Помилки та фальсифікації в наукових дослідженнях
П`ятниця, 2024-04-26, 22:04
Головне меню

Пошук

Корисні посилання
  • StrikePlagiarism - Пере- вірка документа на плагіат

  • Календар
    «  Березень 2023  »
    ПнВтСрЧтПтСбНд
      12345
    6789101112
    13141516171819
    20212223242526
    2728293031

    Статистика

    Онлайн всього: 1
    Гостей: 1
    Користувачів: 0

    Архів записів

    Головна » 2023 » Березень » 20 » Тю, і тут те саме!
    20:54
    Тю, і тут те саме!

    Дисертація Оксена Лісового

    5 квітня 2012 року Оксен Васильович Лісовий захистив кандидатську дисертацію з філософських наук за спеціальністю 09.00.04 («філософська антропологія, філософія культури») на тему «Соціокультурна самоідентифікація особистості» у спеціалізованій вченій раді К 26.053.13 Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Робота була виконана у цьому ж закладі на кафедрі соціальної філософії та філософії освіти.

    Науковий керівник О. Лісового – Андрущенко Віктор Петрович, докт. філос. наук, проф., член-кореспондент НАН України, ректор Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова.

    Офіційні опоненти:

    – Васильєва Ірина Василівна, докт. філос. наук, доцент, зав. кафедри філософії і соціології Національного медичного університету імені О. О. Богомольця;

    Культенко Валентина Павлівна, канд. філос. наук, доцент кафедри філософії Національного університету біоресурсів та природокористування України.

    Учений секретар спеціалізованої вченої ради — канд. філос. наук, доцент Б. К. Матюшко.

    Завантажити дисертацію та автореферат можна з сайту НРАТ або з нашого сайту (автореферат, дисертація).

    Попередні враження

    У властивостях файла дисертації можна знайти цікаве прізвище автора, який зробив цей файл pdf, — “FuckYouBill”, що в культурному перекладі означає «безкоштовно»:

    Ну, хто це так пожартував — невідомо, але Національному репозитарію академічних текстів (!), який розмістив у себе цей файл, слід якось ретельніше підходити до своїх обов’язків.

    За темою дисертації автор опублікував 3 статті (2011) та троє тез доповідей (2010):

    1. Лісовий О. В. Ідентифікація та самоідентифікація особистості: підходи та концепції / О. В. Лісовий // Вісник Інституту розвитку дитини. Серія: Філософія, педагогіка, психологія: Збірник наукових праць. – К.: НПУ імені М. П. Драгоманова, 2011. – Вип. 16. – С. 46-56.

    2. Лісовий О. В. Самоідентифікація особистості в контексті відродження національної культури / О. В. Лісовий // Вісник Інституту розвитку дитини. Серія: Філософія, педагогіка, психологія: Збірник наукових праць. – К.: НПУ імені М. П. Драгоманова, 2011. – Вип. 18. – С. 35-42.

    3. Лісовий О. В. Криза самоідентифікації особистості в умовах соціальних трансформацій / О. В. Лісовий // Вісник Інституту розвитку дитини. Серія: Філософія, педагогіка, психологія: Збірник наукових праць. – К.: НПУ імені М. П. Драгоманова, 2011. – Вип. 19. – С. 30-34.

    4. Лісовий О. В. Підтримка учнівської науково-дослідницької діяльності – запорука успіху науки ХХІ століття / О. В. Лісовий // Програми з позашкільної освіти. Дослідницько-експериментальний напрям; [О. О. Артем’єва, С. Ю. Білоус, О. В. Биковська та ін.; упоряд. О. В. Лісовий, С. О. Лихота]. – К.: ТОВ «Інформаційні системи», 2010. – Вип. 1. – С. 5-6.

    5. Лісовий О. В. Передмова / О. В. Лісовий // Моделі наукових товариств учнів Малої академії наук України; [збірник матеріалів дипломантів І ступеня Всеукраїнського відкритого конкуру на кращу модель наукового товариства учнів МАН України] − К.: ТОВ «Інформаційні системи», 2010. − С. 3-5.

    6. Лісовий О. В. Інформаційно-технологічна система підтримки дослідницької діяльності учнів за програмами Малої академії наук / О. В. Лісовий // Наукова еліта як соціально-економічний фактор розвитку держав в умовах глобалізації; [зб. матер. міжнар. наук.-практ. конф.]. – Вип. 1. – К.: Інформаційні системи, 2010. – С. 146-149.

    Стосовно статті під №3, надрукованій в журналі «Вісник Інституту розвитку дитини», де членом редколегії є В. Андрущенко (зміст цього номера можна знайти на сайті НПУ тут), зазначимо, що точно така сама стаття під цією ж назвою того ж року була надрукована в іншому журналі — «Вища освіта України» (див. тут), де головним редактором є той самий Віктор Андрущенко, науковий керівник дисертанта:

    Лісовий О. Криза самоідентифікації особистості в умовах соціальних трансформацій // Вища освіта України. – 2011. – № 4. – С. 113-118.

    Навіщо було двічі друкувати одну й ту саму статтю? Загадка. Хоча добре, що знайшовся цей дублікат – тепер ми хоч можемо прочитати цей твір дисертанта, бо до архіву статей в журналі «Вісник Інституту розвитку дитини» доступ відсутній.

    Ну а перші дві статті в Інтернеті відсутні. Єдине, що нам вдалося знайти, — це те, що Оксен Лісовий у 2011 р., не маючи наукового ступеня, обіймав посаду наукового співробітника Інституту обдарованої дитини НАПН України, про що мовчить Вікіпедія, і одночасно з 2010 р. був директором Національного центру «Мала академія наук України», про що Вікіпедія пише. Цікаво, як там було із зарплатами.

    Що стосується трьох тез про МАН зазначимо, що вони не мають жодного стосунку до дисертації. В тексті дисертації ця дивна організація не згадується ніяким чином – ані повністю («Мала академія наук»), ані у вигляді абревіатури, тобто 50% згаданих «публікацій за темою дисертації» є фальшивими.

    Також окремо зазначимо, що в тексті дисертації багато замін української "і" на англійську "i" — це стандартний спосіб обманути програму пошуку плагіату.

    Аналіз дисертації

    Виявлені збіги з чужими працями представлені в порівняльних таблицях, де жовтим кольором показані повні збіги текстів, бірюзовим – синоніми та перефразування. Твердження дисертанта про те, що це нібито він робить якісь висновки чи аналіз, виділені фіолетовим.

    Збіги дисертації О. Лісового виявлені з наступними джерелами (у списку літератури робота Арабчука відсутня):

    1. Арабчук Ярослав Ілліч. Основні чинники соціалізації особистості в полікультурному середовищі. – Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук (09.00.03 – соціальна філософія та філософія історії). Київ, 2011. (Див. автореферат, дисертацію).
    2. Зуєв А. В. Сучасна інформаційна цивілізація та проблема культурної самоідентифікації. // Актуальні проблеми духовності: зб. наук. праць / Ред.: Я. В. Шрамко. Вип. 12. — Кривий Ріг, 2011, 360–368. (Див. тут або тут, вихідні дані збірника тут).

    Ярослав Арабчук виконав свою дисертацію на кафедрі державного управління Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу, але «мав щастя» захищати її 2 грудня 2011 р. в Національному педагогічному університеті ім. М. П. Драгоманова, де й відбувся «витік тексту», а точніше «перетік» його до іншого реципієнта прямо з файла пана Ярослава: у вислові «наукова новизна» в обох авторефератах жирним шрифтом виділені не повністю ці два слова, а частково. Кр-р-расота!

    Ну а поміняти «соціалізацію» на «самоідентифікацію» та «полікультурний» на «соціокультурний» — це вже як два пальці об асфальт, тобто в розетку.

    І це ж не просто так робиться, а «з метою забезпечення бажаного результату – становлення толерантної, всебічно розвиненої особистості, здатної до порозуміння, спілкування та співпраці з представниками різних народів і культур». Ось воно як!

    Але справжній сюрприз нас чекає далі — дивимося текст дисертації. І доказом бездумного копіювання чужого тексту паном Лісовим, як зазвичай, є помилка в тексті статті Зуєва — у слові «анропокультурних» пропущена буква «т», і те саме маємо в дисертації:

    В умовах «знаково-інформаційних реальностей» «людина виявляється позбавленою моральнісних орієнтирів»! Оце точно! Поміняла в словах українську «і» на англійську «i», і все — стала кандидатом філософських наук. Хоч і без орієнтирів, зате з «самореалізаційними здібностями».

    Таким чином, констатуємо, що стаття Зуєва повністю увійшла до складу дисертації Оксена Лісового, але тільки в трьох місцях, не захотівши поставити лапки, хоча текст переписаний слово в слово, дисертант вставив посилання на цю статтю під №79. Зате усі слова, які мали б свідчити про самостійно зроблені дисертантом висновки, добросовісно й безсоромно переписані зі статті («на нашу думку», «таким чином», «отже»).

    Ой, щось мене знудило.

    Вибачте, що не буду робити далі аналіз дисертації цього шановного пана. Думаю, і так усе зрозуміло.

    Хто хоче колупатися в драгоманівсько-андрущенковському гнійнику далі — прошу, а з мене досить!

    Толерантний, всебічно розвинений,

    позбавлений моральнісних орієнтирів Василь Садовий

     


    Підтримати розслідування випадків плагіату можна за допомогою донатів на сайті Donatello.

    Переглядів: 29111 | Додав: OS | Рейтинг: 4.3/21
    Всього коментарів: 30
    avatar
    0
    1 OS • 15:34, 2023-03-21
    - Чи може міністр науки бути гарним міністром, якщо в його дисертації міститься плагіат?
    GPTBot:
    - Ні, якщо в дисертації міністра науки міститься плагіат, це може вплинути на його професійну репутацію та авторитет в галузі науки. Плагіат є порушенням наукової етики та може призвести до втрати довіри до міністра науки з боку наукової спільноти та громадськості.
    Крім того, якщо міністр науки допустив плагіат, це може підірвати його здатність здійснювати ефективне керівництво в галузі науки. Міністр науки повинен бути прикладом для інших науковців і студентів, і, якщо він порушує наукову етику, це може мати негативний вплив на наукову спільноту та науковий прогрес в цілому.
    Отже, плагіат у дисертації міністра науки може вплинути на його здатність здійснювати ефективне керівництво в галузі науки та на його професійну репутацію.
    avatar
    2 dionisiya024 • 16:38, 2023-03-21
    А чому  такий собі пан садовий, який , вочевидь, неймовірно переймається через етику доброчесності, не зважився опублікувати покликання на статтю.  Дуже би хотілося зіставити час захисту дисертації Лісового та час публікації такого собі пана Зуєва, бо, як відомо, правда, не всім,  існує відповідний час від подачі документів на захист та процесчу захисту. Дуже смішно, що пан Лісовий устиг списати в пана Зуєва частину роботи у переддень захистьу роботи. А, може, все напаки?
    avatar
    0
    3 OS • 16:58, 2023-03-21
    Стаття Зуєва надійшла до редакції 12 березня 2011 р. Збірник було рекомендовано до друку Вченою радою Криворізького державного педагогічного університету 29.06.2011 р., вийшов з друку, мабуть, через 1-2 місяці.
    Захист дисертації Лісового відбувся 5 квітня 2012 р.
    Якщо пані Dionisiya вважає, що це Зуєв у 2011 р. списав свою статтю з дисертації Лісового, то, мабуть, так і було.
     tongue
    avatar
    0
    4 OS • 17:01, 2023-03-21
    Усі покликання в публікації виділені синім кольором. Щоб перейти на покликання, треба клікнути по ньому мишкою. Мишка - це спеціальний пристрій, що приєднується до комп'ютера. biggrin
    avatar
    5 nikyer • 17:45, 2023-03-21
    FuckYouBill - то 100% ім'я користувача на комп'ютері, де рендерився pdf. В архіві два документи - в другому автор "User Name", так що на це я б взагалі не звертав уваги. Технічно, плагіат у роботі присутній. Цікава реакція нового міністра та суспільства на цю інформацію.
    avatar
    0
    6 OS • 17:54, 2023-03-21
    Так, це ім'я користувача. В Інтернеті пишуть, що FuckYouBill - це піратський Windows XP російської збірки.
    Недарма в США Україну віднесли до списку країн з активною крадіжкою ліцензійних програм, книжок, фільмів. Факт, підтверджений Національним репозитарієм!
    avatar
    7 nikyer • 18:05, 2023-03-21
    В 2012 знайти ліцензійну вінду в Україні було досить складно)) Виші як раз купляли вже тоді, але точно не на персональні комп'ютери викладачів/аспірантів)))
    avatar
    11 completeforecast • 20:09, 2023-03-21
    В 2012 переважна більшість ноутбуків в Україні продавалися з попередньо встановленою Windows 7, переважно Home Premium. До слова. саме в той рік майкрософт пропонував студентську ліцензію Windows 8 за дуже низьку ціну, як промо нової системи.
    avatar
    16 nikyer • 23:41, 2023-03-21
    Так, точно.. я ще в 2009, здається, купив Acer з ліцензійною сімкою. Але, все ж таки, піратська вінда в ті часи - ну дуууже поширене явище. І це як раз не показник академічної доброчесності... а от все інше, нажаль, так.
    avatar
    8 irinakondratiuk77 • 18:33, 2023-03-21
    Стоїть посилання в дисертації в квадратних дужках на першоджерело. Хотілося б побачити список літератури дисертації. На яке джерело посилається автор.
    avatar
    0
    9 OS • 19:03, 2023-03-21
    Ви можете завантажити дисертацію, клікнувши на відповідне посилання - воно виділене в тексті синім кольором.
    avatar
    10 completeforecast • 19:54, 2023-03-21
    Сторінки 69-70 дисертації, "На сучасному етапі найбільш типовими збереглись чотири основних соціальних стани" і далі, до "Деякі дослідники виділяють в окрему групу субкультуру бідності" - це "Навчально-методичний посібник з культурології - Чабан Н.І. 2007", Лекція №9 Культура, контркультура і субкультура періоду постмодернізму. В використаних джерелах про то згадки немає.
    avatar
    0
    12 OS • 20:10, 2023-03-21
    Лісовий уже заявив, що "має намір відправити свою кандидатську дисертацію на кілька авторитетних експертиз".
    Цікаво було б знайти чергові приклади плагіату після проведення таких "експертиз".
    avatar
    14 completeforecast • 21:34, 2023-03-21
    Там ще знайдуться запозичення, будьте певні. А "авторитетній експертизі" можна порадити почати з оцінки відповідності того тексту рівню кандидатської з філософії в цілому.
    avatar
    13 completeforecast • 21:10, 2023-03-21
    Сторінка 87. Від слів "Як зазначає О. Нельга" - два абзаци до слів "забезпечує кращу форму співпраці" - фрагмент знаходиться в тексті "Історіософський підхід до етнічного розвитку україни в системі “індивідуальне-суспільне” (Автор: Мудрак Володимир - http://archive.ndiu.org.ua/fulltext.html?id=725). В використаних джерелах послилання на цю статтю відсутнє.
    avatar
    15 mkruhlyak • 22:05, 2023-03-21
    Дуже сумно й прикро. Я ж була знайома з його батьком, Василем Лісовим. Лісовий-старший був людиною надзвичайної моральності, навіть в дрібницях. Познайомилась із ним на одній з наукових конференцій в 2000-х і попросила деякі джерела англійською, щоб відксерити. Коли повертала, принесла йому коробку цукерок - він навідріз відмовився. Згодом пан Василь мені не раз підказував джерела і пояснював складні аспекти, але коли я з вдячності включила його працю в список літератури (хоч вона там була не зовсім в тему), він мені дорікнув, що це не вельми доброчесна практика, і такого краще не робити. З Оксеном не знайома, але припускала, що з дисертацією він максимум міг скористатися батьківськими підказками. Тим більш, у Лісового-старшого був дуже місткий стиль, коли в лаконічному абзаці він висловлював думку, на яку в когось іншого пішла б сторінка, і він залюбки допомагав молодшим колегам, тож здавалось, що для його рідного сина академічне письмо не мало б бути проблемою. Підозрювала, що дисертація Лісового-молодшого, написана з бюрократичних мотивів, могла бути просто банально-поверховою, але щоб була аж настільки краденою - це просто в голові не вкладається, знаючи, яким був його батько.
    avatar
    17 tomachenko • 17:21, 2023-03-22
    Прикро... Статті писались на швидкоруч (усі 2011 р. в одному і тому ж збірнику). Тези не по темі.  Напевно і дисертація була написана  "за одну ніч"....очевидно для чиновницької кар'єри. Про принципи академічної доброчесності автор "забув"... Наукова новизна "запозичена", не допустимо...
    avatar
    18 completeforecast • 11:40, 2023-03-23
    "Міністр освіти та науки Оксен Лісовий, якого звинувачують у плагіаті, подав дисертацію на перевірку до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти."
    Я правильно розумію, що, якщо НАЗЯВО назве чорне-чорним а біле-білим, і пан міністр відмовиться від ступеня доценту - то ми матимемо очільником МОН людину, освіта якої - бібліотекар від інституту поплавського (якщо вірити вікіпедії) і з купленою/списаною дисертацією в бекграунді. І єдиний аргумент "за"- це те, що він "хороший хлопець"?
    avatar
    19 mkruhlyak • 13:44, 2023-03-23
    Якщо Лісовий справді відмовиться від ступеня, то ми матимемо очільником МОН людину, яка нарешті здатна визнавати помилки. Це був би сильний моральний крок, і якщо новопризначений міністр таки наважиться його зробити, тоді буде надія, що боротьба з халтурою відбуватиметься не лише на словах.
    avatar
    20 nikyer • 14:09, 2023-03-23
    Як на мене, логічніше було б в такому випадку відмовитись від посади. Бо створювати прецедент, коли міністром ОСВІТИ працює людина, кваліфікаційна робота якої офіційно визнана академічно недоброчесною - це шлях в нікуди.
    avatar
    22 mkruhlyak • 21:32, 2023-03-23
    Тут варто ще враховувати, що якщо він відмовиться від посади, йому на зміну може знов прийти хтось типу Шкарлета, кому відверто буде начхати на викриття і на доброчесність взагалі. За наших умов, можливо, доречнішим був би інший підхід - якщо посадовець визнає помилку і відмовляється від ступеня, то йому варто дати другий шанс, продовжити роботу на посаді, але вже без фейкової корочки. Це було б корисною спонукою для тих, хто під більшим чи меншим тиском бюрократії замазався в якомусь неподобстві - визнання помилки означатиме не руйнування кар'єри, а шанс надалі працювати чесно. Інакше є ризик, що на посади, звільнені тими, хто не втратив рештки совісті, прийдуть відверті паскуди.
    avatar
    0
    23 OS • 21:36, 2023-03-23
    Тоді і Коломойському віддати назад Приватбанк - і нехай далі працює чесно.
    avatar
    25 mkruhlyak • 21:53, 2023-03-23
    Ви вважаєте, що міністерство варто віддати якійсь із двох інших кандидатур? А реальність буде саме така. На жаль, в ситуації вибору між поганим і ще гіршим, людина, яка зробила неподобство, але намагається виправити помилку, це все ж таки кращий вибір, ніж людина, яка просто не заморочуватиметься, коли її зловлять на неподобстві.
    avatar
    26 completeforecast • 23:43, 2023-03-23
    Ви всерйоз пропонуєте стосувати відому етичну проблему вибору меншого зла - от, до призначення людини, щодо якої є певні сумніви в доброчесності, на посаду міністра? Тут опцій більше ніж дві - призначити т.в.о і знайти адекватного фахівця, зліквідувати міністерство, призначити когось з України але з освітою європейського університету, запросити іноземця, он, скажімо, Бернару Леві запропонувати якщо хочеться філософа на цю посаду (жартую, але...). Варіанти є. і тут не може бути й мови про вибір між поганим і не надто добрим.
    avatar
    28 mkruhlyak • 02:48, 2023-03-24
    Питання в тому, наскільки ці опції реалістичні. Можете скільки завгодно фантазувати на тему повітряних замків, мене ж цікавлять реальні сценарії. А реальність, на жаль, така, що в разі відставки Лісового його наступником з великою ймовірністю буде людина, яка в аналогічній ситуації просто проігнорує звинувачення чи навіть намагатиметься розправитися з викривачами. Тому мені близька позиція Антона Сененка - якщо Лісовий справді відмовиться від ступеня, зберігши посаду, це дає обережні підстави сподіватись на позитивні реформи.
    avatar
    29 completeforecast • 09:58, 2023-03-24
    Ок, поясню більш розширено.
    В цій дисертації, яку ми обговорюємо, в одному з скопійованих фрагментів йдеться про "субкультуру бідності (, в якій) перебільшуютться цінності сьогодення на противагу цінності майбутнього (с.70)". Загалом, мова навіть більше ніж про субкультуру - це цілком сформована і вкорінена поведінкова модель, щось на кшталт веберівської "protestantische ethik", але гірше - етика дефіциту, ethic of shortage. Одним з визначників цієї етичної моделі є мотивація діяти швидко, тут і сьогодні - "бо не хвате". Нестача ресурсу, і необхідність отримати до нього доступ "ось вже" абсолютно унеможливлює довготерміноване планування, призводить до здебільшого хибних рішень в середньотерміновому плануванні й, попри якісь одномоментні виграші та вигоди, зрештою спричинює системну деградацію і відчутне погіршення якості (життя, системи, суспільних стосунків) в цілому. Так от, рішення, що ви просуваєте - з пари невідповідних кандидатів обрати... ну навіть не знаю, хіба просто "свого" і більш харизматичного - це мислення і рішення саме в цій парадигмі, "бери вже бо й того не буде". А це неправильно. Да, можливо ми отримаємо якійсь більш-менш притомні тактичні рішення в короткотерміновому окресі, але дамо дуже потужнимй мессідж - купувати наукові ступені - МОЖНА, ба, навіть треба, он, погляньте вже другий міністр такий, існування отих "супермаркетів дипломів" - цілком ок, кльова практика, бо ж вимагають потім. Хай буде, чому ні. Піду й собі кандитатську з чисельних методів порішаю, завжди ту математику ненавидів (жартую).
    Але то все танці на "Титаніку", бажання гратися цими умовними науковими ступенями, чи й будувати на них кар’єру, коли на наступному кроці все завалиться через некомпетентність адміністраторів.
    Уявімо собі таку ситуацію - ви HR корпорації, і вам доручено найняти, скажімо, бізнес-аналітика на проект з значним кошторисом і складною реалізацією. До вас приходить кандидат- ба, навіть кілька кандидатів, в якийх в CV написана відверта лажа, і один з них в процесі співбесіди в цьому зізнається. Ви наймете кого з них на відповідальну роботу? А віддасте які преференції тому, хто зізнався?. Подумайте.
    avatar
    30 mkruhlyak • 16:04, 2023-03-24
    Ви таки не розглянули інший варіант. Кандидат, який не втратив рештки совісті, йде з посади. На його місце приходить зовсім безсовісний, в чиїй дисертації теж не менш відвертий плагіат, але у відповідь на викриття він в кращому разі ставиться до викривачів як до міських божевільних, в гіршому намагається з ними розправитись. Чиновницькій братії це подасть чіткий меседж - купувати наукові ступені можна цілком безпечно, на викривачів не варто зважати, а ті, хто в пориві чесності визнають помилки - лохи, яким треба подякувати, що вони звільняють місця для відвертих любителів "рішалова".

    Натомість у випадку "сценарію Лісового" месидж буде іншим - купівля дисертації є помилкою, яка хоч і не зруйнує кар'єру, але зрештою настане викриття, і доведеться втратити ступінь. Тож перспектива такої неприємності ослабить бажання купувати корочки. 

    У вашому прикладі з корпораціями, якщо таки доведеться обирати серед поганих кандидатів (розуміючи, що запросити когось збоку неможливо, і проєкт дістанеться комусь із наявних претендентів), я б надала преференції тому, хто зізнався, а не тому, хто мене збирається обманювати й надалі.
    avatar
    21 completeforecast • 14:30, 2023-03-23
    От в цьому геть не певен) Як на мене, то "сильним моральним кроком" було б надати текст дисертації, перероблений і очищений від запозичень та помилок і повторно захистити ступінь перед незалежною і неупередженою комісією, можливо навіть публічно. Так довів би, що писав сам і повністю володіє темою і контекстом. Тема там цікава і актуальність її за ці роки тільки збільшилася до речі. А відмовитися від ступеня, здобутого завдяки криво написаній і, можливо, тупо купленій роботі, будучи спійманим на цьому - в чому тут моральна сила, трохи незрозуміло.
    Та і якось наївно думати, що людина "з системи", яка точно знає як і де "порішати" науковий ступінь буде готовим цю систему змінювати.
    avatar
    24 mkruhlyak • 21:40, 2023-03-23
    Мені здається, Оксен Лісовий більше освітянський управлінець, а не вчений. У нормальній системі він би взагалі не писав дисертацію, і від нього її б просто не вимагали. Важко сказати про його мотиви, я вже зазначала, що знаючи його батька, була дуже прикро здивована цією історією. Але все ж з різних відгуків про МАН і про нього особисто, Лісовий-молодший справляє враження людини, що намагається щось зробити, хоча й іноді піддається тиску системи. Якщо він відмовиться від ступеня, це буде корисний прецедент для інших чиновників, про це влучно написав Антон Сененко. Принаймні, варто враховувати й іншу небезпеку - якщо Лісовий відмовиться від посади, то йому на зміну може прийти відвертий халтурник, якому буде глибоко начхати на всі викриття чи обурення вчених. Тож відмова від ступеня при збереженні посади може стати тим шляхом, який покаже вихід з глухого кута для тих, хто замазався в порочній системі, але бажає змінити її на краще.
    avatar
    27 completeforecast • 00:17, 2023-03-24
    Тю, та всі ж вільні люди. Хочеш - пишеш кандидатську, не хочеш - реалізуєш себе в інших галузях - бізнес, мистецтво - світ відкритий. Бо якийсь треш виходить - змусили написати дисертацію, напхавши в неї купу запозичень, русизмів, слово "негри", цитату карла маркса... Змусили стати міністром освіти. Якщо він "освітянський управлінець" то чому в нього перша освіта бібліотекар а друга філософ незрозуміло чого. Ні, вибачте, я відмовляюся всерйоз це сприймати і обговорювати, це треш і абсурд.
    avatar
    Copyright http://false-science.ucoz.ua/ © 2024
    Безкоштовний хостинг uCoz