Помилки та фальсифікації в наукових дослідженнях
П`ятниця, 2024-03-29, 16:06
Головне меню

Пошук

Корисні посилання
  • StrikePlagiarism - Пере- вірка документа на плагіат

  • Календар
    «  Грудень 2016  »
    ПнВтСрЧтПтСбНд
       1234
    567891011
    12131415161718
    19202122232425
    262728293031

    Статистика

    Онлайн всього: 1
    Гостей: 1
    Користувачів: 0

    Архів записів

    Головна » 2016 » Грудень » 7 » Мильна опера на три дії: «Чи може бути соромно тим, у кого відсутня совість?»
    19:37
    Мильна опера на три дії: «Чи може бути соромно тим, у кого відсутня совість?»

    Пролог

    Мова йде про Раїсу Петрівну Ромак – чергову дисертантку академіка В. М. Запорожана, вже знайомого публіці з приводу академічної недоброчесності, яка не має елементарних знань з генетики, але написала дисертацію зі спеціальності «генетика». Дисертація, в якій відсутні не тільки наукова новизна та практична значущість, але й здоровий глузд, була успішно захищена в Одеському національному медичному університеті на засіданні спеціалізованої вченої ради, серед членів якої не було жодного доктора наук зі спеціальності «генетика». Незважаючи на перепони з боку головних дійових осіб та їх помічників, правда перемогла – вперше у 2015 р., коли рішенням Атестаційної колегії МОН було відмовлено Ромак Р. П. у присудженні наукового ступеня кандидата медичних наук. Дисертантка та її керівник на той час навіть не здогадувалися, що їх важка наукова праця є крім всього ще й плагіатом. Вони продовжували боротьбу, писали апеляції та зверталися до суду. Їм на допомогу приходили співробітники МОН, проте, незважаючи на командні закулісні ігри, правда вдруге отримує перемогу – у 2016 р. на повторній колегії МОН було залишено в силі попереднє рішення Атестаційної колегії.

    Проте, деякі чиновники МОН вирішують діяти спішно і в умовах особливої таємності. Інтрига в тому, що на сайті МОН, незважаючи ані на рішення колегій, ані на доведені додаткові факти тотального плагіату в дисертації Ромак Р.П., з’являється ганебний наказ – № 1390 від 18.11.2016.

    Отже, розпочинаємо.

     

    Частина 1

    Дисертація Раїси Петрівни Ромак «Удосконалення діагностики та прогнозування проліферативних захворювань молочної залози шляхом оцінки стану метилування генів DKK4 та GSR» на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук зі спеціальності 03.00.15 – генетика (науковий керівник – академік НАМНУ, професор Запорожан В.М.) була захищена 23 травня 2014 року на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.600.02 Одеського національного медичного університету.

    Насамперед треба зазначити, що мало місце порушення пункту 2.5 Положення про спеціалізовану вчену раду, оскільки у складі цієї спеціалізованої вченої ради не тільки не було двох третин докторів наук, а й жодного доктора наук/професора зі спеціальності «генетика».

    16 червня 2014 дисертація Ромак Р. П. вперше розглядалася на засіданні експертної ради МОН, де я була призначена експертом.

    На підставі експертного аналізу було встановлено, що мета дослідження не досягнута. Наукова новизна та практична значущість роботи відсутні, висновки в роботі є безпідставними через очевидну необґрунтованість результатів, грубі помилки та некоректний статистичний аналіз експериментальних даних. Отримані автором результати виявилися відверто хибними. Так, отриманий розподіл алелів у жінок Одеської області не відповідає європейській популяції, а є характерним для Нігерії, Кенії та в цілому африканського населення.

    Обсяг самої дисертації штучно збільшено за рахунок інформації, яка не має відношення до мети або завдань дослідження. Половина вказаних джерел зовсім не згадувалися в огляді літератури, в той же час посилання на ті, що наведені, взагалі не мають відношення до предмету обговорення та не узгоджуються з текстом дисертації.

    Зазначу, що жодного серйозного зауваження до дисертації не було зроблено ані з боку членів спеціалізованої вченої ради, ані з боку опонентів, водночас як ця робота цілком не відповідає вимогам пункту 11 «Порядку присудження наукових ступенів і присвоєння вченого звання старшого наукового співробітника».

    Якісь незрозумілі речі мали місце і в атестаційній справі: у копії трудової книжки дисертанта написано, що Ромак Р.П. працює клінічним ординатором кафедри хірургії ОдНМУ. Але на всіх сторінках справи вказано, що вона є клінічним ординатором кафедри онкології та променевої діагностики.

    Всі ці факти, підтверджені численними прикладами, були детально представлені мною на засіданні експертної ради 16 червня 2014, на яке Ромак Р.П. була запрошена особисто. Під час співбесіди виявилося, що здобувач не змогла відповісти на жодне питання, не розуміє принципів, які покладені в основу методик, не має елементарних знань з генетики, якими повинні володіти навіть студенти початкових курсів (наприклад, різниця між алелями та генотипами, між мітозом та мейозом тощо). Все це було описано у відгуку й занесено до протоколу засідання. Слід зазначити, що мій відгук якимось чином зник зі справи, але чудом залишився протокол, в якому є всі деталі засідання, питання та відповіді тощо. За результатами обговорення дисертації експертною радою було рекомендовано наступне: «враховуючи, що робота по суті є молекулярно-генетичною, доцільно провести додаткову експертизу в Інституті молекулярної біології та генетики НАНУ».

     

    Частина 2

    Незважаючи на рекомендацію експертної ради направити роботу Ромак Р.П. до Інституту молекулярної біології та генетики НАНУ, її відправляють на додаткову експертизу до Харківського спеціалізованого медико-генетичного центру й швиденько отримують позитивний відгук. Але знову мало місце порушення нормативних документів. Пунктом 26 Порядку передбачено, що МОН може надсилати дисертації та атестаційну справу для додаткового розгляду (колективного рецензування) до іншої спеціалізованої ради, до вищого навчального закладу або наукової установи. Харківський спеціалізований медико-генетичний центр не має повноважень, делегованих МОН для проведення додаткового розгляду дисертацій. Крім того, член-кореспондент НАМНУ проф. Гречаніна О. Я. – директор Харківського спеціалізованого медико-генетичного центру – раніше вже надала цілком позитивний відгук на автореферат цієї дисертації, тобто рецензія за визначенням не могла містити серйозних зауважень. Слід підкреслити, що у проф. Гречаніної О. Я. та її співробітників вже були виявленні порушення пунктів 30 і 40 вимог нормативно-правових актів з питань атестації наукових кадрів (накази МОН № 462 від 25.04.2013 р. та № 1608 від 21.11.2013 р.).

    Далі були недолугі листи одеських колег-захисників з інформацією, яка не відповідає дійсності, спроби швиденько провести повторне голосування експертної ради та позбавитися від незалежного експерта.

    Враховуючи вищезазначене, я звернулася до тодішнього міністра МОНУ С. М. Квіта.

    Була призначена повторна додаткова експертиза в Інституті молекулярної біології та генетики НАН України – провідному закладі у галузі генетики, в якому виконуються багато суто медичних досліджень, зокрема стосовно злоякісних пухлин. Було проведене колективне рецензування, і дисертація отримала негативну оцінку. Дисертантка не відповіла на жодне питання, пояснюючи глибоко здивованим членам ради, що вона не генетик, а хірург, а на спеціальності «генетика» наполягав її науковий керівник академік В. М. Запорожан.

    На засіданні Атестаційної колегії МОН 28.04.2015 р. було одноголосно прийнято рішення скасувати рішення спеціалізованої вченої ради Одеського національного медичного університету про присудження Ромак Р. П. наукового ступеню кандидата медичних наук зі спеціальності 03.00.15 «генетика».

     

    Частина 3

    На дане рішення Атестаційної Колегії МОН Ромак подала апеляційну скаргу, для розгляду якої була створена апеляційна комісія на чолі з академіком НАН С. В. Комісаренко. 30.03.2016 комісія підписала висновок, що апеляція не містить аргументів по суті виявлених недоліків та зауважень, і підтверджує рішення Атестаційної колегії МОН України від 28 квітня 2015 року щодо відмови у присудженні Ромак Р. П. наукового ступеня кандидата медичних наук зі спеціальності 03.00.15 «Генетика».

     Можливо, завдяки впевненості наукового керівника дисертантки, академіка В. М. Запорожана, що при певних обставинах все можливо «порішати», наші герої-науковці звертаються до суду. Цілком зрозуміло, що в МОН ще залишилися «справжні друзі», кому ось ця правда не була потрібна раніше та не потрібна зараз. Немає значення, що вже не працює у МОН Бондаренко. Його однодумці, такі як С. Д. Криштоф, продовжують його «справу». Це відобразилося в тому, що МОН не надав до Одеського окружного та апеляційного суду жодного факту порушення нормативних документів ані при захисті дисертації в спецраді Одеського медуніверсітету, ані при направлені роботи до Харківського центру. Не було також надано висновків апеляційної комісії, та взагалі у всіх матеріалах судових справ наявна маніпуляція фактами. При цьому слід зазначити, що дана робота розглядалася відповідно до редакції Порядку присудження наукових ступенів (від 24.07.2013 року), в якому рішення апеляційної комісії, яке затвердила Атестаційна колегія, було остаточне (п.44 Порядку…).

    На колегію, що мала відбутися 29 вересня 2016 року, вже було підготовлене відповідне рішення про виконання постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2016 р. – «визнати протиправним і скасувати пункт 3 Наказу МОН від 28 квітня 2015р… та зобов’язати МОН видати Ромак Р. П. диплом про присудження наукового ступеню кандидата медичних наук зі спеціальності «генетика»», про що з гордістю мені заявила С. Д. Криштоф за декілька днів до засідання колегії МОН. Але скасування пункту 3 Наказу МОН не означає скасування рішення Атестаційної колегії МОН України від 28 квітня 2015р.

    Тоді терміново 27 вересня 2016 р. я домоглася зустрічі з міністром освіти пані Лілією Гриневич. Треба сказати, що вона уважно поставилася до фактів цієї справи, погодилася з порушеннями і зазначила, що суд не може давати такі вказівки МОН.

    Беручи до уваги всі реалії цієї справи, що відбувалися протягом 2,5 років, все ж неможливо було спрогнозувати рішення колегії. При перегляді матеріалів справи та самої дисертації, яка є профанацією за формою та змістом, у мене виникла думка, звідки у людей така наглість, можливо ніхто з них не читав, що там написано. Тому я вирішила перевірити цю роботу на плагіат. Жах! Коментарі не потрібні, достатньо продемонструвати лише один розділ власних досліджень:

     

    В день Атестаційної колегії МОН 29.09.16 я передала на ім’я пані Лілії Гриневич лист А-4277 від 29.09.16, в якому надала докази плагіату в дисертації та виокремила порушення нормативних положень у справі Ромак Р. П.

    На Атестаційній колегії МОН було одноголосно прийнято рішення: «Залишити в силі рішення колегії від 28 квітня 2015 року в частині скасування рішення спеціалізованої вченої ради Д 41.600.02… про присудження Ромак Раїсі Петрівні наукового ступеню кандидата медичних наук зі спеціальності 03.00.15 генетика» (відповідний наказ МОН від 29.09.16 № 1166.). На колегії також було вирішено звернутися до суду з матеріалами, які не були враховані при винесенні попередніх рішень, та встановленими фактами плагіату.

    Здавалось б, кінець опери, але старі традиції живі, як ніколи. В умовах особливої таємності на сайті МОН, незважаючи ані на рішення колегій, ані на наведені додатково факти тотального плагіату в дисертації Р. П. Ромак, з’являється ганебний наказ – № 1390 від 18. 11. 16 за підписом в/о міністра В. В. Ковтунця «Про затвердження рішення одеської вченої ради та присудження Ромак Р. П. наукового ступеню». Як чудово виглядає: МОН пише накази та присуджує наукові ступені згідно з вимогою адміністративного суду! «Пахнуло добрым старым времечком» (Салтыков-Щедрин).

     

     

    Епілог

    18 листопада 2016 р. – це день, коли в МОН зроблена спроба відродили лисенковщину. Тоді теж добилася визнання людина, яка була далека від генетики, і в трагедії, яка сталася, було винне керівництво та всі ті, хто підтримав псевдонауку. Але завжди були люди, які не боялися, вони є і зараз.

     Залишилися два питання.

    Перше – до міністра пані Гриневич: чи зможе вона терміново визнати ганебний наказ помилковим, щоб ця зрада науки не залишилася пов’язаною саме з її ім’ям?

    Друге питання – до Дисергейту: може, всі дисертації, які були захищені під керівництвом академіка Запорожана, є плагіатом, чи в його науковій школі є винятки?

     

    Заступник голови експертної ради з питань проведення експертизи дисертаційних робіт

    з профілактичних, медико-біологічних та фармацевтичних наук МОН України, член-кор. НАМН України,

    професор С. Б. Арбузова

    Переглядів: 3728 | Додав: OS | Рейтинг: 3.0/8
    Всього коментарів: 2
    avatar
    0
    1 OS • 23:03, 2016-12-07
    З рішенням Одеського окружного адміністративного суду, про яке йде мова, можна ознайомитися тут:

    http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/57203238
    avatar
    2 bav99 • 10:10, 2016-12-11
    Нажаль наказ МОН відмінити неможливо, оскільки він відповідає рішенню суду, яке слід було ОСКАРЖИТИ. ОТАКЕ У НАС СУДОЧИНСТВО.
    avatar
    Copyright http://false-science.ucoz.ua/ © 2024
    Безкоштовний хостинг uCoz