Помилки та фальсифікації в наукових дослідженнях
Неділя, 2017-12-17, 19:42
Головне меню

Пошук

Корисні посилання
  • Комиссия по борьбе с лженаукой и фальсифика- цией научных исследований при Президиуме РАН
  • Диссернет
  • Троицкий вариант
  • Бюллетень "В защиту науки"
  • Антиплагиат.ru
  • Плагиат: Общественная доска позора
  • dissercomp.ru - Сравнение диссертаций и поиск плагиата

  • Календар
    «  Липень 2015  »
    ПнВтСрЧтПтСбНд
      12345
    6789101112
    13141516171819
    20212223242526
    2728293031

    Статистика

    Онлайн всього: 3
    Гостей: 3
    Користувачів: 0

    Архів записів

    Головна » 2015 » Липень » 9 » Ректор Мелітопольського ДПУ В. В. Молодиченко має докторську з плагіатом!
    10:59
    Ректор Мелітопольського ДПУ В. В. Молодиченко має докторську з плагіатом!

    Валентин Вікторович Молодиченко (1965 р. н.) – ректор Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького (з 2011 року), завідувач кафедри початкової освіти, доктор філософських наук, професор, член-кореспондент Міжнародної педагогічної академії, дійсний член Міжнародної академії безпеки життєдіяльності. Є членом спеціалізованої вченої ради К18.053.01 із захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук у Мелітопольському ДПУ.

    У 2011 р. захистив докторську дисертацію на тему "Соціокультурна динаміка цінностей у дискурсі модернізації освіти" на здобуття наукового ступеня доктора філософських наук за спеціальністю 09.00.10 – філософія освіти.

    (фото з сайту http://mdpu.org.ua/new/uk/pro/kervnictvo-unversitetu.html)

    Науковим консультантом дисертації виступив доктор філософських наук, професор, член-кореспондент НАН України Андрущенко Віктор Петрович, ректор Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова.

    Захист відбувся в Національному педагогічному університеті імені М.П. Драгоманова.

    І ось що цікаве: автореферат В. Молодиченка містить тексти, які дослівно можна знайти в інших дисертаціях!

    Давайте порівняємо (ліворуч – автореферат В. Молодиченка (див. тут), а праворуч – джерело, з якого був запозичений текст):

     

    Автореферат докторської дисертації Молодиченка Валентина Вікторовича "Соціокультурна динаміка цінностей у дискурсі модернізації освіти" (2010 р.)

    Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософських наук зі спеціальності 09.00.10 – філософія освіти. Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова. – Київ, 2010.

    (сторінки й текст)

    Інше джерело

    с. 24–25

    Доведено, що саме ціннісні орієнтації суспільства й особистості набувають виняткову актуальність і стають однією з провідних груп факторів, які обумовлюють мотивацію соціальних практик на всіх рівнях. Українське суспільство стоїть перед проблемою вироблення таких визначальних цінностей, прийнятних як для суспільства в цілому, так і для кожного з його членів. Пошук оптимальної моделі розвитку нашого суспільства полягає також у визначенні детермінант оптимізації розвитку ціннісних орієнтацій молоді, насамперед тієї, що вчиться, під якими ми маємо на увазі напрямки управлінських дій, здійснюючи які можна досягти такого стану ціннісних орієнтацій цієї групи молоді, що відповідало б потребам поступального розвитку суспільства.

    Встановлено, що цінності відіграють у суспільстві інтегративну роль, будучи індикатором міри соціальності особистості. На їх підставі особистість здійснює свій життєвий вибір. Особистісна система цінностей, побудована на системі цінностей, які домінують у суспільстві, а останні, у свою чергу, акумулюють і відбивають вибір певних цілей і засобів їх досягнення, зроблений на індивідуальному рівні. Стійка й несуперечлива структура ціннісних орієнтацій обумовлює такі якості особистості, як цілісність, надійність, вірність визначеним суспільством принципам і ідеалам, активність життєвої позиції.

    Показано, що цінності мають складну внутрішню структуру, маючи, зі змістовної точки зору, речовий, логічний, етичний та естетичний прояв. За сукупністю формальних ознак цінності варіюються як абсолютні й відносні, об’єктивні й суб’єктивні. Цінності мають переважно історичний характер, відбиваючи в концентрованому вигляді особливості соціокультурної життєбудови суспільства. У той же час, певні цінності здатні переростати тимчасові рамки, утворюючи позачасову ієрархічну систему загальнолюдських цінностей.

    З’ясовано, що основними внутрішніми й зовнішніми соціальними детермінантами формування ціннісно-нормативних орієнтацій молоді є культура й суспільство, які втілюються через них у різноспрямованих інституціоналізованих, а часом і в спонтанних процесах до трудової соціалізації індивідів. При цьому доведено, що в умовах суспільства, що трансформується,  практики дотрудової соціалізації  молоді підпадають впливу макроекономічних, макросоціальних і макрополітичних процесів, характерних для транзитивного суспільства; традиційних систем
    ціннісних орієнтацій населення, що відноситься до різних поколінних, регіональних і соціально-професійних груп населення; конфліктних зіткнень систем ціннісних орієнтацій окремих соціальних груп населення  суспільства, яке трансформується, що породжують ефективні форми соціальних практик, що мають, часом, девіантний характер; внутрішнього соціально-статусного конфлікту на рівні повсякденних соціальних практик особистості.

    На основі аналізу даних соціології з’ясовано, що в найбільш актуальних ціннісних системах молоді України – смисложиттєвій, інтеракціоністській і соціалізаційній – відбулися певні зміни, пов’язані з макросоціальними процесами, які відбуваються в суспільстві. Процес трансформації суспільства, що здійснюється при активній експансії субкультур західного типу, призводить до зменшення в системі ціннісних орієнтацій молоді, особливо її молодших вікових груп, цінностей патерналістсько-колективістського типу на користь цінностей ініціативно-індивідуалістського типу

    Показано, що духовне відродження й розвиток державності в Україні об’єктивно залежать саме від того, наскільки активно в цей процес буде включена молодь, у тому числі молодь, що вчиться. Зробити це можна лише за умови збереження, формування й цивілізованого розвитку національного менталітету, підйому усвідомленого патріотизму, самосвідомості молоді, що вчиться. Робити це доцільно як у процесі загальноосвітнього процесу, але й, у першу чергу, у процесі професійної підготовки учнівської молоді, коли детермінанти загального плану, часто не сприймані молодим поколінням, переходять у детермінанти, що відносяться до рівнів особливого й навіть одиничного.

     

     

     

    Висновки

    1. Доведено, що саме ціннісні орієнтації суспільства й особистості набувають виняткову актуальність і стають однією з провідних груп факторів, які обумовлюють мотивацію соціальних практик на всіх рівнях. Українське суспільство стоїть перед проблемою вироблення таких визначальних цінностей, прийнятних як для суспільства в цілому, так і для кожного з його членів. Пошук оптимальної моделі розвитку нашого суспільства полягає також у визначенні детермінант оптимізації розвитку ціннісних орієнтацій молоді, насамперед тієї, що вчиться, під якими ми маємо на увазі напрямки управлінських дій, здійснюючи які можна досягти такого стану ціннісних орієнтацій цієї групи молоді, що відповідало б потребам поступального розвитку суспільства.

    2. Встановлено, що цінності відіграють у суспільстві інтегративну роль, будучи індикатором міри соціальності особистості. На їх підставі особистість здійснює свій життєвий вибір. Особистісна система цінностей, побудована на системі цінностей, які домінують у суспільстві, а останні, у свою чергу, акумулюють і відбивають вибір певних цілей і засобів їх досягнення, зроблений на індивідуальному рівні. Стійка й несуперечлива структура ціннісних орієнтацій обумовлює такі якості особистості, як цілісність, надійність, вірність визначеним суспільством принципам і ідеалам, активність життєвої позиції.

    3. Показано, що цінності мають складну внутрішню структуру, маючи, зі змістовної точки зору, речовий, логічний, етичний та естетичний прояв. За сукупністю формальних ознак цінності варіюються як абсолютні й відносні, об’єктивні й суб’єктивні. Цінності мають переважно історичний характер, відбиваючи в концентрованому вигляді особливості соціокультурної життєбудови суспільства. У той же час, певні цінності здатні переростати тимчасові рамки, утворюючи позачасову ієрархічну систему загальнолюдських цінностей.

    8. З’ясовано, що основними внутрішніми й зовнішніми соціальними детермінантами формування ціннісно-нормативних орієнтацій молоді є культура й суспільство, які втілюються через них у різноспрямованих інституціоналізованих, а часом і в спонтанних процесах дотрудової соціалізації індивідів. При цьому доведено, що в умовах суспільства, що трансформується, практики дотрудової соціалізації молоді підпадають впливу макроекономічних, макросоціальних і макрополітичних процесів, характерних для транзитивного суспільства; традиційних систем ціннісних орієнтацій населення, що відноситься до різних поколінних, регіональних і соціально-професійних груп населення; конфліктних 
    зіткнень систем ціннісних орієнтацій окремих соціальних груп населення суспільства, яке трансформується, що породжують ефективні форми соціальних практик, що мають, часом, девіантний характер; внутрішнього соціально-статусного конфлікту на рівні повсякденних соціальних практик особистості.

    9. На основі аналізу даних соціології з’ясовано, що в найбільш актуальних ціннісних системах молоді України – смисложиттєвій, інтеракціоністській і соціалізаційній – відбулися певні зміни, пов’язані з макросоціальними процесами, які відбуваються в суспільстві. Процес трансформації суспільства, що здійснюється при активній експансії субкультур західного типу, призводить до зменшення в системі ціннісних орієнтацій молоді, особливо її молодших вікових груп, цінностей патерналістсько-колективістського типу на користь цінностей ініціативно-індивідуалістського типу.

    12. Показано, що духовне відродження й розвиток державності в Україні об’єктивно залежать саме від того, наскільки активно в цей процес буде включена молодь, у тому числі молодь, що вчиться. Зробити це можна лише за умови збереження, формування й цивілізованого розвитку національного менталітету, підйому усвідомленого патріотизму, самосвідомості молоді, що вчиться. Робити це доцільно як у процесі загальноосвітнього процесу, але й, у першу чергу, у процесі професійної підготовки учнівської молоді, коли детермінанти загального плану, часто не сприймані молодим поколінням, переходять у детермінанти, що відносяться до рівнів особливого й навіть одиничного.

    Джерело:

    Дьяконов Ігор Вікторович, "Соціально-філософський аналіз ціннісних орієнтацій учнівської молоді України", автореферат кандидатської дисертації, 2008 р.

    с. 24

    Проблема цінності – це, по суті, проблема цілісного ставлення людини до світу й самої себе. Саме тому ця проблема постає як проблемою науки, так і всіх інших видів знання, й може досліджуватись в кожній галузі пізнавальної людської діяльності з різних боків та різних методологічних позицій. Проте, найбільш інтеґральна концепція всіх основних ціннісних проблем постає можливою лише в межах філософсько-освітнього дослідження, в межах такого його спеціального розділу як філософська теорія цінності (аксіологія). Виходячи з природи й сутності філософського знання, в її історії та сучасності неможливим видається існування неціннісної філософії, філософії, «вільної від цінності й цінностей»

     

     

     

     

    Висновки

    1. Проблема цінності – це, по суті, проблема цілісного ставлення людини до світу й самої себе. Саме тому ця проблема постає як проблемою науки, так і всіх інших видів знання, й може досліджуватись в кожній галузі пізнавальної людської діяльності з різних боків та різних методологічних позицій. Проте, найбільш інтеґральна концепція всіх основних ціннісних проблем постає можливою лише в межах соціально-філософського дослідження, в межах такого його спеціального розділу як філософська теорія цінності (аксіологія). Виходячи з природи й сутності філософського знання, в її історії та сучасності неможливим видається існування неціннісної філософії, філософії, «вільної від цінності й цінностей».

    Джерело:

    Стрелецькая Ірина Геннадіївна, "Цінність як предмет соціально-філософського аналізу (методологічний і лінгвосемантичний аспекти)", автореферат кандидатської дисертації, 2008 р.

    с. 26

    Визначено концептуальні засади освітньої політики держави, провідними серед яких є забезпечення принципу антропності та дотримання світоглядного плюралізму, що спрямовані на створення умов для реалізації особистісного потенціалу кожної людини засобами освіти у дискурсі забезпечення конституційних прав і свобод особистості на інформацію і рівний доступ до освіти.

     

     

     

     

     

    с. 6.

    …визначено концептуальні засади освітньо-інформаційної політики держави, провідними серед яких є забезпечення принципу антропності та дотримання світоглядного плюралізму, що спрямовані на створення  умов для реалізації особистісного потенціалу кожної людини засобами освіти у дискурсі забезпечення  конституційних прав і свобод особистості на інформацію і рівний доступ до освіти;

    Джерело:

    Ярошенко А.О. Становлення освітньо-інформаційної політики України в умовах модернізації освіти – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософських наук зі спеціальності 09.00.10 – філософія освіти. – Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова. – Київ, 2010.

    с. 26–27

    Доведено, що сучасне суспільство потребує постійного оновлення технологій, а отже, й переосмислення системи відтворення та ретрансляції знань, нової парадигми освіти. Якщо тривалий час філософією освіти була діалектико-матеріалістична теорія пізнання в її західноєвропейському варіанті, то в Україні на початку XXI століття розроблено нову філософію освіти, яка узагальнює різні, найбільш прогресивні ідеї: філософію всеєдності, концепцію ноосфери, глобальної освіти, філософію серця, життєтворчості, діалогу культур, ідеї синергетики, впливу космосу на життя людини та інші.

     

     

     

     

     

    с. 10–11

    …сучасне суспільство потребує постійного оновлення технологій, а отже, й переосмислення системи відтворення та ретрансляції знань, нової парадигми освіти. Якщо тривалий час філософією освіти була діалектико-матеріалістична теорія пізнання в її західноєвропейському варіанті, то в Україні на початку XXI століття розроблено нову філософію освіти, яка узагальнює різні, найбільш прогресивні ідеї: філософію всеєдності, концепцію ноосфери, глобальної освіти, філософію серця, життєтворчості, діалогу культур, ідеї синергетики, впливу космосу на життя людини та інші.

    Джерело:

    Скубашевська О.С. Філософія інноваційного розвитку освіти в умовах становлення інформаційного суспільства в Україні. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософських наук зі спеціальності 09.00.10 – філософія освіти. Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова. – Київ, 2010.

    Увага: п'ять (!) висновків дисертації переписані слово в слово (це до речі стовідсотковий плагіат) з кандидатської дисертації Ігоря Вікторовича Дьяконова «Соціально-філософський аналіз ціннісних орієнтацій учнівської молоді України», яка була захищена на три роки раніше, в 2008 році. Слово в слово злизані висновки 1, 2, 3, 8, і 9 дисертації Дьяконова.

     

    ПЕРЕЛІК "постраждалих", у кого були вкрадені матеріали для докторської дисертації В. Молодиченка:

    1. Дьяконов І.В. Соціально-філософський аналіз ціннісних орієнтацій учнівської молоді України. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук зі спеціальності 09.00.03. – соціальна філософія та філософія історії. – Запорізький національний університет, Запоріжжя, 2008. (див. тут)

    2. Стрелецькая І.Г. Цінність як предмет соціально-філософського аналізу (методологічний і лінгвосемантичний аспекти). Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук зі спеціальності 09.00.03 – соціальна філософія та філософія історії. 2008.

    3. Ярошенко А.О. Становлення освітньо-інформаційної політики України в умовах модернізації освіти. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософських наук зі спеціальності 09.00.10 – філософія освіти. – Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова. – Київ, 2010.

    4. Скубашевська О.С. Філософія інноваційного розвитку освіти в умовах становлення інформаційного суспільства в Україні. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософських наук зі спеціальності 09.00.10 – філософія освіти. Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова. – Київ, 2010.

    5. Дудник Ю.П. «Організаційно-педагогічні умови модернізації ринку освітніх ресурсів вищої школи в автономній республіці Крим» (спеціальність 13.00.01 – загальна педагогіка та історія педагогіки, дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук), яка була захищена в 2009 році.

    6. Сокурянська Л.Г. «Ціннісна детермінація становлення соціальної суб’єктності студентства в умовах соціокультурної трансформації» (спеціальність 22.00.04 - спеціальні та галузеві соціології, дисертація на здобуття наукового ступеня доктора соціологічних наук, що була захищена в 2007 році).

    7. Татенко В.О. Соціально-психологічні механізми впливу людини на людину // Соціальна психологія. Український науковий журнал. – 2003. – №1. – С. 60–72.

    Я вважаю, що практично вся стаття В.О. Татенка вмістилась в розділ п’ятий дисертації Молодиченка, що має назву «Маніпуляція цінностями та засоби убезпечення молоді від руйнаційних ідеологічних впливів», – і це видно з тексту автореферату.

    8. Зюзіна Т.О. Науки про культуру та мистецтво в структурі гуманітарної університетської освіти: аналіз зарубіжних тенденцій  // Вища школа. – № 5. – 2005. – С. 89–103.

    9. Налетова И.В. Становление, развитие и модернизация современного университета. 2003. (http://socio.tamb.ru/1.htm)

     

    Дисертація В. Молодиченком була виконана фактично за рік, а майже всі «даківські» статті (біля 20) вийшли впродовж двох років. Це не наука! До того ж він ледве зробив (чи то сам?) рівно 20 статей – жодної більше, це теж наводить на сумніви, що треба було тільки дотриматися формальних вимог.

    В авторефераті наводиться багато конференцій як свідчення апробації, але ж в переліку статей цього «науковця» є тільки одні тези конференцій. Що це? Людина не виступала і не брала участі в роботі цих конференцій? Тоді навіщо на них посилатися?

    І є ще одна прикра річ – після стрімкого захисту стрімко написаної дисертації наш поважний ректор (тоді ще в.о. ректора) практично за три місяці отримав звання професора – поясніть мені, будь ласка, як можна написати 10 «даківських» статей за три місяці весни 2011 року (а це була формальна вимога ДАКу)? Я переконаний, що в цій атестаційній справі можна знайти багато недоліків та навіть підлогів.

    Маємо думати, що дисертація зроблена та звання професора отримані «під замовлення», щоб зайняти посаду ректора практично в умовах відсутності конкурентів. На користь цього свідчать так звані вибори ректора в МДПУ – вибори з одним претендентом, це був справжній фарс! Тоді його активно підтримував пан Суліма, зараз його вже немає у керівництві, але ж хто зараз покриває нашого «науковця-ректора»?

    Як пише українська Вікіпедія, "В. В. Молодиченко приділяє значну увагу роботі з обдарованою молоддю: здійснює керівництво науковими дослідженнями студентів, магістрантів, аспірантів. Окрім цього, Валентин Вікторович співпрацює з учнівською молоддю м. Мелітополя та Мелітопольського району" (див. тут). Цікаво, чи ділиться він з молоддю своїм досвідом плагіату?

    Сергій Мурай

    Переглядів: 1297 | Додав: OS | Рейтинг: 3.0/2
    Всього коментарів: 1
    avatar
    0
    1
    Автор расследования - Сергей Мурай - опубликовал его 4 июля 2014 г. (год назад!!!) на сайтеhttp://usw.com.ua/profiles/blogs/2031682:BlogPost:103356, и 11 июля 2014 года на сайте http://h.ua/story/405958/.
    Количество просмотров на 09.07.2015 соответственно 304+1040=1344.

    Поскольку данная особь - Молодыченко - работает как ни в чём не бывало ректором, причём имеет наглость на сайте своего вуза http://www.mdpu.org.ua/new/uk.html разместить раздел "Про запобігання академічному плагіату" (http://www.mdpu.org.ua/new/uk/2015-04-21-07-35-02.html), делаем ВЫВОД, что МОН не чешется и чесаться не собирается.
    avatar
    Copyright http://false-science.ucoz.ua/ © 2017
    Безкоштовний хостинг uCoz