Помилки та фальсифікації в наукових дослідженнях
Неділя, 2017-12-17, 19:42
Головне меню

Пошук

Корисні посилання
  • Комиссия по борьбе с лженаукой и фальсифика- цией научных исследований при Президиуме РАН
  • Диссернет
  • Троицкий вариант
  • Бюллетень "В защиту науки"
  • Антиплагиат.ru
  • Плагиат: Общественная доска позора
  • dissercomp.ru - Сравнение диссертаций и поиск плагиата

  • Календар
    «  Січень 2015  »
    ПнВтСрЧтПтСбНд
       1234
    567891011
    12131415161718
    19202122232425
    262728293031

    Статистика

    Онлайн всього: 3
    Гостей: 3
    Користувачів: 0

    Архів записів

    Головна » 2015 » Січень » 8 » Звернення Голови Комісії з питань боротьби із лженаукою та фальсифікацією наукових досліджень НАМНУ
    22:03
    Звернення Голови Комісії з питань боротьби із лженаукою та фальсифікацією наукових досліджень НАМНУ

    Чекаємо на пропозиції щодо підвищення рівня дисертацій

    Головною метою Комісії з питань боротьби із лженаукою та фальсифікацією наукових досліджень Президії Національної академії медичних наук України, яку я очолюю, є захист чесного імені справжньої науки.

    Наше завдання – активізувати роботу цієї Комісії. Щоправда, слова «лженаука» у рідній мові немає, і краще було б написати «псевдонаука», але така назва була дана Комісії раніше і існує у відповідних наказах НАМНУ.

    Боротьба з таким ганебним явищем, як плагіат, є одним із напрямків нашої діяльності, бо плагіат – це і є фальсифікація наукових досліджень, яка сьогодні, на жаль, набула характеру епідемії, що перешкоджає будь-яким можливостям розвитку науки в нашій державі.

    Важко точно сказати, коли почалося це моральне падіння в науці, мабуть, у 90-х роках, коли вчені стали активно «допомагати» своїм учням писати дисертації. Можливо, саме тоді з'явився вислів, що кандидатські дисертації краще докторських, бо їх пишуть доктори наук. Далі – гірше. Стали ці учні докторами наук, не зрозумівши усієї важкості та радості проведення наукових досліджень, та почали породжувати своїх учнів, а ті своїх. Як результат цієї порочної «ланцюгової реакції», ми отримали третє-четверте покоління дисертацій з відсутністю науково-змістовної частини, і це стосується значної кількості робот.

    Боротьба із фальсифікацією науки має бути рівня боротьби із суспільно небезпечним явищем. Колись закінчиться війна, ми переможемо, але зможемо збудувати нову Країну, якщо потурбуємося про рівень освіти та науки в нашій державі. На щастя, саме про це турбується керівництво Міністерства освіти і науки на чолі з міністром С. М. Квітом – гідною людиною. Ми бачимо реальні шляхи, які вже було зроблено у напрямку боротьби з плагіатом на засіданні колегії МОНУ 31 жовтня 2014 року. Під час прес-конференції,  що відбулася 1 грудня 2014 р., Сергій Квіт повідомив, що Міністерство освіти і науки веде боротьбу з ганебною практикою плагіату, була організована перевірка деяких дисертаційних робіт, і факти підтвердилися. "Завдання Міністерства, – підкреслив він, – відбити бажання займатися плагіатом».

    Частково питанню плагіату було присвячено і колегію МОН 18 вересня 2014 року. Обговорюючи деякі питання та дисертації з цього приводу, у своїй доповіді я навела приклад, що в низці університетів Європи першою сторінкою дисертації є Декларація прав власності, або так звана Клятва під присягою (засвідчення власних досліджень), порушення якої, в залежності від статуту університету, може нести за собою майже кримінальну відповідальність. Цей приклад сподобався міністру і, думаю, його буде введено і до вітчизняних дисертацій. Але це рішення – лише маленький крок, так званий «червоний світлофор», який не змінить на краще науковий рівень дисертаційних робот. Повинна існувати система заходів. Можна згадати тут дуже влучне висловлення Жванецького: «Бороться нужно не с плесенью, а с сыростью».

    Запрошую на обговорення конкретного, дуже актуального та термінового питання – «Шляхи покращення рівня дисертаційних робіт». Свої думки ми запропонуємо Сергію Мироновичу Квіту, бо саме зараз Міністерство освіти і науки може врахувати наші пропозиції. Наведу приклади декількох питань, які ми обговорювали з колегами:

    • замість кандидатського екзамену з філософії має бути екзамен з методології наукового дослідження;
    • повернення до кандидатських та докторських дисертацій пункту «Положення, які виносяться до захисту»;
    • в основу Спеціалізованих Рад із захисту дисертацій необхідно покласти сумарний Н-фактор (Х-фактор) для членів Рад. Якщо у членів Спецрад немає цитованих публікацій, вони не можуть оцінювати якість інших робіт. Для захисту кандидатської необхідно мати 2 публікації у журналах з імпакт-фактором, для докторської – 4 таких публікації.

    До речі, членом Комісії з питань боротьби із лженаукою та фальсифікацією наукових досліджень може бути будь-яка небайдужа людина, незалежно від спеціальності, яка розуміє, що значна частина наших негараздів пов'язана саме з низьким рівнем науки та освіти, і яка мріє про краще майбутнє нашої рідної країни.

    Світлана Арбузова, 08.01.2015

    Переглядів: 623 | Додав: OS | Рейтинг: 3.0/2
    Всього коментарів: 1
    avatar
    1
    Чи приймають у комісію у теперішній час?
    avatar
    Copyright http://false-science.ucoz.ua/ © 2017
    Безкоштовний хостинг uCoz