п. Власюка та п. Греби, які вдавали, наче розбираються в суті робіт. Доповіді дисертантів їх задовольнили.

Потрібно зазначити, що з фахівців у цій області на колегії був тільки академік Комісаренко. І він був єдиний, хто, крім мене, голосував проти. Всі інші члени колегії проголосували "за" затвердження двох робіт, які за рішенням експертної ради повинні були направити на колективне рецензування в провідний біохімічний інститут країни. А дві перші роботи, де суцільні фальсифікації у всіх розділах не викликали у експертів найменшого сумніву і було прийняте рішення "скасувати", вирішили направити на колективну рецензію до Тернопільського медичного університету, мабуть з надією, що там не стануть вивчати первинну документацію, бо не так просто побудувати ряди цифр, які придумувалися зі стелі.

І останній злочин, який мав місце на цій атестаційної колегії. На експертній раді розглядалася ще одна робота, яка була виконана в Луганському медуніверситеті, а захищалася в Сумському педагогічному університеті. Шахраї з двох цих установ, міцно взявшись за руки, продовжують свою тріумфальну ходу. Щодо цієї роботи, експерти не тільки одноголосно вирішили скасувати рішення спецради, але дурість і брехня, які там написані, змусили їх переконатися, що дно досягнуте. Ви запитаєте, яке рішення було прийнято на колегії з приводу цієї дисертації? Вислухавши промову Гуніної, яку вона читала з папірця, пан Згуровський запитав у неї: "Яким має бути, на ваш погляд, наше рішення?" "Затвердити", – відповіла Гуніна, і члени АК за це проголосували. Я не стала дивитися, чи був хтось, хто утримався. Я пішла, сказавши, що такої ганьби і плювка в обличчя правді та вченим експертної ради, було неможливо уявити. Це не кажучи про те, що в черговий раз на засіданні атестаційної колегії під керівництвом пана Згуровського були порушені всі існуючі норми правових документів. На цей раз були проігноровані рішення експертної ради ДАК МОН щодо сфальсифікованих дисертацій, захищених в липових спецрадах сумського і луганського університетів. Не важливо, правда чи ні, що, як кажуть, Комаревцева знайшла можливість домовитися. Головне, було доведено, що атестаційна колегія МОН сприяє знищенню науки в країні і поширенню неуків. Обидві справи є дуже показовими, потурання шахрайству – це приклад злочину державного масштабу.

Світлана Арбузова