Помилки та фальсифікації в наукових дослідженнях
Вівторок, 2024-02-27, 03:00
Головне меню

Пошук

Корисні посилання
  • StrikePlagiarism - Пере- вірка документа на плагіат

  • Календар
    «  Грудень 2023  »
    ПнВтСрЧтПтСбНд
        123
    45678910
    11121314151617
    18192021222324
    25262728293031

    Статистика

    Онлайн всього: 1
    Гостей: 1
    Користувачів: 0

    Архів записів

    Головна » 2023 » Грудень » 27 » Дисертація на халяву: Олена Авраменко. Знову Харківський педагогічний університет
    20:21
    Дисертація на халяву: Олена Авраменко. Знову Харківський педагогічний університет

    Дисертація на халяву: Олена Авраменко. Знову Харківський педагогічний університет

    Не дивлячись на різні нововведення від Міністерства освіти і науки, українські новоявлені «доктори філософії» продовжують захищати свій непотріб на матеріалі російських дисертацій. Цього разу нас вразила Олена Валеріївна Авраменко – завідувач відділу сучасної хореографії Харківського обласного Палацу дитячої та юнацької творчості

    Частина 1. Фальшива дисертація

    Авраменко Олена Валеріївна. Формування в майбутніх хореографів інформаційно-комунікаційної компетентності у процесі вивчення фахових дисциплін. — Дис. … доктора філософії (спеціальність 011 Освітні, педагогічні науки). — Харків, 2021.

    Цю дисертацію Авраменко О. В. захистила 09.02.2021 року у спеціалізованій вченій раді ДФ 64.053.061, створеній у Харківському національному педагогічному університеті імені Г. С. Сковороди відповідно до наказу МОН України № 1446 від 28.12.2021 року. На сайті спецради відсутні текст дисертації та рецензії двох рецензентів.

    Дисертація О. В. Авраменко відсутня на сайті НРАТ, але розміщена на сайті ХНПУ тут (веб-архівна копія – тут).

    Науковий керівник – доктор педагогічних наук, професор Перетяга Людмила Євгенівна.

    Свої 12 праць за темою дисертації Авраменко опублікувала в 2017–2020 рр. Їх ми не аналізували, а ось щодо дисертації виявили, що вона містить текстові збіги (плагіат) з такими джерелами:

    1. Безызвестных Е. А. Электронный портфолио как средство формирования ИКТ-компетентности будущих педагогов-тьюторов. – Дисс. … канд. пед. наук. – Красноярск, 2019. (Розміщена на сайті Сибірського федерального університету).

    2. Соловьева Р. А. Педагогическое сопровождение формирования ИКТ-компе­тентности студентов в условиях регионального вуза. – Дисс. … канд. пед. наук. – Улан-Удэ, 2019. (Розміщена на сайті Бурятського державного університету).

    3. Павинская К. В. Формирование готовности студентов-хореографов к здоровьесберегающей деятельности. – Дисс. … канд. пед. наук. – Самара, 2020. Ця дисертація продається на цьому сайті, завантажити безкоштовно можна тут).

    4. Мартиненко О. Формування професійної компетентності майбутніх учителів хореографії в умовах вищого навчального закладу // Проблеми підготовки сучасного вчителя. – 2015. – Вип. 12(2). – С. 165–174. (Див. тут).

    5. Романовський О. Г., Гриньова В. М., Жерновникова О. А., Штефан Л. А., Фазан В. В. Формування цифрової компетентності майбутніх учителів математики : констатувальний етап // Інформаційні технології і засоби навчання : електрон. наук. фах. вид. / Ін-т інформ. технол. і засобів навчання Нац. акад. пед. наук України, Ун-т менедж. освіти Нац. акад. пед. наук України. – Київ : НАПН, 2018. – Т. 65, № 3. – С. 184–200. (Див. тут).

    6. Ковінько А. В. Підготовка майбутніх учителів до розвитку творчого потенціалу молодших школярів засобами арт-терапії. – Дис. … канд. пед. наук. – Харків, 2017. (Див. тут).

    7. Ратушняк Д. Ю. Подготовка студентов медицинского колледжа к использованию информационных технологий в будущей профессиональной деятельности. – Дисс. … канд. пед. наук. – Шуя, 2016. (Розміщена на сайті Ярославського державного педагогічного університету ім. К. Д. Ушинського).

    8. Попова О. В., Губа А. В. Особистісно-діяльнісний підхід // Наукові підходи до педагогічних досліджень: колективна монографія / За заг. ред. д. пед. наук, професора, чл.-кор. НАПН України В.І. Лозової. – Харків, 2012. – С. 216–244. (Див. тут).

    9. Семеріков С. О. Фундаменталізація навчання інформатичних дисциплін у вищій школі: Монографія. – Кривий Ріг: Мінерал; К.: НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2009. (Див. тут).

    З’ясовано, що Авраменко О. В. у переписаному (сплагіаченому) тексті замінювала Росію на Україну, російське на українське, а з метою підігнати чужий текст під назву своєї дисертації («Формування в майбутніх хореографів інформаційно-комунікаційної компетентності у процесі вивчення фахових дисциплін») багато разів замінювала слова «педагог», «інженер», «учитель математики», «медичний працівник» на «хореограф»:

    Авраменко вже навіть вимагає підготовку майбутніх хореографів «співвіднести з основними пріоритетами модернізації охорони здоров’я»:

    Покликання, які робить у переписаних російських текстах Авраменко О. В., не мають жодного значення, – усі вони фальшиві:

    А ось приклади фальшивих тверджень дисертантки, що це нібито вона проводить якісь дослідження, щось розробила, що саме вона робить якісь висновки і щось пропонує:

    Переписуючи російський текст, Авраменко О. В. видалила абревіатуру ФГОС («Федеральный государственный образовательный стандарт»), яка стосується освіти в Росії:

    А ось іще приклади переробки (з редагуванням) російського тексту в український:

    Використання дисертанткою, скоріш за все, машинного перекладу призвело до утворення таких малограмотних фраз, як: «формувати особистісний суть по відношенню змісту, який засвоюється» (с. 28); «доступ до електронної інформаційно-освітньому середовищі» (с. 31); «педагогічна підтримка рефлексії яка навчається в результаті реалізації індивідуальних освітніх маршрутів» (с. 42).

    А в реченні «На основі вищезазначеного слід схаракетризувати основну мету і завданнями в контексті нашого дослідження…» (с. 42) саме ця фраза є власним твором дисертантки, оскільки аналог відсутній в російському джерелі. І вона яскраво "схаракетризовує" її освітній рівень:

    Іще один власний продукт дисертантки – це вислів, яким вона замінила слово в переписаному тексті. Було: «хореографічних здібностей учнівського колективу», а стало: «хореографічних здібностей здобувачів освітиського колективу». Ось так! Освітиський колектив!

    А ось чудовий приклад спотикання дисертантки (власне, як і росіянки) на такому складному слові як рабола… лобара… лобора… та ні, лабароторія, ось!

    А на с. 130 з’являється якесь чудернацьке «взаімооценіваніе»!

    Гаразд, не будемо чіплятися до орфографії. Рушимо далі.

    Часто дисертантка, переписуючи чужий текст, замінює прізвище вченого з російської дисертації на якесь українське:

    Виникає питання: як іще треба вплинути на свідомість дисертантів та їх керівників, щоб припинити наводити в своїх дисертаціях визначення термінів зі «Словника російської мови» С. Ожегова? Ось читаємо таке:

    Бездумне копіювання О. Авраменко чужого тексту призвело до того, що вона пропонує майбутнім хореографам займатися "об’єктами нерухомості", "землевпорядними та кадастровими роботами":

    Далі "майбутнім хореографам" пропонується займатися дистанційним зондуванням Землі, а на наступній сторінці – землевпорядною документацією:

    А ось яка красота:

    А на с. 59 дисертантка Авраменко пише, що «Електронне інформаційно-освітнє середовище ЗВО повинно забезпечувати такі напрями, відповідно до вимог ОП: … доступ до… електронних освітніх ресурсів (ELIBRARY.RU, Юрайт, Znanium.com, Консультант +, Руконт, EBSKO, ЛітРес, Лань, IPRbooks і ін.)», – і тут ми бачимо перелік російських освітніх ресурсів та сайтів із продажу російських книжок.

    Текст з російської дисертації К. Павінської Авраменко переписала повністю – разом із готовими покликаннями, які в її дисертації втратили усякий сенс, бо в списку літератури – зовсім інші джерела. При цьому автоматично вийшло, що російських вчених Авраменко називає «вітчизняними вченими» (сс. 62–65). То де ж її «вітчизна» – може, там, «за порєбріком»?

    Ну й «вишенька» на цій ганебній харківській дисертації – медичні аспекти освіти хореографів. Олена Валеріївна Авраменко, переписуючи дисертацію Ратушняка, який писав про медиків, пропонує (на с. 92) майбутнім хореографам проходити практику «в травматологічному відділенні»!!

    Це ще не все: на с. 102, знову ж, переписуючі дисертацію Ратушняка далі, Авраменко пише, що професійна підготовка майбутніх хореографів «спрямована на надання населенню кваліфікованої допомоги для збереження і підтримання здоров’я в різні вікові періоди життя».

    А на с. 108 хореографам пропонується вчитися заповнювати бланки та виписувати рецепти (це те, що Авраменко, мабуть, забула видалити з переписаного тексту; інше – про хворих та інвалідів – вона таки видалила, молодець!):

    Крім того, Авраменко здійснила й відверту фальсифікацію дат:

    Було встановлено, що Авраменко хід і результати «свого експерименту» (сс. 124 і наступні) переписала з монографії Семерікова, тобто, скоріш за все, ніякого експерименту не проводила:

    Авраменко бездумно переписує чужий текст разом із помилками («як показала експериментальне дослідження»), разом із згадуванням електронного посібника. У Ратушняка це посібник «Цитологія», а в Авраменко, зрозуміло, він відсутній, а тому вона згадує якийсь невідомий таємничий посібник, що виглядає дуже смішно:

    А ось чудовий доказ крадіжки чужого тексту з дисертації Ратушняка про медиків: видалення «медичних» слів призвело до смішної фрази «різноманітних завдань надання» та «наведення прикладу практичного завдання» на тему «Робота з базами даних». Цікаво, які бази даних обробляють за допомогою комп’ютерних програм хореографи?

    А на с. 133 ми дізнаємося, що хореографи виконують «лабораторні, практичні, індивідуальні, проектні завдання», на с. 134– що вони мають працювати у відділеннях (Авраменко видалила слово ЛПУ: в джерелі було написано «в отделениях ЛПУ» – лечебно-профилактических учреждений), а також, що їм для аналізу дають «консультаційні карти». Які цікаві навчаються в Харкові хореографи!

    Зрозуміло, що висновки №№ 1–2 теж передрані:

    Основний матеріал дисертації Авраменко О. В. (без Анотації, Змісту, Вступу, Списку використаних джерел та Додатків) викладений на сс. 11–83, 85–161 (усього – 150 сторінок) , а с. 84 є пустою.

    Академічний плагіат виявлений на сс. 11–83, 85–99, 101–110, 114–118, 124–141 і 157–159, включно з висновками №№ 1–2 (усього 124 сторінки), що складає 83%.

    Частина 2. Педагоги-співучасники

    Науковий керівник Олени Авраменко – Людмила Євгенівна Перетяга, доктор педагогічних наук, професор. Тут указано, що вона – зав. кафедри спеціальної педагогіки ХНПУ, а тут пишуть, що там зовсім інший завкафедри, хоча в 2020-му році була Перетяга. Бог його знає, що там у них (у ХНПУ) робиться, навіть фотографію Перетяги вдалося знайти тільки в архіві.

    Голова ради – Андрій Іванович Прокопенко, доктор педагогічних наук, професор, директор інституту інформатизації освіти, професор кафедри інформаційних технологій ХНПУ ім. Г. С. Сковороди. Цей генерал-осавул Українського козацтва вже нам відомий – він був науковим керівником плагіатної дисертації Цзі Іпіна.

    Рецензенти: Бугаєць Наталія Анатоліївна, кандидат педагогічних наук; Доценко Світлана Олександрівна, доктор педагогічних наук, доцент, – обидві з ХНПУ.

    Опоненти: Гевко Ігор Васильович, доктор педагогічних наук, професор Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка, про фальшиву дисертацію якого було опубліковано розслідування; Жукова Оксана Анатоліївна, доктор педагогічних наук, завкафедри педагогіки факультету психології Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна.

    Гевко та Жукова були також опонентами й на захисті плагіатної дисертації Цзі Іпіна.

    Рецензії Бугаєць і Доценко на сайті відсутні, а ось опонент І. Гевко (див. відгук) написав і про «наукову новизну» дисертації, і що «сформульовані Оленою Валеріївною (ха-ха! – В.С.) у дисертації наукові положення, висновки і рекомендації є логічними, аргументованими, послідовними, змістовними», що обумовлено «чіткою логікою викладення матеріалу, різноманітністю та глибиною опрацювання використаних джерел (240 найменувань)» (ще раз ха-ха! – В.С.), і що це «є свідченням високого рівня опрацювання матеріалу, наукової зрілості та ґрунтовної підготовки автора» (тут не знаєш навіть – сміятися чи плакати, і не знаєш, над ким більше – дисертанткою чи опонентом). «Порушень академічної доброчесності у дисертаційній роботі здобувачки не виявлено», – пише Ігор Гевко (нагадаю: його докторська дисертація – з плагіатом).

    Опонент О. Жукова (див. відгук) теж здатна здивувати: «Дисертантом опрацьовано значний масив наукових джерел (240 найменувань, з них 48 – іноземними мовами), на підставі розгляду яких сформульовано власне бачення досліджуваної проблеми», «Обґрунтованість наукових положень, висновків і рекомендацій, сформульованих у дисертації, забезпечується належною теоретичною базою, ґрунтовним вивченням і критичним аналізом наукових праць і, загалом, не викликає сумніву. Дисертаційне дослідження Авраменко О.В. містить нові, раніше не захищені наукові положення»; «порушень академічної доброчесності у дисертаційній роботі здобувачки не виявлено».

    Цікаво, як вони ті «порушення академічної доброчесності» шукають? Світять ліхтариком?

    Ну й, звісно, «автор заслуговує на присудження наукового ступеня доктор філософії».

    У «фаховому семінарі», що відбувся 30 листопада 2021 р., брали участь майже всі ті самі актори, що й на семінарі з Цзі Іпіном: доктори пед. наук О. І. Башкір, А. В. Боярська-Хоменко, С. О. Васильєва, С. О. Доценко (рецензент), О. М. Друганова, Л. Д. Зеленська, С. Т. Золотухіна, С. Є. Лупаренко, Л. Є. Перетяга (керівник), М. Е. Пісоцька, О. В. Попова, Л. С. Рибалко, Т. В. Рогова, Н. О. Ткачова, Л. А. Штефан; кандидати пед. наук В. М. Білик, Н. А. Бугаєць (рецензент), Г. В. Дейниченко, А. О. Денисенко, Л. М. Калашнікова, К. Є. Каліна, О. М. Кін, О. М. Лазарєва, Т. М. Собченко, Т. С. Твердохліб, В. Л. Ялліна. Ну й училися у старших товаришів, як треба себе поводити, ще 33 здобувача 3-го рівня вищої освіти.

    Ухвалили висновок: «Дисертаційна робота Авраменко О. В. виконана на високому науковому рівні та є цілісним науковим дослідженням»,ну й, звісно, «засідання фахового семінару … рекомендує дисертацію Авраменко О. В. … до захисту».

    І, зрозуміло, «дисертаційна робота виконана самостійно та не містить плагіату». Хто б сумнівався!

    Знову запитаю: якщо перелічені особи не спроможні виявити плагіат у дисертації – що вони роблять у педагогічному університеті, у спецраді, як вони готують аспірантів? Що вони демонструють «здобувачам 3-го рівня вищої освіти»?

    На завершення цього опуса звернемо увагу на факти неодноразової участі в захисті плагіатних дисертацій докторів педагогічних наук Прокопенка Андрія Івановича, Жерновникової Оксани Анатоліївни, Доценко Світлани Олександрівни, Гевка Ігоря Васильовича та Жукової Оксани Анатоліївни, що може свідчити про організацію цими особами «фабрики плагіатних дисертацій».

    І все це витворяють, прикриваючись ім’ям Григорія Сковороди.

    Василь Садовий, хореограф-землевпорядник

    (Фото з сайтів ХНПУ та Палацу дитячої та юнацької творчості)

    Переглядів: 1340 | Додав: OS | Рейтинг: 5.0/2
    Всього коментарів: 1
    avatar
    0
    1 OS • 20:18, 2023-12-29
    Тобто хореографи мають модернізувати охорону здоров'я, займатися об’єктами нерухомості, землевпорядними та кадастровими роботами, дистанційним зондуванням Землі та ще проходити практику в травматологічному відділенні і надавати населенню кваліфікованої допомоги для збереження і підтримання здоров’я в різні вікові періоди життя (це все були цитати з дисертації!!!).
    avatar
    Copyright http://false-science.ucoz.ua/ © 2024
    Безкоштовний хостинг uCoz